КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-272/10 Головуючий у 1-й інстанції: Кухар М.П.
Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
У Х В А Л А
Іменем України
"20" вересня 2011 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Файдюка В.В.,
суддів: Ганечко О.М., Хрімлі О.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області про зобов’язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И Л А:
ОСОБА_2 28.09.2010 року звернувся до Тальнівського районного суду Черкаської області з адмінпозовом до УПФУ у Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання відповідача зробити перерахунок і виплату недоплаченої державної та додаткової пенсії з вересня 2007 року та довічно здійснювати нарахування та виплату.
Постановою постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2010 року позовні вимоги за період з 28.03.2010 року по 28.09.2010 року задоволено. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
Залишаючи без розгляду частину позовних вимог, суд першої інстанції послався на недотримання позивачем вимог ч. 2 ст. 99 КАС України, а саме шестимісячного строку звернення, у зв’язку з чим відповідно до ст. 100 КАС України його позов в частині залишено без розгляду.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом»означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Необхідно зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, що беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки.
Тобто, внаслідок пропущення строків звернення до адміністративного суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.
Слід зауважити, що встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.
За частиною 1 ст. 100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення без розгляду адміністративного позову за умови, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановлюється ухвала.
Посилання апелянта на ту обставину, що про порушення відповідачем його прав він дізнався з листа УПФ України у у Тальнівському районі Черкаської області про відмову у перерахунку та виплаті основної та додаткової пенсії, колегія суддів не бере до уваги, та зазначає, що юридична необізнаність позивача не є поважною причиною, яка заважала йому у визначені законом строки звернутися до суду за захистом порушених прав.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач до суду з звернувся 28 вересня 2010 року. Тому вимогу позивача про зобов’язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії по інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком за період з 28.03.2010 року по 28.09.2010 року правомірно залишено без розгляду.
Щодо вимоги апелянта про зобов’язання відповідача в майбутньому здійснювати перерахунок його пенсії, судова колегія зауважує, що суд не наділений повноваженнями щодо зобов’язання органів державної влади виконувати будь-які зобов’язання в майбутньому, оскільки порушення яких-небудь прав, свобод та законних інтересів ще не відбулося.
Відповідно до ст. 200 КАС України –суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 99,100,160,197,197,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області про зобов’язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2010 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: В.В. Файдюк
Судді: О.М. Ганечко
О.Г. Хрімлі