В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

08.09.2011 Справа №1-691/11

Тернопільській міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді                        Гуменного П.П.

при секретарі                                 Кришталович Л.Б.

за участю прокурора                     Гавіловського Ю.В.

представника потерпілих             ОСОБА_1

захисника                                       ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньо - спеціальною освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, не судимого в порядку ст. 89 КК України,

за ч.1 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2011 року біля 19 год. 30 хв. водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3, рухаючись по вул. Тарнавського в м.Тернополі в  напрямку вул. Київської і наближаючись до нерегульованого  пішохідного переходу, що розташований навпроти церкви і будинку №8, всупереч вимогам п. 2.3. б. ПДР України, проявив неуважність і , як наслідок, в порушення вимог п.п.1.5, і 18.1 Правил дорожнього руху України, маючи можливість своєчасно виявити те, що на пішохідному переході перебувають пішоходи, негайно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу , щоб дати дорогу пішоходам, маючи при цьому технічну можливість шляхом вжиття таких заходів уникнути наїзду і в такий спосіб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрозу життю і здоров’ю громадян, а продовжив рух.

Внаслідок цього водій ОСОБА_3 здійснив виїзд на пішохідний перехід, де скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які переходили проїзну частину дороги зліва на право по ходу руху автомобіля ОСОБА_6 по пішохідному переходу, спричинивши останнім тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Порушення  водієм ОСОБА_3. вимог п.п. 2.3. б., 18.1 та 1.5. ПДР України перебуває в прямому причинному зв’язку з настанням даної ДТП та спричиненням потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 тілесних ушкоджень середньої тяжкості.  

Допитаний у судовому засіданні підсудний  ОСОБА_3 свою вину у скоєнні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, визнав повністю та повідомив, що він дійсно 10 березня 2011 року близько 19 год. 30 хв. в темну пору доби, рухаючись власним автомобілем марки ДЕУ Сенс по вул.. Тарнавського у м.Тернополі, на пішохідному переході , що розташований поблизу церкви та будинку №8, скоїв наїзд на двох літніх жінок, які переходили дорогу зліва на право по ходу руху його автомобіля.

На даний час він частково відшкодував завдані його діянням збитки, однак з огляду на те, що не працює в повному обсязі відшкодувати завдані збитки не має змоги. У скоєному розкаюється. Просить його суворо не карати і не позбавляти права керування транспортними засобами.  

Крім власного визнання вини підсудним, його вина у вчиненні інкримінованого злочину також доводиться і іншими дослідженими в судовому засіданні та проаналізованими доказами, зокрема:

- оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_4, з яких слідує, що 10 березня 2011 року біля 19 год. 30 хв. після закінчення служби у церкві, вона разом із своєю сусідкою ОСОБА_5 підійшли до нерегульованого пішохідного переходу через проїзну частину вулиці Тарнавського з метою по ньому перейти дорогу на інший бік та йти додому. Даний пішохідний перехід розташований навпроти церкви і, підійшовши до нього, вони зупинилися, оскільки рухалися транспортні

засоби. Після того, як на протилежному боці дороги, у напрямку до вул. Київської, перед пішохідним переходом зупинився першим тролейбус маршруту №9 та з лівої сторони їм нічого не загрожувало, вона разом з Наумик вийшли на пішохідний перехід та одна біля одної, вона зліва, перпендикулярно у темпі спокійної ходи почали переходити проїзну частину. Під час руху вона бачила, як за тролейбусом зупинилися інші транспортні засоби. Також бачила, що справа до вул. Київської біля осьової лінії на великій швидкості до пішохідного переходу наближається легковий автомобіль. Виходячи із віддалі на якій перебував даний автомобіль від них, швидкості його руху, вона зрозуміла, що він ,напевно, не встигне зупинитися перед пішохідним переходом та сказала до  ОСОБА_5 скоріше йти. Але ОСОБА_5 відповіла, що автомобіль бачить і що він має зупинитися перед пішохідним, як інші автомобілі. Більше даний автомобіль вона не бачила, а коли дійшли до середини дороги відчула удар та прийшла до себе, коли вже лежала на дорозі. Вона зрозуміла, що на них все ж таки вчинив наїзд автомобіль, який рухався з правої сторони біля осьової та про який вона говорила ОСОБА_5 В подальшому дізналася, що наїзд на них вчинив водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_3. З місця пригоди швидка доставила її в міську лікарню №1, де з отриманими під час наїзду тілесними ушкодженнями стаціонарно лікувалася у травматології по 01.04.( а.с. 177-183);

- оголошеними в судовому засіданні показаннями потерпілої ОСОБА_5, які аналогічні з показаннями потерпілої ОСОБА_4 (а.с. 186-189);

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_9, з яких вбачається, що 10 березня 2011 року біля 19 год. 30-40 хв. вона, керуючи тролейбусом № 98 маршруту №9 «Вул.Корольова –міський ринок»,, на віддалі приблизно 0,5-0,7 м від бордюру та рухаючись по вул. Тарнавського у напрямку вул. Київської, наближалася до нерегульованого пішохідного переходу, що навпроти церкви та будинку №8. Ще здалека вона бачила, що із церкви, яка є на протилежному боці дороги, виходять люди та підходять до зазначеного пішохідного переходу. Бачачи, що вона не встигне проїхати пішохідний перехід, рухалася поволі і під'їхавши до пішохідного переходу, зупинилася першою перед ним.. В цей час біля пішохідного переходу на лівому боці дороги вже стояла група людей, яка ще не розпочинала рух через проїзну частину, очікуючи поки не зупиниться зустрічний маршрутний бус. Дійсно назустріч повільно рухався маршрутний бус №19 темно-жовтого кольору, який після її зупинки, приблизно через 3 секунди також зупинився перед пішохідним біля свого краю дороги, але на більшій віддалі від межі пішохідного. Відразу після того, як зупинився маршрутний бус пішоходи вступили на пішохідний перехід та почали переходити проїзну частину дороги, тобто зліва на право по ходу мого руху. З правої сторони від неї пішоходів не було. Першими по пішохідному переходу в темпі спокійної ходи йшли одна біля одної дві старших жінки. За ними на віддалі приблизно метра йшли інші пішоходи. Після того як пішоходи почали перетин проїзної частини за маршрутним бусом №19 зупинився ще один маршрутний бус, а за нею також зупинилося декілька машин та ліворуч від тролейбуса на рівні передніх коліс зупинився попутній легковий автомобіль - іномарка білого кольору «таксі».

В цей час передні пішоходи - дві жінки старшого віку в тому ж темпі, не зупиняючись доходили до середини проїзної частини дороги і водночас вона почула позаду себе сильний звук роботи двигуна та повернув голову ліворуч, побачила, що у напрямку зустрічної смуги рухається попутній легковий автомобіль і зрозуміла небезпечність ситуації, те що даний автомобіль вже не зможе зупинитися перед пішохідним переходом. Пішоходи - дві перших жінки також побачили даний автомобіль та завмерли на пішохідному переході, а інші, що йшли позаду них подалися назад. Водночас даний легковий автомобіль своєю передньою частиною на пішохідному переході вчинив наїзд на двох жінок. Після первинного контакту жінок закинуло на капот автомобіля, лобове скло і далі вони впали з капота по сторонах.

Автомобіль після цього зупинився на зустрічній смузі біля передньої частини маршрутного буса №19. На місце пригоди почали підбігати люди. Вона, переконавшись у безпеці свого руху, до хвилини часу з місця пригоди поїхала по маршруту (а.с. 158-160).

Крім показань підсудного, потерпілих та свідка, вина ОСОБА_3 у скоєному стверджується здобутими в судовому засіданні доказами, а саме:

- даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього, згідно яких на проїзній частині дороги зафіксований нерегульований пішохідний перехід на якому відбувся наїзд, слідова інформація, яка утворилася під час наїзду на пішоходів, місце розташування транспортного засобу в остаточному, після наїзду положенні, назва і напрямок вулиці, ширина проїзної частини, стан дорожнього покриття, дорожні знаки і зовнішнє оточення місця пригоди. В ході огляду автомобіля НОМЕР_1, який приймав участь в ДТП, зафіксовані отримані ним механічні пошкодження, технічний стан. (а.с. 10-25);

- даними протоколів відтворення обстановки та обставин дорожньо-транспортної пригоди від 12.05.2011, які проведені з участю підозрюваного ОСОБА_3 і свідка ОСОБА_9 В ході виконання відтворень встановлено, що місце наїзду знаходиться на нерегульованому пішохідному переході, з моменту виходу на пішохідний перехід та до моменту наїзду водію ОСОБА_3 видимість пішоходів нічого не обмежувало. Пішоходи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перетинали проїзну частину дороги вул. Тарнавського у темпі спокійної ходи по нерегульованому пішохідному переході  один біля одної перпендикулярно з ліва на право по ходу руху водія ОСОБА_3 та подолали до місця наїзду 5,3 - 5,6 м зі швидкістю 1 м/сек. (а. с. 209-219);

- даними, що містяться у висновку експерта судово-медичної експертизи № 687, згідно якої під час наїзду потерпіла ОСОБА_4  отримала тілесні ушкодження у вигляді синця в лівій скроневій ділянці з поширенням на повіки лівого ока, проявів закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, закриті переломи кісток тазу ( правої сідничної та лівої лобкової кісток ) зі зміщенням відламків та забою м'яких тканин правого коліна, які за ознакою тривалого ( більше 21 дня ) розладу здоров 'я належать до середнього ступеня тяжкості (а.с. 100-103);

- даними, що місяться у висновку експерта судово-медичної експертизи № 686, згідно якої під час наїзду потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді чисельних саден обличчя, перелому кісткової частини верхньої стінки лівого зовнішнього слухового проходу із розривом шкіри на заднє-верхній поверхні проходу, закритого перелому виросткового (суглобового ) відростка лівої гілки нижньої щелепи, проявів закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, закритого вивиху правого плеча, саден на зовнішній поверхні правого ліктя і тильних поверхнях кистей, закритого перелому проксимального епіфізу ( верхнього кінця ) правої великогомілкової кістки в ділянці її бічного ( латерального ) виростка із крововиливом у порожнину колінного суглобу (гемартрозом ), розривів обхідних великогомілкової та малогомілкової зв'язок лівого колінного і суглобу, синців на заднє-внутрішніх поверхонь стегон, правого коліна та на задній поверхні лівого коліна, які   за ознакою тривалого ( більше 21 дня ) розладу здоров'я належать до середнього ступеня тяжкості
(а.с. 109-114);

- даними, що містяться у висновку експерта судово-автотехнічної експертизи №5-101/11, згідно якої авто мобіль НОМЕР_1 на момент ДТП знаходився в технічно справному стані (а.с. 48-59);

- даними, що містяться у висновку судової транспортно-трасологічної експертизи №5-100/11, згідно якої автомобіль НОМЕР_1 , в первинний момент наїзду на пішоходів контактував своєю передньою центральною частиною ( номерний знак, передня центральна частина капоту, ліва частина переднього вітрового скла, зірване ліве дзеркало заднього виду ). Наїзд відбувся, наближено на середині

проїзної частини дороги ( поблизу умовної осьової лінії ) в місці, що передує першому уламку ґудзика, якій розташований на відстані 0,7 м до кінця пішохідного переходу та 4,8 м до лівого краю дороги, якщо рухатися до вул. Київська. (а.с. 65-80) ;

-  даними, що містяться у висновку судової автотехнічної експертизи №5-188/11, із якої вбачається, що в умовах дорожньо-транспортної ситуації, що склалася, водій автомобіля НОМЕР_1 повинен був діяти у відповідності до вимог п.п. 1.5 ч.1, 12.2, 18.1 ПДР України.

При заданому слідством комплексі вихідних даних, дорожня обстановка складала «факультативну»основу до прийняття водієм рішення про застосування запобіжних заходів, від водія вимагалась лише підвищена увага до дорожньої обстановки, і відповідно  водій автомобіля Деу Сенс мав технічну можливість уникнути наїзду на пішоходів і наїзд можна було б запобігти при плавному зниженні швидкості не до повного блокування коліс.

На момент проведення експертизи невідомі будь-які причини технічного характеру, які б завадили водію автомобіля Деу Сенс діяти у відповідності до вимог п.п. 1.5 ч.1. 18.1 ПДР України, отже його дії в умовах виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди не відповідали вимогам зазначених пунктів Правил. При заданому слідством комплексі вихідних даних, невідповідностей в діях водія технічним вимогам п. 12.2 ПДР України не вбачається. Невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_4 технічним вимогам п.п. 1.5 ч.1, 12.2, 18.1  ПДР України привело до виникнення даної ДТП, тобто причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди - наїзд транспортного засобу на пішоходів з технічної точки зору були обставини, які пов’язані з невідповідністю дій водія автомобіля Деу Сенс зазначеним вимогам Правил (а.с.48-60);

- даними, що містяться у висновку судово-психіатричної експертизи №300, згідно якої ОСОБА_3 в період часу до якого відносяться інкриміновані йому діяння страждав на легку розумову відсталість. Зазначений розлад психіки не позбавляв ОСОБА_3 здатності усвідомлювати свої дії і керувати ними у той час до якого відносяться інкриміновані йому діяння. ОСОБА_3 на даний час страждає на легку розумову відсталість. По своєму психічному стану в даний час ОСОБА_3 здатний усвідомлювати свої дії і керувати ними і не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру (а.с. 118-119).  

          Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд приходить до переконання про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні злочину та вважає, що органами досудового слідства дії підсудного вірно кваліфіковано за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим тілесні ушкодження середньої тяжкості.

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_3, суд, відповідно до вимог ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини справи, позицію представника потерпілих, який просить покарати ОСОБА_3 суворо, ту обставину, що протягом 2010 року ОСОБА_3 чотири рази притягувався до адміністративної відповідальності за порушення вимог Правил дорожнього руху України,  його особу та приходить до переконання, що ОСОБА_3 слід призначити покарання у вигляді арешту з позбавленням права керування транспортними засобами.

При цьому суд враховує , як пом’якшуючі покарання ОСОБА_3 обставини визнання ним вини та часткове відшкодування завданої злочином шкоди, а також відсутність обставин, які б обтяжували покарання ОСОБА_3

Заявлені потерпілими цивільні позови слід залишити без розгляду з огляду на подані їх представником заяви.             

Арешт накладений на майно ОСОБА_3 слід скасувати після набрання вироком законної сили.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу слід залишити попередній –підписку про невиїзд з постійного місця проживання.          

По справі є судові витрати за проведення експертиз, які суд вважає, слід стягнути з підсудного ОСОБА_3 у користь НДЕКЦ при УМВС України в Тернопільській області.

Водійські прав ОСОБА_3 та талон до них, долучені до матеріалів справи, направити начальникові ВДАІ УМВС України в Тернопільській області.

Визнані по справі речові докази: автомобіль НОМЕР_1, переданий на відповідальне зберігання власника, залишити у володінні останнього;  три уламки ґудзика, що збергіаються в камері схову речових доказів СУ УМВС України в області –знищити, після набрання вироком законної сили.

          На підставі наведеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді 6 (шести) місяців арешту з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

          Запобіжний захід засудженому ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити попередній –підписку про невиїзд.

          Цивільні позови заявлені потерпілими ОСОБА_4 та ОСОБА_5 –залишити без розгляду.

Арешт, накладений на майно ОСОБА_3, слід скасувати після набрання вироком законної сили.

Водійські права ОСОБА_3 та талон до них, долучені до матеріалів справи, направити начальникові ВДАІ УМВС України в Тернопільській області.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 витрати за:

- проведення НДЕКЦ при УМВСУ в Тернопільській області судово-автотехнічних експертизи № 5-101/11 в сумі 421,92 грн.; судово-автотехнічної експертизи №5-110/11 в сумі 281,28 грн.; судової транспортно-трасологічної експертизи №5-100/11 в сумі 703,20 грн; судової авто технічної №5-188/11 в сумі 984,48 грн., які слід перерахувати НДЕКЦ при УМВС В Тернопільській області код 24524727 Банк одержувач УДК в Тернопільській області, МФО 838012, розрахунковий рахунок 35221003000215.

Визнані по справі речові докази: автомобіль НОМЕР_1, переданий на відповідальне зберігання власника - залишити у володінні останнього;  три уламки ґудзика, що зберігаються в камері схову речових доказів СУ УМВС України в області –знищити, після набрання вироком законної сили.

На вирок може бути подана апеляція на протязі 15 діб, з моменту його проголошення, через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області до апеляційного суду Тернопільської області.

Головуючий суддяП. П. Гуменний