ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" вересня 2011 р.                                                            Справа № 5023/6922/11

вх. № 6922/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В. 

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1;

відповідача- не з"явився; 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Харків 3-я особа < Текст > 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Елавус ЛТД", м. Валки Валківського району Харківської області     3-я особа < Текст > 

про стягнення 106 306 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою про стягнення з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Елавус ЛТД", м. Валки Валківського району Харківської області суми основного боргу у розмірі 96 205,00 грн., пені у розмірі 10 101 грн. та витрат на судовий розгляд справи, а саме: 1 063,06 грн. державного мита та 236 грн. на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 серпня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 29 серпня 2011 року.

14 вересня 2011 року позивач надав суду заяву про залучення до справи документів. Зокрема, позивачем додано до матеріалів справи підписану сторонами додаткову угоду до договору про надання послуг № 1024/01-11, в якій сторони зазначили  про те, що у всіх наданих актах здачі-прийняття робіт (надання послуг) замість неіснуючого договору про надання послуг № 1004/01-11 від 04.01.2011 р. слід читати посилання на дійсний договір про надання послуг № 1024/01-11 від 24.01.2011 р.

Ухвалою господарського суду Харківської області від  29 серпня 2011 року було відкладено розгляд справи на 20 вересня 2011 року.

20 вересня 2011 року позивач у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

          Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

                    Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши  позивача, судом встановлено наступне.

02 липня 2010 року між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елавус ЛТД", м. Валки (відповідач) був укладений договір № 1002/07-10, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався за завданням відповідача протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги з реалізації продукції Харківського дослідного цементного заводу, власником якого є відповідач, за цінами, встановленими підприємством, а відповідач, в свою чергу, оплачувати надані послуги. Пунктом 3.1 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом оплати винагороди в грошовій формі у національній валюті протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання акту приймання- передачі послуг шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Пунктом 3.3 договору передбачено, що підписання акту приймання- передачі наданих послуг відповідачем є підтвердженням відсутності претензій з його боку. Пунктами 7.1 та 7.2 договору передбачений строк його дії, а саме договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, та закінчується 31 грудня 2010 року.

На виконання умов вказаного договору позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 250 000 грн., що підтверджується актами здачі- прийняття робіт № 1 від 31.07.10 р., № 2 від 31.08.10 р., № 3 від 30.09.10 р., № 4 від 29.10.10 р., № 5 від 30.11.10 р., № 6 від 31.12.10 р.. Вказані акти підписані обома сторонами, що свідчить про отримання послуг з боку відповідача.

Як було вищезазначено, сторони узгодили порядок розрахунків, а саме протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання акту приймання- передачі послуг.

Проте відповідач за отримані послуги розрахувався лише частково на суму 223 380 грн.,  у зв"язку з чим борг відповідача за вказаним договором складає 26 620 грн.

24 січня 2011 року між  між Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елавус ЛТД", м. Валки (відповідач) був укладений договір № 1024/01-11, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався за завданням відповідача протягом визначеного в договорі строку надавати за плату послуги з консультаційних послуг по конфігурації комп"ютерних, технічних засобів; розробити і впровадити систему для віддаленого управління підприємством; послуги по технічному обслуговуванню та ремонту комп"ютерної техніки; та інші послуги у сфері інформатизації, зазначені у п. п. 1.2, а відповідач, в свою чергу, оплачувати надані послуги. Пунктом 3.1 договору передбачений порядок розрахунків, який здійснюється відповідачем шляхом оплати винагороди в грошовій формі у національній валюті протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання акту приймання - передачі послуг шляхом зарахування коштів на розрахунковий рахунок позивача. Пунктом 3.3 договору передбачено, що підписання акту приймання - передачі наданих послуг відповідачем є підтвердженням відсутності претензій з його боку. Пунктами 7.1 та 7.2 договору передбачений строк його дії, а саме договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін, та закінчується 31 грудня 2011 року.

На виконання умов вказаного договору позивачем були надані відповідачу послуги на загальну суму 136 500 грн., що підтверджується актами здачі- прийняття робіт № 1 від 31.01.11 р., № 2 від 28.02.11 р., № 3 від 31.03.11 р., № 4 від 29.04.11 р., № 5 від 31.05.11 р., № 6 від 30.06.11 р. Вказані акти підписані обома сторонами, що свідчить про отримання послуг з боку відповідача.

Як було вищезазначено, сторони узгодили порядок розрахунків, а саме протягом 5-ти робочих днів з моменту підписання акту приймання- передачі послуг.

Проте відповідач за отримані послуги розрахувався лише частково на суму 66 915 грн., у зв"язку з чим борг відповідача за вказаним договором складає 69 585 грн.

Між сторонами був складений та підписаний з обох сторін акт звірки взаєморозрахунків, відповідно до якого за договорами № 1002/07-10 від 02.07.10 р. та № 01024/01-11 від 24.01.11 р. заборгованість відповідача перед позивачем складає 96 205 грн.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати, у відповідача виникла заборгованість за вищевказаними договорами у сумі 96 205 грн., що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча  мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –96205 грн.  правомірна та обгрунтована, така , що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань",    пеня    обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В розумінні частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктами 5.3 вказаних договорів передбачено, що за прострочення оплати  послуг відповідач виплачує позивачу пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення.

Позивач надав  розрахунок пені, у якому зробив помилки.

Господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача  розрахованих  останнім сум  штрафних  санкцій,  річних  тощо.  Однак  з  огляду на вимоги частини 1 статті 4-7 ГПК    щодо  прийняття  судового рішення  за  результатами  обговорення  усіх  обставин  справи  та частини  1  статті  43  ГПК   стосовно   всебічного,   повного  і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість  і  правильність здійсненого  позивачем  нарахування таких сум,  і в разі,  якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити  перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом встановлено, що позовна вимога щодо стягнення з відповідача пені у сумі 1143,12 грн., яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, відповідає вимогам діючого законодавства,  тому підлягає задоволенню. В решті позовної вимоги про стягнення з відповідача 8 957,88 грн. пені слід відмовити як зайво нарахованої.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог.  

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –  < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елавус ЛТД" (63002, Харківська область, Валківський район, м. Валки, вул. К. Лібкнехта, 5, код 14093152, р/р № 26008000140352 в АТ "Ерсте Банк" м. Київ, МФО 380009) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (61039, АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2 в ПАТ "Укрсоцбанк", МФО НОМЕР_3 код НОМЕР_1)  96 205,00 грн. боргу,  1143,12 грн. пені,  973,48 грн.  державного мита   та  216,11 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В частині стягнення 8957,88 грн. пені відмовити.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Смірнова О.В.

Повний текст Рішення підписано 22 серпня  2011 року.