27.09.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/6266/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича < Текст >
при секретаріЛісна А.М.
за участю:
представника позивача
представника відповідача
представника третьої особи ОСОБА_3
не з'явився
не з'явився < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, третя особа ОСОБА_7 про визнання частково нечинним рішення та зобов'язання провести реєстрацію права власності
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
27.05.2011 року позивачі звернулися до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з наступними позовним вимогами до відповідача:
зобов'язати Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради провести інвентаризацію та виготовити технічний паспорт на 43/100 частини АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на підставі замовлення № 09/02173 від 05.08.2010 року, згідно якого було проведено оплату;
визнати частково нечинним рішення про відмову в державній реєстрації прав власності реєстратора Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради від 02.12.2010 року в частині відмови в державній реєстрації права власності на 43/100 частини АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2010 року з причин не зняття з балансу Дніпропетровської міської ради вказаної частини будинку;
зобов'язати Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради зареєструвати право власності на 43/100 частини АДРЕСА_1 реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яке визнано рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2010 року та ухвалою від 04.01.2011 року про виправлення описки, згідно нового замовлення.
Ухвалою суду від 30.05.2011 року відмовлено у відкритті провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради, третя особа ОСОБА_7 в частині наступних позовних вимог: зобов'язати Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради провести інвентаризацію та виготовити технічний паспорт на 43/100 частини АДРЕСА_1, яка належить на праві спільної власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на підставі замовлення № 09/02173 від 05.08.2010 року, згідно якого було проведено оплату; відкрито провадження в адміністративній справі № 2а/0470/6266/11 в частині всіх інших заявлених позовних вимог; призначено розгляд справи на 24.06.2011 року.
Позивач у судовому засіданні 26.09.2011 року підтримав заявлені позовні вимоги та зазначив, що відповідач неправомірно без відповідних правових підстав відмовив у державній реєстрації права власності на частину об’єкта нерухомого майна, оскільки останнє не знято з балансу Дніпропетровської міської ради.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгдялу сирави повідомлений належним чином; через відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника відповідача. У матеріалах справи наявні заперечення відповідача на позовну заяву, у яких зазначено, що нерухоме майно, на яке позивачі бажають зареєструвати право власності, перебуває на балансі місцевих рад. Позивачами на день подання документів про державну реєстрацію нерухомого майна не дотримано порядку зняття з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств приватизованих малоквартирних будинків, в яких всі приміщення приватизовані, та багатоквартирних будинків, де створено об’єднано співвласників багатоквартирних будинків затвердженого рішенням Дніпропетровської міської ради від 20.02.2002 року № 25/27. Відповідач у судовому засіданні надав суду лист від 12.08.2011 року № 9638, у якому зазначено, що за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці знаходяться два житлових будинки: літ. А-1 (кв. № 1та № 2), літ. Б-1 (кв. № 3). Також відповідач надав суду лист від 22.08.2011 року № 10113, у якому зазначено, що право власності на квартиру № 1 у житловому будинку лі.А-1 за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за позивачами; право власності на квартири № 2 та № 3 не зареєстровано, вищевказані квартири перебувають у комунальній власності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, у судове засідання не з’явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши всі докази, які є у матеріалах справи, суд
ВСТАНОВИВ:
02.12.2010 року відповідачем винесено рішення про відмову в державній реєстрації права власності на 43/100 частини будинку, що розташований у АДРЕСА_1.
У вказаному рішенні зазначено, що рішення про відмову у державній реєстрації права власності та інших речових прав прийнято у зв’язку з наступним: у відповідності до п.3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншим нормативно-правовим актам, або не дають змоги установить відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства. До реєстрації в КП «ДМБТІ» було надано рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2010 року по справі № 2-245/10 «про визнання права власності на частину будинку, про виділення в натурі частки із спільної сумісної власності, про визнання права користування земельною ділянкою». Так, відповідно до вищезгаданого рішення суду за гр. ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 визнано право спільної часткової власності на 43/100 частини АДРЕСА_1, а саме: «кімнату площею 19,2 кв.м; кімнату площею 7,9 кв.м, кухню площею 9,1 кв.м., вбиральню площею 3,7 кв.м., коридор площею 5,6 кв.м.». Згідно даних технічної інвентаризації проведеної КП «ДМБТІ» станом на 13.08.2010 року встановлено, що за вищевказаною адресою розташовано два житлових будинки літ. «А-1», літ. «Б-1», сарай літ. «В», літ. «Д», убиральня літ. «Г» та господарчі споруди. У наданому для реєстрації рішенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2010 року не вказано на 43/100 частини якого саме будинку було визнано право спільної часткової власності за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Крім того, відповідно до матеріалів реєстраційної справи, житлові будинки по вул. Поштовій № 76 у м. Дніпропетровську знаходяться на балансі місцевих рад. Документів, які б підтверджували зняття з балансу місцевих рад вказаного нерухомого майна до КП «ДМБТІ» надано не було. У рішенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2010 року не вірно вказано ім’я ОСОБА_4
Таким чином, судом встановлено, що у рішенні відповідача від 02.12.2010 року про відмову в державній реєстрації прав зазначено декілька підстав для відмови у проведені державної реєстрації.
Судом також встановлено, що позивач оскаржує лише одну із вище перерахованих підстав відмови у проведенні державної реєстрації прав на нерухоме майно, а саме: з причин не зняття з балансу Дніпропетровської міської ради вказаної частини будинку.
Порядок проведення державної реєстрації речових та інших прав на нерухоме майно, які підлягають реєстрації визначений Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Згідно з п. 1, 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім пунктів 3 і 5 розділу I та пункту 4 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2012 року. Державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2012 року.
У відповідності до ст.3 розділу 2 «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації, створеними до набрання чинності цим Законом та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п. 1 наказу Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року "Про затвердження Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно" (далі - Положення) встановлено, що до 1 січня 2012 року державна реєстрація права власності та права користування (сервітут) на об’єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках; права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; права власності на об’єкти незавершеного будівництва, а також облік безхазяйного нерухомого майна, довірче управління нерухомим майном проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ), створеними до набрання чинності Законом України від 11.02.2010 № 1878-VI (1878-17) "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" та підключеними до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Пунктом 3.5 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 передбачено наступні підстави для відмови у проведенні державної реєстрації прав, а саме: якщо заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення; із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення; об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав; подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства; заявлене право вже зареєстроване; не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт; право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом; право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження; відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився; у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
Судом встановлено, що право власності позивачів на об’єкт нерухомого майна: 43/100 частини АДРЕСА_1 підтверджується заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2010 року по справі № 2-245/10, а також ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.01.2011 року по справі 2-245/10 про виправлення описки в заочному рішенні.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04.01.2011 року по справі 2-245/10 виправлено описку у заочному рішенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2010 року по справі № 2-245/10 та визнано право власності позивачів на об’єкт нерухомого майна: 43/100 частини будинку А-1ж по вул. Поштовій, 76 у м. Дніпропетровську.
Судом також встановлено на підставі листа відповідача від 12.08.2011 року № 9638, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано два житлових будинки літ. А-1 (квартири № 1 та № 2) та літ. Б-1 (квартира № 3).
У листі відповідача № 10113 від 22.08.2011 року та у письмових поясненнях представника відповідача зазначено, що у будинку № А-1 АДРЕСА_1 знаходиться у комунальній власності, реєстрація права власності на квартиру № 2 не провадилась.
Суд зазначає, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 20.02.2002 року № 25/27 затверджено Порядок зняття з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств приватизованих малоквартирних будинків, в яких всі приміщення приватизовані, та багатоквартирних будинків, де створено об’єднано співвласників багатоквартирних будинків.
Таким чином, вищевказаний порядок регулює випадки зняття з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств малоквартирних будинків, в яких всі приміщення приватизовані та багатоповерхових будинків, де створено об’єднання співвласників багатоквартирних будинків.
Судом встановлено, що АДРЕСА_1 перебуває у комунальній власності, що у свою чергу виключає можливість зняття двоквартирного будинку з балансу комунальних житлово-експлуатаційних підприємств.
За таких обставин суд вважає протиправною відмову у проведенні державної реєстрації прав на нерухоме майно з причин не зняття з балансу місцевих рад частини будинку.
Враховуючи те, що відповідачем 02.12.2010 року прийнято рішення про відмову в державній реєстрації права власності на 43/100 частини будинку, що розташований у АДРЕСА_1 зокрема з причин не зняття з балансу місцевих рад вказаного нерухомого майна, а не рішення про відмову у державній реєстрації права власності на 43/100 частини АДРЕСА_1 з причин не зняття з балансу Дніпропетровської міської ради вказаної частини будинку, як зазначає позивач у позовній заяві, то позовні вимоги про визнання частково нечинним рішення відмову в державній реєстрації права власності підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині визнання нечинним рішення про відмову у державній реєстрації прав власності реєстратора Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 02.12.2010 року в частині відмови в державній реєстрації права власності на 43/100 частини будинку, що розташований у АДРЕСА_1 на ім’я ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_8 на підставі рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2010 року з причин не зняття з балансу місцевих рад вказаного нерухомого майна.
Щодо заявлених позовних вимог щодо зобов'язання Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради зареєструвати право власності на 43/100 частини АДРЕСА_1 реєстрі прав власності на нерухоме майно за ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, яке визнано рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.05.2010 року та ухвалою від 04.01.2011 року про виправлення описки, згідно нового замовлення, то суд відмовляє у їх задоволенні виходячи з наступного.
У рішенні про відмову в державній реєстрації права власності від 02.12.2010 року відповідачем вказано декілька підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права власності; позивач же оскаржує лише одну з них, а тому у суду відсутні підстави зобов’язувати відповідача провести реєстрацію права власності, оскільки законність інших підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права власності у даній справі судом у відповідності до ч.2 ст. 11 КАС України не перевірялись.
Крім того, суд зазначає, що проведення державної реєстрації об’єктів нерухомого майна, а також прийняття рішення про відмову у такій реєстрації є прерогативою місцевого органу державної реєстрації прав та суд при вирішенні спору не може перебирати на себе не властиві йому функції, зокрема, зобов’язання відповідача зареєструвати право власності право власності, оскільки прийняттю такого рішення має передувати вчинення відповідних дій, які суд не має права вчиняти.
Такий висновок кореспондується з вимогами ч.2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України у разі якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд –
Керуючись ст. Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради – задовольнити частково.
Визнати частково нечинним рішення про відмову в державній реєстрації прав власності реєстратора Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради від 02.12.2010 року в частині відмови в державній реєстрації права власності на 43/100 частини будинку по АДРЕСА_1 з причин не зняття з балансу місцевих рад вказаного нерухомого майна.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з місцевого бюджету міста Дніпропетровська на користь ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 судовий збір у розмірі 1,70 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 26 вересня 2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.В. Златін
< Текст >