ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2011 р.                                                            Справа № 5023/7217/11

вх. № 7217/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В. 

при секретарі судового засідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 06/1893 від 17.05.11 р.;

відповідача- ОСОБА_2, довіреність № 111 від 07.02.11 р.; 3-ї особи < Текст > відповідача - < Текст > 3-ї особи < Текст >

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз", м. Харків 3-я особа < Текст > 

до  Комунального ремонтно-будівельного підприємства по ремонту житлового фонду Комінтернівського району, м. Харків    3-я особа < Текст > 

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Харківміськгаз", м. Харків,  звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення  з Комунального ремонтно-будівельного підприємства по ремонту житлового фонду Комінтернівського району, м. Харків, 15680,83 грн. основного боргу, 846,77 грн. інфляційних витрат, 268,08 грн. 3% річних та судових витрат, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору   № 3/10/1 від 20.09.10 р. не виконав свої зобов"язання щодо оплати робіт.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 29 серпня 2011 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 19 вересня 2011 року.

19 вересня 2011 року представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги.

Представник відповідача проти суми основного боргу не заперечував, заперечував проти нарахування штрафних санкцій, посилаючись на відсутність його вини у затримці оплати, оскільки він є бюджетною організацією.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

                    Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

20 вересня 2010 року між Публічним акціонерним товариством "Харківміськгаз", м. Харків,  (позивач) та Комунальним ремонтно-будівельним підприємством по ремонту житлового фонду Комінтернівського району, м. Харків, (відповідач) був укладений договір № 3/10/1, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався своїми силами та засобами з використанням матеріалів генпідрядника та субпідрядника  та відповідно до кошторису виконати за завданням відповідача, а відповідач в свою чергу, прийняти та оплатити наступну роботу: капітальний ремонт системи газопостачання житлового будинку по вул. Гв. Залізничників, 3-А. Пунктом 2.2 договору передбачений остаточний розрахунок, який здійснюється відповідачем протягом 3-х днів після повного закінчення робіт.

21 грудня 2010 року між сторонами була укладена додаткова угода, відповідно до якої п. 1.2 договору викладено в наступній редакції: "Вартість виконаних робіт визначається договірною ціною, узгодженою з відповідачем, яка є невід"ємною частиною договору і складає 15680,83 грн.".

На виконання умов вказаного договору та додаткової угоди до нього позивачем були виконані роботи на загальну суму 15680,83 грн., що підтверджується актом прийняття виконаних будівельних робіт за грудень 2010 р., який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Як було вищезазначено, сторони узгодили остаточний розрахунок, який здійснюється відповідачем протягом 3-х днів після повного закінчення робіт.

Проте відповідач роботи прийняв, але за них не розрахувався.

Внаслідок невиконання прийнятих на себе зобов"язань щодо оплати робіт, у відповідача виникла заборгованість у сумі 15680,83 грн., що і стало підставою для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

За приписами ст. 629 ЦК України, договір є обов"язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

В силу вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –15680,83 грн.  правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання  або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене,  позовна вимога щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань у сумі 846,77 грн. та 3% річних у сумі 268,08 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягають задоволенню як правомірні.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.  

Враховуючи викладене та керуючись  ст.ст.  526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625 , ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49,  ст.ст.82-85 ГПК України,  суд –

 < Текст > 

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального ремонтно-будівельного підприємства по ремонту житлового фонду Комінтернівського району (61105, м. Харків, вул. Федоренка, 1, р/р № 26006010042325 у АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 22608239) на користь Публічного акціонерного товариства "Харківміськгаз" (61004, м. Харків, вул. Жовтневої революції, 57/59, п/р № 260040174173 у ПАТСУБ "Грант", м. Харків, МФО 351607, код 03359552)  15680,83 грн. основного боргу, 846,77 грн. інфляційних витрат, 268,08 грн. 3% річних, 167,95 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                 (підпис< Текст >                         Смірнова О.В.

Повний текст Рішення підписано 22 вересня 2011 року.