КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2011 № 42/3-33/153
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гольцової Л.А.
суддів:
за участю секретаря
судового засідання
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність № 38-4055/391 від 27.10.2010;
від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність № 171/10 від 23.12.2010;
розглянувши апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України”
на рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2011
у справі № 42/3-33/153 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Комунального підприємства „Харківські теплові мережі”
до Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної
компанії „Нафтогаз України”
про стягнення 4 714 573,19 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.02.2011 у справі № 42/3 задоволено повністю позов Комунального підприємства „Харківські теплові мережі” до Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” про стягнення 4 714 573,19 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2011 рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2011 у справі № 42/3 залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.06.2011 рішення Господарського суду міста Києва від 02.02.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.04.2011 у справі № 42/3 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.07.2011 у справі № 42/3-33/153 позов задоволено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, Дочірня компанія „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” (далі – ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”) подала апеляційну скаргу та доповнення до неї, в яких просить його скасувати.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права.
Зокрема, скаржник посилається, що спірне рішення суду прийнято без врахування положень ст.ст. 107, 256, 261, 266, 267, 530 ЦК України.
Представник Комунального підприємства „Харківські теплові мережі” (далі – КП „Харківські теплові мережі”) у відзиві на апеляційну скаргу ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” та в засіданні суду проти доводів скарги заперечував, просив рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2011 у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
12.10.2006 року Між ДП “Газ-тепло”, правонаступником якого є ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” (Замовник) та КП „Харківські теплові мережі” (Підрядник) укладено договір № 17/06-1100 про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, за умовами якого Підрядник за завданням Замовника зобов’язався на свій ризик виконувати певну роботу, а саме: здійснювати послуги з переробки природного газу в готову продукцію, відповідно до технічних умов, та транспортування готової продукції до споживачів, а Замовник зобов’язався прийняти готову продукцію та оплатити Підряднику виконану роботу з надання послуг з переробки природного газу в готову продукцію та її транспортування до споживачів (п. 1.1 договору).
Сторони домовились, що умови цього договору також регулюють відносини, що склались між Замовником та Підрядником за договором комісії від 12.10.2006 № 12/06-1101 (п. 1.4 договору).
Пунктами 9.1 та 9.2 договору про надання послуг визначено, що підставою для розрахунків за отримані послуги звітного місяця є підписаний сторонами акт виконаних робіт. Розрахунок із Підрядником за виконані з переробки природного газу та транспортування теплової енергії, враховуючи положення ст. 10 цього договору, здійснюються шляхом перерахування Підряднику відповідних грошових коштів, відкритого на виконання умов п. 5.1 договору комісії від 12.10.2006 № 12/06-1101. Грошові кошти, зазначені в п. 9.21 договору, перераховуються замовником Підряднику з грошових коштів, отриманих від реалізації продукції за договором комісії.
Відповідно до п. 9.6 договору розрахунки між Підрядником та Замовником по договору та розрахунки між Комітентом та Комісіонером по делькредере за договором комісії № 12/06-1101 взаємопов’язані та взаємозалежні.
Строк виконання Замовником своїх зобов’язань по оплаті виконаних робіт з переробки природного газу та транспортування теплової енергії починається з моменту укладення договору та закінчується датою отримання Замовником 100 % грошових коштів за реалізовану теплову енергію по договору комісії (п 9.3 договору).
Протоколом від 12.10.2006, який є додатком № 5 до договору про надання послуг, сторони погодили вартість витрат на виробництво позивачем теплової енергії у розмірі 145,18 грн./Гкал та визначили порядок розподілу грошових коштів, які надходять на поточний рахунок ДП „Газ-тепло” за реалізацію готової продукції за договором комісії – у розмірі 34 % на користь позивача та 66 % на користь відповідача.
12.10.2006 між ДК „Газ України” (Комітент) та КП „Харківські теплові мережі” (Комісіонер) укладено договір комісії № 12/06-1101, за умовами якого Комітент доручив, а Комісіонер зобов’язався здійснювати за оплату (комісійну винагороду) діяльність по продажу теплової енергії комітента шляхом укладення від свого імені правочину з реалізації теплової енергії, але за рахунок Комітента та відповідно до умов договору (п. 2.1 договору комісії).
Відповідно до п. 4.19 договору комісії сторони домовились, що умови цього договору також регулюють відносини, що склались між Комітентом та Комісіонером за договором про надання послуг з переробки природного газу та транспортування теплової енергії № 17/06-1100.
Згідно з п. 5.3 договору комісії Комітент виплачує комісійну плату Комісіонеру шляхом перерахування відповідних грошових коштів на його поточний рахунок. Виплата Комітентом комісійної плати повинна здійснюватись не пізніше 15-го числа місяця, наступного за звітним при умові 100% оплати вартості теплової енергії за такий звітний місяць.
Крім цього, враховуючи пункти 15.1 договору про надання послуг та 10.1 договору комісії, сторони дійшли згоди, що укладені договори набирають юридичної сили з моменту їх підписання сторонами і діють в частині надання послуг та виконання доручення з 15.10.2006 до 30.09.2007, а в частині взаєморозрахунків – до повного їх виконання.
30.10.2006 сторонами підписано угоди про припинення з 01.11.2006 дії договору про надання послуг № 17/06-1100 та договору комісії № 12/06-1101 в частині надання послуг та виконання доручення. Положеннями пунктів 2 вказаних угод, сторони встановили, що в частині взаєморозрахунків дія договорів триває до повного їх здійснення між сторонами.
Як вбачається з акту виконаних робіт за жовтень 2006, позивачем надано послуги відповідачу з переробки природного газу та транспортуванню теплової енергії в кількості 319 734,852 Гкал на загальну суму 20 392 688,86 грн. (а.с. 23, т.с. 1).
Відповідач за надані послуги розрахувався частково шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог (а.с. 114, т.с. 1), внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 4 714 573,19 грн.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд (ст. 6 ЦК України).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Договір № 17/06-1100 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Згідно зі ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Частиною 1 ст. 903 ЦК України передбачено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України).
Статтями 253 та 254 ЦК України визначено початок перебігу строку та його закінчення.
Зважаючи на умови договору № 17/06-1100, місцевий господарський суд правильно встановив, що сторонами під час його укладення погоджено виконання платежу вказівкою на подію, якою є отримання 100% грошових коштів за реалізовану теплову енергію за договором комісії № 12/06-1101, тобто, обов’язок виконати зобов’язання з оплати за договором виникає у відповідача з моменту розрахунку з ним КП „Харківські теплові мережі” за договором комісії №12/06-1101.
Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 ЦК України), а одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається (ст. 525 ЦК України).
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень (ст. 33 ГПК України).
Матеріалами справи не доведено відсутність заборгованості КП „Харківські теплові мережі” перед ДП „Газ-тепло” за договором комісії № 12/06-1101.
Беручи до уваги викладене вище, строк остаточної оплати за договором № 17/06-1100 не настав.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 02.08.2007 у справі № 33/207-07 задоволено позов ДП „Газ-тепло” до КП „Харківські теплові мережі”. Суд стягнув 44 117 836,89 грн. боргу, 25 500,00 грн. державного мита, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Постановою відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 09.10.2008 ВП № 7803901 виконавче провадження за наказом № 33/207-07 зупинено у зв’язку з включенням КП „Харківські теплові мережі” до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”.
Відповідно до наказу Міністерства палива та енергетики України від 12.11.2007 № 538 вирішено реорганізувати ДП „Газ-тепло” шляхом припинення діяльності ДП „Газ-тепло” та приєднання його до ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України”. Останній є правонаступником всіх прав та обов’язків ДП „Газ-тепло” (оголошення про припинення шляхом приєднання опубліковано 05.12.2007 в газеті „Урядовому Кур’єрі” № 228).
На підставі ст. 59 ЦК України до ДК „Газ України” НАК „Нафтогаз України” перейшли всі майнові права та обов’язки ДП „Газ-тепло”, в тому числі і за договорами № 17/06-1100 та № 12/06-1101.
Відповідно до ч. 1 ст. 107 ЦК України кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом.
Відповідач листом від 14.06.2010 № 31/18-5804 повідомив позивача, що кредиторська заборгованість ДП „Газ-тепло” в сумі 4 714 573,19 грн. списана з обліку та врахована в складі доходів Компанії відповідно до вимог чинного законодавства.
Проте, позивач, користуючись правами, наданими ч. 1 ст. 107 ЦК України листом від 23.11.2010 № 38-4459 звернувся до відповідача з вимогою про дострокове виконання зобов’язань та оплату боргу в сумі 4 714 573,19 грн. за договором № 17/06-1100.
Подія, з якою пов'язується обов'язок відповідача щодо повної оплати за договором 17/06-1100, не настала, але позивач мотивував свої позовні вимоги наявністю обставин, передбачених ч. 1 ст. 107 ЦК України, що тягне за собою можливість вимоги дострокового виконання зобов'язання.
За таких обставин, місцевий господарський суд обґрунтовано дослідив питання можливості дострокового виконання зобов'язання, тобто до настання події, з якою договір пов'язує остаточний розрахунок відповідача.
Адже в даному випадку можливість зобов'язання дострокового виконання обов'язку відповідачем передбачена законом - ч. 1 ст. 107 ЦК України.
Враховуючи, що положення договору про надання послуг кореспондуються з положеннями договору комісії, а також зважаючи на норми зазначеного вище законодавства та вимогу від 23.11.2010 № 38-4459 і подію, яка пов’язана з реорганізацією ДП „Газ-тепло”, суд першої інстанції всебічно і повно дослідив та дійшов висновку, що строк позовної давності для стягнення коштів по договору № 17/06-1100 на момент звернення позивача до суду із даним позовом не сплив.
Заперечення скаржника, що спірне рішення прийнято судом без врахування положень ст.ст. 107, 256, 261, 266, 267, 530 ЦК України, колегією суддів до уваги не приймається, оскільки суд першої інстанції, при прийнятті оскаржуваного рішення, повно і всебічно з'ясував фактичні обставини справи, дослідив та надав оцінку як доводам позивача так і запереченням відповідача.
Оцінюючи матеріали та обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що відсутні підстави для зміни чи скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2011 у справі № 42/3-33/153.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення Господарського суду міста Києва від 25.07.2011 у справі № 42/3-33/153 залишити без змін, а апеляційну скаргу Дочірньої компанії „Газ України” Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України” - без задоволення.
2. Матеріали справи № 42/3-33/153 повернути до Господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам.
Головуючий суддя
Судді
29.09.11 (відправлено)