ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2011 р.                                                            Справа № 5023/6489/11

вх. № 6489/11

Суддя господарського суду Погорелова О.В. 

при секретарі судового засідання Стешенко О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, за дорученням, 3-ї особи < Текст > відповідача - не з"явився, 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом "Інженерний центр КОСКОМ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків 3-я особа < Текст > 

до  Південного Державного проектно-конструкторського та науково-дослідницького інституту авіаційної промисловості, м. Харків 3-я особа < Текст > 

про стягнення 379244,69 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд стягнути з відповідача 379244,69 грн. заборгованості, з яких: 318673,38 грн. основний борг, 20300,34 грн. інфляційних, 6159,74 грн. 3% річних, 24560,08 грн. пеня, 9551,15 грн. штраф, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами №№ 40-2.09 від 18.08.2009 року, 40-2.09-2 від 30.09.2009 року, 40-4.10 від 28.07.2010 року, укладеними між сторонами.

До початку судового засідання позивач звернувся до суду з заявою про фіксацію судового процесу за допомогою ведення протоколу судового засідання в паперовій формі. Вказана заява позивача розглянута та задоволена судом як така, що  відповідає нормам чинного законодавства.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві та повідомлення про вручення відповідного поштового відправлення.

В судовому засіданні представник позивача підтримує позов у повному обсязі та просить суд його задовольнити.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між "Інженерним центром КОСКОМ" у формі ТОВ і Південним Державним проектно-конструкторським та науково-дослідницьким інститутом авіаційної промисловості було укладено договори :

- № 40-2.09 від 18.08.2009 р. на виконання робіт для робочого проекту “Аеродромно-диспетчерської вежі з комплексом будівель та споруд КП “Міжнародний аеропорт Донецьк” із календарним планом на суму 12 000 грн.

Роботи були виконано у визначений договором та календарними планами термін і за актом здачі-приймання науково-технічної продукції від 28.08.2009 р. передано замовнику ПівденДІПРОНДІавіапром;

- № 40-2.09-2 від 30.09.2009 р. на розробку комплекту робочих креслень “Радіотехнічні рішення”, “Системи зв'язку ”РП “Аеродромно-диспетчерської вежі з комплексом будівель та споруд КП “Міжнародний аеропорт Донецьк” із календарним планом на суму 431755, 00 грн. та додаткову угоду № 1 про внесення змін до договору № 40-2.09-2 від 30.09.2009 р.

За актами здачі-приймання науково-технічної продукції від 27.08.2010 р. - І етап та від 22.12.2010 р. - II етап виконані роботи передано замовнику ПівденДІПРОНДІавіапром;

- № 40-4.10 від 28.07.2010 р. на виконання проектних робіт (розділи “Радіотехнічні рішення” та “ОВОС від ЕМВ”, пов'язаних із встановленням системи авіаційного повітряного зв'язку на об'єктах Украероруху із календарним планом на суму 285979, 00 грн.

Згідно актів здачі-приймання науково-технічної продукції від 29.10.2010 р. - І етап, від 08.11.2010 р. - II етап, від 26.11.2010 р. - III етап та від 17.12.2010 р. - IV етап науково технічна продукція передана замовнику ПівденДІПРОНДІавіапром.

Свої зобов'язання за вказаними договорами "Інженерний центр КОСКОМ" у формі ТОВ виконав у повному обсязі у передбачені календарними планами терміни.

У відповідності до актів здачі-приймання науково-технічної продукції "Інженерний центр КОСКОМ" у формі ТОВ надав до ПівденДІПРОНДІавіапром рахунки-фактури: № 06/10 від 30 серпня 2010 р на суму 172 473, 50 грн. (договір № 40-2.0 9-2 від 30.09.2009 р); № 07/10 від 29 жовтня 2010 р на суму 22 281,00 грн. (договір № 40-4.10 від 28.07.2010 р.); № 08/10 від 08 листопада 2010 р. на суму 48 482,50 грн. (договір № 40-4.10 від 28.07.2010 р.); № 09/10 від 26 листопада 2010 р. на суму 44 804,43 грн. (договір № 40-4.10 від 28.07.2010 р.); № 10/10 від 17 грудня 2010 р. на суму 20 876,95 грн. (договір № 40-4.10 від 28.07.2010 р.); № 15/10 від 22 грудня 2010 р. на суму 129 755,00 грн. (договір № 40-2.09 від 30.09.2009 р).

Будь яких претензій щодо якості робіт ПівденДІПРОНДІавіапром, замовник і відповідач по цій справі не пред'являв, однак свої зобов'язання що до оплати замовленої та отриманої роботи виконав частково сплативши наступні суми: 30.04.2010 р. - 100 000, 00 грн. аванс по договору № 40-2.0 9-2 від 30.09.2009 р. 01.06.2010 р. - 29 526, 50 грн. по договору № 40-2.09-2 від 30.09.2009 р.; 13.08.2010 р. - 70 000, 00 грн. передплата за виконання проектних робіт по договору №40-4.10 від 28.07.2010 р.; 07.10.2010 р.  - 112 000, 00 грн.  за виконаний проект по договору № 40-40-2.09-2 від 30.09.2010 р. та акту б.н. від 27.08.2010 р.; 19.11.2010   р. -   15793, 70 грн. аванс на проектні роботи по договору № 40-4.10 від 28.07.2010 р.; 18.02.2011 р. - 20 000, 00 грн. часткова оплата за проектні роботи по договору № 40-2.09-2 від 30.09.2009 р. та акту здачі-приймання б.н. від 27.08.2010 р.

Загальна   сума   основної   заборгованості   за   договорами склала 318673, 38 грн.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.

          Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених  цим кодексом.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахування вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 Цивільного кодексу України).

Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати зміст договору, який вони укладають і формувати його конкретні умови.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 2 ст. 317 ГК України, загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень ЦК України про договір підряду.

За   договором   підряду    одна    сторона    (підрядник) зобов'язується  на  свій  ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника),  а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу ) стаття 837 ЦК України).

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний  сплатити     підрядникові     обумовлену     ціну     після     остаточної здачі роботи   за   умови,   що   роботу   виконано  належним   чином   і   в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно п. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником  виконаних          робіт, якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов’язання з оплати виконаних робіт за укладеними договорами.

Позивач просить суд стягнути з відповідача штрафні санкції у вигляді 24560,08 грн. пені та 9551,15 грн. штрафу. Позовні вимоги в цій частині позивач обґрунтовує ч. 2 ст. 231 ГК України.

Суд, вислухавши представника позивача та дослідивши матеріали справи, не знаходить правових підстав для задоволення позову в цій частині, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань". Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобов’язання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.

Як свідчать матеріали справи, сторони в договорах не передбачили такої відповідальності відповідача як стягнення пеня.

Відповідно до частини 2 статті 231 ГК України, у  разі  якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом  господарювання,  що належить  до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту,  штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення  умов  зобов'язання  щодо якості (комплектності) товарів  (робіт,  послуг)  стягується  штраф  у  розмірі  двадцяти відсотків   вартості  неякісних  (некомплектних)  товарів  (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі  0,1  відсотка  вартості товарів (робіт,  послуг),  з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення,  а за прострочення  понад  тридцять  днів  додатково  стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Проте, позивачем до суду не надано доказів того, що відповідач є суб'єктом  господарювання,  що належить  до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача 20300,34 грн. інфляційних та 6159,74 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 625 Кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 33 Господарсько процесуального кодексу України передбачено обов'язок доказування кожною стороною тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і  заперечень .

Відповідно ч. 1 ст. 43 Господарсько процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 318673,38 грн. основного боргу, 6159,74 грн. трьох відсотків річних, 20300,34 грн. інфляційних обґрунтовані, підтверджуються доданими до матеріалів справи доказами, не спростовані відповідачем, та суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст.49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі слід покласти на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 612, 837, 854, 879 Цивільного кодексу України, 173, 174, 317 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -     < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Південного Державного проектно-конструкторського та науково-дослідницького інституту авіаційної промисловості (61023, м. Харків, вул. Сумська, 130-А, код ЄДРПОУ 14307759, п/р 26004060385025 у Харківській філії ПАО КБ "Приватбанк", МФО 351533; р/р 26008301811130 у філії "Відділення Промінвестбанку в м. Харкові", МФО 351458) на користь "Інженерний центр КОСКОМ" у формі Товариства з обмеженою відповідальністю (61001, м. Харків, вул. Молодої Гвардії, 15/17, код ЄДРПОУ 32563317, поштова адреса: п/с 8524, Харків-157, 61157, п/р 26004000077036 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО 300023) - 318673,38 грн. основної заборгованості, 20300,34 грн. інфляційних, 6159,74 грн. трьох відсотків річних, 3451,33 грн. державного мита та 214,77 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову - відмовити.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Погорелова О.В.

Повний текст рішення складений та підписаний 28 вересня 2011 року