КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2-а-844/11                                                           Головуючий у 1-й інстанції:  Кохановська З.С.

Суддя-доповідач:  Аліменко В.О.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"07" жовтня 2011 р.                                                                                 м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

                                        головуючого –судді                    Аліменка В.О.,

                                        суддів                                        Степанюка А.Г., Шурка О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 22.02.2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2  до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва про визнання дій неправомірними та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату доплати до пенсії, , -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2011 року позивач звернувся у суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва, у якому просив зобов’язати відповідача здійснити перерахунок пенсії у порядку, передбаченому ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії та виплачувати пенсію у відповідному розмірі з 01.01.2010 року.  

Постановою Святошинського районного суду м. Києва 22.02.2011 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Відповідно до ст.197 КАС України апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. 

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова - скасуванню з ухваленням у справі нового рішення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача щодо зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії в порядку, передбаченому ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.  

Однак, з таким висновком суду погодитися не можна.

Як убачається із матеріалів справи, позивачу був проведений перерахунок пенсії відповідно до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»№1058. При здійсненні зазначеного перерахунку відповідач застосував показник середньої заробітної плати за 2007 рік (1197,91 гривень), з чим позивач не погодився та звернувся у суд з даним позовом.

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що визначальним питанням для вирішення справи є правомірність застосування Пенсійним фондом України при перерахунку пенсії позивачу показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Так, перерахунок пенсій у зв’язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу регулюється статтею 42 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»№ 1058-IV  від 9 липня 2003 року (далі Закон №1058), частина 4 якої передбачає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії провадиться з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція зазначеної норми діє після визнання змін, внесених підпунктом «б»підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28 грудня 2007 року № 107-VI такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону №1058 доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила частини першої статті 40 при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

Частина перша статті 40 передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії, використовується як складова для призначення пенсії відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058, і є величиною постійною, не змінною при перерахунку пенсії, на відміну від інших показників, які використовуються при визначенні заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Окрім того, правове розуміння понять «середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України»та «показник середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка, відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії»є різними правовими категоріями. В основі цієї різності лежить, перед усім, різні економічні критерії їх визначеності, в наслідок чого ототожнювати, змішувати ці понятті не передбачається можливим. Таке ототожнення судом першої інстанції є помилковим, неправомірним та безпідставним.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення»від 5 листопада 1991 року № 1788-12 (далі Закон 1788) та Закон України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»№ 1058 від 09 липня 2003 року. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності закріпленого в статті 9 КАС України, приписи постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватись до спірних відносин.

Перерахунок пенсії з більш високого заробітку передбачений статтею 69 Закону №1788, відповідно до якої пенсіонерам, які пропрацювали після призначення пенсії, у тому числі за віком, не менш як два роки з більш високим заробітком, ніж той, з якого було обчислено пенсію, встановлюється за заявою пенсіонера новий розмір пенсії виходячи з більш високого заробітку, який визначається за два роки роботи підряд для призначення пенсії відповідно до статей 64-67 цього Закону. У разі дальшого зростання заробітку пенсіонера провадиться за його заявою новий перерахунок пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш ніж через два роки після попереднього перерахунку.

З урахуванням зазначеного, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону №1058 враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, як встановив суд першої інстанції, відсутні.

Також колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що обчислення включає в себе призначення та перерахунок пенсії. Разом з цим це не є тотожні поняття, вони мають різний правовий зміст та правове навантаження. При цьому формула обчислення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії (призначення та перерахунку) визначається частиною 2 статті 40 Закону України №1058, з тією тільки різницею, що середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення визначається один раз при призначенні пенсії, і в подальшому використовується як постійна величина для пенсіонера, на відміну від інших показників, а саме суми коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць та кількості місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.       

Беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та є підставою для скасування судового рішення.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 201, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,  

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва –задовольнити.  

Постанову Святошинського районного суду м. Києва 22.02.2011 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.  

Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

                           Головуючий суддя                                                                В.О. Аліменко

                              Судді                                                                      А.Г. Степанюк

                                                                                                    О.І. Шурко