КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД      

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

  ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2011                                                                                           № 6/48-6/57

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Куксова В.В.

суддів:           

за участю представників:

від фізичної особи – підприємця ОСОБА_1: не з’явився,

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Здарвмедтех-Чернігів»: не з’явився,

від Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале виробниче-комерційне підприємство «ТЕД»: не з’явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Здравмедтех-Чернігів», м. Чернігів

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2011 р.

у справі № 6/48-6/57 (суддя Блохіна Ж.В.)

за первісним позовом фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Здарвмедтех-Чернігів», м. Чернігів,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мале виробниче-комерційне підприємство «ТЕД», м. Чернігів

про стягнення заборгованості 159 031,73 грн. та повернення приміщення,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Здарвмедтех-Чернігів», м. Чернігів

до фізичної особи – підприємця ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мале виробниче-комерційне підприємство «ТЕД», м. Чернігів

про визнання недійсним договору суборенди нежитлового приміщення та стягнення 108 929,49 грн.

ВСТАНОВИВ :

У березні 2011 р. фізична особа – підприємець ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Здарвмедтех-Чернігів» про стягнення 159 031,73 грн. заборгованості з орендної плати та відшкодування комунальних витрат за договором суборенди від 01.04.2010 р., яка виникла за період з червня по грудень 2010 р., зобов'язання відповідача повернути приміщення із суборенди за актом приймання – передачі, мотивуючи вимоги тим, що відповідач порушуючи умови договору, починаючи з червня 2010 р. не сплачував орендну плату і не відшкодовував позивачу витрати за використану електроенергію, воду, опалення, вивіз твердих побутових відходів та охорону. Також позивач вважає, що одностороннє з боку відповідача розірвання договору суборенди, про що позивач був повідомлений листом від 13.01.2011 р., в якому також зазначалось про звільнення приміщення 09.09.2010 р., є протиправною поведінкою, порушенням цивільного законодавства та умов договору, а тому ці обставини не звільняють відповідача від обов'язку сплатити кошти за оренду майна.

В ході розгляду справи в місцевому господарському суді  Товариством з обмеженою відповідальністю „Здравмедтех-Чернігів" подано зустрічний позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору суборенди нежитлових приміщень від 01.04.2010 р., що укладений між сторонами, стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 108929,49 грн. сплачених платежів за договором оренди від 01.04.2010 р., який мотивований тим, що приміщення, передане йому в суборенду, не було на той час введене в експлуатацію власником майна ТОВ «Мале виробничо-комерційне підприємство «ТЕД», не обладнане системами вентиляції та кондиціонування, що унеможливлювало його використання для виробничих потреб, а тому ці приміщення були звільнені відповідачем 10.09.2010 р., про що позивач був повідомлений належним чином.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2011 р. у справі №6/48-6/57 стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Здравмедтех-Чернігів» на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 149845,81 грн. орендної плати та плати за комунальні послуги, 1488,45 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, Товариству з обмеженою відповідальністю "Здравмедтех-Чернігів" повернути за актом приймання-передачі фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 нежитлове приміщення загальною площею 909,8 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1; відмовлено в решті первісного позову; прийнято відмову товариства з обмеженою відповідальністю «Здравмедтех- Чернігів» від зустрічного позову до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору суборенди нежитлового приміщення та стягнення 108929,49 грн.; припинено провадження у справі за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Здравмедтех-Чернігів» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору суборенди нежитлового приміщення та стягнення 108929,49 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю «Здравмедтех-Чернігів» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині пунктів 1, 2, 3 резолютивної частини рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити ФОП ОСОБА_1 в задоволенні позову до ТОВ «Здравмедтех-Чернігів» з посиланням на те, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що приміщення, які були передані в суборенду, не належали на праві власності ТОВ «Мале виробничо-комерційне підприємство «ТЕД», не були введені в експлутацію та не пройшли державну реєстрацію. Приміщення, які передані в суборенду, непридатні до експлуатації за призначенням, про що були складені відповідні акти, у зв’язку з чим договір суборенди 10.09.2010 р. був розірваний в односторонньому порядку.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 р. прийнята апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Здравмедтех-Чернігів» та порушено апеляційне провадження по справі №6/48-6/57, розгляд справи призначено на 25.08.2011 р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.08.2011 р. у зв’язку з неявкою предстаників сторін та третьої особи розгляд справи № 6/48-6/57 відкладено на 07.09.2011 р.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 не скористався наданим правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, Товариство з обмеженою відповідальністю «Здарвмедтех-Чернігів», Товариство з обмеженою відповідальністю «Мале виробниче-комерційне підприємство «ТЕД» не скористались наданим правом на учать своїх представників в судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про що свідчять поштові повідомлення, клопотань про відкладення розгляду справи від сторін  та третьої особи не надходило.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (абзац 4 пункту 3.6. Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 із змінами та доповненнями станом на 30.04.2009 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Неявка представників сторін та третьої особи в судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору по суті.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що 01.04.2010 р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Мале виробничо-комерційне підприємство «ТЕД» (орендодавець) та фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення (Договір).

Згідно п. 1.1 договору орендодавець зобов'язується надати орендарю у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення (далі – приміщення), загальною площею 1229,8 кв. метрів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Приміщення надається для виробничих потреб (п. 1.2 договору).

Пунктом 6.2.2 договору передбачено, що орендар має право надавати приміщення у тимчасове користування (суборенду) іншим особам без згоди орендодавця. Строк суборенди не може перевищувати строку даного договору.

Право власності на передане в оренду майно підтверджується:

договором купівлі-продажу від 08.12.2005 р. між ОСОБА_2 та ТОВ „Мале виробничо-комерційне підприємство «ТЕД», згідно якого перший продав, а другий купив частину нежитлової будівлі цеху сушки літерою „А-1" загальною площею 1586,0 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; копією свідоцтва про право власності ТОВ „Мале виробничо-комерційне підприємство «ТЕД» на нерухоме майно від 21.12.2010 р. на нежитлове приміщення цеху сушки загальною площею 1437,3 кв.м, побутові приміщення, приміщення з розміщення цеху металевих і металопластикових виробів, цеху пошиття спеціального одягу загальною площею 559,6 кв. м, що знаходиться по АДРЕСА_1. Свідоцтво про право власності видано виконавчим комітетом Чернігівської міської ради замість свідоцтва про право власності від 30.01.2007 р.; витягом про державну реєстрацію прав ТОВ „Мале виробничо-комерційне підприємство «ТЕД» на нежитлове приміщення 3 по АДРЕСА_1, яке виникло на підставі свідоцтва про право власності від 21.12.2010 р., виданого виконавчим комітетом Чернігівської міської ради.

01.04.2011 р. між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та товариством з обмеженою відповідальністю «Здравмедтех-Чернігів» (суборендар) укладено договір суборенди нежитлового приміщення.

Згідно п. 1.1 Договору орендар зобов'язується надати суборендарю у тимчасове платне користування частину нежитлового приміщення, загальною площею 909,8 кв. метрів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (далі - приміщення).

Приміщення надається для виробничих потреб (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.3 договору стан приміщення на момент передачі в оренду: придатне для використання у відповідності до мети оренди, визначеної у п. 1.2 Договору.

Строк оренди встановлюється до 31.12.2010 року (п. 3.1 Договору).

Згідно п. 4.1 Договору розмір орендної плати становить 34000 грн. за один місяць, без

пдв.

Відповідно до п. 4.2 Договору орендна плата сплачується готівковими коштами або на розрахунковий рахунок орендаря не пізніше 10 числа поточного місяця.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що окремо від орендної плати суборендар відшкодовує орендарю на підставі рахунків останнього витрати за використану електроенергію, воду, опалення, вивіз твердих побутових відходів та охорону.

Згідно п. 7.1 Договору повернення приміщення здійснюється комісією, яка складається з представників обох сторін. Про повернення приміщення складається акт прийому-передачі.

Відповідно до п. 9.2 Договору останній може бути розірвано в односторонньому порядку за вимогою суборендаря, якщо приміщення в силу обставин, за які суборендар не відповідає, виявиться в стані, непридатному для використання згідно з умовами договору.

Така непридатність приміщення має бути засвідчена актом, складеним комісією, яка складається з представників обох сторін.

Згідно акту приймання-передачі до договору суборенди нежитлового приміщення від 01.04.2010 р. позивач передав, а відповідач прийняв в суборенду частину нежитлового приміщення, загальною площею 909,8 кв. метрів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 (далі за текстом - „Майно"). Стан майна за даним актом - задовільний.

01.07.2010 р. між позивачем та відповідачем укладена додаткова угода №1 до договору суборенди від 01.04.2010 р., згідно якої сторони погодили, що з 01 липня змінити розділ 4. Орендна плата та порядок розрахунків пункт 4.1 та викласти його в наступній редакції: «Розмір орендної плати становить 24000 грн. за один місяць без ПДВ».

Відповідно до ч.ч. 1, 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.2 та 4.3 Договору відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату готівковими коштами або на розрахунковий рахунок орендаря не пізніше 10 числа поточного місяця та відшкодовувати орендарю на підставі рахунків останнього витрати за використану електроенергію, воду, опалення, вивіз твердих побутових відходів та охорону.

Між сторонами були складені акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з оренди майна та стосовно витрат за використану електроенергію, воду, опалення, вивіз твердих побутових відходів, які підписані обома сторонами, а саме: акт №ОУ-0000002 від 30.04.2010 р. на суму 39185,98 грн., акт №ОУ-0000012 від 31.05.2010 р. на суму 38811,76 грн., акт №ОУ-0000022 від 30.06.2010 р. на суму 36777.56 грн.. акт №ОУ-0000033 від 31.07.2010 р. на суму 24000 грн. та №ОУ-0000034 від 31.07.2010 р. на суму 3742,29 грн.

Суми 39185,98 грн., 38811,76 грн. сплачені відповідачем повністю. Сума 36777,56 грн. по акту №ОУ-0000022 від 30.06.2010 р. сплачена відповідачем частково в сумі 30931,75 грн., борг становить 5845,81 грн., в тому числі 2777,56 грн. боргу з орендної плати та 3068,25 грн. боргу по відшкодуванню витрат.

Здійснені відповідачем оплати підтверджуються банківськими виписками та прибутковими касовими ордерами.

Суми 24000 грн. та 3742,29 грн. по актам №ОУ-0000033 та №ОУ-0000034 від 31.07.2010 р. не перераховані відповідачем на рахунок позивача повністю.

11.01.2011 р. позивачем супровідним листом №2 від 10.01.2011 р. на адресу відповідача відправлені цінним листом, що підтверджується фіскальним чеком та описом вкладення у цінний лист, для підписання акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з серпня по грудень 2010 р., а саме: акти №ОУ-0000040 та №ОУ-0000041 від 31.08.2010 р. на суму 24000 грн. та 3602.46 грн. відповідно; акти №ОУ-0000075 та №ОУ-ОООООбЗ від 30.09.2010 р. на суму 24000 грн. та 1476,90 грн. відповідно; акти №ОУ-0000077 та №ОУ-0000078 від 31.10.2010 р. на суму 24000 грн. та 364,27 грн. відповідно; акт №ОУ-0000079 від 01.11.2010 р. на суму 24000 грн.; акт № ОУ-0000098 від 31.12.2010 р. на суму 24000 грн., всього на загальну суму 1254443,63 грн.

Вказані акти за період з серпня по грудень 2010 р. не підписані відповідачем, а суми, в них зазначені, не перераховані на рахунок позивача.

Таким чином відповідачем не сплачено орендну плату за оренду майна та не відшкодовано витрат за використану електроенергію, воду, опалення, вивіз твердих побутових відходів та охорону за період з червня 2010 р. по грудень 2010 р. на загальну суму 159031,73 грн. (5845,81+24000,00 + 3742,29 +125443,63), яка заявлена до стягнення за даним позовом.

Листом №1 від 10.01.2011 р. на адресу відповідача, отриманого останнім 13.01.2011 р., що підтверджується фіскальним чеком від 11.01.2011 р. та повідомленням про вручення рекомендованого листа, позивач повідомив про відсутність наміру продовжувати дію договору суборенди нежитлового приміщення від 01.04.2010 р.; просить прибути для підписання акту приймання-передачі приміщення та сплатити існуючу заборгованість протягом 7 календарних днів з дати отримання цього листа.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач порушив умови договору в частині строків сплати орендної плати, встановленої пунктом 4.2 договору суборенди від 01.04.2010 р.

Належними і допустимими доказами, підтверджується, що борг відповідача перед позивачем по сплаті орендної плати за червень 2010 р. становить 2777,56 грн., за період з липня по грудень 2010 р. 144000 грн., всього 146777,56 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договором суборенди від 01.04.2010 р. не визначений строк виконання відповідачем - суборендарем зобов'язання, передбаченого п. 4.4 договору по відшкодуванню позивачу - орендарю витрат за використану електроенергію, воду, опалення, вивіз твердих побутових відходів та охорону.

Отже, виходячи з положень ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України відповідач повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги. Така вимога була пред'явлена позивачем листом №1 від 10.01.2011 р., який отриманий відповідачем 13.01.2011 р.

Таким чином зобов'язання по сплаті 3068,25 грн. по відшкодуванню позивачу витрат за червень 2010 р. за використану електроенергію, воду, опалення, вивіз твердих побутових відходів та охорону відповідач мав виконати у строк до 20.01.2011 р., але прострочив своє зобов'язання і борг відповідача становить 3068,25 грн.

Місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення 146777,56 грн. боргу по орендній платі та 3068,25 грн. боргу по відшкодуванню витрат, а всього 149845,81 грн. боргу підлягають задоволенню.

Також суд першої інстанції обгрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 9185,92 грн. боргу, який складається з несплачених відповідачем сум витрат за використану електроенергію, воду, опалення, вивіз твердих побутових відходів та охорону за період з липня по грудень 2010 р., оскільки акти здачі-прийняття робіт, на які посилається позивач, не підписані уповноваженим представником відповідача, не скріплені печаткою юридичної особи; рахунки, направлення яких на оплату цих платежів передбачено пунктом 4.5 договору, позивачем не направлялись.

Колегія суддів відхиляє твердження апелянта стосовно непридатності до експлуатації за призначенням, про що були складені відповідні акти виходячи з наступного.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Приписами ч. 2 ст. 782 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі відмови наймодавця від договору найму, договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Позивач та відповідач встановили строк дії договору суборенди від 01.04.2010 р. до 31.12.2010 року (п. 3.1 Договору).

Згідно п. 7.1 Договору повернення приміщення здійснюється комісією, яка складається з представників обох сторін. Про повернення приміщення складається акт прийому-передачі.

Відповідно до п. 9.2 Договору останній може бути розірвано в односторонньому порядку за вимогою суборендаря, якщо приміщення в силу обставин, за які суборендар не відповідає, виявиться в стані, непридатному для використання згідно з умовами договору. Така непридатність приміщення має бути засвідчена актом, складеним комісією, яка складається з представників обох сторін.

Листом від 10.01.2011 р. позивач повідомив відповідача, що він не має наміру продовжувати строк дії договору суборенди нежитлового приміщення від 01.04.2010 р. і просить прибути відповідача для підписання акта приймання-передачі приміщення та погасити існуючу заборгованість протягом 7 календарних днів з дати отримання даного листа. Даний лист отриманий відповідачем 13.01.2011 року, про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

10.09.2010 р. комісією, яка складається із працівників відповідача, складено акт, що при огляді приміщення було встановлено, що дане приміщення було надано для виробничих потреб згідно п. 1.2 договору суборенди нежитлового приміщення, але воно не відповідає технічним вимогам, а саме: у приміщенні відсутня штучна система вентиляції повітря; відсутній дозвіл на експлуатацію даного нежитлового приміщення.

На основі вищевказаного відповідач повідомляв, що він розриває договір суборенди нежитлового приміщення від 01.04.2010 р. в односторонньому порядку з 10.09.2010 р. згідно з пунктом 9.2 договору. Відповідач зазначає, що про даний факт було повідомлено позивача листом №23 від 09.09.2010 року.

Листом від 13.01.2011 року відповідач повідомив позивача, про те, що він звільнив орендоване приміщення 09.09.2010 року.

Отже, з даних фактів вбачається, що відповідач, порушуючи вищевказані норми Цивільного кодексу України та умови договору суборенди (п.9.2), в односторонньому порядку розірвав договір суборенди нежитлового приміщення, укладеного з позивачем 01.04.2010 р.

Такі дії відповідача не створюють певних юридичних наслідків, оскільки є неправомірними, а тому договір оренди від 01.04.2010 р. є таким, що діяв до 31.12.2010 р.

Відповідач не скористався своїм правом, за наявності певних підстав, на дострокове розірвання договору суборенди в судовому порядку.

Таким чином відповідач зобов'язаний виконувати свої обов'язки, в тому числі по сплаті орендної плати, які виникають з договору суборенди нежитлового приміщення, укладеного з позивачем 01.04.2010 р.

Не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого господарського суду посилання апелянта на на те, що приміщення на час укладання договору суборенди не були введені в експлуатацію, оскільки договір суборенди не визнаний в судовому порядку недійсним та підлягає виконанню.

Таким чином місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про задоволення позову частково. З даним висновком погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та вимогам законодавства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування рішення.

Відповідно до п. 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з’ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству, матеріалам справи та не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

  ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Здравмедтех-Чернігів» залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 31.05.2011 р. у справі № 6/48-6/57 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 6/48-6/57 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

 Постанова може бути оскаржена впродовж двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя

  Судді