Інгулецький районний суд м. Кривого Рогу

Дніпропетровської області

                              Справа № 2-а-1374/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2011 року, суддя Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання нечинним рішення суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

             До Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання нечинним рішення суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії, в якому остання просить визнати нечинним рішення суб’єкта владних повноважень –відповідача –щодо відмови в перерахунку щомісячної державної соціальної допомоги відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»; зобов’язати відповідача перерахувати та виплатити їй щомісячну державну соціальну допомогу відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року та з 01.01.2009 року по 01.10.2010 року; зобов’язати відповідача нараховувати та виплачувати їй починаючи з 01.10.2010 року державну соціальну допомогу в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

            Ухвалою судді від 27.05.2011 року частина позовних вимог адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання нечинним рішення суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії, які охоплюють період з 09.07.2007 року по 24.11.2010 року, була залишена без розгляду у зв`язку з пропущенням строків звернення до адміністративного суду.

Суддя за результатами розгляду справи приходить до наступного висновку.

Відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, без врахування рішення Конституційного суду України, чим допустив бездіяльність у не нарахуванні та не виплаті вказаної допомоги позивачу, що стало причиною звернення останнього до суду.

Отже, вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому суд вважає за необхідне, для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, про захист яких він просить, вийти за межі позовних вимог і визнавши протиправною бездіяльність відповідача не зазначати кінцеву дату донарахування та виплати вказаної допомоги, оскільки остання  є  щомісячним платежем та призначається особі довічно, а відповідно повинна виплачуватися до внесення відповідних змін у діючий закон, що регулює дані правовідносини. Також суд зазначає, що підлягає захисту вже порушене право позивача, які зміни будуть внесені у відповідне законодавство - суду не відомо.

Крім того, оскільки позивачем не ставиться вимога щодо визнання дій відповідача протиправними щодо не проведення донарахування та виплати їй державної соціальної допомоги як дитині війни, вважаю за можливе, відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, вийти за межі позовних вимог, і, враховуючи, що це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, визнати дії відповідача протиправними.

Таким чином, дані спірні правовідносини регулюються ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” та  ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” і, відповідно, позовні вимоги підлягають задоволенню з 24.11.2010 року.

Вирішуючи питання про судові витрати, суд виходить з приписів ст. 94 КАС України, які відповідно, підлягають стягненню з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 в рахунок повернення сплаченого судового збору.

Керуючись ст. ст. 99, 100, 159-163, 167, 183-2 КАС України, ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління пенсійного фонду України в Інгулецькому районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про визнання нечинним рішення суб’єкта владних повноважень та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області щодо не проведення донарахування та виплати ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” з 24.11.2010 року.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Інгулецькому районі міста Кривого Рогу Дніпропетровської області донарахувати та виплатити ОСОБА_2 щомісячну державну соціальну допомогу, як дитині війни у відповідності до ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни”, з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” та провести відповідні виплати з 24.11.2010 року з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.  

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3 (три) грн. 40 коп. в рахунок повернення сплаченого судового збору.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова набирає законної сили у порядку встановленому ст. 254 КАС України.

             Суддя                                                                                                      В.В.Попов