донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.08.2011 р. справа №11/45/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.
від позивача:ОСОБА_1 –за довіреністю б/н від 16.08.2011р.
від відповідача:ОСОБА_2 –за довіреністю від 30.12.2010р.
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДержавного підприємства «Первомайськвугілля», м. Первомайськ Луганської області
на рішення господарського суду Луганської області
від09.06.2011 року
у справі№11/45/2011 (суддя Москаленко М.О.)
за позовомПриватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія», м. Луганськ
до відповідача
Державного підприємства «Первомайськвугілля», м. Первомайськ Луганської області
простягнення інфляційних в розмірі 1 009 353,65грн., 3% річних в розмірі 312 864,39грн.
ВСТАНОВИВ:
У 2011 році Приватне акціонерне товариство «Луганська вугільна компанія», м. Луганськ звернулося до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Державного підприємства «Первомайськвугілля», м. Первомайськ Луганської області про стягнення інфляційних в розмірі 1 009 353,65грн., 3% річних в розмірі 312 864,39грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 09.06.11р. позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія», м. Луганськ задоволені у повному обсязі та стягнуто з Державного підприємства «Первомайськвугілля», м. Первомайськ Луганської області на користь Приватного акціонерного товариства «Луганська вугільна компанія», м. Луганськ інфляційні нарахування у розмірі 1 009 353,65грн., 3% річних у розмірі 312 864,65грн.
Відповідач, Державне підприємство «Первомайськвугілля», м. Первомайськ Луганської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права України та порушенням норм процесуального права. Тому, він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 09.06.11 р. скасувати.
Позивач, Приватне акціонерне товариство «Луганська вугільна компанія», м.Луганськ в судовому засіданні просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду – без змін.
Представники сторін в судовому засіданні підтримали вимоги та заперечення щодо апеляційної скарги.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 01.06.2005р. між Закритим акціонерним товариством «Луганська вугільна компанія»(найменування було змінено на Приватне акціонерне товариство «Луганська вугільна компанія»відповідно до статуту) та Державним підприємством «Первомайськвугілля»був укладений договір на переробку давальницької сировини №31 з додатковими угодами до нього. За умовами договору відповідач (Замовник) доручає позивачу (Виконавцю) здійснювати перероблення рядового вугілля в продукти збагачення.
Рішенням господарського суду Луганської області від 25.09.2008р. у справі №6/119 позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Луганська вугільна енергетична компанія»до Державного підприємства «Первомайськвугілля»Луганської області задоволені частково. Так, з Державного підприємства «Первомайськвугілля»Луганської області було стягнуто борг у розмірі 6 597 082,66грн., інфляційні нарахування в розмірі 7 172,81грн., 3% річних у сумі 9 432,73грн.
Дане рішення набрало законної сили та відомості про його скасування в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 35 Господарського процессуального кодексу України, факти встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
В зв»язку з неоплатою відповідачем боргу, рішенням господарського суду Луганської області від 23.11.2009р. по справі №13/279 за позовом Закритого акціонерного товариства «Луганська вугільна енергетична компанія»до Державного підприємства «Первомайськвугілля»Луганської області, з відповідача стягнуто 3 % річних в розмірі 204 419,19грн. з 25.07.2008р. по 01.08.2009р. та інфляційні в розмірі 1 021 888,10грн. за період прострочення з серпня 2008р. по серпень 2009р.
В даній справі, позивачем заявлені вимоги про стягнення інфляційних за період з вересня 2009 по березень 2011р. у сумі 1 009 353,65грн. та 3% річних у сумі 312 864,39грн. за період з 02.08.2009р. по 01.03.2011р. за зобов’язаннями по оплаті послуг з переробки вугілля на підставі договору про на переробку давальницької сировини №31 від 01.06.2005р., в зв»язку з невиконанням рішення господарського суду Луганської області від 25.09.2008р. у справі №6/119
Згідно вимог ст. ст. 525, 526, 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, одностороння відмова від виконання прийнятих на себе зобов’язань згідно до вказівок закону, договору, не допускається. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтями 598-609 Цивільного кодексу України не встановлена в якості підстави припинення грошового зобов»язання рішення суду про стягнення боргу.
Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Враховуючи, що відповідачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. 33, 34, 36 Господарського процессуального кодексу України, належного виконання його грошових зобов»язань з оплати послуг переробки вугілля у строк встановлений договором, тому судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про право позивача, відповідно до ст. ст. 15, 16, 625 Цивільного кодексу України вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних за весь час прострочення.
Посилання скаржника на те, що між сторонами був здійснений залік зустрічних однорідних вимог на суму 3 861 164,12грн. відповідно до угоди про зарахування зустрічних вимог від 31.05.2010р. та заяви №08/4-25-233 від 30.06.2010р., яка направлена позивачу у червні 2010р. відхиляється судовою колегією, оскільки залік зустрічних однорідних вимог відповідно до ст. 601 Цивільного кодексу України можливий за наявності декількох умов: однорідність вимог, настання строку виконання та безспірність вимог. В даному випадку, позивачем був направлений лист №203/15/10 від 12.06.2010р. щодо різних сум боргу за бухгалтерським обліком. Тому, судова колегія не вбачає наявності всіх складових умов для здійснення заліку, а саме: безспірності вимог, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для заліку зустрічних однорідних вимог. Крім того, відсутні докази проведення позивачем у своєму бухгалтерському обліку даного заліку, а також рішення суду щодо стягнення з позивача суми боргу в розмірі 3 861 164,12грн.
Перевіривши розрахунок інфляційних та 3% річних, судова колегія вважає, що він відповідає вимогам чинного законодавства України, а судом першої інстанції правомірно стягнуто з Державного підприємства «Первомайськвугілля», м.Первомайськ Луганської області 3 % річних в розмірі 312 864,39грн. за період з 02.08.2009р. по 01.03.2011р., як плати за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов'язання та інфляційні за період з вересня 2009р. по березень 2011р. в розмірі 1 009 353,65грн., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов”язання в зв”язку з девальвацією грошовою одиниці України.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Посилання скаржника на припинення дії договору №31 від 01.06.2005р. з переробки давальної сировини та укладення нового №38 від 31.01.2011р. є безпідставним, оскільки виконання відповідачем грошового зобов»язання за договором №31 від 01.06.2005р. не залежить від строку його дії та не звільняє відповідача від оплати боргу, стягнутого за рішенням суду.
Крім того, посилання скаржника на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 04.11.2009р. по справі №2а-26161/09/1270 відхиляється судовою колегією, оскільки відповідач не обґрунтував причини неподання даних документів до суду першої інстанції відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, тому ці документи не приймаються судовою колегією.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Луганської області від 09.06.2011 року у справі №11/45/2011 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Державного підприємства «Первомайськвугілля», м.Первомайськ Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 09.06.2011 року у справі №11/45/2011 залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 09.06.2011 року у справі №11/45/2011 –без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І.Діброва
Т.А.Шевкова
Надр.5 прим: 1 –у справу; 2 –позивачу; 3 –відповідачу; 4 –ДАГС; 5–ГС Луганск. обл.