АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

23 квітня 2007 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

Новодворської О.І.,  Висоцької В.С,  Олєйникової Л.С.

розглянувши в попередньому судовому засіданні в м. Донецьку справу за заявою ОСОБА_1,  зацікавлені особи: Федеральна Прикордонна служба Російської Федерації,  Державний комітет у справах охорони державного кордону України,  про встановлення фактів,  що мають юридичне значення,  від яких залежить виникнення,  зміна або припинення особистих прав заявника за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 2 червня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 жовтня 2004 року,

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 2 червня 2004 року,  залишеною без зміни ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 21 жовтня 2004 року,  якою заява ОСОБА_1про встановлення фактів,  що мають юридичне значення,  від яких залежить виникнення,  зміна або припинення особистих прав заявника,  визнана неподаною та повернута позивачеві у зв'язку з тим,  що ним не усунуті в наданий строк її недоліки.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на порушення норм матеріального й процесуального права,  у зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та направлення справу на розгляд суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку,  що підстави для перегляду судових рішень відсутні,  виходячи з наступного.

Справа № 33ц-289-кс-07                                            Категорія ЦП: 51

Головуючий у першій інстанції Скрипка І.М.

Доповідач Новодворська О.І.

Визнаючи заяву неподаною та,  повертаючи її,  місцевий суд виходив із того,  що в наданий для усунення недоліків заяви строк,  заявником недоліки заяви не були усунуті.

Апеляційний суд обгрунтовано погодився з висновками місцевого суду та залишив ухвалу без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини,  що не були встановлені в рішенні суду,  чи відкинуті ним,  вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу,  про перевагу одних доказів над іншими.

Встановлено і це вбачається з матеріалів справи,  що судові рішення ухвалено з додержанням судами норм матеріального та процесуального права,  а також відсутні передбачені ч. 1 ст. 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновок судів не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332,  336 ЦПК України,  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області

ухвалила:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Ухвалу судді Шевченківського районного суду м. Києва від 2 червня 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 21 жовтня 2004 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.