26.09.2011
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 серпня 2011 р. Справа № 2а/0470/5744/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни < Текст >
при секретаріЛуговій В.О.
за участю:
представника позивача Лукашевич Я.С. < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейдинггруп» до Південної митниці про визнання нечинним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейдинггруп» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Південної митниці з позовними вимогами про:
- визнання нечинним та скасування Рішення про визначення митної вартості товарів від 21 квітня 2011 року №500000006/2011/610854/1;
- визнання нечинною та скасування Картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №50000000/1/60391.
В обґрунтування позову зазначено, що з метою митного оформлення полівінілхлориду суспензійного марки «Oxyvinyls 225Р» в кількості 223 750 кг (вага нетто), було подано до Південної митниці вантажну митну декларацію в режимі ІМ40 (імпорт 40) - вільний обіг. Разом з вказаною ВМД позивачем було подано декларацію митної вартості, як передбачено абз.4 п.5 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 №1766, згідно з якою митна вартість товару склала 2 010 865, 23 гривень (252 450,00 дол. США). До зазначених вище декларацій на підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товару було подано документи, надання яких митному органу передбачено п.7 Порядку №1766. За результатами розгляду зазначених вище декларацій Південною митницею було прийнято Рішення про визначення митної вартості товарів від 21.04.11 року №500000006/2011/610854/1, згідно з яким було визначено митну вартість товару на рівні 1 200, 00 дол. США за тонну на загальну суму 280 500,00 дол. США замість митної вартості, визначеної в ДМВ - 1080,00 дол. США за тонну на загальну суму 252 450,00 доларів США, а також було виписано Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000006/1/60391. На думку позивача, порушення прав останнього виявилося у винесенні відповідачем рішення про визначення митної вартості товару без обґрунтування неможливості застосування інших методів визначення митної вартості, як це встановлено частинами 1, 2 статті 266 Митного кодексу України та без дослідження декларації митної вартості та доданих до неї первинних господарських документів. Також при винесені Картки відмови відповідач не надав представнику позивача письмове повідомлення із зазначенням причин відмови та роз’ясненням вимог, виконання яких забезпечує можливість митного оформлення та пропуску цих товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити повністю з підстав викладених в позивній заяві. Також представник позивача надав до суду письмові пояснення від 08.06.2011 року № 99, від 08.07.2011 року №120 та від 03.08.2011 року № 142.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час та місце проведення якого був повідомлений належним чином, надав до суду письмові пояснення від 05.07.2011 року № 24/27-03/9488 та письмові заперечення від 06.06.2011 року №24/27-03/7914 проти позову, просив у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень зазначено, що в ході проведення перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товару, та відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.06 року № 1766, на етапі контролю митної вартості було виявлено, що заявлений декларантом рівень митної вартості товару «Полівінілхлорід суспензійний» нижчий, ніж середні рівні митної вартості подібних за характеристиками товарів, які оформлюються іншими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, з урахуванням наявної цінової інформації щодо митних оформлень ідентичних та подібних товарів, яка міститься в ЄАІС Держмитслужби України, декларанту ТОВ «Укрхімтрейдинггруп» було запропоновано надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів шляхом здійснення відповідного запису у графі «Для відміток митного органу» декларації митної вартості. Декларант ТОВ «Укрхімтрейдинггруп» був ознайомлений із зазначеним записом. Про неможливість надання додаткових документів декларантом було здійснено власноручний запис у декларації митної вартості. Таким чином вважає, що Рішення про визначення митної вартості товарів від 21 квітня 2011 року №500000006/2011/610854/1 та Картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №50000000/1/60391 вчинені в межах компетенції, на підставах та у порядку, визначеному чинним законодавством України, а отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Укрхімтрейдинггруп».
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Відповідно до зовнішньоекономічного договору від 20.07.2010 року № 156PVC між ТОВ «Укрхімтрейдинггруп» та компанією «Kent Chemical Corporation» ввезено на митну територію України на умовах поставки згідно з Incoterms 2000 «CFR Одеса» товар Полівінілхлорід суспензійний (S-PVC), марки «Oxyvinyls 225Р» у первинній формі, у вигляді порошку, країна виробництва – США.
За вантажною митною декларацією від 21.04.2011 року №500060701/2011/007546 товар в кількості 223 750 кг (вага нетто) був заявлений до митного оформлення декларантом Самойленком А.В.. Разом з вантажною митною декларацією (ВМД) позивачем до митного органу було подано декларацію митної вартості (ДМВ) з митною вартістю - 2 010 865, 23 гривень (252 450 доларів США), що відповідає рівню 1,08 дол. США за кг..
Для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, яка була визначена за першим методом, декларантом були надані митному органу документи, передбачені пунктом 7 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 року №1766, а саме: прайс - лист «KENT CHEMICAL CORPORATION»; інвойс від 18.03.11 року №ІСС 069221; пакувальний лист від 18.03.11 року №ІСС 069221; зовнішньоекономічний контракт від 20.07.10 року №156PVC; специфікація №6 до контракту від 20.07.10 року №156PVC; коносамент MSCUHT660993; висновок експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати від 20.04.11 №ГО-1596; сертифікат про походження товару від 18.03.11 року б/н. та інші некласифіковані документи.
За результатами розгляду зазначеної декларації, відповідачем прийнято Рішення про визначення вартості товарів від 21 квітня 2011 року №500000006/2011/610854/1, згідно з яким на підставі методу номер 3 було визначено митну вартість товару на рівні 1 200,00 доларів США за тону на загальну суму 252 450,00 доларів США. На підставі зазначеного рішення, Південною митницею складено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №50000000/1/60391.
Загальні положення визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, методи її визначення врегульовані статтями 259 – 273 Митного кодексу України від 11.07.2002 року № 92 – ІV (надалі – Митний кодекс України), Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження» від 20 грудня 2006 року №1766, Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів» від 09 квітня 2008 року №339, Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.04.2005 року № 314, зареєстрованого в Мінюсті України 27.04.2005 року за № 439/10719.
Згідно зі статтею 259 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Статтею 262 Митного кодексу України передбачено, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Стаття 264 Митного кодексу України встановлює, що заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 1 статті 265 Митного кодексу України, митний орган, що здійснює контроль за правильністю митної оцінки товарів з урахуванням положень цього Кодексу, має право приймати рішення про правильність заявленої декларантом митної вартості товарів.
Згідно статті 266 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, може здійснюватися за такими методами: 1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість), 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому у відповідності з вимогами частини 4 статті 266 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Митного кодексу України порядок та умови декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, встановлюються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення декларацій митної вартості - спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Згідно з підпунктом 18 пункту 3 Наказу Державної митної служби України «Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації» від 20 квітня 2005 року №314 (далі - Наказ №314), одним з видів здійснення митної процедури є митний контроль, при якому здійснюється перевірка правильності визначення митної вартості товарів.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09 квітня 2008 року №339, контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після закінчення операцій їх митного контролю, митного оформлення та пропуску через митний кордон України здійснюється митним органом відповідно до пункту 5 частини 1 статті 41, статей 60 і 69 Митного кодексу України у разі: виникнення обґрунтованого сумніву стосовно достовірності відомостей, що містяться в документах, поданих митному органу для здійснення митного контролю.
Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, проте мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов’язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Пунктом 7 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006р. № 1766 (надалі – Порядок № 1766), визначено, що для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Відповідно до п. 11 Порядку № 1766 для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем, - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Відповідач запропонував позивачу надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів шляхом здійснення запису у графі «для відміток митного органу» декларації митної вартості, а саме: договір з третіми особами; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору; копію вантажної митної декларації країни відправлення, про що позивач був ознайомлений, однак суд погоджується з доводами позивача про неможливість надати зазначені документи оскільки, відповідно до ВМД №500060701/2011/007555 умови поставки визначені як CFR (вартість та фрахт) UA Одеса. В свою чергу, відповідно до Інкотермс 2000 дані умови поставки зобов'язують продавця нести всі витрати, пов'язані з товаром до моменту його поставки та сплатити фрахт і всі витрати, враховуючи витрати по завантаженню товару на борт судна, а також будь-які витрати, пов'язані з вивантаженням товару у відповідному порту розвантаження, сплатити всі витрати, пов'язані з виконанням митних формальностей для експорту, так і інші платежі, податки та збори, що підлягають сплаті при експорті товару, а також витрати, пов'язані з його транзитним перевезенням через треті країни у випадках, коли вони згідно договору перевезення покладаються на продавця. Правила Інкотермс 2000 при використанні умов поставки CFR визначають обов'язок продавця сплатити всі витрати до порту призначення, виходячи з цього витребувані митним органом документи знаходяться у продавця і відносяться до його господарської діяльності та не підлягають розголошенню. Таким чином, позивач не мав можливості надати визначені документи, враховуючи їх об'єктивну відсутність та неприналежність до його господарської діяльності, про що було зазначено відповідачу. Водночас, позивач звернувся до Компанії «KENT CHEMICAL CORP.» про надання експортної декларації з метою підтвердження заявленої митної вартості товару, однак, останній надав витяг із законодавчого акту Міністерства торгівлі США «Федеральний регістр», яким затверджено порядок оформлення вантажних митних декларацій в США де зазначено, що відповідно до вимог Федерального регістру відмінено вимоги реєстрації експортної декларації на паперовому носії, комерційної форми 7525-V, таким чином, щоб Автоматизована Експортна Система стала єдиною базою для обліку та зберігання інформації, що раніше містилась в експортній декларації відвантаження (а.с.68-69). Таким чином, Компанія «KENT CHEMICAL CORP.» не має змоги надати ТОВ «Укрхімтрейдинггруп» копію експортної декларації, оскільки вона зберігається виключно в Автоматизованій Експортній Системі США.
Окрім того, із змісту п.11 Порядку № 1766 вбачається, що вона не зобов’язує позивача надати повний перелік документів. При цьому, саме формулювання вказаної норми - «можуть подаватися», вказує на те, що витребовування таких документів може мати місце у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.
Разом із тим, витребувавши перелік документів, передбачених п. 11 Порядку, митний орган не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.
Обґрунтовуючи свої дії, митниця зазначає, що за ціновою інформацією ЄАІС ДМСУ митна вартість зазначеного товару складає 1,2 долара США/кг..
На думку суду такі висновки митниці не є переконливими, оскільки відповідно до умов п.1.1 Контракту від 20.07.2010 року №156PVC укладеного позивачем (Покупець) з компанією «KENT CHEMICAL CORP.» США (Продавець) передбачено, що предметом контракту є багаторазові поставки товару відповідно до специфікацій, які є невід'ємною частиною контракту.
21.02.2011 року сторонами було підписано Специфікацію № 6 до Контракту від 20.07.2010 року, відповідно до якої Продавець зобов'язувався поставити, а Покупець прийняти та оплатити 600 тон полівінілхлориду суспензійного за ціною 1080,00 доларів США за 1 тону - загальна вартість 648 000,00 доларів США.
Серед вантажних митних декларацій, які стали основою визначення митної вартості позивачу є вантажні митні декларації, що оформлювалися позивачем раніше, це, зокрема, ВМД №500060701/2011/002817 від 18.02.2011 року та ВМД №500060/01/2011/005929 від 29.03.2011 року, які містяться в матеріалах справи.
Тобто, висновки та дії відповідача не є послідовними, оскільки відповідач мав визначити митну вартість товарів відповідно до вартості операції з ідентичними товарами (другий метод), згідно ст. 268 Митного кодексу України, якою зазначено, що у разі якщо митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, за митну вартість береться вартість операції з ідентичними товарами, які продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.
При застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна походження; 4) виробник.
Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних умовах, що й оцінювані товари.
У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних умовах. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5 - 7 частини другої статті 267 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більше, ніж одна вартість операції з ідентичними товарами, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Тобто, фізичні характеристики товару залишились незмінними, якість товару не змінилась та підтверджувалась сертифікатами аналізу при кожному митному оформленні, країна походження та виробник залишились однаковими. При оформленні, в 33-й графі вищезазначених ВМД відповідач застосовував однаковий код за УКТЗЕД – 39041000, який відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про митний тариф України» від 21.12.2010 року № 2829-IV визначає товар за кодом 39041000 – полівінілхлорид, не змішаний з іншими речовинами.
Отже, митним органом під час митного оформлення було застосовано тертій метод визначення митної вартості щодо подібних (аналогічних) товарів, під якими розуміється не однакові за всіма ознаками, але схожі за характеристиками товари, однак імпортований товар позивача був ідентичним до товару оформленим позивачем раніше, оскільки він є однаковим за всіма ознаками з оцінюваним товаром. За таких підстав, відповідач повинен був визначити ціну товару за другим методом.
Як вбачається з матеріалів справи, Південною митницею не надано доказів послідовного визначення митної вартості товару та не надано суду доказів щодо неможливості або недоцільності застосування перших двох або інших методів, що є прямим порушенням порядку визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, а саме статті 266 Митного кодексу України.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано доказів, які б виключали можливість використання першого методу при визначенні митної вартості товару.
Так, в обґрунтування правомірності своїх рішень щодо не можливості визначення митної вартості товару за першим методом, тобто за ціною контракту та додатків до нього, відповідачем було зазначено, що митна вартість товару, яка була задекларована Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейдинггруп» не відповідала даним, що містяться в базі Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України. Однак, відмова відповідача у прийнятті ВМД не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДМСУ, оскільки таке рішення повинне базуватися на оцінці і інших наданих доказів у сукупності.
Зокрема, відповідно до висновку експерта Дніпропетровської торгово-промислової палати від 20 квітня 2011 року №ГО-1596, вартість товару полівінілхлориду суспензійного марки «Oxyvinyls 225Р» складає 1 080 доларів США за тону та відповідно до ч.2 ст. 11 Закону України від 02.12.1997 року №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Дана правова позиція суду також відображена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 27 лютого 2008 року, від 01 вересня 2010 року у справі № К-20882/10, від 16 березня 2010 року по справі №К-40508/09.
Таким чином, дії відповідача щодо не визначення митної вартості товару за першим методом, а саме: за ціною контракту та додатків до нього та подальше винесення Рішення про визначення митної вартості товарів від 24 квітня 2011 року №500000006/2011/610854/1 на підставі третього методу є такими, що здійснені з порушенням вимог чинного законодавства, що регулюють такі правовідносини, а саме порушення послідовності обрання методів визначення митної вартості та подальша видача Картки відмови у прийнятті митної декларації є помилковими і такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, згідно ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімтрейдинггруп» до Південної митниці про визнання нечинним та скасування рішення – задовольнити.
Визнати нечинним та скасувати Рішення Південної митниці про визнання митної вартості товарів від 21.04.11 р. №500000006/2011/610854/1.
Визнати нечинною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №500000006/1/60391.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 09.08.2011р.
.
Суддя
< Список >
< Список >
< Список >
Н.В. Боженко
< Текст >