ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2011 року                                    Справа №  Б15/101-08

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого     Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів:    Джихур О.В.,   Лисенко О.М.   ( зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження  в.о.секретаря  судової палати  Євстигнеєва О.С.   від 02.09.2011р.)

при секретарі: Ревкова Г.О.

Представники сторін:

За участю прокурора: Дичко С.М, посвідчення №168  від 08.07.11.

Представники сторін:       

від Управління з питань банкрутства:  ОСОБА_2, представник, довіреність №14  від 24.12.10;

від Управління з питань банкрутства: ОСОБА_3, начальник, посвідчення №074  від 22.02.10;

від арбітражного керуючого:  Письменников В.О. представник, Ліцензія НОМЕР_1  від 06.09.11;

від територіального комітету профспілки працівників військової будівничої організації №1 :  ОСОБА_5 представник, довіреність №57  від 06.09.11;

від ПАТ "ЕК "Дніпрообленерго":  ОСОБА_6 представник, довіреність №б/н  від 12.04.11;

від кредитора Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України:  ОСОБА_8 представник, довіреність №39ю  від 12.01.11;

від ініціюючого кредитора:  ОСОБА_9 представник, довіреність №13493/01-44  від 26.09.11;

від Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності: ОСОБА_10, довіреність №б/н від 23.08.11;

інші сторони, учасники судового процесу: у судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином. 

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу військового прокурора  Дніпропетровського гарнізону м.Дніпропетровськ на  постанову господарського суду Дніпропетровської   області   від 31.05.2011р.  у справі  № Б15/101-08

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська

до  боржника “971 Управління начальника робіт”, м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом

В судовому засіданні 26.09.2011року було проголошено перерву до 27.09.2011року ( ст.77 ГПК України).

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).                             

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011 року у справі № Б15/101-08  (суддя Полєв Д.М.) за заявою Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до  боржника “971 Управління начальника робіт”, м.Дніпропетровськ про визнання банкрутом, було визнано“971 Управління начальника робіт”, м.Дніпропетровськ банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 1 рік до 31.05.12р., ліквідатором “971 Управління начальника робіт”, м.Дніпропетровськ призначено арбітражного керуючого Гальченко Є.А. . ( а.с.23-26; т.7).

          Постанову господарського суду Дніпропетровської області  від 31.05.2011р. по цій справі в якості  норм матеріального права мотивовано ст.ст.16,22-34 ЗУ “Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

          Не погодившись з вищевказаною постановою  господарського суду Дніпропетровської області, її оскаржує в апеляційному порядку – військовий прокурор  Дніпропетровського гарнізону м. Дніпропетровськ,  посилаються на порушення  господарським судом норм матеріального права, неповне з’ясування усіх обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення, зокрема :

          - господарським судом порушено вимоги ст.ст. 1,2,5,22,23,24,25,26,30,42,43 ЗУ “Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”;

          - господарським судом не здійснено погодження кандидатури ліквідатора Державного підприємства Міністерства оборони України”971 Управління  начальника робіт” з органами Міністерства юстиції України ;

          - господарським судом порушено вимоги ЗУ ”Про введення мораторію на примусову реалізацію майна”, оскільки боржник є  державним підприємством та процедура ліквідації по відношенню до нього  не може бути  застосована в силу  наведених вимог цього Закону.          

          У відзиві на апеляційну скаргу УПФ в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності  в особі  відділення Дніпропетровської області, ліквідатор, арбітражний керуючий Гальченко Е.А.,  Управління з питань банкрутства у Дніпропетровській області , проти  задоволення апеляційної скарги заперечує, посилається на відповідність оскаржуваної постанови  господарського суду Дніпропетровської області  вимогам закону, матеріалам, обставинам справи.

Інші учасники судового процесу  по справі правом участі в судовому засіданні (ст.22 ГПК України) не скористались, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду  від 12.08.2011р. ( а.с47; т.7) , яка містить на звороті  штамп  канцелярії апеляційного господарського суду  про  розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України , затверджену Наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75, будь-які клопотання від сторін про подальше відкладення розгляду справи не надходили.

Враховуючи, що усі учасники судового процесу сповіщені належним чином про час та місце судового засідання, а також, що  суд апеляційної інстанції обмежений процесуальним строком розгляду апеляційної скарги, участь в судовому засіданні є правом, а не обов’язком сторін, учасників процесу  ( ст.22 ГПК України), неявка представника боржника  не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, то колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу  в цьому судовому засіданні   ( ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови господарського суду Дніпропетровської  області  , дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників сторін та  учасників судового процесу,  перевіривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши матеріали справи, колегія суддів вважає, що оскаржувану постанову  слід  скасувати на підставі п.п.3,4 ч.1 ст.104 ГПК України,                                              виходячи з наступних підстав.

19.03.2008року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № Б15/101-08 про банкрутство 971 Управління начальника робіт, м.Дніпропетровськ за заявою Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська.( а.с.1; т.1)

15.05.2008року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області в порядку ст.11 ЗУ “Про  відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” було введено процедуру  розпорядження майном боржника “971 Управління начальника робіт”, призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого  Левченко В.В.                         ( а.с.96; т.1). Зазначена ухвала господарського суду набула законної сили ( ст.115 ГПК України).

31.05.2008року  в газеті “Голос України” № 103  було здійснено публікацію про порушення господарським судом справи про банкрутство боржника( докази публікації залучено до справи).

22.08.2008р. відбулись збори кредиторів боржника, на яких було обрано комітет кредиторів у складі 4 осіб: Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі (444 голоси),  Центральне спеціалізоване будівельне управління (2951 голос), Приватне підприємство” Приват-Експерт” (173 голоса), Дніпропетровське обласне відділення фонду  соцстраххування з тимчасової втрати працездатності (109 голосів), що підтверджується протоколом           ( а.с.2-5; т.2).

13.11.2008року  відбулись збори комітету кредиторів, на яких головою комітета кредиторів було обрано Центральне спеціалізоване  будівельне управління ( протокол –а.с.50-54; т.2).

12.08.2008року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було затверджено реєстр вимог кредиторів боржника.( а.с.155-156; т.1), всього на суму 5189727грн. 30 коп.

18.06.2009року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було було введено процедуру  санації боржника строком на 12 місяців до 18.06.2010року, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Зімницю О.І.( а.с.44-45;т.3).

23.09.2009року  на підставі ст.29 ГПК України в справу вступила  військова прокуратура Дніпропетровського гарнізону ( а.с.54;т.3).

13.10.2009року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було  продовжено до 18.12.09р. строк подачі на схвалення комітету кредиторів плану санації та продовжено до 18.01.2010року строк  подачі схваленого комітетом кредиторів плану санації та протоколу  засідання комітету  кредиторів на затвердження плану санації господарському  суду       ( а.с.74; т.3).

17.03.2010року  ухвалою господарського суду Дніпропетровської області по цій справі було визнано учасником провадження у справі Управління з питань банкрутства у Дніпропетровській області ( а.с.68; т.4).

09.09.2010року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було припинено повноваження керуючого санацією арбітражного керуючого Зімниці О.І. , керуючим санацією боржника призначено арбітражного керуючого Романова К.В.( а.с.91; т.5).

09.02.2011року відбулись збори комітету кредиторів за участю  лише голови комітету кредиторів, що має переважну більшість голосів  в комітеті кредиторів - Центрального спеціалізованого будівельного управління, на яких було прийнято рішення про  направлення до господарського суду клопотання про  закінчення процедури санації та відкриття ліквідаційної процедури, визнання боржника банкрутом  ( а.с.44-47; т.6). Будь-хто із членів комітету кредиторів не спростовує факт належного сповіщення про час та місце засідання комітету  кредиторів 09.02.2011року,жодного доказу на обґрунтування  цих обставин не подавалось судам обох інстанцій при розгляді  справи відповідно до ст.33 ГПК України. На підставі  зазначених рішень комітета кредиторів від 09.02.2011року керуючим санацією, арбітражним керуючим  Романовим К.В. було подано клопотання 10.02.2011року  до господарського суду  про  визнання боржника банкрутом та відкриття  ліквідпроцедури в зв’язку з  відхиленням запропонованого плану санації комітетом кредиторів ( а.с.43; т.6).

31.05.2011року господарським судом Дніпропетровської області було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом,  відкриття ліквідпроцедури, призначення ліквідатором банкрута  Гальченко Е.А. ( а.с.23-26; т.7). Зазначена постанова є предметом апеляційного оскарження.

Як вбачається із матеріалів справи, Положення про підприємство-боржника, із  Витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, які додані до матеріалів справи на вимогу апеляційного господарського суду відповідно до ст..38 ГПК України військовою прокуратурою та держреєстратором боржник є 100%  державним підприємством ( долучено до матеріалів справи в суді апеляційної інстанції).

Відповідно до ст.ст.1,2 ЗУ”Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” –від 29.11.2011року № 2864-ІІІ ( в ред.ЗУ від 19.05.2011року №3385-VІ, яка діяла  на час приприйняття оскаржуваної постанови господарським  судом) встановлено  мораторій на застосування примусової  реалізації майна держпідприємств у статутних фондах яких яких  частка держави становить не менше 25%; при цьому, згідно з цим Законом під примусовою реалізацією майна таких підприємств розуміється відчудження об”єктів нерухомості та інших  основних засобів виробництва, що  забезпечують введення  виробничої діяльності цими підприємствами, якщо таке відчудження здійснюється шляхом продажу майна в процесі  провадження справи про банкрутство, відкриття ліквідпроцедури і продажу майна підприємства.

Судом першої інстанції не з’ясовувались обставини та не надавалась  належна правова оцінка  матеріалам, обставинам справи, доказам у відповідності  до вимог ст.ст.1,2 цього Закону, не  з’ясовувалось наявність та склад майна боржника, чи задіяні об’єкти нерухомості та інші  засоби виробництва у виробничому процесі боржника, постанова від 31.05.2011року не містить будь-яких висновків по цим питанням, інвестиційні описи наявного майна станом на день відкриття ліквідпроцедури  в матеріалах справи відсутні, такі докази від керуючого санацією не витребувались. Натомість,  інвентаризаційний опис від 08.10.2010року містить відомості про те, що на балансі боржника  значиться  майстерня-гараж, ремонтно-механічні майстерні, кузниця, адмінбудівля, склад цегли, контора, диспечерська, котельня, битовка, склади, тощо ( а.с.137-140; т.5).

Слід зазначити, що 26.12.2001 р. набув чинності вищевказаний Закон України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" (далі - Закон), яким запроваджено мораторій на примусову реалізацію майна державних підприємств та господарських товариств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25%, до вдосконалення визначеного законами України механізму примусової реалізації майна.

Отже, вказаним Законом встановлено, що під час дії мораторію, відносно підприємств, у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків, в процесі розгляду справи про банкрутство ліквідаційна процедура не відкривається  до вдосконалення механізму примусової реалізації майна, а продаж майна банкрута можливий тільки у справах , де ліквідаційна процедура відкрита до набрання чинності Законом .

Тобто, стосовно вказаних підприємств, після набуття чинності цим Законом , ліквідаційна процедура не відкривається у будь-якому випадку, незалежно від складу їх майнових активів.

Також зазначена правова позиція  повністю підтверджується висновками, викладеними в постановах ВГСУкраїни  по цій  категорії справ, які є остаточними ( постанова ВГСУ від 11.05.2011року  по справі № 2-4/10399-1-2006(2-20/786-2005(2-19/2654-03(2-19/1841-02); постанова ВГСУкраїни  від 25.11.2009року №5/67б).

Відповідної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, зокрема у своїй постанові від 10.03.2009 р. у справі № 2-4/9047.2-2007.

У даному випадку щодо боржника може бути введена або процедура санації, або укладена мирова угода в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції неправомірно визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Доводи сторін, учасників процесу, що Закон України №2864-ІІІ “Про введення                  мораторію на примусову  реалізацію майна” не містить прямої заборони на введення ліквідпроцедури в межах справи про банкрутство не приймається, оскільки цим Законом  призупиняються  певні  процедури реалізації майна до вдосконалення  механізму примусової реалізації, про що фактично було  зазначено в п.3.6 рішення Конституційного Суду України  від 10.06.2003 по  справі №1-11/2003 щодо  відповідності Конституції України ЗУ”Про введення  мораторію на примусову реалізацію майна”.

Враховуючи вищевикладене,  постанову господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2011року по цій справі слід скасувати, апеляційну скаргу військової прокуратури - задовольнити, в задоволенні клопотання комітету кредиторів про  визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідпроцедури слід відмовити.

Решта доводів апеляційної скарги не впливає на вищенаведену правову оцінку матеріалів, обставин справи, не спростовують вищевикладеного; доводи апеляційної скарги в частині неузгодженості кандидатури арбітражного керуючого Гальченко Е.А. спростовуються матеріалами справи, тому не приймаються судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105  ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу військового прокурора  Дніпропетровського гарнізону м.Дніпропетровськ- задовольнити.

Постанову господарського суду Дніпропетровської   області   від 31.05.2011р.  у справі    № Б15/101-08- скасувати.

В задоволенні клопотання комітету кредиторів про  визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури –відмовити.

Матеріали справи направити на розгляд до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                                                    О.М. Виноградник

Суддя                                                                                                              О.В. Джихур

Суддя                                                                                                    О.М.Лисенко

Повний текст постанови підписаний    30.09.2011р.