донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.08.2011 р. справа №40/51пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.
від позивача:ОСОБА_1 –за довіреністю №27 від 05.01.2011р.
від відповідача:ОСОБА_2 –за довіреністю б/н від 15.06.2011р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Валентина», м. Донецьк
на рішення господарського суду Донецької області
від07.06.2011 року
у справі№40/51пд (суддя Підченко Ю.О.)
за позовомКомунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька», м. Донецьк
до відповідача
Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина», м. Донецьк
пророзірвання договору оренди б/н від 01.12.2006р. та зобов»язання звільнити займане нежитлове приміщення загальною площею 22,5кв.м, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Дніпродзержинська, 11
ВСТАНОВИВ:
У 2011 році Комунальне підприємство «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька», м. Донецьк звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина», м. Донецьк про розірвання договору оренди б/н від 01.12.2006р. та зобов»язання звільнити займане нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Дніпродзержинська, 11.
Рішенням господарського суду Донецької області від 07.06.11р. позовні вимоги Комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька», м. Донецьк задоволені в повному обсязі. Розірвано договір оренди б/н від 01.12.2006р. та зобов»язано відповідача звільнити займане нежитлове приміщення загальною площею 22,5кв.м, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Дніпродзержинська, 11.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Валентина», м. Донецьк, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 07.06.11 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Зокрема, скаржник посилається на належне виконання ним обов»язків за договором оренди, а також вважає, що у позивача відсутні повноваження щодо надання приміщень комунальної власності в оренду.
Позивач, Комунальне підприємство «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька», м. Донецьк надав відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.
Представник відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина», м. Донецьк в судовому засіданні наполягає на вимогах, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права України, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.12.2006р. між Комунальним підприємством «Житлово-експлуатаційна контора №6 Ленінського району»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валентина»був укладений договір оренди нерухомого майна комунальної власності територіальної громади м. Донецька ( далі по тексту –договір), відповідно до п. 1.1, 1.2, 2.1 якого орендодавець на підставі розпорядження Донецького міського голови від 20.11.2006р. №1265 передає, а орендар приймає в оренду нежитлове приміщення загальною площею 22,5кв.м., розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Дніпродзержинська, 11 для розташування аптечного кіоску, а також передає право користування земельною ділянкою без виділення на місцевості ( в натурі), на якому знаходиться об»єкт оренди в розмірі 9,17кв.м.
В подальшому на підставі рішення Донецької міської ради №4/12 від 11.09.2006р. було створено Комунальне підприємство «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька».
Договір набирає чинність з моменту підписання його сторонами, підписаний обома сторонами без розбіжностей і зауважень, скріплений печатками обох підприємств.
09.04.2008р. між сторонами було укладено додаткову угоду до договору оренди, згідно якого були внесені зміни до п. 3.1, 9.1 договору. Так, було продовжено строк дії договору до 09.04.2010р.
Крім того, розпорядженням Донецького міського голови №1265 від 20.11.2006р. було надано згоду на укладення договору оренди нежитлового приміщення з ТОВ «Валентина», а позивачу доручено забезпечити укладення даного договору.
Так, позивачем було передано майно, яке є комунальною власністю, в оренду відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі, який підписаний обома сторонами без розбіжностей, скріплений печатками обох сторін.
Проте, на думку позивача, відповідач в порушення умов п. 8.4 договору використовував дане приміщення не для розміщення аптечного кіоску, а для розташування ігрових автоматів, про що позивачем були складені акти від 16.11.2010р., від 06.04.2011р.
В зв»язку з чим, позивачем у відповідності до п. 6.7, 7.5, 8.4 на адресу відповідача була направлена претензія про розірвання договору оренди та звільнення спірного приміщення, яка залишена відповідачем без задоволення, тому позивач звернувся до господарського суду з позовом про розірвання договору оренди б/н від 01.12.2006р. та зобов»язання звільнити займане нежитлове приміщення загальною площею 22,5кв.м, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Дніпродзержинська, 11.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України).
У відповідності до ст. 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо: наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речі; наймач без дозволу наймодавця передав річ у користування іншій особі; наймач своєю недбалою поведінкою створює загрозу пошкодження речі; наймач не приступив до проведення капітального ремонту речі, якщо обов'язок проведення капітального ремонту був покладений на наймача.
За нормами ч. 3 ст. 26, ст. 27 Закону України «Про оренду державного та коммунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. У разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, між сторонами склалися господарські правовідносини з оренди нерухомого майна. Так, позивачем було передане приміщення в оренду відповідачу, про що свідчить акт приймання-передачі, який підписаний обома сторонами без розбіжностей, скріплений печатками обох сторін.
Строк дії договору продовжувався неодноразово за розпорядженням Донецького міського голови.
На думку позивача, відповідачем в порушення умов п. 8.4 договору орендоване приміщення використовувалося не для розміщення аптечного кіоску, а для розміщення ігрових автоматів, про що надав акти від 16.11.2010р., від 06.04.2011р. Але, дані акти складені позивачем в односторонньому порядку, тільки представниками позивача та не можуть бути належними доказами, які підтверджують даний факт. Докази складання двостороннього акту в матеріалах справи відсутні.
За змістом п. 6.7 договору, при невиконанні або порушенні однією із сторін умов даного договору, а також по іншим підставам, передбаченим законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково в односторонньому порядку.
Разом з тим, позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, використання відповідачем спірного приміщення не для розміщення аптечного кіоску, а тому і істотне порушення ним умов договору, яке дає право на дострокове розірвання договору оренди. Також відсутні докази про наявність заборгованості з орендної плати.
Розпорядженням Донецького міського голови №588 від 29.06.2010р. вирішено продовжити договір оренди з ТОВ «Валентина»щодо спірного приміщення строком на 2 роки та виданий ордер №111 від 30.06.2010р., але додаткова угода щодо продовження строку дії договору від 01.09.2010р., в якій продовжено строк дії договору до 29.06.2012р. була надана відповідачем разом з апеляційною скаргою.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав у позивача для розірвання договору, а позовні вимоги про розірвання договору оренди б/н від 01.12.2006р. є необґрунтованими, не доведені належним чином та такими, що не підлягають задоволенню, а рішення суду в цій частині підлягає скасуванню.
В зв»язку з відмовою у задоволенні позовних вимог про розірвання договору, правові підстави для повернення майна, яке є об»єктом оренди у позивача відсутні, тому рішення суду в цій частині підлягає скасуванню, відмовивши у задоволенні позовних вимог про зобов»язання звільнити займане нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Дніпродзержинська, 11.
Крім того, судом першої інстанції в рішенні допущено технічні описки. Так, в резолютивній частині не визначено про задоволення позовних вимог, а також невірно вказані дати договору оренди на сторінці 2 рішення.
В той же час, посилання скаржника на відсутність у позивача повноважень щодо укладення договорів оренди комунального майна є безпідставним, оскільки позивач є комунальним підприємством, якому відповідно до розпорядження Донецького міського голови №1265 від 20.11.2006р. надано право укладати такі договори, що не протиречить вимогам Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
З урахуванням вищевикладеного судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального права та неповно з»ясовані всі обставини, що мають значення для справи, тому рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2011 року у справі №40/51пд підлягає скасуванню, відмовивши позивачу у задоволенні позовних вимог про розірвання договору оренди б/н від 01.12.2006р. та зобов»язання звільнити займане нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Дніпродзержинська, 11.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 104, 105, 117 Господарського процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина», м. Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2011 року у справі №40/51пд задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 07.06.2011 року у справі №40/51пд скасувати.
Відмовити у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина», м. Донецьк про розірвання договору оренди б/н від 01.12.2006р. та зобов»язання звільнити займане нежитлове приміщення, розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Дніпродзержинська, 11.
Стягнути з Комунального підприємства «Керуюча компанія Ленінського району м. Донецька», м. Донецьк (83016, м. Донецьк, вул. Аравійська, 4а, ЗКПО 35729969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентина», м. Донецьк (83005, м. Донецьк, вул. Пухова, 1/24, ЗКПО 30556177) витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги в розмірі 42,50грн.
Доручити господарському суду Донецької області видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим:
1 –у справу;
2 –позивачу;
3 –відповідачу;
4 –ДАГС;
5–ГС Донец. обл.