ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2011 р.                                                            Справа № 5023/7163/11

вх. № 7163/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Зелінська К., позивача - ОСОБА_1, за дорученням, 3-й особи - < Текст > відповідача - не з"явився, 3-й особи - < Текст >

розглянувши справу за позовом  Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону, м. Вінниця в інтересах держави, в особі Міністерства оборони України, м. Київ (перший позивач) та Подільського управління капітального будівництва Міністерства оборони України, м. Вінниця (другий позивач) 3-я особа < Текст > 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Моноліт" будівельний альянс", м. Харків 3-я особа < Текст > 

про розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд розірвати договір підряду № 227/ЦБ-268Буд, укладений між Міністерством оборони України в особі Подільського управління капітального будівництва МО України та ТОВ "Моноліт "Будівельний альянс" 11.08.32008 року на будівництво 62 квартирного житлового будинку в м. Вінниці по вул. Червоноармійській. Позов обґрунтований статтями 16, 526, 651 ЦК України та статтями 188, 230 ГК України.

До початку судового засідання сторони звернулись до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява сторін розглянута та задоволена судом як така, що  відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

В судовому засіданні прокурор та представник першого позивача підтримують позовні вимоги в повному обсязі та просять суд позов задовольнити.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

Військовою прокуратурою Вінницького гарнізону у ході проведення прокурорської перевірки законності здійснення фінансово-господарської діяльності посадовими особами Подільського управління капітально будівництва Міністерства оборони України (Подільське УКБ МО України) виявлено факт неналежного виконання договірних зобов'язань з боку Товариства з обмеженою відповідальністю “Моноліт “Будівельний альянс” за договором підряду від 11 серпня 2008 року № 227/ДБ-268Буд на будівництво квартирного житлового будинку  в м. Вінниця по вул. Червоноармійська.

Відповідно   до   резолютивної   частини   рішення   Конституційного Суду
України N 3-рп/99 від 08.04.1999 року по справі № 1-1/99, прокурори вправі звертатися до господарського суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.

Згідно ч. 4 ст. 13 Конституції України Держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.

Інтереси держави закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших  правових актів і в їх основі є потреба у  здійснені загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, (програм), у тому числі - спрямованих на захист прав усіх  суб'єктів  права власності та господарювання (п. 3 описової частини рішення Конституційного Суду України N З-рп/99 від 08.04.1999 року). Таким чином, захист прав суб'єктів права власності та господарювання є загальнодержавним інтересом.

Із   врахуванням   того,   що   “інтереси   держави”  є   оціночним   поняттям, прокурор чи його заступник в кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство,  в чому відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує   у   позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних питаннях (ч. 4 п. 4 описової частини рішення Конституційного Суду України № 3-рн/99 від 08.04.1999р.).

Міністерство оборони України, відповідно до ст. 10 Закону України про оборону України", ст. 3 Закону України „Про Збройні Сили України", та п.п. 1, 6 „Положення про Міністерство оборони України", затвердженого Постановою Кабінету  Міністрів  України   від  3   серпня  2006  р.,   є  центральним   органом виконавчої влади і військового управління, що забезпечує проведення в життя державної   політики   у   сфері   оборони   держави   та   військового   будівництва, керівництва Збройними Силами України, їх мобілізаційну і бойову готовність та підготовку до виконання покладених на них завдань і в процесі їх виконання взаємодіє з іншими центральними і місцевими органами виконавчої влади.

11   серпня   2008   року   між   Міністерством   оборони   України,   в особі начальника Подільського управління капітального будівництва МО України та Товариством з обмеженою відповідальністю “Моноліт “Будівельний альянс" було укладено  договір   підряду  № 227/ДБ-268Буд   на  будівництво 62 квартирного житлового будинку в м. Вінниці по вул. Червоноармійській.

Відповідно до п. 1.4 договору, Генпідрядник зобов'язується на власний ризик відповідно до проектної документації, яка є  невід'ємною  частиною Договору, чинних нормативно-правових актів (Державних будівельних норм, правил,   стандартів   тощо)   у   галузі   будівництва   і   експлуатації об'єктів житлового призначення та умов Договору збудувати Об'єкт,  ввести його в експлуатацію та передати Об'єкт Замовнику (у загальнодержавну власність в сферу управління Міністерства оборони України), а Замовник зобов'язується прийняти   від   Генпідрядника   закінчені   роботи   з   будівництва   Об'єкт та оплатити їх у визначеному Договором порядку.

Пунктом   2.1   договору   передбачено,   що   Генпідрядник   (Відповідач) повинен розпочати виконання робіт за Договором на протязі п'яти календарних днів  з дня підписання Договору Сторонами і завершити виконання робіт, ввести  Об'єкт  в  експлуатацію  та  передати  його  Замовнику,  відповідно  до  умов Договору не пізніше 31 травня 2009 року.

Зазначений   Договір   підряду   був   укладений   11.08.2008   р.,   але   станом на день подачі позову до суду (23.08.2011 року) будівництво зазначеного об'єкту не розпочато у зв'язку з фінансово - економічною кризою в країні в 2009-2010 років.

У відповідності до п.п. 17.3.1., 17.3.2 Договору,  Замовник має право розірвати договір у випадку відсутності коштів для фінансування робіт та виявлення недоцільності    використання   коштів   для    виконання   робіт за договором.

Разом з тим,  відповідно   до   п.  12.2.    Договору Генпідрядник, одноразово за свої обігові   кошти   розпочинає   виконання   робіт,   як це передбачено п. 2.1. Договору та передає їх замовнику для оплати з двохмісячною відстрочкою платежу.

Однак, станом на 01.08.2011 року Відповідач не розпочав виконувати підрядні роботи, по будівництву 62-х квартирного житлового будинку в м. Вінниці   по   вул.   Червоноармійській,   хоча  термін   введення   в   експлуатацію зазначеного житлового будинку закінчився 31.05.2009 року.

Відповідно до п. 16.5. Договору та керуючись ст. 188 ГК України Сторони зобов'язані докласти максимальних зусиль для вирішення спорів у досудовому порядку, пошуку взаємоприйнятних рішень, продовження строків врегулювання  розбіжностей, внесення змін в умови Договору тощо.

У зв'язку з чим, Подільське УКБ МО України було змушене направити Відповідачу листи від 31.01.2011 року № 163/УКБ-7/58, від 30.05.2011 р. № 163/УКБ-7/466, про ініціювання розірвання договору підряду № 227ДБ-268Буд від 11.08.2008 року разом із додатковою угодою про розірвання договорів в порядку ст. 188 ГК України.

Однак, дані звернення були проігноровані відповідачем, відповідей та будь - яких інших дій чи пропозицій станом на даний час від генпідрядника до замовника не надійшло.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

За   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Договір  може  бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення  договору другою  стороною  та в інших випадках,  встановлених договором або законом (ч. 2 ст. 651 ЦК України).

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник  має  право  відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 ЦК України).

Крім того, статтею 652 ЦК України визначено, що договір може бути змінено або розірвано у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено   договором  або  не випливає із суті зобов'язання.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони.

Так, у зв'язку із фінансово - економічною кризою в країні в 2009-2010 років Міністерством оборони України прийнято рішення про недоцільність і неможливість використання коштів Державного бюджету на будівництво 62-х квартирного житлового будинку по вул. Червоноармійська, 23 в м. Вінниця, внаслідок чого фінансування будівництва не здійснювалось.

Крім того, проектно-кошторисна документація на будівництво вказаного житлового будинку розроблена в 2006 році, на сьогоднішній день вже застаріла та не відповідає діючим будівельним нормам і стандартам, у зв'язку із чим будівництво    по даній    документації    є    недоцільним    та    економічно    не обґрунтованим.

У відповідності до вимог ст. ст. 40, 41 Закону України від 01.06.2010 року № 2289-УІ “Про здійснення державних закупівель”, внесення будь - яких змін, в істотні умови договору щодо термінів виконання робіт та  вартості їх виконання заборонені, у зв'язку із чим у сторін відсутні правові підстави для зміни даного договору.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і  заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, вони підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем та є такими, що підлягають задоволенню

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 629, 651, 652, 837, 849 ЦК України, ст.ст. 173, 174, 179, 193 ГК України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 60, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Розірвати договір підряду № 227/ЦБ-268Буд, укладений між Міністерством оборони України в особі Подільського управління капітального будівництва МОУ та Товариством з обмеженою відповідальністю "Моноліт "Будівельний альянс" 11 серпня 2008 року на будівництво 62-х квартирного житлового будинку в м. Вінниця.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Моноліт “Будівельний альянс”(місцезнаходження: 61052, м. Харків, пров. Мало - Панасівський, 4/7; р/р 26000301000157 в Харківській філії АКБ “Мрія”, МФО 350631, код ЄДРПОУ 3246474) на користь Державного бюджету України (одержувач -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) –85,00 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Моноліт “Будівельний альянс”(місцезнаходження: 61052, м. Харків, пров. Мало - Панасівський, 4/7; р/р 26000301000157 в Харківській філії АКБ “Мрія”, МФО 350631, код ЄДРПОУ 3246474) на користь державного бюджету України (одержувач коштів  -  УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) –236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

< Дата >

Суддя                            (підпис< Текст >                                                  Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 28 вересня 2011 року