донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.08.2011 р. справа №40/87
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.
від позивача:ОСОБА_4 –за довіреністю б/н від 28.03.2011р.
від відповідача:не з»явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Сніжне Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від21.06.2011 року
у справі№ 40/87 (суддя Підченко Ю.О.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ударник», м.Сніжне Донецької області
до відповідача
Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Сніжне Донецької області
простягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 7500грн., інфляційних в розмірі 428,65грн., 3% річних в розмірі 134,02грн.
ВСТАНОВИВ:
У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю «УДАРНИК», м.Сніжне Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Сніжне Донецької області про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 7500грн., інфляційних в розмірі 428,65грн., 3% річних в розмірі 134,02грн.
Рішенням господарського суду Донецької області від 21.06.11р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УДАРНИК», м.Сніжне Донецької області задоволені у повному обсязі. Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Сніжне Донецької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УДАРНИК», м.Сніжне Донецької області основний борг з орендної плати в сумі 7500грн., 3% річних в сумі 134,02грн., інфляційні в сумі 428,65грн.
Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м.Сніжне Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Донецької області від 21.06.2011р. та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити позивачу. Зокрема, скаржник посилається на відсутність доказів виконання сторонами умов договору оренди та того, що відповідач користувався даним приміщенням.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «УДАРНИК», м. Сніжне Донецької області, надав заперечення на апеляційну скаргу, в яких просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 21.06.2011р. –залишити без змін.
Відповідач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_5, м. Сніжне Донецької області до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 19.07.2011р., але через канцелярію суду надав заяву, в якій просить відкласти розгляд справи в зв»язку виникненням непередбачувальних обставин та виїздом з м. Донецька. Судова колегія розглянула клопотання та відмовила у задоволенні, оскільки відповідачем не надано доказів в підтвердження даних обставин.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «УДАРНИК», м. Сніжне Донецької області та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5, м. Сніжне Донецької області був укладений договір оренди б/н, згідно п.1,2 якого орендар орендує торгову площу магазину загальною площею 35кв.м по АДРЕСА_1 та здійснює торгівлю м»ясної продукції.
За умовами п. 9,10 договору, орендар зобов»язується сплачувати орендну плату, не пізніше 15 числа кожного місяця та складає 500грн. за один місяць.
Договір підписаний обома сторонами без розбіжностей та зауважень.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було передано приміщення, а відповідачем зобов»язання за договором з оплати орендної плати за період з лютого 2010року по квітень 2011р. не виконані, тому рахується борг з орендних платежів в сумі 7500грн., за стягненням якого та інфляційних в розмірі 428,65грн., 3% річних в розмірі 134,02грн. позивач звернувся до господарського суду.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) ( ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк ( ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).
Якщо строк найму не встановлений, договір найму вважається укладеним на невизначений строк. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна - за три місяці. Договором або законом може бути встановлений інший строк для попередження про відмову від договору найму, укладеного на невизначений строк ( ч.2 ст. 763 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, між сторонами склалися орендні правовідносини, що також підтверджується поясненнями відповідача, наданими ним Сніжнянському МВ ГУМВС України в Донецькій області. Крім того, умовами договору не передбачено складання акту.
23.03.2011р. позивач направив відповідачу повідомлення про відмову від договору оренди та звільнення приміщення протягом трьох місяців з дня отримання данного повідомлення.
В зв»язку з тим, що відповідач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, передбачений договором своїх грошових зобов»язань щодо внесення орендної плати за лютий 2010р.- квітень 2011р., то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м. Сніжне Донецької області борг з орендної плати в розмірі 7500грн.
Позивачем нараховані інфляційні в розмірі 428,65грн. з березня 2010р. по лютий 2011р. та 3% річних в розмірі 134,02грн. за період з 15.02.10р. по 15.03.2011р. на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що він відповідає вимогам чинного законодавства, а господарським судом правомірно стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_5, м.Сніжне Донецької області інфляційні в розмірі 428,65грн., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов”язання в зв”язку з девальвацією грошовою одиниці України та 3% річних в розмірі 134,02грн., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Донецької області від 21.06.2011 року у справі №40/87 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5, м. Сніжне Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 21.06.2011 року у справі №40/87 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області від 21.06.2011 року у справі № 40/87 –без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим:
1 –у справу;
2 –позивачу;
3 –відповідачу;
4 –ДАГС;
5–ГС Дон. обл.