КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   2а-272/10                                                       Головуючий у 1-й інстанції:  Кухар М.П.     

Суддя-доповідач:  Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" вересня 2011 р.                                                                                                           м. Київ

   Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді:                                                       Файдюка В.В.,

суддів:                                                                             Ганечко О.М., Хрімлі О.Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області на постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області про зобов’язання вчинити певні дії, -

                                                    В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 28.09.2010 року звернувся до Тальнівського районного суду Черкаської області з адмінпозовом до УПФУ у Тальнівському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними, зобов’язання відповідача зробити перерахунок і виплату недоплаченої державної та додаткової пенсії з вересня 2007 року та довічно здійснювати нарахування та виплату.

Постановою постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2010 року позовні вимоги за період з 28.03.2010 року по 28.09.2010 року задоволено. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконне, на його думку, рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в позові в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як вбачається з матеріалів справи, позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інвалідом ІІI групи та отримує пенсію та часткову доплату за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначену у відповідності до ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі по тексту - Закон).

У відповідності до статті 49 Закону пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 50 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:… інвалідам ІІІ групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком…

Частиною 4 статті 54 зазначеного вище Закону передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:… по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;…

Всупереч ст. ст. 50, 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»позивачу вказані доплати виплачувалися частково, у фіксованому розмірі, визначеному відповідно до ПКМУ № 654 від 16.07.2008 року та № 530 від 28.05.2008 року, а не в кратному відношенні до мінімальної пенсії за віком, як того вимагає вказаний Закон.

З огляду на те, що ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»має вищу юридичну силу в порівняні з ПКМУ відповідач не правомірно виплачував додаткову пенсію в меншому розмірі ніж це передбачено ст. ст. 50, 54 зазначеного Закону.

Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом (ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

В свою чергу, чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого даною правовою нормою, мінімального розміру пенсії за віком.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 200 КАС України –суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 183-2, 197, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тальнівському районі Черкаської області –залишити без задоволення.

Постанову постанову Тальнівського районного суду Черкаської області від 25 жовтня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:                                                                                       В.В. Файдюк

Судді:                                                                                                              О.М. Ганечко

                                                                                                                         О.Г. Хрімлі