Справа № 2-445/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2011 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

          Головуючого судді                                                                      Подобєд О.К.

          При секретареві                                                                       Севастьяновій Л.Н.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною власністю подружжя та його поділ, -

ВСТАНОВИВ

У жовтні 2010 року ОСОБА_1 (надалі –Позивач) звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить суд визнати майном, набутим за час шлюбу  та розділити між ним та  його колишньою дружиною ОСОБА_2 (надалі –Відповідачка) майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, виділивши йому: пральну машину «Електролюкс»вартістю 2500,00 грн., холодильник «Рейнфорд»вартістю 3000,00 грн., загальною вартістю 5500,00 грн, а у разі відсутності виділеного йому майна повністю стягнути з Відповідачці на користь Позивача його вартість. Також Позивач просить виділити Відповідачці таке майно: кухонні меблі вартістю 2000,00 грн., м’які меблі вартістю 3000,00 грн., меблевий спальний гарнітур вартістю 2000,00 грн., загальна вартість яких складає 7000,00 грн.

          У судовому засіданні Позивач позовні вимоги підтримав повністю та пояснив, що 12.11.2005р. він і Відповідачка зареєстрували  шлюб, але в подальшому подружнє життя у них не склалось, тому 07.11.2009 р. шлюб між ними було розірвано. Після розлучення виникло питання щодо розподілу майна, набутого за час шлюбу, яке позивачка не бажає розділити в добровільному порядку. Просив суд задовольнити позовну заяву в повному обсязі.  

          Відповідачка позовні вимоги не визнала. У своїх запереченнях на позовну заяву пояснила суду, що Позивач не надав доказів, які б дійсно підтверджували  факт сумісного придбання зазначеного майна. Вказує, що у позовній заяві Позивача відсутнє будь-яке посилання на його майновий стан, а саме заробітну плату чи інші доходи, та вклад цих коштів на утримання сім’ї. Вказує на те, що між подружжям не було досягнуто погодження про вартість майна, а відтак Позивач визначив його на свій розсуд, що суперечить нормам законодавства. Холодильник та пральну машину їй купували її батьки, враховуючи її стан здоров’я, тому вони належать їй особисто. До того ж, холодильника з такою назвою як «Рейнфорд»не існує. Також вказує, що Позивач своїми діями вводить суд в оману, не повідомивши суду про те, що він вже самостійно вивіз майно з будинку, і воно знаходиться у нього. Вказала, що меблі, які вказує відповідач є її власністю, так як були подаровані її родичами на весілля, яке відбулося за кошти її батьків. Вважає, що само по собі розірвання шлюбу не припиняє право спільної сумісної власності подружжя на майно, набуте під час шлюбу, проте розпорядження таким майном після розірвання шлюбу здійснюється колишнім подружжям виключно за взаємною згодою відповідно до положень ЦК України. Підтвердила той факт, що своєї згоди на використання та розпорядження спільним майном не надавала, а рішення суду з цього приводу відсутнє. Вважає, що зазначене Позивачем у позовній заяві майно не може бути визнано спільною сумісною власністю і поділу не підлягає. Просила в задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.

          Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть  участь у справі, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що Позивач –ОСОБА_1 з 12.11.2005р. знаходився у шлюбі з Відповідачкою –ОСОБА_2, від цього шлюбу неповнолітніх дітей не мають. 07.11.2009р. цей шлюб було розірвано, що підтверджується копією Свідоцтва про розірвання шлюбу від 07.11.2009р.

Як пояснили сторони, як подружжя вони мешкали в будинку за адресою: АДРЕСА_3, а з листопада 2009 року, коли шлюб було розірвано, почали мешкати окремо.

Як вказував Позивач, кухонні меблі, диван та два крісла а також спальний гарнітур були подаровані подружжям під час весілля, а  пральна машина та холодильник були спільно придбані сторонами, як подружжям, під час їх шлюбу.  Це майно було придбано за час шлюбу, тому його треба вважати спільним майном подружжя. Домовленості про поділ майна, що є спільною власністю подружжя між ними не досягнуто, оскільки Позивачка вважає себе єдиною власницею усього вищенаведеного майна.

Відповідачка зі своєї сторони пояснила, що зазначені меблі були подаровані під час весілля її родичами, а відтак вона вважає це майно її особистою власністю.

          Згідно з заявою відповідачки від 08.07.2011р. про уточнення дійсної вартості спірного майна, з якою в судовому засіданні погодився й позивач –спірне  майно складається з: холодильника «Соmві»вартістю на момент продажу 3000,00 грн. (на теперішній час 1600,00 грн.), пральної машини «Електролюкс»вартістю на момент продажу 2302,00 грн. (на теперішній час 1300,00 грн.), кухонних меблів «Агата»(довжиною 2,7 метрів) вартістю 1500,00 грн. (на теперішній час 1200,00 грн.), м’яких меблів «Кондор-2», які складаються з 1 дивану вартістю на момент продажу 1300,00 грн. (на теперішній час 600,00 грн.) та двох крісел вартістю на момент продажу 1500,00 грн. (на теперішній час 700,00 грн.) відповідно, меблевий спальний гарнітур «Лотос»вартістю на момент продажу 2500,00 грн. (на теперішній час 1600,00 грн.), а всього загальною вартістю 12102,00 грн.

Як вбачається із документальних доказів, 26.10.2007р. подружжям була придбана пральна машина » EWS 1020, серійний номер 70400134, вартістю 2302,00 грн., що підтверджується відповідною товарної накладної від 26.10.2007р. та гарантійним свідоцтвом, виданими в магазині ТОВ «Теноцентр «КРЕДО»(м.Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемог, 86), кредитним договором №02007706653 від 15.12.2007р., який був укладений між ТОВ «ПростоФінанс»та ОСОБА_1 та довідкою ТОВ «ПростоФінанс»від 10.02.2011р.

15.12.2007р. подружжям був придбаний холодильник побутовий «Соmві», модель RRС-2384S2, серійний номер (код) 2161472343004265760013, що підтверджується відповідними гарантійними талонами Торгово-сервісного центру «Рейнфорд Електронікс»ТОВ «Каскад-Сервіс», кредитним договором № 02007706653 від 15.12.2007 р. та довідкою з банку.

Вказані обставини також підтверджуються показами свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили, що пральна машина та холодильник були спільно придбані сторонами, як подружжям, під час їх шлюбу.

Вартість зазначеного холодильника та пральної машини на момент купівлі-продажу підтверджується документальними доказами у цій справі, а вартість решти спірного майна (меблів) визначена сторонами по-пам’яті.

Враховуючи, що найбільш вірною є вартість спірного майна, яка була встановлена на момент його придбання сторонами, а не на теперішній час, суд вважає за необхідне під час його розподілу виходити саме із його вартості в момент купівлі-продажу.

          Отже, в період шлюбу сторони придбали наступне майно:

-          холодильник побутовий «Соmві», модель RRС-2384S2, серійний номер (код) 2161472343004265760013, вартістю на момент купівлі-продажу 3000,00 грн.;

-          пральну машину ROLUX»EWS 1020, серійний номер 70400134, вартістю на момент купівлі-продажу 2302,00 грн.;

-          кухонні меблі «Агата» (довжиною 2,7 метрів) вартістю на момент купівлі-продажу 1500,00 грн.;

-          м’які меблі «Кондор-2», які складаються з 1 дивану вартістю на момент купівлі-продажу 1300,00 грн. та двох крісел вартістю на момент купівлі-продажу 1500,00 грн. відповідно;

-          меблевий спальний гарнітур «Лотос»вартістю на момент купівлі-продажу 2500,00 грн., а всього загальною вартістю на момент купівлі-продажу 12102,00 грн., яке має бути визнане спільною сумісною власністю подружжя.

Згідно зі ст. 60 СК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на права спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

          Згідно зі ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

          Згідно зі ст. 57 СК України, приватною власністю є майно, набуте одним з подружжя до шлюбу, під час шлюбу, але в порядку спадкування, набуте за час шлюбу, але за кошти, які належать йому особисто.

          До матеріалів справи сторонами були надані докази щодо працездатності та отримання в період шлюбу певних доходів кожним із обох подружжів, про ведення ними спільного господарства тощо.

          Відповідачка зі своєї сторони належних доказів щодо набуття нею будь-якого із спірного майна до шлюбу та під час шлюбу, в порядку спадкування чи за кошти, які належать їй особисто, суду не надала.

          Таким чином, відповідно до вищенаведених положень ст. ст. 60 та 70 СК України, слід визнати що усе спірне було набуте обома подружжям під час шлюбу, є спільною сумісною власністю подружжя.

Враховуючи, що майно, яке належить сторонам на праві спільної сумісної власності є подільним, виходячи із його вартості та побутового призначення, за відсутності обґрунтованих пропозицій та доводів будь-якої із сторін щодо його розподілу, суд вважає за можливе розподілити його таким чином, щоб кожної із сторін було набуто одну річ побутової техніки та меблі у частках найбільш наближених до рівних, з урахуванням позовних вимог позивача, а саме виділити Позивачу:

- холодильник «Соmві», модель RRС-2384S2, серійний номер (код) 2161472343004265760013, вартістю на момент купівлі-продажу 3000,00 грн.;

- м’які меблі «Кондор-2», які складаються з 1 дивану вартістю на момент купівлі-продажу 1300,00 грн. та двох крісел вартістю на момент купівлі-продажу 1500,00 грн. відповідно, а всього на загальну суму 5800,00 грн.;

виділити Відповідачці:

-          пральну машину ROLUX»EWS 1020, серійний номер 70400134, вартістю на момент купівлі-продажу 2302,00 грн.;

-          кухонні меблі «Агата» (довжиною 2,7 метрів) вартістю на момент купівлі-продажу 1500,00 грн.;

-          меблевий спальний гарнітур «Лотос»вартістю на момент купівлі-продажу 2500,00 грн., а всього загальною вартістю 6302,00 грн.

          Як вбачається із пояснень сторін, наданих в судових засіданнях, та доданих до матеріалів судової справи документальних доказів, як от: постанов Баглійського РВ ДМУ ГУМВС України в Дніпропетровській області про відмову в порушенні кримінальної справи від 31.05.2010р., про відмову в порушенні кримінальної справи від 04.06.2010р., про відмову в порушенні кримінальної справи від 01.02.2011р. та про відмову в порушенні кримінальної справи від 07.03.2011р. - після розірвання шлюбу Позивач та Відповідач не досягли згоди щодо розподілу спільного майна подружжі, у тому числі спірним майном у цій справі, обидві сторони вчиняли самоуправні дії по розпорядженню їм, що спричиняло сварки та стало приводом для звернення до правоохоронних органів.

          Проте доводи сторін щодо фактичного знаходження у кожної із них певного із спірного майна не підлягають врахуванню та оцінці судом, оскільки предметом даного позову є визнання майна спільною власністю подружжя та його поділ, а не витребування майна від будь-якої із сторін.

          При розподілі судових витрат суд враховує, що позов у грошовому виразі задоволено повністю, тому судові витрати повністю підлягають стягненню з Відповідачки.

          Керуючись ст. ст. 60, 70 СК України, ст. ст. 8, 10,11, 15, 60, 88  209, 212-215, 218   ЦПК України, суд –

                                                                В И Р І Ш И В:

          Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною власністю подружжя та його поділ задовольнити повністю.

          Визнати спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2, таке набуте за час шлюбу майно:

-          холодильник побутовий «Соmві», модель RRС-2384S2, серійний номер (код) 2161472343004265760013, вартістю на момент купівлі-продажу 3000,00 грн.;

-          пральну машину ROLUX»EWS 1020, серійний номер 70400134, вартістю на момент купівлі-продажу 2302,00 грн.;

-          кухонні меблі «Агата» (довжиною 2,7 метрів) вартістю на момент купівлі-продажу 1500,00 грн.;

-          м’які меблі «Кондор-2», які складаються з 1 дивану вартістю на момент купівлі-продажу 1300,00 грн. та двох крісел вартістю на момент купівлі-продажу 1500,00 грн. відповідно;

меблевий спальний гарнітур «Лотос»вартістю на момент купівлі-продажу 2500,00 грн., а всього загальною вартістю на момент купівлі-продажу 12102,00 грн.

Виділити ОСОБА_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) майно:

- холодильник «Соmві», модель RRС-2384S2, серійний номер (код) 2161472343004265760013, вартістю на момент купівлі-продажу 3000,00 грн.;

- м’які меблі «Кондор-2», які складаються з 1 дивану вартістю на момент купівлі-продажу 1300,00 грн. та двох крісел вартістю на момент купівлі-продажу 1500,00 грн. відповідно, а всього на загальну суму 5800,00 грн.

Виділити ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 таке майно:

-          пральну машину ROLUX»EWS 1020, серійний номер 70400134, вартістю на момент купівлі-продажу 2302,00 грн.;

-          кухонні меблі «Агата» (довжиною 2,7 метрів) вартістю на момент купівлі-продажу 1500,00 грн.;

-          меблевий спальний гарнітур «Лотос»вартістю на момент купівлі-продажу 2500,00 грн., а всього загальною вартістю 6302,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1) суму 125,00 грн. судових витрат зі сплати судового збору, та 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної  скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області.

        Суддя                                                                           О.К. Подобєд