ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34 |
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
№ 31/626-47/161 | 27.09.06 |
За позовом | Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ - Центральний аптечний склад". |
До | Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький Шлях" |
Про | стягнення 17 016,18 грн. Суддя Станік С.Р. |
Представники: Від позивача Від відповідача | Скоропашкін І.А. –предст.; Гутовський М.А. –предст.; Каліцький О.Г. –предст.; Луцюк В.В. –предст.; |
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
03 жовтня 2005 року позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до відповідача про стягнення з останнього —17016,18 грн. збитків, а також судових витрат.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2005 року № 31/626 позов задоволено частково.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 року рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2005 року № 31/626 залишено без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.07.2006 року рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2005 року № 31/626 та Постанова Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2006 року скасовані та справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.
Свою постанову Вищий господарський суд України мотивував тим, що Господарським судом міста Києва та Київським апеляційним господарським судом дано помилкову юридичну оцінку встановленим фактичним обставинам справи, а тому ухвалені ними судові рішення і постанови не можна вважати законними та обґрунтованими, зважаючи на необхідність прийняття до уваги та надання належної правової оцінки усім доказам у справі в їх сукупності, для можливості з’ясування судом всіх обставин, які мають значення для правильного вирішення даного господарського спору.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2006 року розгляд справи №31/626-47/161 було призначено до розгляду на 02.08.2006 року.
Сторони вимог суду, викладених в ухвалі суду від 27.07.2006 року не виконали і в судове засідання 02.08.2006 року представники сторін не з’явилися.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.2006 року розгляд справи було відкладено до 30.08.2006 року.
15.08.2006 року відповідач подав до господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву №890 від 14.08.2006 року до –ТОВ "УкрАзіяМетал" про визнання Договору доручення на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) №ВО-1/02/04 від 19.02.2004 року неукладеним, в якій також просив суд припинити позовне провадження в частині претензій ТОВ "ТРИ - Центральний аптечний склад" до ТОВ "Чумацький Шлях" по Договору доручення на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) №ВО-1/02/04 від 19.02.2004 року, а в решті позовних вимог ТОВ "ТРИ - Центральний аптечний склад" –відмовити.
Суд, ухвалою від 28.08.2006 року № 05-5-47/10921 повернув ТОВ "Чумацький Шлях" вищенаведений зустрічний позов без розгляду, зважаючи, що останній подано до ТОВ "УкрАзіаМетал", яке не є стороною по справі, зокрема за первісним позовом, що суперечить статті 60 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої відповідач має право до прийняття рішення зі спору подати до позивача (тобто до ТОВ "ТРИ - Центральний аптечний склад") зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом, та зустрічний позов повинен бути взаємно пов’язаний з первісним.
Представник позивача в судовому засіданні 30.08.2006 року заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовільнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 30.08.2006 року проти задоволення позовних вимог заперечував. Просив суд відмовити позивачу в позові.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2006 року розгляд справи було відкладено до 13.09.2006 року.
06.09.2006 року відповідач подав до господарського суду міста Києва зустрічну позовну заяву до – ТОВ "ТРИ - Центральний аптечний склад" про визнання Договору доручення на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) №ВО-1/02/04 від 19.02.2004 року неукладеним, в якій також просив суд припинити позовне провадження в частині претензій ТОВ "ТРИ - Центральний аптечний склад" до ТОВ "Чумацький Шлях" по Договору доручення на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) №ВО-1/02/04 від 19.02.2004 року, а в решті позовних вимог ТОВ "ТРИ - Центральний аптечний склад" –відмовити.
Суд, ухвалою від 11.09.2006 року № 05-5-47/10921 повернув ТОВ "Чумацький Шлях" вищенаведений зустрічний позов без розгляду, зважаючи, що у ньому не було вказано обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також не додано доказів, що підтверджують викладені в зустрічній позовній заяві обставини (п. 3 частини 1 статті 63 ГПК України), оскільки згідно ч. 2 ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідчених копіях, а так як ТОВ "Чумацький Шлях" жодних письмових доказів (ні оригіналів, ні належним чином засвідчених копій документів), на які ТОВ "Чумацький Шлях" посилається у зустрічному позові як на підставу своїх вимог до зустрічного позову не додав, як і не приклав документів, що підтверджують статус юридичної особи, як позивача (за зустрічним позовом) так і відповідача (за зустрічним позовом), що порушує вимоги статей 54 та 57 ГПК України щодо форми, змісту позовної заяви та додатків до неї (Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 зі змінами та доповненнями), суд вищенаведеною ухвалою від 11.09.2006 року № 05-5-47/10921 повернув ТОВ "Чумацький Шлях" вищенаведений зустрічний позов без розгляду на підставі п. 3 частини 1 статті 63 ГПК України.
Натомість, судове засідання, призначене на 13.09.2006 року по справі № 31/626-47/161 –не відбулось, а ухвалою від 13.09.2006 року розгляд справи було відкладено до 27.09.2006 року.
Представник позивача в судовому засіданні 27.09.2006 року заявлені позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовільнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 27.09.2006 року надав суду клопотання про відкладення розгляду справи, у зв’язку з тим, що другий представник відповідача перебуває у тимчасовому відрядженні за межами міста Києва, яке судом було відхилено, зважаючи, що будь яких належних та допустимих доказів вищенаведеної обставини перебування другого представника відповідача у відрядженні повноважним представником відповідача, який заявляв згадане клопотання у судовому засіданні 27.09.2006 року суду не надано, беручи до уваги що судове засідання 27.09.2006 року є четвертим судовим засіданням щодо нового розгляду справи №31/626-47/161 та 27.09.2006 року спливає двохмісячний строк розгляду справи визначений статтею 69 ГПК України, а від сторін не надходило будь –яких заяв чи клопотань стосовно продовження строку вирішення спору у справі №31/626-47/161, враховуючи що даний процесуальний строк був достатнім для подачі сторонами усіх належних та допустимих доказів та пояснень в обґрунтування чи заперечення позовних вимог.
Так, позовні вимоги щодо стягнення збитків у розмірі –17016,18 грн. мотивовані невиконанням відповідачем умов (пунктів 3.1.12, 3.3.2) Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року та (пунктів 2.2.2, 4.2) Договору про надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) № - ВО 1/02 від 19.02.2004 року, в частині інформування позивача про необхідні дозволи та документи на вантаж для перетинання кордонів, зокрема транзитного перевезення через територію Російської Федерації медичного препарату –“клофелін”.
Заперечення відповідача мотивовані повним виконанням ТОВ "Чумацький Шлях" своїх обов’язків відправника вантажу та експедитора лише на підставі та у чіткій відповідності до умов Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року, за умовами якого саме позивач, як замовник повинен був надати необхідні дані про вантаж у заявці (№1 від 25.04.2005 року), але позивачем (всупереч п. 3.4.2 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004), як зазначав позивач у письмових запереченнях на позов, жодним чином не було деталізовано перелік медикаментів, які підлягали перевезенню за маршрутом Київ –Ліски (Україна) –Гипджак (Республіка Туркменистан, через територію Росії, Казахстану та Узбекистану) згідно контракту поставки медичних препаратів №12/02 від 12.02.2005 року, укладеного між ТОВ "ТРИ - Центральний аптечний склад" та ПП “Гарри Лукман”.
Таким чином, дослідивши у судовому засіданні матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ - Центральний аптечний склад" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький Шлях", заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Між ТОВ "ТРИ - Центральний аптечний склад", в якості замовника з однієї сторони, та ТОВ "Чумацький Шлях", в якості експедитора, з –другої, було укладено Договір транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року, згідно п. 1.1 якого експедитор (відповідач) зобов’язався за плату і за рахунок замовника (позивача) виконати або організувати виконання послуг, пов’язаних із транспортно-експедиторським обслуговуванням експортно-імпортних транзитних перевезень вантажів замовника (позивача), що слідують у міжнародному сполученні, по державах СНД, країнах Балтії і третіх країн, з наданням додаткових послуг, пов’язаних з цими перевезеннями і за попередньою оплатою їх замовником (позивачем) за погодженими ставками.
Згідно п. 1.2 та 1.3 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року сторони погодили, що організація перевезень вантажів замовника (позивача) здійснюється відповідно до інструкцій (доручень) замовника (позивача) у вигляді письмових заявок і діяльність сторін регламентується цим договором, положеннями СМГС (“Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС)” від 01.11.1951 року, до якої Україна приєдналась 05.06.1992 року), міжнародними договорами, чинним законодавством.
У пункті 3.1 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року сторони дійшли згоди, що до загальних обов’язків експедитора (відповідача) відноситься (п.п. 3.1.2 даного Договору) вчасно інформувати замовника (позивача) про проведення нових або зміну діючих нормативних актів з питань організації перевезень вантажів.
Також, у пункті 3.1 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року сторони дійшли згоди, що до загальних обов’язків експедитора (відповідача) відносяться зобов’язання викладені у п.п. 3.1.12 даного Договору, згідно якого, експедитор (відповідач) зобов’язаний повідомити замовника (позивача) про виявлені помилки (неточності) отриманої від замовника (позивача) інформації, а у випадку її недостатності –вимагати у замовника (позивача) необхідну додаткову інформацію. У частині другій даного підпункту п.п. 3.1.12 сторони погодили, що у випадку не надання замовником (позивачем) необхідних документів і інформації експедитор (відповідач) має право відкласти виконання своїх обов’язків за даним договором до одержання документів і необхідної інформації в повному обсязі.
У пункті 3.2 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року сторони дійшли згоди, що до обов’язків експедитора (відповідача) при експедируванні експортно-імпортних вантажів також відноситься (п.п. 3.2.2 даного Договору) направлення експедитором (відповідачем) замовнику (позивачу) Транспортної Інструкції для заповнення перевізних документів, після 100% передоплати вартості перевезення останнім.
Відповідно до п.п. 3.2.3 пункту 3.2 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року сторони погодили, що за окремим письмовим дорученням замовника (позивача) і погодженій ставці на надання послуг експедитор зобов’язується виступати відправником вантажу замовника (позивача).
У пункті 3.3 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року сторони дійшли згоди, що до обов’язків експедитора (відповідача) при експедируванні транзитних вантажів також відноситься (п.п. 3.3.2 даного Договору) інформування експедитором (відповідачем) замовника (позивача) про вимоги правил, що діють на транзитних залізницях, а також про порядок одержання необхідних дозволів і погоджень у відповідних компетентних органах.
У пункті 3.4 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року сторони дійшли згоди, що до загальних обов’язків замовника (позивача) відноситься (п.п. 3.4.2 даного Договору) надавати не менш ніж за 7-ім робочих днів до початку перевезення письмові заявки на перевезення встановленої форми і всю необхідну для здійснення перевезення інформацію (найменування відправника / одержувача, їх адреси, станції відправлення / призначення, властивості вантажу, умови його перевезення та ін.), а також надавати в розпорядження експедитора (відповідача) всі документи необхідні для виконання заявки.
Згідно п. 4.1 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року вартість перевезення вантажів фіксується в додатках до Договору у вигляді протоколу узгодження договірної ціни (згідно якого вартість перевезення вантажу за маршрутом Київ –Ліски (Україна) –Гипджак (Республіка Туркменистан) становила –4167,00 доларів США), який після підписання його сторонами стає невід’ємною частиною даного договору.
Також, між ТОВ "ТРИ - Центральний аптечний склад", в якості довірителя з однієї сторони, та ТОВ "Чумацький Шлях", в якості повіреного, з –другої, було укладено Договір доручення № ВО-1/02-04 від 19.02.2004 року на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача), відповідно п. 1.1 якого сторони дійшли згоди, що предметом даного договору є надання повіреним (відповідачем) послуг згідно з дорученням довірителя (яке відповідно до п. 1.2 Договору доручення № ВО-1/02-04 від 19.02.2004 року надається у вигляді –заявки) пов’язаних з виконанням ТОВ "Чумацький Шлях" функцій вантажовідправника або вантажоодержувача без переходу на повіреного (відповідача) права власності на вантаж довірителя (позивача).
Так, згідно пунктів 2.1.5 Договору доручення № ВО-1/02-04 від 19.02.2004 року на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) повірений (відповідач) зобов’язаний після отримання 100% передоплати узгодженої вартості послуг, здійснювати відправлення вантажів у строки і обсягах, узгоджених з довірителем і своєчасно інформувати його про обставини, що перешкоджають відправці (прийому) вантажів.
Відповідно до п. 2.2.2 Договору доручення № ВО-1/02-04 від 19.02.2004 року на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) довіритель (позивач) зобов’язався подавати повіреному за 5-ть діб до початку відправлення (навантаження) вантажу Доручення у вигляді заявки встановленої форми на подачу вагонів (контейнерів).
У пункті 4.2 Договору доручення № ВО-1/02-04 від 19.02.2004 року на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) сторони погодили, що у разі простою вагонів (контейнерів) на станції відправлення, прикордонних (припортових) станціях або на шляху сполучення в наслідок вини довірителя (чи повіреного), зокрема за умов відсутності у перевізних документах кодів (підкодів) перевезення або невірного (неповного) оформлення відправником перевізних та інших документів довіритель (чи повірений) відшкодовує довірителю (чи повіреному) усі документально пред’явлені і підтверджені перевізниками –залізницями витрати, понесені останнім у зв’язку з вимушеним простоєм, розшуком і відстеженням вагонів (контейнерів).
У пункті 6.2 Договору доручення № ВО-1/02-04 від 19.02.2004 року на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) сторони погодили, що всі зміни і доповнення до даного договору є дійсними, якщо вони підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками сторін, а додатки до даного договору є невід’ємними частинами дійсного договору.
Так, позивач (довіритель) не погодившись з окремими пунктами (п. 2.1.2 та 2.2.3, додавши до даного договору пункти 2.1.9, 2.1.10 і 4.8) даного Договору доручення № ВО-1/02-04 від 19.02.2004 року на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) надав відповідачу (повіреному) Протокол розбіжностей від 23.02.2004 року до Договору –доручення № ВО-1/02-04 від 19.02.2004 року на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача), який був підписаний повноважним представником відповідача і на якому була проставлена печатка ТОВ "Чумацький Шлях" та один примірник якого відповідачем було повернуто позивачу (що відповідачем не заперечувалось) та який, згідно передостаннього абзацу даного протоколу розбіжностей, –є невід’ємною частиною Договору доручення № ВО-1/02-04 від 19.02.2004 року на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача), згідно якого пункт 2.1.2 Договору –доручення № ВО-1/02-04 від 19.02.2004 року на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) сторони виклали та погодили у запропонованій редакції довірителя (п. 2.1.2 –“Повірений зобов’язаний: організувати подачу вагонів (контейнерів) на станції відправлення, перевірити справність та придатність поданих вагонів (контейнерів), організувати навантаження вантажу у вагони (а за узгодженими ставками та за окремими дорученнями –здійснити фактичне завантаження) в присутності представника довірителя, встановити на вагонах запірно-пломбувальні пристрої, оформити комплект перевізних документів на перевезення вантажу, а довіритель зобов’язується сплатити послуги повіреного на умовах, визначених цим договором.”) і було додано до Договору доручення № ВО-1/02-04 від 19.02.2004 року на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача), зокрема, п. 2.1.10, згідно якого у випадку порушення строків доставки вантажу з вини перевізника (залізниці), повірений (відповідач), зобов’язаний у передбаченому правилами СМГС (“Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (СМГС)” від 01.11.1951 року, до якої Україна приєдналась 05.06.1992 року) порядку забезпечити відшкодування довірителю завданих несвоєчасною доставкою збитків.
Між ТОВ "ТРИ - Центральний аптечний склад", в якості продавця з однієї сторони, та ПП “Гарри Лукман”, в якості покупця, з –другої, було укладено Контракт поставки медичних препаратів №12/02 від 12.02.2005 року, згідно п. 1.1 якого продавець (позивач) зобов’язався поставити, а покупець прийняти лікарські препарати і предмети медичного призначення, які дозволені для застосування на території Туркменістану, для подальшої реалізації, та в пункті 3.4 даного Контракту поставки медичних препаратів №12/02 від 12.02.2005 року сторони визначили, що вантажоодержувачем по даному контракту є –ПП “Гарри Лукман” Туркменістан, м. Ашхабад, вул. Огуз-Хана, 1а, перший код станції –Ашхабад грузовий 752800 і другий код станції –Гипджак 753004.
Вже 11.04.2005 року позивачем (замовником) було надано відповідачу (експедитору) рахунок-фактуру (інвойс) № 1 від 11.04.2005 року, у якому, зокрема, міститься позиція за № 9 –Клофелін у таблетках 0,00015 г. № 50 (за кодом УКТ ЗЕД 3004901900), позиція за № 67 – Клофелін у таблетках 0,00015 г. № 30 (за кодом УКТ ЗЕД 3004901900) та позиція за № 68 –Клофелін у таблетках 0,00015 г. № 30 (за кодом УКТ ЗЕД 3004901900), який був відображений відповідачем (експедитором) в графі 23 залізничних накладних №32260428 від 29.04.2005 року і №32260691 від 08.06.2005 року “Документи, додані відправником” та на підставі даного інвойсу №1 від 11.04.2005 року здійснювались дії, пов’язанні в тому числі з декларуванням та митним оформленням перевезення вантажу за маршрутом Київ –Ліски (Україна) –Гипджак (Республіка Туркменистан, через територію Росії, Казахстану та Узбекистану) згідно вищезгаданого Контракту поставки медичних препаратів №12/02 від 12.02.2005 року, що відповідачем не оспорювалось та не заперечувалось, заяв, клопотань чи письмових пояснень з цього приводу з загального відділу канцелярії господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №31/626-47/161 не надходило.
Через 14-ть днів на виконання п. 3.4.2 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року та п. 2.2.2 Договору доручення № ВО-1/02-04 від 19.02.2004 року на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) позивачем (замовником) була надана відповідачу (експедитору) заявка на перевезення № 1 від 25.04.2005 року, згідно якої замовником (позивачем) було проінформовано експедитора (відповідача) про необхідні періоди перевезення (п. 2 заявки –28.04.05 по 29.04.05), про вид сполучення (п. 3 заявки –залізничний транспорт), про план перевезення (п. 4 заявки –на експорт), про валюту платежу (п. 5 заявки - гривня), про вид рухомого складу / тип (п. 6 заявки –40F контейнер), про належність рухомого складу (п. 7 заявки - державний), про країну відправлення (п. 8 заявки - Україна), про країну призначення (п. 9 заявки - Туркменістан), про станцію відправлення (п. 10 заявки –Київ - Ліски), про станцію призначення (п. 11 заявки –Гипджак), про вантажовідправника (п. 12 заявки –ТОВ “Чумацький шлях”), про вантажоодержувача (п. 13 заявки – ПП “Гарри Лукман”), про найменування, код вантажу по ЕТСНГ (п. 14 заявки –медикаменти за кодом –441409), про найменування та код вантажу по ГНГ (п. 15 заявки –медикаменти за кодом 300490, 300420, 300410), про завантаження вагону (п. 16 заявки –8740 кг.), про кількість необхідних вагонів (контейнерів) –(п. 17 заявки –1 контейнер), про платника по транзитним дорогам (п. 18 заявки –ТОВ “Чумацький шлях”), про платника по Україні (п. 19 заявки –ТОВ “Чумацький шлях”), про загальний об’єм вантажу (пункт 20 заявки –8740 кг.), про дільниці експедирування (п. 21 заявки –УЗ, РЖД, КЗХ, УТИ, ТРК) та яка була підписана повноважною особою замовника (з проставленням печатки ТОВ "ТРИ - Центральний аптечний склад") і долучена до матеріалів справи, зокрема позовної заяви позивачем, що сторонами не оспорювалось та не заперечувалось, заяв, клопотань чи письмових пояснень з цього приводу з загального відділу канцелярії господарського суду міста Києва до сектору №47 по справі №31/626-47/161 не надходило.
На наступний день, 26.04.2005 року експедитор (відповідач) виставив замовнику (позивачу) до сплати (передоплата) рахунок №296/04 від 26.04.2005 року за транспортування одного 40F контейнеру медикаментів по УЗ, РЖД, КЗХ, УТИ, ТРК на загальну суму –4167,00 доларів США (21043,35 грн.), які замовником (експедитором) були сплачені 27.04.2005 року згідно платіжного доручення №2621.
29.04.2005 року експедитор (відповідач) виставив замовнику (позивачу) до сплати два рахунки №СФ-000250 та №СФ-000249 від 29.04.2005 року за заповнення ВМД і повне митне оформлення вантажу на загальну суму –2475,00 грн., які замовником (позивачем) були оплачені 04.05.2005 року згідно платіжного доручення №2643.
29.04.2005 року, відповідно до графи 1, 11 та 15 залізничної накладної №32260428 від 29.04.2005 року, відправник (відповідач за дорученням позивача) завантажив контейнер 40F № UZUU 0054703 на платформі 94747789 (згідно граф 18 і 19) медикаментами за кодом ЄТСНВ 441409 масою брутто 12580,00 кг, за кодом УКТ ЗЕД 3004901900, 3004501000, 30044010000, 3004201000, 3004101000 та 3004109000, але 07.05.2005 року зазначений контейнер був зупинений на станції Гуково (Російська Федерація) митним постом Ростовської митниці, у зв’язку з відсутністю дозволу Міністерства охорони здоров’я РФ на транзит по російський залізниці (РЖД) медичного препарату –клофелін, на який відповідно до Наказу від 10.11.1997 року за № 668 “О государственном регулировании и контроле транзита через территорию Российской Федерации наркотических средств, сильнодействующих ядовитых веществ и веществ, указанных в таблицах 1 и 2 конвенции ООН о борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ 1988 года” необхідно мати спеціальний дозвіл.
Про вищезазначену обставину ТОВ "Чумацький Шлях" повідомив ТОВ "ТРИ - Центральний аптечний склад" листом №647 від 11.05.2005 року.
03.06.2005 року експедитор (відповідач) виставив замовнику (позивачу) до сплати рахунок №382/06 від 03.06.2005 року за збір за затримання 40F контейнера на згаданій станції Гуково, за сплату залізничного тарифу та станційних зборів при поверненні контейнеру, за оплату послуг вантажника при митному огляді, за сплату залізничного тарифу та станційних зборів при відправленні контейнеру на загальну суму –11125,14 грн., які замовником (позивачем) були оплачені 06.06.2005 року згідно платіжного доручення №2839.
06.06.2005 року експедитор (відповідач) виставив замовнику (позивачу) до сплати рахунок №393/06 від 06.06.2005 року за оплату станційних зборів при відправлені контейнеру 40F зі станції Київ-Ліски на загальну суму –396,72 грн., які замовником (позивачем) були оплачені 06.06.2005 року згідно платіжного доручення №2839.
08.06.2005 року контейнер 40F масою брутто 12474,00 кг. було відправлено відправником (відповідачем за дорученням позивача) вдруге, що підтверджується залізничною накладною №32260691 від 08.06.2005 року, а медичний препарат –клофелін було направлено літаком, що підтверджуються договором доручення на декларування товарів № КН-29-fz від 01.06.2005 року (укладений між позивачем та митним брокером –ДП “Кюне і Нагель”) та рахунком-фактурою №1012188 від 15.07.2005 року.
13.06.2005 року експедитор (відповідач) виставив замовнику (позивачу) до сплати два рахунки №СФ-000339 та №СФ-000338 від 13.06.2005 року за повне митне оформлення вантажу на загальну суму –3225,00 грн., які замовником (позивачем) були оплачені 17.06.2005 року згідно платіжного доручення №2904.
08.08.2005 року позивач направив відповідачу претензію №4983, визнати яку ТОВ "Чумацький Шлях" на загальну суму –17016,18 грн. відмовився, згідно відповіді на претензію №1050 від 30.08.2005 року.
ТОВ "ТРИ - Центральний аптечний склад" обраховує розмір збитків у загальній сумі 17016,18 грн., який складається зі збору за затримання контейнеру, залізничного тарифу та станційні збори при поверненні контейнеру, послуги вантажника при митному огляді та залізничний тариф і станційні збори при відправленні контейнеру у розмірі 11 125, 14 грн., розмір якого підтверджується виставленим рахунком № 382/06 від 03.06.2005 року та проведеною платіжним дорученням оплатою № 2839 від 06.06.2005 року. Також до суми збитків позивач включив оплату станційних зборів при повторному відправленні контейнеру у розмірі 396,72 грн., що підтверджується виставленим рахунком № 393/06 від 06.06.05р.; повне митне оформлення у розмірі 1250,00 грн. та 1975,00 грн., розмір яких визначений відповідно до виставлених рахунків № СФ-000338 від 13.06.2005 року та № СФ-000339 від 13.06.2005 року та платіжними дорученнями позивача № 2643 від 04.05.2005 року. Окрім того, до суми збитків позивач включив суму оплати вищезгаданої відправки клофеліну літаком у розмірі –2269,32 грн., на підтвердження чого надав суду рахунок №1012188 від 15.07.2005 року та платіжне доручення про його сплату № 3065 від 18.07.2005 року.
Так, за кодом Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ), що передбачена для розрахунків плати за перевезення вантажів залізницею України визначено код вантажу № 441409 (медикаменти не поіменовані в алфавіті) та за кодами Гармонізованої номенклатури вантажу (ГНГ) визначено коди вантажу № 300490 (інші лікарські засоби), № 300420 (лікарські засоби, що містять антибіотики), № 300410 (лікарські засоби, що містять пеніцилін та їх похідні).
Законом України "Про Митний тариф України" N 2371-III від 5 квітня 2001 року визначено, що митний тариф України - це систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України.
В основу товарної класифікаційної схеми митного тарифу України (товарна номенклатура) покладено Українську класифікацію товарів зовнішньоекономічної діяльності, яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.
Відповідно до положень Закону України від 05.04.2001 року № 2371-III “Митний тариф України” за кодом 3004 містяться лікарські засоби [ліки] (за винятком товарів, включених до товарних позицій 3002, 3005 або 3006), що складаються із змішаних або незмішаних продуктів для терапевтичного або профілактичного застосування, у дозованому вигляді або розфасовані для роздрібної торгівлі.
За кодом 3004 10 містяться лікарські засоби що містять пеніциліни або їх похідні, які мають структуру пеніцилінової кислоти, або з вмістом стрептоміцинів або їх похідних; за кодом 3004 10 10 00 товари, що містять активні речовини тільки пеніциліни або їх похідні, які мають структуру пеніцилінової кислоти; за кодом 3004 10 90 00 - інші.
За кодом 3004 20 лікарські засоби, що містять інші антибіотики: за кодом 3004 20 10 00 - розфасовані для роздрібної торгівлі.
За кодом 3004 40 –лікарські засоби, що містять алкалоїди або їх похідні, але без вмісту гормонів, інших сполук товарної позиції 2937 або антибіотиків: за кодом 3004 40 10 00 - розфасовані для роздрібної торгівлі.
За кодом 3004 50 інші лікарські засоби, що містять вітаміни або інші сполуки товарної позиції 2936: за кодом 3004 50 10 00 - розфасовані для роздрібної торгівлі.За кодом 3004 90 інші: розфасовані для роздрібної торгівлі: за кодом 3004 90 19 00 –інші.
Згідно статті 180 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Згідно статті 181 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.
Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках.
Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.
За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором.
Сторона, яка одержала протокол розбіжностей до договору, зобов'язана протягом двадцяти днів розглянути його, в цей же строк вжити заходів для врегулювання розбіжностей з другою стороною та включити до договору всі прийняті пропозиції, а ті розбіжності, що залишились неврегульованими, передати в цей же строк до суду, якщо на це є згода другої сторони.
Стаття 224 Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року № 436-IV передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
У частині 2 цієї ж статті встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 225 Господарського кодексу України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Статтею 175 частиною 1 Господарського кодексу України від 16.01.03 № 436-IV встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно стаття 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Згідно статті 929 ЦК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.
Згідно статті 933 ЦК України клієнт зобов'язаний надати експедиторові документи та іншу інформацію про властивості вантажу, умови його перевезення, а також інформацію, необхідну для виконання експедитором обов'язків, встановлених договором.
Експедитор повинен повідомити клієнта про виявлені недоліки одержаної інформації, а в разі її неповноти - вимагати у клієнта необхідну додаткову інформацію.
У разі ненадання клієнтом документів та необхідної інформації експедитор має право відкласти виконання своїх обов'язків за договором транспортного експедирування до надання документів та інформації в повному обсязі.
Згідно статті 934 ЦК України за порушення обов'язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 ЦК України.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Стаття 611 ЦК України (глава 51 ЦК України) передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: п. 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно статті 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Згідно статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст.ст.610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Статтею 623 частиною 1 встановлено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно статті 2 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року N 1955-IV дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають при транспортному експедируванні вантажів усіма видами транспорту, крім трубопровідного. Положення цього Закону поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником.
Згідно статті 3 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року N 1955-IV відносини в галузі транспортно-експедиторської діяльності регулюються Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, законами України "Про транспорт", "Про зовнішньоекономічну діяльність", "Про транзит вантажів", цим Законом, іншими законами, транспортними кодексами та статутами, а також іншими нормативно-правовими актами, що видаються відповідно до них.
Якщо міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Законом, застосовуються норми міжнародного договору.
Згідно статті 8 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року N 1955-IV експедитори надають клієнтам послуги відповідно до вимог законодавства України та держав, територією яких транспортуються вантажі, згідно з переліком послуг, визначеним у правилах здійснення транспортно-експедиторської діяльності, а також інші послуги, визначені за домовленістю сторін у договорі транспортного експедирування.
Транспортно-експедиторські послуги надаються клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезеннях територією України.
Так, експедитори за дорученням клієнтів: забезпечують оптимальне транспортне обслуговування, а також організовують перевезення вантажів різними видами транспорту територією України та іноземних держав відповідно до умов договорів (контрактів), укладених відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс"; здійснюють роботи, пов'язані з прийманням, накопиченням, подрібненням, доробкою, сортуванням, складуванням, зберіганням, перевезенням вантажів; здійснюють оформлення товарно-транспортної документації та її розсилання за належністю; забезпечують підготовку та додаткове обладнання транспортних засобів і вантажів згідно з вимогами нормативно-правових актів щодо діяльності відповідного виду транспорту; оформляють документи та організовують роботи відповідно до митних, карантинних та санітарних вимог; надають інші допоміжні та супутні перевезенням транспортно-експедиторські послуги, що передбачені договором транспортного експедирування і не суперечать законодавству.
Згідно статті 9 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року N 1955-IV перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.
Такими документами можуть бути: авіаційна вантажна накладна (Air Waybill); міжнародна автомобільна накладна (CMR); накладна СМГС (накладна УМВС); коносамент (Bill of Lading); накладна ЦІМ (CIM); вантажна відомість (Cargo Manifest); інші документи, визначені законами України.
Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.
Статті 10 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року N 1955-IV Експедитор має право: не приступати до виконання обов'язків за договором транспортного експедирування до отримання від клієнта всіх необхідних документів та іншої інформації щодо властивостей вантажу, умов його перевезення, а також іншої інформації, необхідної для виконання експедитором обов'язків, передбачених договором транспортного експедирування.
Згідно статті 11 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року N 1955-IV експедитор зобов'язаний надавати транспортно-експедиторські послуги згідно з договором транспортного експедирування і вказівками клієнта, погодженими з експедитором у встановленому договором порядку.
Згідно статті 12 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року N 1955-IV Клієнт зобов'язаний своєчасно надати експедитору повну, точну і достовірну інформацію щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов його перевезення, іншу інформацію, необхідну для виконання експедитором своїх обов'язків за договором транспортного експедирування, а також документи, що стосуються вантажу, які потрібні для здійснення митного, санітарного та інших видів державного контролю і нагляду, забезпечення безпечних умов перевезення вантажу.
Згідно статті 14 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року N 1955-IV за невиконання або неналежне виконання обов'язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування.
Крім того, згідно преамбули Роз’яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. N 04-5/601 “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею” у вирішенні спорів, що виникають з перевезення вантажів у міжнародному сполученні, необхідно керуватися, зокрема угодою про залізничні міжнародні сполучення. Такою угодою є, зокрема, Угода про міжнародне залізничне вантажне сполучення (від 01.11.1951 року), до якої Україна приєдналась 05.06.92.
Так, згідно статті 11 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 року (мовою оригіналу) отправитель обязан приложить к накладной сопроводительные документы, необходимые для выполнения таможенных и других правил на всем пути следования груза, а также в случае необходимости сертификат и спецификацию.
Все сопроводительные документы, прикладываемые отправителем к накладной, должны быть им поименованы в накладной в графе "Документы, приложенные отправителем" и прикреплены к накладной так прочно, чтобы они не могли разъединиться в пути следования.
Если отправитель не приложит к накладной документа, дающего право на вывоз груза за границу, то он обязан в накладной в графе "Особые заявления отправителя" указать название документа, его номер и дату выдачи, а также таможню, в которую он направил этот документ.
Если отправитель не приложил к накладной сертификата или спецификации, он должен сделать в накладной в графе "Документы, приложенные отправителем" отметку о том, что приложение таких документов не требуется.
Если отправитель не выполнит предписаний настоящего параграфа, то станция отправления должна отказать в приеме груза к перевозке.
Частиною 2 даної статті 11 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 року визначено, що (мовою оригіналу) железная дорога не обязана проверять правильность и достаточность документов, приложенных отправителем к накладной.
Отправитель несет ответственность перед железной дорогой за последствия, возникшие в результате отсутствия, недостаточности или неправильности сопроводительных документов.
Если перевозка или выдача груза задерживаются вследствие того, что отправитель не представил необходимых сопроводительных документов или документы, представленные им и указанные в накладной в графе "Документы, приложенные отправителем", являются недостаточными или неправильными, то за время задержки взыскиваются штрафы, сборы, как то: за хранение груза, простой вагонов. Если указанная задержка происходит на дороге отправления или дороге назначения, то этот штраф исчисляется в соответствии с внутренними правилами, действующими на этих железных дорогах. Если такая задержка происходит на транзитных железных дорогах, то эти платежи исчисляются в соответствии с применяемым заинтересованными железными дорогами для данной международной перевозки транзитным тарифом; если же в транзитном тарифе для этих случаев не установлена плата за хранение груза и за простой вагонов, то штраф исчисляется в соответствии с внутренними правилами, действующими на этих транзитных железных дорогах.
Штрафы, сборы, как то: за хранение груза, простой вагонов, должны быть внесены в накладную. Они взыскиваются с отправителя или получателя в зависимости от того, кто из них оплачивает провозные платежи за перевозки по данной транзитной железной дороге.
Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Враховуючи вищенаведене, судом визнається, що на виконання зобов’язання по перевезенню вантажу (медикаментів) за маршрутом Київ –Ліски (Україна) –Гипджак (Республіка Туркменистан, через територію Росії Федерації, Казахстану та Узбекистану) згідно контракту поставки медичних препаратів №12/02 від 12.02.2005 року позивачем була надана відповідачу заявка №1 від 25.04.2005 року в якій на виконання, зокрема, п. 3.4.2 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року та п. 2.2.2 Договору доручення на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) №ВО-1/02/04 від 19.02.2004 року, були деталізовані умови вищенаведеного замовлення на перевезення міжнародним залізничним сполученням (найменування відправника / одержувача, їх адреси, станції відправлення / призначення, властивості вантажу, (медикаментів за кодами ЄТСНВ та УКТ ЗЕД, які конкретизовані у інвойсі ((рахунку –фактурі)) №1 від 11.04.2005 року) та у зв’язку з чим перевезення медикаментів за маршрутом Київ –Ліски (Україна) –Гипджак (Республіка Туркменистан) здійснювалось на підставі (в тому числі) даної заявки на перевезення №1 від 11.04.2005 року, що підтверджується як тим, що остання є додатком до Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року та підписана Директором позивача, так тим, що дана заявка надана до матеріалів справи самим же позивачем (а.с. 58 Том 1) та відповідність якої оригіналу засвідчена печаткою ТОВ "ТРИ - Центральний аптечний склад".
Крім того, судом визнається, що перевезення за маршрутом Київ –Ліски (Україна) –Гипджак (Республіка Туркменистан, через територію Росії Федерації, Казахстану та Узбекистану) згідно контракту поставки медичних препаратів №12/02 від 12.02.2005 року здійснювалось, в тому числі на виконання Договору доручення на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) №ВО-1/02/04 від 19.02.2004 року де ТОВ "Чумацький Шлях" визначено саме відправником вантажу та у якому було додатково конкретизовано права та обов’язки відповідача (вантажовідправника) стосовно здійснюваного перевезення по заявці №1 від 25.04.2005 року, що відповідач не заперечував, а зокрема у відзиві на позов від 06.09.2006 року підтверджував, що ТОВ "Чумацький Шлях" здійснював свої обов’язки і як експедитор і як відправник вантажу, що підтверджується як згаданою заявкою на перевезення №1 від 25.04.2005 року, так залізничними накладними (накладними СМГС) №32260691 від 08.06.2005 року та №32260428 від 29.04.2005 року, у зв’язку з чим, в силу імперативних вимог статті 11 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (від 01.11.1951 року), до якої Україна приєдналась 05.06.1992 році, саме –відправник (ТОВ "Чумацький Шлях") зобов’язаний був прикласти до накладної супровідні документи, необхідні для виконання митних та інших правил на всьому шляху слідування вантажу (в тому числі дозвіл Міністерства охорони здоров’я РФ на перевезення медичного препарату клофелін), а також у випадку необхідності сертифікат і специфікацію, –що не було зроблено та відображено відповідачем у графі 23 залізничної накладної “Документи, додані відправником”, через порушення ТОВ “Чумацький шлях” п. 3.2.2 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року, в частині інформування замовника (позивача) про вимоги правил, що діють на транзитних залізницях, а також про порядок одержання необхідних дозволів і погоджень у відповідних компетентних органах (зокрема вже згаданого дозволу Міністерства охорони здоров’я РФ на перевезення медичного препарату клофеліну російською залізницею –РЖД), незважаючи на повідомленість позивачем відправника (ТОВ "Чумацький Шлях") інвойсом (рахунком-фактурою) №1 ще 11.04.2005 року про те, що перевозитиметься медичний препарат клофелін (код УКТ ЗЕД 3004901900), через що суд приходить до висновку про порушення відправником (відповідачем) статті 8 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” внаслідок вищенаведеної бездіяльності ТОВ "Чумацький Шлях" яка призвела до реальних збитків, які поніс замовник (позивач) у вигляді зборів за затримання контейнеру, сплату тарифу при поверненні контейнеру тощо.
Крім того, на виконання вимог статті 111-12 ГПК України, судом визнається, що позивач (замовник) порушив строк надання заявки відповідачу визначений п. 3.4.2 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року та п. 2.2.2 Договору доручення на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) №ВО-1/02/04 від 19.02.2004 року –поданої позивачем 25.04.2005 року за умов, що вантаж згідно залізничної накладної №32260428 був завантажений та зданий у відправку на станції Київ –Ліски –29.04.2005 року, однак відправник вантажу –ТОВ "Чумацький Шлях" від перевезення не відмовився (на виконання п. 3.1.2 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року не повідомив про будь –які виявлені помилки ((неточності)) отриманої від замовника інформації та не вимагав останню у замовника, у зв’язку з тим, що відповідач, на переконання суду, знав що згідно інвойсу ((рахунку фактури)) №1 від 11.04.2005 року перевозитиметься медичний препарат клофелін за кодом УКТ ЗЕД 3004901900), - не скориставшись внаслідок чого правом (у разі не надання замовником-клієнтом повної інформації про вантаж) відкладення своїх обов’язків за даними договорами до одержання документів та інформації від позивача у повному обсязі, до виконання перевезення вантаж обумовлений інвойсом (рахунком - фактурою) від 11.04.2005 року прийняв, що підтверджується графою №23 згаданих залізничних накладних від 29.04.2005 року та 08.06.2005 року, згідно яких згаданий інвойс від 11.04.2005 року –використовувався митними органами для декларування та митного оформлення вказаного у ньому вантажу поряд із іншими супроводжуючими документами (ГТД №548724, СТ-1 №-3140 і т. д.) чим самим підтверджується повний склад цивільного правопорушення відповідача, як експедитора і як повіреного (відправника вантажу) у наведеній вище бездіяльності (в т. ч. по пункту 3.3.2 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року, внаслідок непроінформування замовника про вимоги правил, що діють на транзитних залізницях, а також про порядок одержання необхідних дозволів і погоджень у відповідних компетентних органах, зокрема дозволу Міністерства охорони здоров’я РФ на транзит по російський залізниці (РЖД) медичного препарату –клофелін, на який відповідно до Наказу від 10.11.1997 року за № 668 “О государственном регулировании и контроле транзита через территорию Российской Федерации наркотических средств, сильнодействующих ядовитых веществ и веществ, указанных в таблицах 1 и 2 конвенции ООН о борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ 1988 года” необхідно мати спеціальний дозвіл) внаслідок чого –наступили шкідливі наслідки для позивача, у зв’язку з чим експедитор (відповідач) зобов’язаний в силу вище перелічених норм матеріального права відшкодувати замовнику (позивачу) збитки, нанесені останньому, у зв’язку з порушенням своїх зобов’язань за наведеними договорами у розмірі –14746,86 грн., через те, що в частині оплати авіаперевезення (суму оплати вищезгаданої відправки клофеліну літаком у розмірі –2269,32 грн. позивач підтверджує рахунком №1012188 від 15.07.2005 року та платіжним дорученням про його сплату № 3065 від 18.07.2005 року) позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки згідно умов Договору експедирування сторони домовились здійснити не будь-яке перевезення, а лише і виключно саме –залізничним транспортом.
Також, в підтвердження вищенаведеного, судом визнається, що до обов’язків відповідача, як експедитора по Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року (п. 3.2 підпункт 3.2.3) входить –виступати за окремим дорученням замовника (позивача) відправником вантажу (виконання обов’язків якого відповідачем згідно вищезгаданих відзивів та письмових заперечень по залізничним накладним та заявці на виконання перевезення від 25.04.2005 року –не оспорюється), через що між сторонами 19.02.2004 року було укладено Договір доручення на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) №ВО-1/02/04 від 19.02.2004 року (згідно якого ТОВ "Чумацький Шлях" виступив перед довірителем ((позивачем)) у якості відправника вантажу, де у п. 2.1.5 зокрема відповідач зобов’язався своєчасно інформувати позивача про обставини, які перешкоджають відправці чи прийому вантажу, (що відповідно до вище встановлених обставин справи відповідачем зроблено не було) та остаточна редакція даного Договору доручення на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) №ВО-1/02/04 від 19.02.2004 року була погоджена сторонами внаслідок підписання останніми Протоколу розбіжностей до даного договору, що підтверджується як наявністю у відповідача, внаслідок обміну між сторонами двосторонньо підписаного примірника згаданого Протоколу розбіжностей до Договору доручення на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) №ВО-1/02/04 від 19.02.2004 року, так відсутністю з боку відповідача будь яких належних та допустимих доказів передання останнім неврегульованих розбіжностей до суду, через що господарський суд, в силу статей 180, 181 ГК України приходить до висновку, що Договір доручення на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) №ВО-1/02/04 від 19.02.2004 року є укладеним між сторонами з відповідними двосторонньо –погодженими у протоколі розбіжностей від 23.02.2004 року пунктами Договору доручення на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) №ВО-1/02/04 від 19.02.2004 року в редакції довірителя (позивача), зважаючи, що даний протокол розбіжностей від 23.02.2004 року, згідно передостаннього абзацу останнього є невід’ємною частиною Договору доручення на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) №ВО-1/02/04 від 19.02.2004 року та вступив в силу одночасно з останнім.
В контексті вищенаведеного, судом визнається, що позивач повністю виконав свої зобов’язання перед відповідачем в частині (згідно статті 12 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року N 1955-IV та статті 933 ЦК України) - надання експедитору повної, точної і достовірної інформації щодо найменування, кількості, якості та інших характеристик вантажу, його властивостей, умов перевезення, які деталізовані у своїй сукупності, як в заявці на перевезення від 25.04.2005 року, так в інвойсі (рахунку-фактурі) №1 від ще 11.04.2005 року, але у зв’язку з невиконанням відповідачем п. 3.3.2 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року щодо інформування експедитором (відповідачем) замовника (позивача) про вимоги правил, що діють на транзитних залізницях, а також про порядок одержання необхідних дозволів і погоджень у відповідних компетентних органах, - позивач був позбавлений фактичної можливості надати відповідачу зокрема дозвіл Міністерства охорони здоров’я РФ на транзит по російський залізниці (РЖД) медичного препарату –клофелін відповідно до Наказу від 10.11.1997 року за № 668 “О государственном регулировании и контроле транзита через территорию Российской Федерации наркотических средств, сильнодействующих ядовитых веществ и веществ, указанных в таблицах 1 и 2 конвенции ООН о борьбе против незаконного оборота наркотических средств и психотропных веществ 1988 года”.
Крім того, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача викладені у письмових запереченнях на пояснення позивача від 12.09.2006 року №899 стосовно того, що ТОВ "Чумацький Шлях" –не було відомо, що медичний препарат клофелін, є саме цією сильнодіючою речовиною, яка зазначена у таблицях 1 та 2 Конвенції ООН про боротьбу проти незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, 1988 року, адже позивачем ще 11.04.2005 року –інвойсом (рахунком-фактурою) було повідомлено (на виконання п. 3.4.2 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року та п. 2.2.3 Договору доручення на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) №ВО-1/02/04 від 19.02.2004 року) відповідача про кількість та властивості вантажу який підлягає перевезенню по даним договорам, де за позиціями №9, №67 та №68 чітко було зазначено, що передається відправнику (ТОВ "Чумацький Шлях") саме –клофелін у таблетках, в тому числі і код даного товару (медпрепарату) згідно класифікації УКТ ЗЕД, у зв’язку з чим судом, додатково визнається, не належне виконання ТОВ "Чумацький Шлях" п. 3.3.2, п. 3.1.12 Договору транспортного експедирування № ПМС-08/02-04 від 10.02.2004 року і п. 4.2 Договору доручення на надання послуг вантажовідправника (вантажоодержувача) №ВО-1/02/04 від 19.02.2004 року, що відповідно спричинило до порушення останнім статей 8 Закону України “Про транспортно-експедиторську діяльність” від 1 липня 2004 року N 1955-IV та 11 Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення від 01.11.1951 року, до якої Україна приєдналась 05.06.1992 року.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з сторін відповідно до розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, -
В И Р І Ш И В :
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРИ - Центральний аптечний склад" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Чумацький Шлях" –задовільнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Чумацький Шлях” (юр. адреса: 02068, м. Київ, вул. Срібнокільська, 8-а, офіс 88; факт. адреса: 03151, м. Київ, вул. Смілянська, 3, а/с 33; код ЄДРПОУ 31413551, п/р №26006307117 в АКБ “Форум” м. Київ, МФО 322948, п/р №260062234 в Першій Київській філії АППБ “Аваль”, м. Київ, МФО 322506), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Три-Центральний аптечний склад” (юр. адреса: м. Київ, пр-т Академіка Кримського, 3; факт. адреса: 03680, м. Київ, бул. І.Лепсе, 8; код ЄДРПОУ 24725736, п/р №260082476 в АКБ “ЛЕГБАНК”, м. Київ, МФО 300056) суму збитків у розмірі 14746 (чотирнадцять тисяч сімсот сорок шість) грн. 86 коп., державне мито у розмірі 147 (сто сорок сім) грн. 46 коп. та 102 (сто дві) грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позову –відмовити.
4. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.
5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 85 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.Р. Станік