ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.09.2011 року Справа № 18/699-07
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді : Бахмат Р. М. (доповідача),
суддів: Лотоцької Л.О. Євстигнеєва О.С.
при секретарі: Соловйової О.І.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 05/715 від 19.08.11 р.);
від відповідача: ОСОБА_2 (дов. № 552 від 22.09.09 р.);
від третьої особи: ОСОБА_3 (дов. № 145 від 26.04.11 р.);
від ДВС: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” м.Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2011 р. у справі № 18/699-07
за позовом Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” м. Дніпропетровськ
до Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 м. Нікополь
3-тя особа на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровської обл. м. Дніпропетровськ
про усунення перешкод
та за зустрічним позовом Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_4 м. Нікополь
до Відкритого акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” м. Дніпропетровськ
3-тя особа на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровської обл. м. Дніпропетровськ
про визнання договору неукладеним
скарга на дії державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції
В С Т А Н О В И В :
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської обл. від 09.08.2011 р. у справі № 18/699-07 (суддя Петрова В.І.) відмовлено Відкритому акціонерному товариству “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” м. Дніпропетровськ у задоволенні скарги на неправомірні дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції.
ВАТ “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” не погодилося з вказаною ухвалою, подало апеляційну скаргу, в якій просить відновити пропущений строк для подання апеляційної скарги.
Ухвалою від 02.09.2011 р. Дніпропетровський апеляційний господарський суд відновив пропущений строк на подання апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нову ухвалу, якою задовольнити вимоги скарги –визнати постанову державного виконавця ВДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 05.05.2011 р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 18/699-07 господарського суду Дніпропетровської обл. від 30.09.2008 р. про зобов’язання приватного підприємця ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку площею 300 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 незаконною та скасувати її;
- зобов’язати ВДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції відновити виконавче провадження за виконавчим документом наказом № 18/699-07, виданим 30.09.2008 р. господарським судом Дніпропетровської обл. про зобов’язання приватного підприємця ОСОБА_4 звільнити ділянку площею 300 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Підставою для скасування ухвали, яка оскаржується, скаржник вважає неповне з’ясування фактичних даних справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до хибних висновків.
Скаржник зауважує, що постанова ДВС винесена передчасно, що ДВС і суд першої інстанції не звернули уваги і не з’ясували яка правова підстава набуття права власності підприємцем ОСОБА_5 на торгівельний павільйон, який знаходиться на спірній земельній ділянці. Доданий відповідачем до матеріалів справи договір купівлі-продажу від 15.07.2009 р. не містить об’єкту продажу.
Відповідач не міг продати павільйон, оскільки він був збудований самовільно, без дозвільної документації та без прийняття в експлуатацію.
На думку скаржника відсутні правові підстави для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження по даній справі.
Особа, яка подала скаргу вказує, що суд першої інстанції неправильно застосував норму матеріального права –п.8 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження”, вказавши про те, що земельна ділянка не є в користуванні боржника.
15.09.2011 р. відповідач надав письмове клопотання про заміну скаржника на правонаступника, посилаючись на те, що у відповідності до вимог Закону України “Про акціонерні товариства “ ВАТ “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” перейменоване у Публічне акціонерне товариство “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” (ПАТ “ДОПАС”).
Відповідно до преамбули Статуту підприємства ПАТ “ДОПАС” є правонаступником ВАТ “ДОПАС”.
У відповідності зі ст. 25 ГПК України Дніпропетровський апеляційний господарський суд, ухвалою від 15.09.2011 р., замінив ВАТ “ДОПАС” на його правонаступника Публічне акціонерне товариство “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій”.
15.09.2011 р. ПАТ “ДОПАС” подав письмове клопотання про продовження строку вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України на 15 днів.
Згідно поданої заяви, ухвалою від 15.09.2011 р., продовжено строк розгляду справи до 29.09.2011 р.
У відзиві на апеляційну скаргу ФОП ОСОБА_4 просить відмовити скаржнику у задоволенні апеляційної скарги, так як вважає апеляційну скаргу безпідставною, не аргументованою.
Відповідач вважає, що скаржником не наведено в апеляційній скарзі жодних обставин, які б свідчили про незаконність дій ДВС при винесенні оскаржуваної постанови.
Відповідач вказує, що йому незрозуміло посилання скаржника на невстановленність “правової підстави” набуття права власності за укладеним між ОСОБА_4 і ОСОБА_5 правочину (договору купівлі-продажу торгівельного павільйону від 15.07.2009 р.), отже недійсність чи не укладеність цього договору не є предметом розгляду даної справи та жодним чином не спростовує факт звільнення ОСОБА_4 спірної земельної ділянки.
Відповідач наполягає, що ФОП ОСОБА_4 було звільнена спірна земельна ділянка.
ДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції двічі не з’явилася в судове засідання на виклик Дніпропетровського апеляційного суду, відзив на апеляційну скаргу не надала. 28.09.2011 р. звернулася з клопотанням, в якому просить розглянути справу без участі представника відділу ДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представників сторін, які були присутні у судовому засіданні, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.2008 р. у справі № 18/699-07 зобов’язано приватного підприємця ОСОБА_4 звільнити земельну ділянку площею 300 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2009 р. постанова апеляційного суду залишена без змін.
30.09.2008 р. позивачу на примусове виконання видано наказ № 18/699-07.
Позивач в апеляційній скарзі стверджує, що починаючи з 2008 р. виконавче провадження то відкривалося, то закривалося, однак рішення суду не було виконано.
ДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції спростовує доводи позивача про те, що виконавче провадження то відкривалося, то закривалося, так як ДВС неодноразово виносилися постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, у зв’язку з невідповідністю його ст. 19 Закону України “Про виконавче провадження”.
Господарським судом Дніпропетровської обл. було винесено ухвалу про зобов’язання ВДВС прийняти зазначений виконавчий документ до виконання, але 02.02.2010 р. постановою Вищого господарського суду ухвалу господарського суду Дніпропетровської обл. від 23.07.2009 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.10.2009 р. було скасовано та зазначено, що суди не мали права зобов’язувати ВДВС приймати до провадження наказ, тому за виконавчим провадженням, яке перебувало на виконанні у 2009-2010 р.р., було скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження та винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження. Після чого стягував –ВАТ”ДОПАС” і звернувся до суду з заявою про виправлення помилки в наказі, яка була задоволена господарським судом лише 26.10.2010 р., про що винесено відповідну ухвалу, яка разом з виконавчим документом була направлена до відділу ДВС НМРУЮ для примусового виконання.
Також є невірним твердження, що державний виконавець, знаючи про існування договору купівлі-продажу павільйону, неодноразово призначав проведення виконавчих дій, тому, що проведення виконавчих дій було призначено лише один раз 14.01.2010 р., а 13.01.2010 р. до відділу ДВС від ОСОБА_4 надійшла заява про відкладення виконавчих дій разом з договором купівлі-продажу торгівельного павільйону, яка і стала в подальшому підставою для відкладення провадження виконавчих дій до встановлення дійсного власника торгівельного павільйону, який розташований на спірній земельній ділянці.
Господарським судом Дніпропетровської обл. в задоволенні заяви про зміну порядку і способу виконання державному виконавцю було відмовлено, у зв’язку з тим, що рішення господарським судом Дніпропетровської обл. № 18/699-07 від 30.09.2008 р. не приймалося.
12.04.2011 р. державним виконавцем було винесено постанову про поновлення виконавчого провадження.
Державним виконавцем було викликано до відділу ДВС НМРУЮ ОСОБА_5, яка надала відповідне пояснення та підтвердила факт придбання у ОСОБА_4 торгівельного павільйону за адресою АДРЕСА_1.
Відповідно до пояснення ОСОБА_4 земельну ділянку за вказаною адресою вона не займає з 15.07.2009 р.
Крім того, державним виконавцем було здійснено вихід за адресою АДРЕСА_1 та було встановлено, що за зазначеною адресою знаходиться торгівельний павільйон з продажу меблів, який належить приватному підприємцю ОСОБА_5, саме яка в теперішній час і здійснює підприємницьку діяльність за вказаною адресою, про що складено відповідний акт.
05.05.2011 р. відділ ДВС Нікопольського міськрайонного управління юстиції, на підставі п.8 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження” винесло постанову про закінчення виконавчого провадження, у зв’язку з тим, що ОСОБА_4 звільнила вказану земельну ділянку.
П.8 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження” передбачає закінчення виконавчого провадження у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Відповідно до п. 4 ст. 82 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.
Господарський суд Дніпропетровської обл., відмовляючи позивачу у задоволенні скарги, послався на те, що під час здійснення виконавчих дій, державним виконавцем було встановлено, що павільйон, який знаходиться на спірній земельній ділянці, відповідач продала приватному підприємцю ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу від 15.07.2009 р., що 20.04.2011 р. державним виконавцем було складено акт, яким встановлено, що за адресою по АДРЕСА_1 знаходиться торгівельний павільйон з продажу меблі, який належить ПП ОСОБА_5, а тому, на підставі п. 8 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження” 05.05.2011 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, так як земельна ділянка не є у користуванні боржника.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, так як ДВС примусово не виконала наказ господарського суду Дніпропетровської обл. № 18/699-07 на виконання постанови Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 15.09.08 р. щодо зобов’язання приватного підприємця ОСОБА_4 звільнити ділянку площею 300 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Той факт, що 20.04.2011 р. державним виконавцем встановлено, що 15.07.2009 р. ФОП ОСОБА_4 продала приватному підприємцю ОСОБА_5 за договором купівлі-продажу павільйон, який знаходиться на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 і перебуває у користуванні у ОСОБА_5, не є підставою для закриття виконавчого провадження, так як остання не має дозвіл на розміщення торгівельного павільйону за вказаною адресою.
ДВС повинна була зобов’язати ФОП ОСОБА_4 звільнити ділянку площею 300 кв.м, розташовану за вказаною адресою, шляхом демонтування павільйону.
На підставі викладеного, керуючись п.8 ч. 1 ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження”, статями 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Дніпропетровське обласне підприємство автобусних станцій” задовольнити.
Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 09.08.2011 р. у справі № 18/699-07 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Визнати постанову старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції Гайдей І.М. від 05.05.2011 р. про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 18/699-07 господарського суду Дніпропетровської обл. від 30.09.2008 р. про зобов’язання приватного підприємця ОСОБА_4 звільнити ділянку площею 300 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 незаконною та скасувати її.
Зобов’язати відділ державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції відновити виконавчого провадження за виконавчим документом наказом № 18/699-07, виданим 30.09.2008 р. господарським судом Дніпропетровської обл. про зобов’язання приватного підприємця ОСОБА_4 звільнити ділянку площею 300 кв.м, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
Головуючий Р.М. Бахмат
Судді: Л.О. Лотоцька
О.С. Євстигнеєв
Постанова виготовлена в повному обсязі 03.10.2011 р.
З оригіналом згідно:
Пом. судді І.Г.Логвиненко