ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"06" вересня 2011 р. Справа № 25/090-11
Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша фінансова лізингова компанія», м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оффервин Лимитед», Київська область, м. Фастів
про стягнення 109 424,40 грн.
за участю представників:
позивача –ОСОБА_1 (довіреність від 03.10.2010 № б/н);
відповідача – не з’явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша фінансова лізингова компанія»(далі –Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Оффервин Лимитед»(далі –Відповідач) про стягнення 109 424,40 грн. заборгованості, з яких: 92 098,00 грн. - основний борг, 3 012,10 грн. –пеня, 10 499,17 грн. –інфляційні втрати, 3 815,13 грн. –3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням Відповідачем грошових зобов’язань за Договором фінансового лізингу від 21.01.2008 № 47.
Ухвалою господарського суду Київської області від 01.08.2011 порушено провадження у справі № 25/090-11 та призначено її до розгляду на 16.08.2011.
У судове засідання 16.08.2011 представник Позивача з’явився, позовні вимоги підтримав повністю, вимоги ухвали суду від 01.08.2011 виконав.
У судове засідання 16.08.2011 Відповідач явку своїх повноважних представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, документів, витребуваних ухвалою суду від 01.08.2011 не надіслав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.08.2011 розгляд справи відкладено на 06.09.2011.
У судове засідання 06.09.2011 представник Позивача з’явився, подав письмові пояснення щодо уточнення до позовної заяви про зменшення розміру позовних вимог по справі у зв’язку з частковою сплатою Відповідачем суми боргу та перерахунком, здійсненим Позивачем. Зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.
У судове засідання 06.09.2011 Відповідач явку своїх повноважних представників не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позовну заяву не надіслав, вимоги ухвал суду від 01.08.2011, від 16.08.2011 не виконав.
Згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 06.09.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, керуючись законом, суд –
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша фінансова лізингова компанія»(далі –Позивач / Лізингодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Оффервин Лимитед»(далі –Відповідач / Лізингоодержувач) укладено угоду з фінансового лізингу від 21.01.2008 № 47 (далі - Угода), відповідно до якої Лізингодавець передав у фінансовий лізинг Лізингоодержувачу об’єкт лізингу, зазначений в лізинговому протоколі, що є Додатком № 1.1 від 21.01.2008 до Угоди та в Акті прийому-передачі, що є Додатком № 3.1 до Угоди, а Лізингоодержувач прийняв у лізинг вищезазначений об’єкти лізингу та взяв на себе зобов’язання щомісяця сплачувати лізингові та інші платежі за Угодою згідно з погодженим сторонами Графіком здійснення платежів.
Відповідно до пункту 2.4. Угоди строк її дії починається з дати підписання та закінчується датою викупу або повернення предмету лізингу Лізингодавцеві за умови повного розрахунку по лізингових та інших платежах.
Відповідно до частини 2 статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Дослідивши Угоду (оригінал оглянутий судом у судовому засіданні, копія наявна в матеріалах справи), з урахуванням положень статей 180, 292 Господарського кодексу України, статей 638 - 639, 806 –809 Цивільного кодексу України, статті 6 Закону України «Про фінансовий лізинг», суд дійшов висновку про те, що вона є укладеною, так як сторони в належній формі дійшли згоди з усіх істотних умов, що засвідчено підписами повноважних представників та скріплено відбитками печаток.
На виконання умов Угоди, сторонами підписано акт прийому-передачі (копія наявна в матеріалах справи), відповідно до яких Позивач передав, а Відповідач прийняв у володіння та користування предмети лізингу: погрузчик Caterpillar DP25NT.
Таким чином, Позивач належним чином та в повному обсязі виконав взяті на себе зобов’язання згідно з умовами Угоди.
Відповідно до пункту 7.2. Угоди щомісячні лізингові платежі здійснюються згідно з Графіком здійснення платежів, вказаного в Додатку 1. до Угоди. Ці та будь-які інші платежі, належні за Угодою, мають бути сплаченими протягом трьох робочих днів із дня виставлення відповідних рахунків, з урахуванням пункту 19.3. Угоди.
Згідно з пунктом 19.3. Угоди для виставлення рахунків на оплату лізингових та інших платежів, у своїй поточній діловій діяльності, Сторони можуть користуватися факсимільним зв’язком, електронною поштою за умови, що оригінали копій документів переданих за допомогою вищеперерахованих засобів зв’язку повідомлень будуть надіслані рекомендованими (посвідченими) листами протягом наступних трьох ділових днів.
До предмету позову у даній справі входить стягнення платежів, які Відповідач не сплатив на момент звернення Позивача до суду, відповідно до виставлених Позивачем рахунків - фактур від 05.03.2010 № ФЛФ-000195 на суму 6 572,10 грн., від 06.04.2010 № ФЛФ-000276 на суму 6 785,08 грн., від 05.05.2010 № ФЛФ-000369 на суму 6 776,64 грн., від 07.06.2010 № ФЛФ-000444 на суму 6 781,73 грн., від 05.07.2010 № ФЛФ-000521 на суму 6 789,02 грн., від 05.08.2010 № ФЛФ-000589 на суму 6 812,19 грн., від 06.09.2010 № ФЛФ-000653 на суму 6 868,47 грн., від 05.10.2010 № ФЛФ-000717 на суму 6 859,83 грн., від 05.11.2010 № ФЛФ-000772 на суму 6 879,09 грн., від 06.12.2010 № ФЛФ-000824 на суму 6 888,95 грн., від 05.01.2011 № ФЛФ-000002 на суму 6 906,82 грн., від 05.03.2011 № ФЛФ-000148 на суму 8 860,56 грн., від 05.04.2011 № ФЛФ-000188 на суму 2 077,71 грн., від 05.05.2011 № ФЛФ-000246 на суму 2 079,12 грн., від 06.06.2011 № ФЛФ-000302 на суму 2 080,61 грн., від 05.07.2011 № ФЛФ-000349 на суму 2 080,08 грн. (за лізинг погрузчика Caterpillar DP25NT). Всього на суму 92 098,00 грн.
На підтвердження виставлення вищевказаних рахунків –фактур, а саме: надсилання їх Відповідачу у передбачений Угодою спосіб - рекомендованими (посвідченими) листами протягом трьох ділових днів, Позивачем надано зазначені рахунки –фактури (оригінали в матеріалах справи), а також списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів з відбитками календарного штемпелю поштового відділення та описи вкладення у цінний лист з відбитками календарного штемпелю поштового відділення (оригінали оглянуті судом у судовому засіданні, копії наявні в матеріалах справи).
На підтвердження дійсно сплачених Відповідачем сум, Позивачем надано суду Довідку від 18.08.2011 № 3313, видану філією Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»в м. Києві (оригінал наявний в матеріалах справи) про надходження коштів від Відповідача на поточний рахунок Позивача за період з 01.01.2008 по 17.08.2011.
З метою досудового врегулювання спору, Позивачем надіслано Відповідачу претензію від 04.04.2011 № 20110403-01 з вимогою сплатити заборгованість за період з червня 2009 року по березень 2010 року в розмірі 136 176,19 грн. (копія наявна в матеріалах справи). Відповіді на вказану претензію Позивачем не отримано, заборгованість Відповідачем не погашено.
Представник Позивача у судовому засіданні 06.09.2011 подав письмові уточнення, які за своєю суттю є зменшенням розміру позовних вимог, у зв’язку з частковою сплатою Відповідачем суми боргу та у зв’язку з перерахунком суми боргу, інфляційних втрат, 3 % річних та штрафних санкцій, що призвело до зменшення заявлених раніше вимог.
Відповідно до зменшення позовних вимог Позивач заявив до стягнення 80 458,14 грн., з яких: 72 178,00 грн. –основний борг, 1 029,53 грн. –пеня, 5 585,26 грн. –інфляційні втрати, 1 665,35 грн. –3 % річних.
Відповідно до частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням того, що заяву підписано вповноваженою на це особою, зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству та не порушує нічиїх прав і охоронюваних законом інтересів, зменшення розміру позовних вимог прийнято господарським судом.
У зв’язку з прийняттям зменшення розміру позовних вимог господарським судом, у справі має місце нова ціна позову –80 458,14 грн., виходячи з якої і буде вирішуватися спір.
Підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні, з урахуванням пункту 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року».
Відповідно до частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору на підставі доказів у справі. Зокрема, відповідно до частини 2 статті 32 Господарського процесуального кодексу України - на підставі письмових доказів та пояснень представників сторін.
Згідно із частиною 1 статті 36 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
З урахуванням статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України судом беруться до уваги у якості письмових доказів наступні документи.
Вище зазначені рахунки –фактури на загальну суму 92 098,00 грн., зважаючи на підписання їх уповноваженою особою Позивача та скріплення відбитком його печатки, відповідність їх дат Графіку здійснення платежів, погодженого сторонами в Угоді, зазначенням в них дати та номеру Угоди, розмірів та призначень платежів, а також списки згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів та описи вкладення у цінний лист, зважаючи на підписання їх уповноваженою особою Позивача та скріплення відбитком його печатки, наявність відбитків календарного штемпелю поштового відділення та з урахуванням пунктів 59, 61, 66 –68, 73 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 - взяті судом до уваги у якості письмових доказів виконання Позивачем вимог пунктів 7.2., 19.3. Угоди та виставлення Відповідачу рахунків на оплату лізингових та інших платежів, які є підставою для сплати Відповідачем вказаних платежів, рекомендованими (посвідченими) листами.
Довідку від 18.08.2011 № 3313, видану філією Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк»в м. Києві, зважаючи на підписання її уповноваженою особою банківської установи та скріплення відбитком її печатки, відповідність вказаного у ній номеру рахунку Позивача тому номеру рахунку, що зазначений в Угоді між сторонами, періоду, за який надано довідку, вказаних в ній сум та призначень платежів –у якості письмового доказу часткової сплати Відповідачем платежів, встановлених Угодою та несплатою платежів згідно з рахунками –фактурами, стягнення коштів відповідно до яких є предметом позову в даній справі.
Згідно статті 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (частина 1 стаття 175 Господарського кодексу України).
Згідно з частиною 7 статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів, а відповідно до частини 7 статті 292 Господарського кодексу України правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до цього Кодексу та інших законів.
Згідно зі статтею 806 Цивільного кодексу України за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі).
Частиною другою статті 1 Закону України «Про фінансовий лізинг» визначено, що за договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а відповідно до вимог статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, досліджені судом докази та пояснення представника Позивача у судових засіданнях, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 80 458,14 грн. заборгованості по лізинговим платежам є доведеними, обґрунтованими, Відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.
Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення Відповідачем грошового зобов’язання, то є підстави для стягнення з боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення оплати, а також три відсотка річних від простроченої суми відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
У розрахунках, наданих Позивачем, інфляційні втрати нараховані у розмірі 5 585,26 грн., а 3 % річних - у розмірі 1 665,35 грн.
Відповідно до розрахунку, долученому до матеріалів справи, сума 3 % річних та інфляційних втрат нарахована Позивачем вірно, а тому, вимога Позивача про стягнення 1 665,35 грн. 3 % річних та 5 585,26 інфляційних втрат підлягають задоволенню.
Крім того, Позивачем заявлено стягнення пені відповідно до пункту 7.4. Угоди у розмірі 1 029,53 грн.
Відповідно до пункту 7.4. Договору Лізингоодержувач, у випадку затримки лізингових платежів, сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення.
Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання, а відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Угодою не встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання не припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням положень Угоди між сторонами та норм законодавства, судом встановлено, що у даних правовідносинах сторонами передбачено господарську санкцію у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від простроченої суми за кожен день прострочення, нарахування якої, у зв’язку з тим, що сторонами не встановлено іншого, здійснюється відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.
У розрахунках суми пені, наданих Позивачем, пеня нарахована у розмірі 1 029,53 грн.
Відповідно до розрахунку, долученому до матеріалів справи, сума пені нарахована Позивачем вірно, а тому, вимога Позивача про стягнення 1 029,53 грн. підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, досліджені судом докази та пояснення представника Позивача у судових засіданнях, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача 72 178,00 грн. заборгованості по лізинговим платежам, 1 029,53 грн. пені, 5 585,26 грн. інфляційних втрат та 1 665,35 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, Відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню.
Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно з частиною 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на Відповідача.
Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Оффервин Лимитед»(08500, Київська область, м. Фастів, вул. Орджонікідзе, буд. 43, кв. 4, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35013275) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша фінансова лізингова компанія»(02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 31453238) 72 178 (сімдесят дві тисячі сто сімдесят вісім) грн. 00 коп. основної заборгованості, 1 029 (одна тисяча двадцять дев’ять) грн. 53 коп. пені, 5 585 (п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят п’ять) грн. 26 коп. інфляційних втрат, 1 665 (одна тисяча шістсот шістдесят п’ять) грн. 35 коп. 3% річних, 1 094 (одна тисяча дев’яносто чотири) грн. 24 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.О. Саванчук
Повне рішення складено 12.09.2011.