ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"20" вересня 2011 р. Справа № 5023/5752/11
вх. № 5752/11
Суддя господарського суду Жигалкін І.П.
при секретарі судового засідання Бережанова Ю.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1 (дов. № 5363/01-17/03-16 від 03.12.2010 р.)
відповідача - ОСОБА_2. (дов. № б/н від 19.07.2011 р.)
розглянувши матеріали справи за позовом Державної екологічної інспекції в Харківській області, м. Харків
до Автогаражного кооперативу "Московський", м. Харків
про стягнення 208 210,64 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Державна екологічна інспекція в Харківській області, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Автогаражного кооперативу «Московський» (надалі - Відповідач) «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», шкоду, заподіяної державі внаслідок порушення законодавства про відходи в розмірі 208 210,64 грн.
Представника Позивача у судовому засіданні підтримує заявлені позовні вимоги та просить суд задовольнити їх у повному обсязі.
Представник Відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує та просить суд відмовити у їх задоволенні.
Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами, як це передбачено статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007р. № 01-8/675 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі – ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.
З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представників сторін та всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Державним інспектором з охорони навколишнього середовища Харківської області Державної екологічної інспекції в Харківській області Гончаренко І.О., на виконання листа прокуратури Московського району м. Харкова від 02.03.2011 № 28-989вих-11 в межах своєї компетенції прийнята участь в перевірці АГК «Московський» у сфері поводження з відходами за фактичною адресою розташування АДРЕСА_1, яка проводилась помічником прокурора Московського району м. Харкова Саксоновим М.М.
В ході перевірки встановлені порушення вимог природоохоронного законодавства, а саме виявлено розміщення відходів на відкритій земельній ділянці довжиною –3,51 м, шириною –12,45 м, (площа - 43,6995 кв.м.), та об’ємом, приблизно, більше 50 куб.м. за адресою: АДРЕСА_1 (вихід до Китлярчого яру з території АГК «Московський»), що було зафіксовано в акті обстеження засміченої земельної ділянки від 04.03.2011 № 06-29/71за см1 та довідкою щодо проведення перевірки додержання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами АГК «Московський» розташованого за адресою: АДРЕСА_1 від 04.03.2010 та є порушенням ст. 17 Закону України «Про відходи», ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 35 Закону України «Про охорону земель».
Відповідно до «Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.07 № 149 (надалі - Методика), засмічення земель – це наявність на території земельних ділянок сторонніх предметів і матеріалів.
На підставі вище згаданої методики Держекоінспекцією була розрахована шкода за засмічення земельної ділянки відходами, яка становить 208210,64 грн.
Розрахунок шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства зумовленої засміченням відходами разом з Претензією № 54 від 26.04.2011 р. були надіслані Відповідачу, однак після отримання даної претензії шкода добровільно сплачена не була.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об’єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Виходячи з положень ст. 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 548 від 19.12.2006 р., до повноважень Державної екологічної інспекції як спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, її органів на місцях належить подання позовів про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Згідно зі статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року №877-V (із змінами), що набрав чинності з 27.12.2007 року, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, органів місцевого самоврядування, інших органів в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб’єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища. Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій (ст.1 Закону №877). Плановий чи позаплановий захід повинен здійснюватися у присутності керівника або його заступника, або уповноваженої особи суб’єкта господарювання (ч.11ст.4 Закону №877). Органи державного нагляду (контролю) здійснюють планові заходи з державного нагляду (контролю) за умови письмового повідомлення суб’єкта господарювання про проведення планового заходу не пізніш як за десять днів до дня здійснення цього заходу (ч.4 ст.5 Закону №877). Частиною 1 ст.6 Закону № 877 передбачений перелік підстав для здійснення позапланових заходів, а частиною 2 та 3 означеної статті Закону № 877 встановлено, що проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, суб’єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа. Частинами 1, 2, 5 статті 7 Закону №877 визначено, що для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб’єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) із зазначенням прізвища, ім’я та по батькові і засвідчується печаткою. Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов’язані пред’явити керівнику суб’єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб’єкту господарювання копію посвідчення (направлення). Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб’єкта господарювання.
У відповідності до пп. 3.3 п. З Методики факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Відповідно до позовної заяви факт порушення природоохоронного законодавства виявлено Позивачем на підставі листа прокуратури Московського району м. Харкова № 28-989вих11 від 02.03.2011 р. і зафіксовано в акті обстеження засміченої ділянки № 06-29/71 від 04.03.2011 р. та у довідці Позивача щодо проведення перевірки Відповідача від 04.03.2011 р.
Процедуру проведення перевірок з питань здійснення державного контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища та оформлення їх результатів визначено «Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства» затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 р. за № 18/16034.
У відповідності до п. 1.4 Порядку акт перевірки - це документ, який фіксує факт проведення планових, позапланових перевірок суб'єктів господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання.
Відповідно до пункту 2.2. Порядку для здійснення перевірки керівником відповідного органу Мінприроди або його заступником видається наказ про проведення перевірки. Пунктами 3.6, 3.7., 3.8 Порядку передбачено, що за зверненнями фізичних та юридичних осіб про порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства проводиться позапланова перевірка, яка здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення. Позапланова перевірка проводиться за наказом органу Мінприроди та направленням на проведення перевірки керівника органу Мінприроди або його заступника.
Згідно з пунктами 4.8., 4.9 Порядку державні інспектори проводять перевірки об’єкта в присутності керівника суб’єкта господарювання або уповноважених ним осіб та зобов’язані ознайомлювати керівника суб’єкта господарювання, або його заступника, або уповноважену ним особу з результатами державного нагляду (контролю) в строки, передбачені законом.
Відповідно до пункту 4.13. Порядку за результатами проведеної перевірки державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства.
Пунктом 4.15. Порядку передбачено, що в акті перевірки зазначаються, зокрема тип перевірки, номер та дата видачі наказу, на підставі якого проводилася перевірка, посада, прізвище та ініціали керівника або уповноваженої ним особи суб’єкта господарювання або прізвище фізичної особи-підприємця, що були присутні при перевірці.
Пунктом 4.16 Порядку передбачено, що в акті також зазначається інформація пов’язана з проведенням інструментально-лабораторного контролю (відбір проб та вимірювання безпосередньо на об’єкті перевірки), та зазначаються посилання на акти відбору проб та протоколи вимірювань.
Пунктами 4.20, 4.21, 4.22. Порядку передбачено, що в останній день перевірки два примірники акта перевірки підписуються інспекторами, які проводили перевірку, і всіма членами комісії (якщо перевірка проводилася комісією), керівником або уповноваженою особою суб’єкта господарювання, якщо суб’єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями, які є невід"ємною частиною акта.
Один примірник акта перевірки (із відповідними додатками) передається керівнику (уповноваженій ним особі) суб’єкта господарювання, про що на останній сторінці примірників акта перевірки робиться відповідна відмітка за підписом особи, яка отримала акт перевірки, із зазначенням посади, прізвища та ініціалів, а також дати одержання акта. Другий примірник акта перевірки зберігається в органі Мінприроди.
У разі, якщо посадова особа або уповноважений нею представник суб’єкта господарювання відмовляється від отримання акта перевірки, то такий акт передається через канцелярію суб’єкта господарювання (із зазначенням вхідного реєстраційного номера) або відправляється рекомендованим листом.
До примірника акта, який зберігається в Мінприроді, додаються документи, що підтверджують факт поштового відправлення та вручення адресату акта перевірки.
В наданих Позивачем актах перевірки не зазначено тип перевірки (планова чи позапланова), наказ на підставі якого проводилась перевірка в порушення вимог ухвал суду.
Також в актах не зазначено про присутність під час проведення перевірок керівника відповідача, та з актів перевірки і з матеріалів справи не вбачається та Позивачем не було надано доказів того, що наведені в актах особи, за участю яких проводились перевірки є уповноваженими особами. Тому, відповідно акти не підписано керівником чи уповноваженою особою суб’єкта господарювання.
Окрім не зазначення в актах перевірки про присутність керівника відповідача чи його уповноваженої особи, в них також не міститься даних про їх вручення керівнику відповідача чи уповноваженій ним особі чи про відмову цих осіб від одержання акту. Позивачем не надано доказів ознайомлення керівника відповідача, його заступника чи уповноваженої ним особи з результатами перевірки або доказів здачі актів до канцелярії відповідача або направлення йому рекомендованим листом.
Відповідач в свою чергу посилається на те, що його керівник чи уповноважена ним особа не запрошувались для участі в перевірках, з актами перевірок не ознайомлювалися та ці акти до відповідача не надсилались, що позбавило відповідача надати позивачу свої заперечення до актів.
Відповідно до п. 4.13 Порядку за результатами проведеної перевірки, в тому числі спільної з іншими органами, державним інспектором складається акт перевірки вимог природоохоронного законодавства відповідно до додатку № 3 до Порядку.
Наданий Позивачем акт обстеження засміченої ділянки № 06-29/71 від 04.03.2011 р. (а.с. 19) не відповідає за формою і змістом додатку № 3 до Порядку і за останнім є додатком до акту перевірки відповідно до п.п. 4.5, 4.16 про здійснений Позивачем огляд засміченої ділянки та здійснені вимірювання безпосередньо на об'єкті перевірки. Складання довідки про проведену перевірку останнім взагалі не передбачено.
Виходячи з вищевикладеного, суд доходить висновку, що Позивачем не надано акту перевірки Відповідача, який є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, а надані позивачем акт обстеження та довідка не є належними доказами у розумінні Порядку.
У відповідності до п. 3.6 Порядку позапланова перевірка проводиться за наявності таких обставин: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу Мінприроди про здійснення заходу державного нагляду (контролю) на його бажання; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом Мінприроди; звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів.
В даному випадку перевірка була проведена на підставі Листа прокуратури, що не є підставою для проведення позапланової перевірки Відповідача у відповідності до Порядку та ч. 1 ст. 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
У відповідності до п.п. 3.1, 3.7, 4.3, 4.8, 4.9 Порядку будь-яка перевірка Відповідача повинна здійснюватися у робочий час Відповідача та в присутності керівника або уповноважених ним осіб; до початку проведення перевірки керівнику або уповноваженій ним особі пред'являється службове посвідчення та надається направлення на перевірку, в якому зазначаються питання, необхідність висвітлення яких стала підставою для перевірки; керівник або уповноважена ним особа повинен бути ознайомлений з результатами державного нагляду.
Як свідчить зміст наданого Позивачем акту обстеження засміченої ділянки № 06-29/71 від 04.03.2011 p., підписаному лише прокуратурою та Позивачем, перевірка здійснювалась без участі відповідача, про результати проведеної перевірки Відповідач також не повідомлявся. Ці обставини також підтверджуються і матеріалами справи.
Таким чином, суд вважає, що проведення перевірки було здійснено з порушенням прав Відповідача відповідно до Порядку, що позбавило його можливості реалізувати свої права при проведенні перевірки, передбачені ст. 10 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та фактично призвело до невірного визначення Позивачем місця розташування Відповідача на схемі розміщення звалища сміття.
Так зокрема суд зазначає, що відповідно до наданої Відповідачем фото таблиці та Схеми будівель Відповідача (а.с. 89-94) місце розташування різниться з місце розташуванням забрудненої земельної ділянки, а тому суд критично оцінює твердження Позивача відносно забруднення цієї ділянки саме Відповідачем.
До того ж, за змістом схеми розташування звалища сміття на акті обстеження засміченої ділянки № 06-29/71 від 04.03.2011 р. звалище за адресою: АДРЕСА_2 знаходиться на території, прилеглій до гаражів Відповідача. Суд вважає, що вказана обставина не відповідає дійсності, оскільки звалище знаходиться між гаражами кооперативу «Горизонт» (вул. Командарма Уборевича, 7-а) та гаражами кооперативу «Командарм» (вул. Командарма Уборевича, 13) – а.с. 92.
Крім того, суд особливо звертає увагу на те, що підставою для цивільно-правової відповідальності учасника цивільних або господарських відносин, у т.ч. у вигляді відшкодування шкоди, є вчинене ним правопорушення у відповідній сфері суспільних відносин. Тобто, підставою для настання цивільно-правової відповідальності, передбаченої законом, є правопорушення, що включає в себе певні елементи: (а) збитки, (б) протиправність поведінки особи, яка заподіяла збитки; (в) причинний зв’язок між ними; (г) вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення, за загальним правилом, виключає настання цивільно-правової відповідальності.
Між тим, суд вважає, що Позивачем не доведено, наявності у діях Відповідача всіх необхідних елементів складу правопорушення. Зокрема, чи є поведінка Відповідача протиправною, з урахуванням фактичних обставин справи та листа Управління Держкомзему у м. Харкові від 10.08.2011 року № 5250/08.
Отже Позивачем перевірка проводилась без присутності керівника Відповідача або його заступника чи уповноваженої особи без письмового повідомлення органу державного нагляду (контролю) про проведення перевірки природоохоронного законодавства, без видачі наказу для здійснення перевірки, без оформлення посвідчення (направлення) на перевірку, тобто без дотримання вищенаведених вимог законодавства, тому Позивач не мав права здійснювати перевірку.
Суд зазначає, що така правова позиція знаходить своє підтвердження і у постановах Харківського апеляційного господарського суду по справам № 05/341-10 та 05/345-10 від 23 березня 2011 року кожна.
Відповідно до статті 4-3 ГПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.
Згідно зі статтею 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.
Частиною першою статті 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Частиною другою цієї статті серед засобів доказування передбачено зокрема письмові докази, поясненнями представників сторін та інших осіб.
Згідно з частиною першою статті 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Статтею 34 ГПК України встановлено вимоги щодо належності та допустимості доказів.
Відповідно до статей 44-49 Господарського процесуального кодексу України, у разі відмови в позові, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на Позивача.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 14, 55, 124 Конституції України, законами України «Про відходи», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про охорону земель», Порядком організації та проведення перевірок суб'єктів господарювання щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства» затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 464 від 10.09.2008 р. та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.01.2009 р. за № 18/16034, Методикою визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства», затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 04.04.07 № 149, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, - < Текст >
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
Суддя (підпис) Жигалкін І.П.
Повний текст рішення підписаний 23 вересня 2011 року
по справі № 5023/5752/11.