донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.08.2011 р.           справа №16/64/2011

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

Головуючого:Чернота Л.Ф.

суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.

від позивача:ОСОБА_1 –за довіреністю №135/10 від 23.12.2010р.

від відповідача:не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ

на рішення господарського суду Луганської області

від16.06.2011 року

у справі№ 16/64/2011 (суддя  Шеліхіна Р.М.)

за позовомДочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ

до відповідача
Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго», м.Алчевськ Луганської області

простягнення боргу в розмірі 9 715 406,77грн., пені в розмірі 748 330,40грн., інфляційних в розмірі 911 730,22грн., 3% річних в розмірі 346 438,89грн.

ВСТАНОВИВ:

          У 2011р. Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ звернулася до господарського суду Луганської області з позовом до Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго», м.Алчевськ Луганської області про стягнення боргу в розмірі 9 715 406,77грн., пені в розмірі 748 330,40грн., інфляційних в розмірі 911 730,22грн., 3% річних в розмірі 346 438,89грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 16.06.2011р. позовні вимоги Дочірньої компанії “Газ України”Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ задоволені  частково. Стягнуто з Комунального  теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго», м.Алчевськ Луганської області борг в розмірі  9715406,77грн., пеню в розмірі 216 267,49грн., інфляційні в розмірі 911 730,22грн., 3% річних в розмірі 346438,89грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Позивач, Дочірня компанія “Газ України” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”, м. Київ,  з прийнятим рішенням суду першої інстанції від 16.06.11р. не згодно, вважає його необґрунтованим та таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 16.06.11р. скасувати в частині зменшення пені, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити повністю.

Позивач в судовому засіданні наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач, Комунальне теплопостачаюче підприємство «Алчевськтеплокомуненерго», м.Алчевськ Луганської області до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 18.07.2011р., але через канцелярію суду надав телеграму та просить відкласти розгляд справи, в зв»язку з неможливістю прибуття до суду. Судова колегія розглянула клопотання та відмовила у задоволенні в зв»язку з безпідставністю.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.          

Як вбачається з матеріалів справи, 23.09.2009р. між Дочірньою компанією «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ та Комунальним теплопостачаючим підприємством «Алчевськтеплокомуненерго», м.Алчевськ Луганської області був укладений договір №1413 ТЕ-20 (далі по тексту –договір) поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов»язується передати у власність покупцю природний газ за наявності його обсягів, а покупець зобов»язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 договору.

Згідно п. 2.1, 5.1 договору, постачальник передає покупцю в період з 01.10.2009р. по 31.12.2009р. газ в обсязі до 7308,0тис. куб.м. в тому числі по місяцях (тис.куб.м.), ціна за 1000куб.м якого становить 593,448грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу.

За умовами п. 6.1 договору, оплата за газ проводиться у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 % від вартості запланованих місячних обсягів газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Даний договір набирає чинність з моменту його підписання сторонами і діє в частині поставки газу з 01.10.2009р. по 30.04.2010р., а в частині розрахунків за газ –до їх повного здійснення ( п.11.1 договору в редакції додаткової угоди від 21.12.2009р.)  та підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплений печатками обох підприємств.

21.12.2009р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору, якою внесені зміни до п. 2.1, 11.1 договору.

На виконання умов договору, позивачем у жовтні 2009р. - квітні 2010р. було поставлено відповідачу газ на суму 17 642 774,34грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані обома сторонами без розбіжностей і скріплені печатками  обох підприємств.

Відповідачем зобов»язання з оплати отриманого газу виконані частково в розмірі 7 927 367,57грн., тому рахується борг в розмірі  9 715 406,77грн., за стягненням якого та пені в розмірі 748 330,40грн., інфляційних в розмірі 911 730,22грн., 3% річних в розмірі 346 438,89грн. позивач звернувся до господарського суду.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання  повинні виконуватися  належним чином та у встановлений  строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.  

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

Як свідчать матеріали справи, поставка газу була здійснена відповідно до умов договору №1413 ТЕ-20 від 23.09.2009р., який є  предметом даного спору та підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані обома сторонами без розбіжностей.

Враховуючи, що відповідачем не надано зауважень щодо обсягів та вартості отриманого природного газу, то судова колегія, що відповідач згоден з вартістю та обсягом поставленого газу.

В зв»язку з тим, що відповідач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, передбачений договором своїх грошових зобов»язань щодо  оплати отриманого природного газу, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго», м.Алчевськ луганської області борг в розмірі  9 715 406,77грн.

У зв»язку з неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов»язань позивачем нарахована пеня в розмірі 748 330,40грн. за період з 29.09.2010р. по 29.03.2011р. відповідно до п. 7.2 договору, яким передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 цього договору, покупець зобов»язується  оплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який  сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пеня нарахована позивачем з урахуванням часткової оплати, згідно умов укладеного договору та відповідно до приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру пені на 71,1% з огляду на скрутний фінансовий стан підприємства, наявністю великої заборгованості, про що надав баланс на 31.03.2011р., за яким рахується збиток.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

За приписами п.3 ч. 1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України, господарський суд приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені),  у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора має право зменшити розмір санкцій.

Отже, скориставшись правом на зменшення розміру штрафних санкцій, встановленим ст. 83 Господарського процесуального  кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України, суд першої інстанції правомірно зменшив розмір пені.

Крім того, позивачем нараховані інфляційні в розмірі 911 730,22грн. за період з листопада 2009року по лютий 2011року та 3% річних в розмірі 346 438,89грн. за період з 11.11.2009р. по 29.03.2011р. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а судом першої інстанції  правомірно стягнуто з Комунального теплопостачаючого підприємства «Алчевськтеплокомуненерго», м.Алчевськ Луганської області інфляційні в розмірі 911 730,22грн., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов”язання в зв”язку з девальвацією грошовою одиниці України та 3% річних в розмірі                  346 438,89грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Луганської області від 16.06.2011 року у справі №16/64/2011 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання  апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну  скаргу  Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ на рішення господарського суду Луганської області від 16.06.2011року у справі №16/64/2011 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Луганської області від 16.06.2011 року у справі №16/64/2011   –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                                                Л.Ф. Чернота                              

Судді                                                                                                       Г.І. Діброва

                                                                                                                    Т.А. Шевкова

Надр.5 прим:1 –у справу;2 –позивачу;3 –відповідачу;4 –ДАГС;5–ГС Луганс. обл.