У     Х     В     А     Л     А

                                              І м е н е м    У к р а ї н и

13.09.2011                                                                                                                 м. Ужгород                         

          Апеляційний суд Закарпатської області у складі суддів : головуючого:                           Машкаринця І.М.

          суддів:                                       Лізанця П.М., Симаченко Л.І.

          з участю прокурора:              Завальського О.Я.

засудженого:                           ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2, помічника прокурора Іршавського району та потерпілого ОСОБА_3 на вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 27 березня 2011 року.

Цим вироком

          ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця і мешканця АДРЕСА_1, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, не судимого, гр-на України,-

засуджено  за ч.1 ст.122 КК України на три роки позбавлення волі, за ч.1 ст.186 КК України на чотири роки позбавлення волі.

На підставі ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим  ОСОБА_1 визначено остаточне покарання  чотири роки позбавлення волі.

          На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком на три роки, з покладенням на нього обов»язків, передбачених п.п.2-4 ст.76 КК України.

          Запобіжний захід ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 10000 грн. моральної шкоди та 400 грн. судових витрат за надання юридичної допомоги адвокатом.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що 18 липня 2009 року близько 13 години, будучи в стані алкогольного сп»яніння, знаходячись разом з потерпілим ОСОБА_3 у якості пасажирів в автомобілі ВАЗ-2109 червоного кольору  під керуванням невстановленої слідством особи, попросив водія зупинитись при в»їзді у населений пункт Горбок Іршавського району Закарпатської області,  де схопив за шию  потерпілого, витягнув його з салону вказаного автомобіля  в поле, де на грунті неприязних відносин наніс йому ряд ударів кулаками та ногами по різним частинам тіла, заподіявши ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Не припиняючи своїх злочинних дій, ОСОБА_1  відкрито викрав у лежачого на землі ОСОБА_3 з правої кишені брюк гроші в сумі 400 грн. та з лівої кишені мобільний телефон моделі «Самсунг-Е-250» вартістю 300 грн. з стартовим пакетом МТС вартістю 25 грн., заподіявши потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 725 грн.

В апеляції засуджений та його захисник, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неповноту досудового і судового слідства та істотне порушення судом вимого кримінально-процесуального закону, просять вирок скасувати та постановити новий, яким виправдати ОСОБА_1

Апелянти вказують на істотне порушення судом вимог кримінально-процесуального закону, яке полягало в тому, що з 22 грудня 2010 року жодне судове засідання у справі не фіксувалось технічними засобами, хоча клопотання захисника про повне фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу було задоволено судом 14 жовтня 2009 року на початку судового розгляду справи.

В апеляціях є посилання на порушення права засудженого на захист під час досудового слідства, оскільки захисник не був допущений до участі у проведенні додаткових слідчих дій, які проводились  на виконання судових доручень у порядку ст..315-1 КПК України.

Апелянти вважають також, що наведені у вироку  показання потерпілого ОСОБА_3 та свідків у справі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і інших є ідентичними з їх показаннями, наведеними у обвинувальному висновку, однак не відповідають їх показання у судовому засіданні, які є суперечливими і яким суд не дав жодної оцінки.

Засуджений і його захисник вказують на неповноту досудового та судового слідства при  встановленні власника автомобіля марки «ВАЗ-2109» та інших осіб, які разом з підсудним та потерпілим знаходились в цьому автомобілі, неповноту при з»ясуванні  належності потерпілому викраденого мобільного телефона з сім картою МТС  та неналежне виконання органом досудового слідства судових доручень з цього приводу.

Прокурор у поданій апеляції порушує питання про скасування вироку через невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання ступеню тяжкості та особі засудженого внаслідок м»якості,  з направленням справи на новий судовий розгляд.

В доповненні до апеляції прокурором просить скасувати вирок та постановити новий, з призначенням ОСОБА_1 більш суворого покарання.

При цьому прокурор вказує на відсутність підстав для застосування до засудженого вимог ст.75 КК України, так як ОСОБА_1  вчинив злочин у стані алкогольного сп»яніння, своєї вини не визнав і заподіяну злочином шкоду потерпілому не відшкодував.

В апеляції потерпілий ОСОБА_3 просить вирок скасувати, справу повернути на додаткове розслідування з підстав неправильної кваліфікації дій ОСОБА_1, зазначаючи, що засудженим вчинений більш тяжкий злочин, який необхідно кваліфікувати  за ч.1 ст.187 КК України як розбій.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали подані ними апеляції, промову прокурора, який просить задовольнити його апеляцію, дослідивши  матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги засудженого, його захисника, потерпілого та прокурора підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.367 КПК України підставою для скасування вироку є істотне порушення вимого кримінально-процесуального закону.

Згідно з п.10 ч.2 ст.370 КПК України вирок в усякому разі підлягає скасуванню, якщо перебіг судового процесу у передбачених цим Кодексом випадках не фіксувався технічними засобами.

За змістом ч.4 ст.87 КПК України повне фіксування судового процесу технічними засобами на вимогу хоча б одного учасника судового розгляду справи є обов»язковим для суду першої інстанції,.

З матеріалів справи убачається, що клопотання захисника засудженого ОСОБА_1  про повне фіксування процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу судом  задоволено 14 жовтня 2009 року на початку судового розгляду справи ( т.1. а.с.-161).

Разом з тим у протоколі  судового засідання  не зазначена характеристика звукозаписувального технічного засобу та носія інформації, який зберігається при справі і на якому, починаючи 22 грудня 2010 року, відсутня будь-яка інформація, про подальше фіксування та перебіг  судового процесу.

Допущене судом першої інстанції порушення вимог кримінально-процесуального закону щодо  фіксування судового процесу технічним засобом  є істотним і тягне за собою безумовне скасування вироку та повернення справи, відповідно до вимог ч.2 ст.374 КПК України, на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.

З цих підстав подані засудженим, його захисником, потерпілим та прокурором апеляції підлягають частковому задоволенню.

Враховуючи, що допущене  істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону могло перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок,  інші доводи апеляції засудженого, його захисника, потерпілого та прокурора на цій стадії  не підлягають оцінці апеляційним судом і повинні бути перевірені судом першої інстанції при новому розгляді справи.

Керуючись ст.ст.365,366 та 374 КПК України, апеляційний суд,-

У  Х  В  А  Л  И  В :

Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2, потерпілого ОСОБА_3 та прокурора задовольнити частково.

Вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 17 березня 2011 року щодо ОСОБА_1 скасувати, справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

Судді: