КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.09.2011                                                                                           № 6/180

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Куксова В.В.

суддів:             

за участю представників:

від прокуратури: Радзівіл Б.В.,

від позивача: представник – ОСОБА_1 – за довіреністю,

від відповідача: не з’явився,

від третьої особи: представник – ОСОБА_2 – за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи – підприємця ОСОБА_3

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2011 р.

у справі № 6/180 (суддя Ковтун С.А.)

за позовом прокурора Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до фізичної особи – підприємця ОСОБА_3

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель фодного фонду м. Києва «Плесо»

про звільнення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2011 р. прокурор Дарницького району міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до фізичної особи – підприємця ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель фодного фонду м. Києва «Плесо» про визнання договору недійсним та звільнення земельної ділянки, мотивуючи вимоги тим, що відповідач займає спірну земельну ділянку без належних на те правових підстав.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2011 р. у справі №6/180 позов задоволено повністю; зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку загальною площею 500 кв.м., яка знаходиться біля урізу води озера «Лебедине» у Дарницькому районі м. Києва та передати її Київській міській раді, привівши її у придатний стан; зобов'язано фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 знести самочинно збудовану одноповерхову дерев'яну споруду незавершеного будівництва площею 240 кв.м на земельній ділянці загальною площею 500 кв.м, яка знаходиться біля урізу води озера «Лебедине» у Дарницькому районі м. Києва; стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 в дохід Державного бюджету України 85 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням фізична особа – підприємець ОСОБА_3 звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю з посиланням на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.08.2011 р. апеляційна скарга фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 прийнята до провадження, розгляд справи призначено на 22.09.2011 р.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор Дарницького району м. Києва зазначає, що оскаржуване рішення є законним та обгрунтованим.

Представник прокуратури в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просить залишити її без задоволення а оскаржуване рішення без змін.

Представник Київської міської ради в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просить залишити її без задоволення а оскаржуване рішення без змін.

Представник КП «Плесо» в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просить залишити її без задоволення а оскаржуване рішення без змін.

Представник відповідача через відділ діловодства Київського апеляційного господарського суду надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням у відпустці.

Колегія суддів відхиляє дане клопотання, оскільки представником відповідача не надано будь-яких доказів в обгрунтування даного клопотання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, заслухавши пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2011 р. державною екологічною інспекцією в м. Києві проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства за адресою: м. Київ, Дарницький район на березі озера «Лебедине» з боку пр. Бажана, про що складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 04/239а. В результаті перевірки встановлено, що на земельній ділянці на прибережно-захисній смузі озера «Лебедине» у Дарницькому районі м. Києва загальною площею близько 500 кв. м. на відстані 7 м. від урізу води озера ведуться будівельні роботи по будівництву споруди площею 240 кв. м., розрито траншею площею близько 20 кв. м. для облаштування каналізації та складування побутових та будівельних відходів на площі 50 кв. м., висотою 0, 5 м., на всій площі вказаної земельної ділянки знищено газон. На момент проведення перевірки жодних дозвільних документів не надано. Власником об'єкту будівництва є фізична особа - підприємець ОСОБА_3.

Використання земельної ділянки відповідачем здійснюється на підставі договору № 333 про розробку, проектування та впровадження програм з благоустрою та розвитку земель водного фонду м. Києва (далі - Договір), укладеного 01.11.2010 р. між комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по охороні, утриманню та експлуатації земель водного фонду м. Києва (далі КП) «Плесо» (підприємством) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (партнером).

Відповідно до п. 2.3 Договору підприємство закріплює за партнером об'єкт благоустрою для розробки, проектування та впровадження останнім програм з благоустрою та розвитку об'єкту благоустрою, а також для пайової участі у необхідних для виконання Договору заходах, в тому числі для розміщення на ній тимчасових, гідротехнічних, рекреаційних та інших споруд або обладнання, за умови надання погодження підприємством.

Пунктом 1.1 Договору визначено, що об'єкт благоустрою - це разом взяті визначена та прилегла території, які закріплюються підприємством за партнером в межах прибережної захисної смуги для розробки, проектування, впровадження програм з благоустрою та виконання заходів на умовах пайової участі з утримання, відновлення та благоустрою території

Згідно з додатком № 1 Договору місце розташування об'єкту благоустрою: м. Київ, Дарницький район, проспект Миколи Бажана, озеро Лебедине. Загальна площа об'єкту благоустрою, який закріплюється за партнером для здійснення заходів благоустрою складає: 150 кв.м. Загальна площа визначеної території, яка закріплюється за партнером виключно для виконання програми з благоустрою та розвитку території становить: 150 кв.м. Партнер здійснює комплекс заходів щодо об'єкту благоустрою, які визначені в Договорі, програмі (програмах) з благоустрою та розвитку об'єкту благоустрою. Розмір компенсації витрат на утримання об'єкту благоустрою, що має бути сплачена партнером на користь підприємства за базовий місяць становить з 01.11.2010 р. по 30.04.2011 р. 1282,86 грн., з 01.05.2011 р. по 30.10.2011 р. 2657,86 грн.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Отже, умови Договору врегульовують відносини сторін щодо передачі підприємством в користування території та сплату партнером коштів за дану послугу.

Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 N 3038- VI передбачено, що територія частина земної поверхні з повітряним простором та розташованими під нею надрами у визначених межах (кордонах), що має певне географічне положення, природні та створені в результаті діяльності людей умови і ресурси.

Частина земної поверхні (земельна ділянка), яка була передана підприємством у користування партнеру має географічне розташування Дарницький район, проспект Миколи Бажана, озеро Лебедине.

Таким чином місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що фактично предметом Договору є передача у користування (для розробки, проектування та впровадження програм з благоустрою та розвитку земель водного фонду м. Києва) земельної ділянки у м. Києві, в тому числі для розміщення на ній тимчасових, гідротехнічних, рекреаційних та інших споруд або обладнання. Тобто, вказаний Договір є прихованим договором про надання в користування (оренду) земельної ділянки.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 83 Земельного кодексу України у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України повноваження з надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності належать Київській міській раді, яка відповідно до п.12 перехідних положень Земельного кодексу України здійснює повноваження щодо розпорядження землями в межах міста Києва до розмежування земель державної та комунальної власності.

Згідно зч. 1, 2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Документи, що посвідчують право на земельну ділянку щодо права власності на земельну ділянку є державний акт. Право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

22.01.2009 р. рішенням Київської міської ради «Про використання земель водного фонду та прибережних смуг у м. Києві» було вирішено, що функції водогосподарської спеціалізованої організації по утриманню водних об'єктів з прибережними захисними смугами водних шляхів та гідротехнічними спорудами здійснює КП «Плесо», якому доручено здійснювати функції оператора щодо розміщення на водних об'єктах стоянок плавзасобів та тимчасових споруд рекреаційного, культурно-оздоровчого, спортивного, туристичного та іншого призначення в межах прибережних захисних смуг.

Комунальне підприємство «Плесо» є оператором з розміщення на водних об'єктах тимчасових споруд. Однак, в силу Земельного кодексу України, виключно Київська міська рада має право бути орендодавцем земельної ділянки, що належить до комунальної власності м. Києва.

Частиною 2 статті 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на це, оскільки Договір, який фактично врегульовує відносини користування земельною ділянкою, укладений всупереч визначеній законом процедурі та особою, яка не може бути орендодавцем, він не приймається судом як допустимий доказ, що посвідчує права відповідача на земельну ділянку.

Отже місцевий господарський суд правильно встановив, що відповідачем не надано доказів набуття ним прав на спірну земельну ділянку у передбаченому законом порядку.

Крім того, будівельні роботи відповідачем здійснюються на відстані 7 м від урізу води озера на земельній ділянці загальною площею близько 500 кв. м., а не на земельній ділянці 150 кв.м., як передбачено у Договорі.

Статтею 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» визначено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування втрат, понесених за час користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для ^ використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Згідно з ч. 2 ст.152 Земельного кодексу України передбачено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Оскільки власником земельної ділянки, розташованої у місті Києві, Дарницький район, проспект Миколи Бажана, озеро Лебедине є територіальна громада м. Києва в особі Київської міської ради, позовна вимога про передачу земельної ділянки позивачу та приведення її у придатний стан шляхом знесення самочинної забудови є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач самовільно займає земельну ділянку і порушує права позивача, що є підставою для задоволення вимог про передачу земельної ділянки позивачу, приведення її у придатний стан та знесення самочинної забудови.

Таким чином місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсягу. З даним висновком погоджується і колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

          Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу фізичної особи – підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2011 р. у справі № 6/180 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 6/180 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя                                                                      

Судді