28.09.2011 < копія >
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/9392/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗлатіна Станіслава Вікторовича < Текст >
при секретаріЛісна А.М.
за участю:
представника позивача
представника відповідача Салтисюк Ю.В.
Гайдамака Н.В. < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮСОЛС" до Жовтоводської об"єднаної державної податкової інспекці (П'ятихатське відділення) про скасування податкових повідомлень -рішень
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся з позовом до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, у якому просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції № 0022291701/0 від 14.04.2011 року та № 0022291701/1 від 19.05.2011 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає, що відповідач під час проведення камеральної перевірки податкової звітності позивача грубо порушив приписи п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України в частині строків проведення вищевказаної перевірки, а також положення листа Державної податкової адміністрації України № 17197/7/15-0617 від 21.06.2011 року «Відносно оформлення Акту про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) по окремим загальнодержавним і місцевим податкам і зборам». Також позивач зазначив, що відповідач для віднесення транспортних засобів до коду гармонізованої групи 870120 (сидельні тягачі) повинен був скористатися додатковою інформацією, яку повинен був витребувати від власника транспортних засобів або в державній автомобільній інспекції, і яка не являється складовою частиною розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів і не передбачена Порядок заповнення і подання Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів та Довідки про суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, які зменшують або збільшують податкові зобов’язання в результаті виправлення самостійно виявленої помилки, допущеної в попередніх звітних періодах до органу державної податкової служби», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 17.09.2001 року.
Крім того, позивач у судовому засіданні пояснив суду, що зазначені ним у Розрахунках суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів транспортні засоби Мерседес-Бенц, що до яких проводилась відповідачем камеральна перевірка, являються саме сидельними тягачами.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що камеральна перевірка була проведеним ним у відповідності до норм Податкового кодексу України, які не встановлюють граничного строку для проведення камеральної перевірки Розрахунків суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів; посилання позивача на норми п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України в частині строків проведення вищевказаної перевірки, а також на положення листа Державної податкової адміністрації України № 17197/7/15-0617 від 21.06.2011 року «Відносно оформлення Акту про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) по окремим загальнодержавним і місцевим податкам і зборам» є безпідставними, оскільки останні не регулюють порядок проведення камеральної перевірки саме Розрахунків суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.
Крім того, відповідач повідомив суд про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача вважаються відкликаними у відповідності до листа відповідача від 16.08.2011 року № 1536/17.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
Камеральною перевіркою позивача щодо дотримання вимог Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших машин і механізмів» було перевірено розрахунки позивача від 23.01.2009 року № 92, від 03.11.2010 року № 12707 та від 13.12.2010 року № 13805 та встановлено, що розмір податкового зобов’язання по податку з власників транспортних засобів у податковій декларації (розрахунку), є меншим ніж визначено за результатами камеральної перевірки, оскільки при заповненні податкової декларації (розрахунку) платником податку допущено не відповідність транспортного засобу в частині класифікації (кодування) товару та товарною номенклатурою Митного тарифу (УКТ ЗЕД), до якої належить транспортний засіб, що призвело до заниження податкового зобов’язання (податку з власників транспортних засобів) всього на суму 18 163,10 гривень.
Так вантажні транспортні засоби сидельні тягачі Мерседес-Бенц в кількості 5 штук були віднесені позивачем до коду 8704 та відповідно до розрахунку надана пільга по податку з власників транспортних засобів; в результаті перевірки було виявлено, що транспортні засоби відносяться до коду гармонізованої групи 870120 із ставкою податку 15 гривень за 100 см3, на які не розповсюджується пільга з податку власників транспортних засобів.
За наслідками камеральної перевірки відповідачем складено Акт № 2/170-34310813 від 08.04.2011 року.
На підставі вищевказаного акту перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 року № 0022291701/0, яким нараховано суму грошового зобов’язання у розмірі 22 703,88 гривень.
Судом також встановлено, що рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 19.05.2011 року № 15100/10/25-008 за результатами розгляду скарги позивача скасовано податкове повідомлення-рішення від 14.04.2011 року № 0022291701/0 в частині донарахованого податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 1535,60 гривень і застосованих штрафних санкцій у сумі 383,91 грн., а в іншій частині скаргу позивача залишено без задоволення.
На підставі вищевказаного рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області відповідачем прийнято податкове повідомлення – рішення № 0022291701/1 від 19.05.2011 року.
Судом на підставі пояснень представника позивача встановлено, що транспортні засоби Мерседес-Бенц в кількості 5 штук являються сидельними тягачами.
У відповідності до ч.3 ст. 72 КАС України обставини, які визнаються сторонами, можуть не доказуватися перед судом, якщо проти цього не заперечують сторони і в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.
Суд відхиляє доводи позивача стосовно того, що відповідачем було допущено порушення строків проведення камеральної перевірки Розрахунків суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів позивача з наступних причин.
У відповідності до статті 75 Податкового кодексу України, який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби. Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.
Згідно статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.
Посилання позивача на статтю п.200.10 ст.200 Податкового кодексу України в частині строків проведення камеральної перевірки є безпідставними, оскільки вищевказана стаття стосується порядку визначення суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків та порядок проведення камеральної перевірки саме декларації з податку на додану вартість.
Також безпідставним є посилання позивача на лист Державної податкової адміністрації України № 17197/7/15-0617 від 21.06.2011 року «Відносно оформлення Акту про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) по окремим загальнодержавним і місцевим податкам і зборам», оскільки вищевказаний лист не стосується проведення камеральної перевірки Розрахунків суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів.
Таким чином, судом встановлено, що чинне законодавство України не передбачає строків здійснення податковим органом камеральної перевірки Розрахунків суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів після подання останніх до податкового органу.
Тому, відповідач був в праві проводити камеральну перевірку Розрахунків суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів позивача від 23.01.2009 року № 92, від 03.11.2010 року № 12707 та від 13.12.2010 року № 13805.
Таким чином, суд вважає, що відповідач, проводячи камеральну перевірку Розрахунків суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів позивача від 23.01.2009 року № 92, від 03.11.2010 року № 12707 та від 13.12.2010 року № 13805, діяв у межах свої повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.
Судом також встановлено на підставі листа відповідача від 16.08.2011 року № 1536/17, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача є відкликаними на підставі п.5.1.2 розділу 5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року № 985, у зв’язку з тим, що орган державної податкової служби зменшив нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення, а також у зв’язку з тим, що вищевказаним положенням не передбачено прийняття за результатами розгляду первинної скарги податкового повідомлення-рішення через дріб 1.
У відповідності до п. 60.1.3 статті 60 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважаться відкликаним, якщо контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов’язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.60.4 ст. 60 Податкового кодексу України у випадку визначеному п.60.1.3 пункту п.60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення вважається відкликаним з дня надходження до платників податків податкового повідомлення – рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов’язання.
Судом встановлено, що рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 19.05.2011 року № 15100/10/25-008 зменшено суму грошового зобов’язання позивача раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення; відповідачем направлено позивачу податкове повідомлення-рішення від 15.07.2011 року № 0027671701 з урахуванням рішення ДПА у Дніпропетровській області від 19.05.2011 року № 15100/10/25-008, а тому податкове повідомлення-рішення № 0022291701/0 від 14.04.2011 року є відкликаним.
Таким чином суд зазначає, що відсутній предмет спору, що до позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення № 0022291701/0 від 14.04.2011 року, оскільки останнє на момент звернення позивача до адміністративного суду вже було відкликаним та не створювало ніяких правових наслідків для позивача та не порушувало його права та законні інтереси.
На підставі викладеного суд відмовляє у задоволення позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0022291701/0 від 14.04.2011 року.
Щодо позовної вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача № 0022291701/1 від 19.05.2011 року, то остання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У відповідності до норм Податкового кодексу України та Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року № 985 не передбачено прийняття за результатами розгляду первинної скарги податкового повідомлення-рішення через дріб 1.
Суд зазначає, що статтею 60 Податкового кодексу України передбачено виключні випадки, за наявності яких податкове повідомлення-рішення вважаються відкликаними, а саме:
сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення;
контролюючий орган скасовує раніше прийняте податкове повідомлення-рішення про нарахування суми грошового зобов'язання або податкову вимогу;
контролюючий орган зменшує нараховану суму грошового зобов'язання раніше прийнятого податкового повідомлення-рішення або суму податкового боргу, визначену в податковій вимозі;
рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;
рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов'язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.
У вказаному переліку відсутній такий випадок відкликання податкових повідомлень-рішень як надіслання листа платнику податків з повідомленням, що податкове повідомлення – рішення є відкликаним.
Судом на підставі пояснень відповідача встановлено, що відповідачем не приймалось саме рішення про скасування повідомлення-рішення відповідача № 0022291701/1 від 19.05.2011 року у відповідності до розділу 5 Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації від 22.12.2010 року № 985, а лише було направлено листа позивачу, у якому зазначено, що податкове-повідомлення рішення № 0022291701/1 від 19.05.2011 року вважається відкликаним.
Отже, судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення відповідача № 0022291701/1 від 19.05.2011 року станом на день розгляду справи не є відкликаним.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення № 0022291701/1 від 19.05.2011 року відповідач діяв не на підставі чинного законодавства України, оскільки з 01.01.2011 року законодавством України не передбачено прийняття за результатами розгляду первинної скарги платника податків податкового повідомлення-рішення через дріб 1, а тому податкове повідомлення – рішення № 0022291701/1 від 19.05.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійсненні позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу – відповідно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачу відмовлено (ч.3 ст. 94 КАС України).
Керуючись ст.ст. 2, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 159-163 КАС України, суд -
Керуючись ст. Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юсолс» – задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення – рішення № 0022291701/1 від 19.05.2011 року Жовтоводської об’єднаної державної податкової інспекції (П’ятихатське відділення).
В іншій частині заявлених позовних вимог – відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юсолс» судовий збір у розмірі 1,70 гривень.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 28 вересня 2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.В. Златін
< Текст >