КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-2075/07 Головуючий у 1-й інстанції: Золотоверхий О.І.
Суддя-доповідач: Аліменко В.О.
У Х В А Л А
Іменем України
"28" вересня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Аліменка В.О.
суддів Степанюка А.Г., Шурка О.І.,
при секретарі Белові С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 31.08.2010 року у справі за заявою Військової частини А0549 про поворот виконання Постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 20.03.2007 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Військової частини А0549 про стягнення грошової компенсації за продовольче забезпечення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У липні 2010 року Військова частина А0549 звернулись до Замостянського районного суду м. Вінниці із заявою про поворот виконання Постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 20.03.2007 року, згідно якої стягнуто з Військової частини А0549 на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за продовольче забезпечення за період з 11.03.2000 року по 31.12.2006 року в розмірі 30882,03 грн.
Ухвалою Замостянського районного суду м. Вінниці від 31.08.2010 року заяву Військової частини А0549 про поворот виконання Постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 20.03.2007 року - задоволено.
Допущено поворот виконання Постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 20.03.2007 року та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Військової частини А0549 грошові кошти в сумі 30882,03 грн.
Не погоджуючись з даною Ухвалою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить Ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 31.08.2010 року скасувати. Свої вимоги апелянта аргументує тим, що при постановлення оскаржуваної Ухвали, судом першої інстанції невірно застосовані норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, який з’явився в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, вивчивши заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до Постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 20.03.2007 року з Військової частини А0549 в примусовому порядку було стягнуто кошти в розмірі 30882,03 грн.
25.03.2010 року Постановою Київського апеляційного адміністративного суду було задоволено апеляційну скаргу Військової частини А0549, скасовано постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 20.03.2007 року та відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Приймаючи рішення про задоволення заяви відповідача про поворот виконання рішення, суд першої інстанції виходив з того, що стягнені за судовим рішенням кошти за продовольче забезпечення не є заробітною платою чи іншим грошовим утриманням.
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Питання про поворот виконання судового рішення у адміністративних справах врегульовані ст. 265 КАС України.
У відповідності до ч. 1 ст. 265 КАС України питання про поворот виконання судового рішення вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши судове рішення (визнавши його нечинним або таким, що втратило законну силу), він закриває провадження у справі, залишає позовну заяву без розгляду або відмовляє у задоволенні адміністративного позову чи задовольняє позовні вимоги у меншому розмірі.
Судом встановлено, що Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.03.2010 року було скасовано Постанову Замостянського районного суду м. Вінниці від 20.03.2007 року, що на той час була виконана, та відмовлено в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Питання про поворот виконання скасованого судового рішення Київським апеляційним адміністративним судом вирішене не було.
Положення ч. 3 ст. 265 КАС України передбачає, що у випадку, якщо питання про поворот виконання судового рішення не було вирішене судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про поворот виконання розглядається адміністративним судом, у якому знаходиться справа. Заяву про поворот виконання може бути подано протягом одного року з дня виникнення підстав для повороту виконання.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржувану постанову судом апеляційної інстанції було скасовано постановою від 25.03.2010 року, заяву про поворот виконання рішення суду заявником було подано в липні 2010 року, тобто з дотриманням вимог, встановлених ч. 3 ст. 265 КАС України.
У відповідності до ст. 266 КАС України поворот виконання постанови про відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, постанови про присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів, а також постанови про присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
У відповідності до ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»(в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин військовослужбовці одержують за рахунок держави грошове забезпечення, а також речове майно і продовольчі пайки або за бажанням військовослужбовця грошову компенсацію замість них. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання, тривалості та умов військової служби. Порядок і розміри грошового та матеріального забезпечення військовослужбовців та компенсації замість речового майна і продовольчих пайків встановлюються Кабінетом Міністрів України з урахуванням коефіцієнта індексації грошових доходів.
Станом на день винесення постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 20.03.2007 року вищенаведена ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»була викладена в редакції, згідно якої держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб»від 03 листопада 2006 року №328-V Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»доповнено статтею 91, згідно якої продовольче та речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що у відповідності до вищенаведених ст.ст. 9, 91 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України №75 від 05 березня 2001 року, Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України №260 від 11 червня 2008 року, поняття грошового та продовольчого забезпечення мають різну правову природу, за своїм змістом продовольче забезпечення (чи компенсація його вартості) не є складовою частиною грошового забезпечення військовослужбовців, а тому, враховуючи, що питання виплати компенсації за продовольчий пайок за своїм змістом не належить до грошового утримання, не являються періодичними платежами з Державного бюджету України, особливості, передбачені ст. 266 КАС України, в даному випадку на спірні правовідносини з приводу повороту виконання не розповсюджуються, в тому числі і щодо відсутності повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостей або поданих ним підроблених документів, на чому зауважує апелянт.
Згідно ч.2 ст.265 КАС України у випадках, встановлених ч.1 цієї статті, суд, ухвалюючи нове судове рішення, повинен зобов'язати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим судовим рішенням або визначити інший спосіб і порядок здійснення повороту виконання.
Таким чином, дана норма регулює порядок вирішення питання про поворот виконання судового рішення, яке було скасоване або змінене, та спрямована на забезпечення захисту законних прав особи боржника у разі виконання ним судового рішення, яке згодом виявилось помилковим, а тому поворот виконання рішення суду може бути здійснений в будь-який спосіб, необхідний для відновлення попереднього становища, що існувало до виконання судового рішення, тобто поновлення прав та інтересів відповідача (боржника).
Вказаною статтею передбачено особливості повороту виконання в окремих категоріях адміністративних справ та викладено виключний перелік обставин, при настанні яких поворот виконання судових рішень допускається, якщо скасована постанова була обґрунтована на повідомлених позивачем завідомо неправдивих відомостях або поданих ним підроблених документах.
До таких обставин відносяться виплати грошових коштів за постановами суду у випадках: відшкодування шкоди, завданої суб'єктом владних повноважень каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, присудження виплати пенсій чи інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів та присудження виплати заробітної плати чи іншого грошового утримання у відносинах публічної служби.
Оскільки предметом розгляду по даній справі є питання виплати військовослужбовцям компенсації за продовольчий пайок, що за своїм змістом не відноситься до заробітної плати чи іншого грошового утримання, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для застосування особливостей повороту виконання, що визначені ст. 266 КАС України, в суду відсутні.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, а висновки Замостянського районного суду м. Вінниці зроблені судом на підставі наявних у справі матеріалів та відповідно до норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись, ст.ст. 2, 18, 157, 195, 196, 199, 200, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на Ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 31.08.2010 року –залишити без задоволення.
Ухвалу Замостянського районного суду м. Вінниці від 31.08.2010 року –залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя В.О. Аліменко
Судді А.Г. Степанюк
О.І. Шурко
(Повний текст Ухвали складено 03.10.2011 року.)