донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.08.2011 р. справа №10/5009/2578/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.
від позивача:ОСОБА_1 –за довіреністю №11 від 25.05.2011р.
від відповідача:не з»явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Денкон», м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від16.06.2011 року
у справі№ 10/5009/2578/11 (суддя Алейникова Т.Г.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Вікор»,м. Полтава
до відповідача
Товариства з обмеженою відповідальністю «Денкон», м. Запоріжжя
простягнення суми в розмірі 425 457,45грн., пені в розмірі 11 758,78грн.
ВСТАНОВИВ:
У 2011 році Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Вікор», м. Полтава звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Денкон», м.Запоріжжя про стягнення суми в розмірі 425 457,45грн., пені в розмірі 11 758,78грн.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 16.06.11р. позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Вікор», м. Полтава задоволені в повному обсязі.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Денкон», м. Запоріжжя з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права, неповним з»ясуванням обставин, що мають значення для справи. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.11р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, скаржник посилається на порушення позивачем строків поставки продукції, а також на невірний розмір нарахування пені, який є більшим ніж подвійна облікова ставка НБУ.
Позивач, Товариство з обмеженою. Відповідальністю «Комерційне підприємство «Вікор», м. Полтава, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2011р. залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Денкон», м. Запоріжжя до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 26.07.2011р., але через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи в зв»язку з неможливістю явки керівника підприємства через хворобу. Судова колегія розглянула клопотання та відмовила у задоволенні, оскільки відповідач є юридичною особою та не позбавлений можливості направити свого представника. Крім того, явка сторін за ухвалою про порушення апеляційного провадження від 14.07.2011р. не була визнана обов»язковою, тому судова колегія вважає можливим розглянути справу без участі представника та керівника відповідача.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Заслухавши доводи представника позивача, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення господарського суду з урахуванням змін, внесених апеляційною інстанцією, відповідає вимогам чинного законодавства, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 31.01.2011р. та 21.03.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Вікор», м.Полтава та Товариством з обмеженою відповідальністю «Денкон», м. Запоріжжя були укладені договори поставки №31/01/11 (далі по тексту –договір №31/01/11) та №21/03/11 (далі по тексту –договір №21/03/11), відповідно до п. 1.1 яких постачальник зобов»язувався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію в асортименті, кількості та за ціною, вказаним у підписаній сторонами специфікації, яка є невід»ємною частиною даного договору.
Поставка продукції здійснюється на підставі специфікації, в якій зазначається найменування, асортимент (номенклатура), кількість, ціна продукції, строк поставки, строк оплати та вартість продукції (п.2.2 договорів №31/01/11 та №21/03/11).
Відповідно до п.2.3 договорів №31/01/11 та №21/03/11, строк поставки продукції вказується сторонами. Датой поставки продукції є дата виписки постачальником товарної накладної.
За умовами п. 3.1 договору №31/01/11, оплата вартості продукції здійснюється покупцем у формі 100% попередньої оплати у строки, як вказані сторонами у відповідній специфікації, а за договором №21/03/11 –у строки визначені сторонами у відповідній специфікації.
Договори набирають чинність з моменту їх підписання стронами та діють до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов»язань ( п. 6.1 договорів), підписані обома сторонами без розбіжностей та зауважень, скріплені печатками обох підприємств.
На виконання умов договорів та узгоджених сторонами специфікацій, позивачем здійснено поставку продукції всього на суму 425 457,45грн., а саме: за договором №31/01/11 на суму 268 846,39грн. та за договором №21/03/11 на суму 156 611,06грн. за видатковими накладними №9 від 24.03.2011р., №10 від 31.03.2011р., №11 від 31.03.2011р., №12 від 04.04.2011р., які підписані обома сторонами без розбіжностей і зауважень, скріплені печатками обох підприємств.
Продукція отримана представником відповідача відповідно до довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей №33 від 25.03.2011р., №38 від 31.03.2011р., №43 від 04.04.2011р.
Відповідачем зобов»язання з оплати прийнятої продукції не виконані, тому рахується заборгованість в розмірі 425 457,45грн., за стягненням якої та пені в розмірі 11 758,78грн. позивач звернувся до господарського суду з позовом.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ст. 712 Цивільного кодексу України).
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, поставка продукції позивачем за видатковими накладними була здійснена відповідно до умов договорів №31/01/11 від 31.01.2011р. та № 21/03/11 від 21.03.2011р., оскільки у видаткових накладних та довіреностях є посилання на даний договор, який є предметом данного спору.
Крім того, суду першої інстанції та апеляційної інстанції не надані належні та допустимі докази, оформлені належним чином, наявності заперечень відповідача щодо неналежної поставки товару, щодо відмови відповідача від поставленого товару, а також щодо прийняття товару у встановленому порядку на відповідальне зберігання відповідно до ст. ст. 666, 688, 690 Цивільного кодексу України.
Враховуючи, що відповідач не довів суду належними та допустими доказами у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, виконання належним чином згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України і в строк, встановлений договором щодо оплати отриманої та використаної ним у господарській діяльності продукції, то судова колегія вважає, що суд першої інстанції правомірно стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю «Денкон», м. Запоріжжя суму в розмірі 425 457,45грн.
В зв»язку з неналежним виконанням відповідачем зобов»язань за договором, позивачем нарахована пеня в розмірі 9 409,62грн. за період з 02.03.2011р. по 10.05.2011р. за договором №31/01/11 від 31.01.2011р. та 2 349,16грн. за період з 11.04.2011р. по 10.05.2011р. за договором №21/03/11 від 21.03.2011р. відповідно до пунктів 5.1 договорів, якими встановлено, що за порушення строку оплати продукції, покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,05% від простроченої суми за кожний день прострочення оплати.
Розрахунок пені здійснений позивачем в розмірі 0,05% та згідно приписів ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. 258 Цивільного кодексу України.
Перевіривши розрахунок пені здійснений судом, судова колегія дійшла висновку, що він частково не відповідає вимогам чинного законодавства України, а саме ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», якою визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Отже, сторони в договорі можуть передбачити будь-який розмір пені, але розмір пені, який підлягає стягненню не може перевищувати розміру, розрахованого за подвійною обліковою ставкою НБУ.
Судом апеляційної інстанції здійснено перерахунок пені за подвійною обліковою ставкою НБУ та пеня за договором №31/01/11 від 31.01.2011р. за період з 02.03.2011р. по 10.05.2011р. становить 7 991,74грн., а за договором №21/03/11 від 21.03.2011р. за період з 11.04.2011р. по 10.05.2011р. –1995,18грн., що є менше, ніж пеня розрахована за ставкою 0,05%.
В зв»язку з чим, рішення суду в цій частині підлягає зміні, а стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 9 986,92грн., відмовивши у стягненні пені в розмірі 1771,86грн.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Посилання скаржника на прострочку поставки продукції відхиляється судовою колегією, оскільки в даному випадку дана прострочка не є відкладальною умовою відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України та не звільняє відповідача від оплати прийнятої продукції у строк, визначений у специфікаціях.
Судом першої інстанції невірно визначено найменування позивача, а саме: замість Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство «Вікор»,м.Полтава визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Вікор»,м.Полтава. Також судом по тексту рішення неправильно зазначено дату договору, замість №21/03/2011 від 21.03.2011р. визначено - №21/03/2011 від 21.03.2001р. Разом з тим, ці описки не призвели до прийняття невірного рішення та можуть бути виправлені судом в порядку ст. 89 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2011 року у справі №10/5009/2578/11 з урахуванням змін, внесених апеляційною інстанцією, ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються частково на позивача.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Денкон», м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2011 року у справі №10/5009/2578/11 задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2011 року у справі №10/5009/2578/11 змінити в частині стягнення пені, виклавши абзаци 1 та 2 резолютивної частини наступним чином:
«Задовольнити частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство “Вікор”, м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю “Денкон”, м. Запоріжжя про стягнення суми в розмірі 425 457,45грн., пені в розмірі 11 758,78грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Денкон”, м. Запоріжжя (69065, м. Запоріжжя, пл. Інженерна, 1 оф. 512, ЄДРПОУ 32498568, п/р 26001055896313 в ЗРУ КБ “Приват Банк”, м. Запоріжжя, МФО 313399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ Комерційне підприємство Вікор”, м. Полтава (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 47-Б, ЄДРПОУ 36601041, п/р 26006160200013 у відділенні № 111 ПАТ “ВіЕйБі-Банк”, м. Полтава, МФО 380537) суму в розмірі 425 457,45 грн., пеню в розмірі 9 986,92грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 4 354,44грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 235,04грн.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю “ Комерційне підприємство Вікор”, м. Полтава до Товариства з обмеженою відповідальністю “Денкон”, м. Запоріжжя про стягнення пені в розмірі 1771,86грн.».
В інший частині рішення господарського суду Запорізької області від 16.06.2011р. у справі №10/5009/2578/11 залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне підприємство “Вікор”, м. Полтава (36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 47-Б, ЄДРПОУ 36601041, п/р 26006160200013 в відділенні № 111 ПАТ “ВіЕйБі-Банк”, м. Полтава, МФО 380537) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Денкон”, м. Запоріжжя (69065, м. Запоріжжя, пл. Інженерна, 1 оф. 512, ЄДРПОУ 32498568, п/р 26001055896313 в ЗРУ КБ “ПриватБанк”, м. Запоріжжя, МФО 313399) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 8,86грн.
Доручити господарському суду Запорізької області видати відповідні накази.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим:
1 –у справу;
2 –позивачу;
3 –відповідачу;
4 –ДАГС;
5–ГС Запоріз. обл.