ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" вересня 2011 р. Справа № 10/119-11
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Худолій А.С.
розглянувши справу № 10/119-11
за позовом приватного акціонерного товариства «Київмлин», м. Київ
до дочірнього підприємства «Агрофірма «Богданівка»,
с. Богданівка, Броварський район
про стягнення 4700,00 грн.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність б/н від 01.08.2011 р.;
від відповідача: не з’явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Відкрите акціонерне товариство «Київмлин»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Богданівка»(далі-відповідач) про стягнення з останнього 4700,00 грн. заборгованості, яка утворилась у зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов Договору поставки побічних продуктів переробки № 40 від 04.02.2008 р. в частині несвоєчасної оплати отриманої відповідачем продукції.
Ухвалою суду від 12.07.2011 р. порушено провадження у справі № 10/119-11 та призначено її до розгляду в судовому засіданні.
Ухвалою суду від 26.07.2011 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено.
В судових засіданнях 26.07.2011 р. та 06.09.2011 р. представником позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, з підстав викладених у позові. Крім того, позивачем були надані уточнення б/н від 26.07.2011 р. щодо визначення вірної організаційно-правової форми відповідача - дочірнє підприємство «Агрофірма «Богданівка»та клопотання № 1-657 від 05.09.2011 р. про зміну організаційно-правової форми позивача - приватне акціонерне товариство «Київмлин».
Представник відповідача в судові засідання 26.07.2011 р. та 06.09.2011 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, що підтверджується відбитком штампу загального відділу на звороті у нижньому лівому куті ухвал суду від 12.07.2011 р. та від 26.07.2011 р. про направлення їх на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві, та підтверджену наданим суду витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; вимоги ухвал суду від 12.07.2011 р. та від 26.07.2011 р. відповідач не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
ВСТАНОВИВ:
04.02.2008 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір поставки побічних продуктів переробки № 40, відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2 якого постачальник взяв на себе обов’язок в порядку та на умовах, визначених договором, передати у власність покупця продукцію, найменування, одиниця виміру, загальна ціна якої визначаються протоколом погодження об’ємів поставки продукції, а покупець взяв на себе обов’язок в порядку та на умовах, визначених договором, прийняти та здійснити оплату отриманої продукції.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Так, на виконання умов Договору № 40 від 04.02.2008 р. та взятих на себе зобов’язань позивачем передано, а відповідачем прийнято згідно з товарно-транспортними накладними, копії яких у кількості 18 штук наявні в матеріалах справи продукцію, всього на загальну суму 109710,34 грн.
Для отримання товару відповідачем видані довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей на ім’я Харечко Петра Івановича, копії яких у кількості 15 штук наявні в матеріалах справи.
Крім того, в якості доказу передання відповідачеві продукції позивачем, надані копії податкових накладних, які підтверджують сплату податку на додану вартість згідно з вищезазначеними товарно-транспортними накладними.
Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.
Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.
Договором, зокрема, п.п. 3.2, 3.3 передбачено, що продукція передається покупцю по проведенню попередньої оплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника або через касу підприємця.
Проте, в порушення умов договору та взятих на себе зобов’язань, вартість продукції сплачена відповідачем лише частково - в сумі 105010,34 грн., про що свідчать надані до матеріалів справи копії банківських виписок з особистого рахунку позивача, залишок продукції в сумі 4700,00 грн. залишений відповідачем не сплаченим.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач в судові засідання 26.07.2011 р. та 06.09.2011 р. не з’явився, письмових пояснень чи доказів оплати продукції в сумі 4700,00 грн. не надав, отже, факт порушення відповідачем зобов’язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.
Оскільки заборгованість відповідача щодо оплати поставленої позивачем на підставі Договору № 40 від 04.02.2008 р., згідно з товарно-транспортними накладними продукції, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 4700,00 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з дочірнього підприємства «Агрофірма «Богданівка»(07433, Київська область, Броварський район, с. Богданівка, вул. Польова, 1; код 30280733) на користь приватного акціонерного товариства «Київмлин»(04080, м. Київ, вул. Межигірська, 83; код 30523267) 4700,00 грн. заборгованості, а також судові витрати: 102,00 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов
Повне рішення складено - 14.09.2011 р.