ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" вересня 2011 р. Справа № 10/121-11
Господарський суд Київської області в складі:
головуючого судді Привалова А.І.
при секретарі Худолій А.С.
розглянувши справу № 10/121-11
за позовом споживчого товариства «УТФ», Вишгородський район,
с. Козаровичі
до відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Васильківська», Васильківський район, с. Зелений Бір
про стягнення 25835,94 грн.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність № 9 від 17.01.2011 р.;
від відповідача: не з’явився.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Споживче товариство «УТФ»(далі-позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Васильківська»(далі-відповідач) про стягнення 25835,94 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору № 8/02-2012 від 08.02.2010 р. на постачання сільськогосподарської продукції щодо несвоєчасної оплати отриманого відповідачем товару, у зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість в сумі 19248,10 грн., з огляду на наявність якої позивачем нараховано 3849,60 грн. 20 % штрафу, 563,20 грн. 3 % річних та 2175,04 грн. інфляційних втрат.
Ухвалою суду від 13.07.2011 р. порушено провадження у справі № 10/121-11 та призначено її до розгляду.
Ухвалою суду від 28.07.2011 р. розгляд справи, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено.
В судових засіданнях 28.07.2011 р. та 06.09.2011 р. представником позивача надані документи, витребувані судом, та підтримано позовні вимоги, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.
Представник відповідача в судові засідання 28.07.2011 р. та 06.09.2011 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча останній належним чином повідомлений про місце і час судових засідань, про що свідчать наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення відповідачу рекомендованих поштових відправлень щодо ухвал суду від 13.07.2011 р. та від 28.07.2011 р.; вимоги ухвал суду від 13.07.2011 р. та від 28.07.2011 р. відповідач не виконав, витребувані документи, в тому числі відзив на позов, до суду не надіслав.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області -
ВСТАНОВИВ:
08.02.2010 р. між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено Договір № 8/02-2012 на постачання сільськогосподарської продукції, відповідно до умов п.п. 1.1, 2.1, 2.2, 2.3 якого постачальник взяв на себе обов’язок передати покупцю сільськогосподарську продукцію (товар), найменування, кількість та ціна якого визначається у специфікаціях, накладних та рахунках, а покупець в свою чергу взяв на себе обов’язок прийняти такий товар та сплатити його вартість.
Договором, зокрема п.п. 4.1, 4.2, передбачено, що передплата за товар здійснюється шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника у строки, визначені Специфікацією до договору, підписаною сторонами в двосторонньому порядку.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб’єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.
У відповідності до статті 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарських зобов'язань є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди, не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
22.04.2010 р. між позивачем та відповідачем підписаний додаток до Договору № 8/02-2012 від 08.02.2010 р. «Специфікація на постачання сільськогосподарської продукції», згідно з яким між сторонами погоджено найменування товару, що передається, його кількість та загальна вартість. Крім того, між позивачем та відповідачем погоджено, що оплата товару здійснюється покупцем протягом трьох банківських днів, згідно з виставленим рахунком-фактурою.
Для здійснення відповідачем оплати товару позивачем виставлений рахунок-фактура № 154/1 від 19.04.2010 р. на суму 107520,00 грн.
На виконання умов Договору № 8/02-2012 від 08.02.2010 р. та взятих на себе зобов’язань позивачем передано, а відповідачем прийнято товар, всього на загальну суму 107520,00 грн., про що свідчить наявна в матеріалах справи накладна № 174 від 03.05.2010 р.
Також, між позивачем та відповідачем підписаний акт приймання-передачі товару № 183 від 03.05.2010 р., згідно з яким постачальник передає, а покупець приймає товар, макуху соняшникову, у кількості 61,440 тонн на загальну суму 107520,00 грн.
Проте, в порушення умов договору та взятих на себе зобов’язань, вартість товару сплачена відповідачем лише частково - в сумі 70520,00 грн., про що свідчать додані до матеріалів справи копії банківських виписок з особистого рахунку позивача, вартість товару в сумі 37000,00 грн. залишена відповідачем не сплаченою.
Крім того, в рахунок погашення заборгованості відповідачем передано позивачу товар на загальну суму 17725,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи накладні № 316 від 06.05.2011 р. на суму 2100,00 грн., № 325 від 11.05.2011 р. - 2800,00 грн., № 335 від 16.05.2011 р. - 2800,00 грн., № 339 від 17.05.2011 р. - 1120,00 грн., № 340 від 17.05.2011 р. - 140,00 грн., № 343 від 18.05.2011 р. - 4697,00 грн., № 382 від 01.06.2011 р. - 2870,00 грн., № 386 від 01.06.2011 р. - 2870,00 грн., № 386 від 02.06.2011 р. - 1225,00 грн.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідач в судові засідання 28.07.2011 р. та 06.09.2011 р. не з’явився, письмових пояснень чи доказів оплати товару в сумі 19248,10 грн. не надав, отже, факт порушення відповідачем зобов’язань судом встановлено та по суті не оспорений відповідачем.
Оскільки заборгованість відповідача щодо оплати поставленого позивачем на підставі Договору № 8/02-2012 від 08.02.2010 р. згідно з накладною № 174 від 03.05.2010 р. товару, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 19248,10 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
У зв’язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору щодо своєчасної оплати отриманого товару позивач, на підставі п. 5.4 договору, просить суд стягнути з відповідача 3849,60 грн. 20 % штрафу, нарахованого на суму заборгованості.
Умовами п. 5.4 договору між сторонами погоджено, що у разі не оплати партії товару або за порушення строків оплати, покупець сплачує штраф у розмірі 20 % від загальної вартості даного договору.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
На підставі вказаних норм права, враховуючи, що доданий до матеріалів справи розрахунок 20 % штрафу проведений позивачем на суму заборгованості є арифметично вірним, вимога позивача про стягнення з відповідача 3849,60 грн. 20% штрафу визнається судом та підлягає задоволенню.
Також, позивач, посилаючись на норми ст. 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача 563,20 грн. 3 % річних, нарахованих за період: 01.07.2010 р. - 21.06.2011 р. та 2175,04 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період: серпень 2010 р. - травень 2011 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд перевірив розрахунок 3 % річних і інфляційних втрат та дійшов висновку про задоволення зазначених вимог за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.
Враховуючи наведене вище, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно із ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при повному задоволенні позову покладаються відповідача.
Враховуючи наведене вище, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд -
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Птахофабрика «Васильківська»(08635, Київська область, Васильківський район, с. Зелений Бір; код 05513193) на користь споживчого товариства «УТФ»(юридична адреса: 07332, Київська область, Вишгородський район, с. Козаровичі, вул. Кірова, 2-б; поштова адреса: 04205, м. Київ, пр-т. Оболонський, 30, к. 287; код 30839403) 19248,10 грн. заборгованості, 3849,60 грн. 20 % штрафу, 563,20 грн. 3 % річних, 2175,04 грн. інфляційних втрат, а також судові витрати: 258,36 грн. витрат зі сплати державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.І. Привалов
Повне рішення складено - 15.09.2011 р.