донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
17.08.2011 р. справа №24/186/10-30/5009/1769/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.
від позивача:ОСОБА_1 –за довіреністю №3 від 13.05.2011р.
від відповідача:ОСОБА_2 –за довіреністю б/н від 27.12.2010р.
від третьої особи:не з»явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «КІРАСИР», м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду Запорізької області
від07.06.2011 року
у справі№24/186/10-30/5009/1769/11 (суддя Кагітіна Л.П.)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КІРАСИР», м. Дніпропетровськ
до відповідача:
Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-КЛАСС», с. Луначарське Запорізької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Бердянська районна державна адміністрація Запорізької області, м. Бердянськ
прозобов»язання вчинити дії щодо внесення до єдиного державного реєстру даних про наявність обмежень повноважень директора товариства щодо представництва від імені ТОВ «Агро-КЛАСС», а саме: відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників інших підприємств здійснюється на підставі рішення зборів засновників
ВСТАНОВИВ:
У 2010 році Товариство з обмеженою відповідальністю «КІРАСИР», м. Дніпропетровськ звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-КЛАСС», с. Луначарське Запорізької області про зобов»язання вчинити дії щодо внесення до єдиного державного реєстру даних про наявність обмежень повноважень директора товариства щодо представництва від імені ТОВ «Агро-КЛАСС», а саме: відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників інших підприємств здійснюється на підставі рішення зборів засновників.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 01.11.10р., яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 12.01.2011р., позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРАСИР», м. Дніпропетровськ були задоволені.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.03.2011р. рішення господарського суду Запорізької області від 01.11.10р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 12.01.2011р. у справі №24/186/10 було скасовано та справу направлено на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
При новому розгляді, рішенням господарського суду Запорізької області від 07.06.2011р. у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРАСИР», м. Дніпропетровськ було відмовлено. При цьому, рішення суду обґрунтоване тим, що позивач не довів порушення своїх прав в зв»язку з віднесенням до загальних зборів учасників товариства вирішення питань щодо відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «КІРАСИР», м. Дніпропетровськ з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з»ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 07.06.11 р. скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-КЛАСС», с. Луначарське Запорізької області надав відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду – без змін.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі.
Третя особа, Бердянська районна державна адміністрація Запорізької області, м. Бердянськ до судового засідання не з”явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення від 18.07.2011р., своїми процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 27 Господарського процесуального кодексу України, не скористалася, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надала, неявка без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється учасникам процесу в установленому порядку.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Заслухавши доводи представників сторін, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням загальних зборів засновників підприємства від 14.10.1997р. оформленого протоколом №1 було створене Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро-КЛАСС».
Відповідно до статуту ( у редакції, зареєстрованої13.10.2008р.) та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, учасниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро-КЛАСС»є ОСОБА_4 –60%; ОСОБА_3 –11%; ТОВ «Фласк»- 4%; Т ОВ «КІРАСИР»- 25%.
21.03.2008р. зборами засновників ТОВ «Агро-КЛАСС»було прийнято рішення, оформлене протоколом зборів засновників №2, в якому зазначено, що одноголосно було схвалено вступ нового учасника ТОВ «КІРАСИР»засновником в ТОВ «Агро –КЛАСС»і виділено йому долю в розмірі 25% статутного капіталу без збільшення статутного фонду товариства; задоволено прохання ОСОБА_3 про відчуження частини його долі в статутному капіталі ТОВ «Агро –КЛАСС»в розмірі 25 %, з виплатою вартості вищевказаної частини майна товариства пропорційно його відчужуваної частини частки в статутному капіталі протягом 1 місяця; доручено головному бухгалтеру надати розрахунок частини частки виплачуваної частки ОСОБА_3 пропорційно його відчужуваної частини частки в статутному капіталі станом на дату складення протоколу; зареєструвано зміни в Статуті товариства протягом 1 (одного) календарного місяця з дня проведення зборів засновників, а також засновники одноголосно проголосували за відмову від першочергового придбання частини частки в статутному капіталі ОСОБА_3 в розмірі 25 %.
На підставі вищезазначенеого рішення загальних зборів, державним реєстратором Бердянської районної державної адміністрації Запорізької області ОСОБА_5 13.10.2008р. за реєстровим номером 10791050007000032 зареєстровано нову редакцію Статуту.
Разом з тим, позивач вважає, що відповідачем в неповному обсязі внесені зміни до реєстраційних даних підприємства, а також вважає, що рішенням №2 від 21.03.2008р. учасниками відповідача було прийнято рішення щодо обмеження повноважень директора товариства щодо представництва від імені ТОВ «Агро-КЛАСС», а саме: відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників других підприємств здійснюється на підставі рішення зборів засновників, тому звернувся до господарського суду з позовом про зобов’язання відповідача вчинити дії щодо внесення до єдиного державного реєстру даних про наявність обмежень повноважень директора товариства щодо представництва від імені ТОВ «Агро-КЛАСС», а саме: відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників інших підприємств здійснюється на підставі рішення зборів засновників.
У відповідності до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Нормами ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України встановлені наступні способи захисту порушених прав: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про господарські товариства», у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, підставою звернення до суду, на думку позивача є невнесення до Єдиного державного реєстру відповідачем всіх змін до статутних документів, які прийняті загальними зборами учасників 21.03.2008р., а саме про наявність обмежень повноважень директора товариства щодо представництва від імені ТОВ «Агро-КЛАСС»щодо відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників інших підприємств здійснюється на підставі рішення зборів засновників, що порушує права позивача як учасника товариства на управління товариством в порядку, визначеному статутом товариства, а також вводить в оману контрагентів товариства і є загрозою для схоронності його активів.
Статтею 41 Закону України «Про господарські товариства»та ч. 4 ст. 145 Цивільного кодексу України передбачена компетенція загальних зборів учасників, а також зазначено, що статутом товариства до компетенції загальних зборів можуть бути віднесені й інші питання, а статтею 62 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників, підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами.
З пункту 7.7 нової редакції Статуту ТОВ «Агро-КЛАСС»вбачається, що до виключної компетенції зборів відноситься і відчуження основних засобів, нерухомого майна, акцій інших підприємств або вихід товариства із складу засновників других підприємств здійснюється на підставі рішення зборів засновників.
Аналіз декількох редакцій статуту відповідача свідчить, що в старій редакції Статуту ТОВ «Агро-КЛАСС»взагалі були відсутні положення щодо компетенції загальних зборів учасників.
Отже, враховуючи приписи Закону України «Про господарські товариства», які визначають, що вищим органом товариства є загальні збори учасників, а дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників, підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень, судова колегія дійшла висновку про відсутність порушень прав позивача як учасника товариства на управління товариством в порядку, визначеному статутом, оскільки вказані повноваження є виключною компетенцією загальних зборів учасників товариства, що не протиречить нормам вищеназваного закону і тому не можуть вирішуватися директором в будь-якому випадку.
Згідно ст. 14 Цивільного кодексу України, цивільні обов»язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб»єкта підприємницької діяльності мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених права бо оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
В даному випадку, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про спір між сторонами щодо даного питання.
За положеннями ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»( в редакції, яка діяла на час прийняття рішення по справі) зазначено, що в Єдиному державному реєстрі повинні міститися серед інших даних і дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи.
У відповідності до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»( в редакції, яка діяла на час прийняття рішення по справі) для внесення змін до відомостей про юридичну особу щодо наявності обмежень представництва від імені юридичної особи необхідно надання відповідного рішення уповноваженого органу управління юридичної особи.
Разом з тим, як свідчать матеріали справи, загальними зборами учасників не приймалося рішення щодо обмеження повноважень директора товариства, що дає підстави для внесення змін до відомостей про юридичну особу щодо наявності обмежень представництва від імені юридичної особи згідно ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців».
Відсутні в матеріалах справи докази існування інших рішень з цього питання. Протокол №2 від 21.03.2008р. за постановою Вищого господарського суду України від 21.06.2011р. у справі №6/5009/458/11 визнаний недійсним, а тому вступ до ТОВ «Агро-КЛАСС»нового учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРАСИР», м. Дніпропетровськ є неправомірним.
Таким чином, позивачем не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України прийняття учасниками загальних зборів рішення щодо обмеження повноважень директора, які потребують внесенню до Єдиного державного реєстру, а також не доведено порушення відповідачем прав позивача, які виразилися у введення в оману контрагентів товариства і є загрозою для схоронності його активів наявність, а тому і спору між сторонами з питання внесення даних до Єдиного державного реєстру.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що позивачем не доведено порушення його прав та законних інтересів як учасника товариства, відсутність підстав для внесення до Єдиного державного реєстру даних про обмеження повноважень директора ТОВ «Агро-КЛАСС, а спосіб захисту не відповідає вимогам ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 07.06.2011 року у справі №24/186/10-30/5009/1769/11 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Керуючись статями 33, 34, 43, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КІРАСИР», м. Дніпропетровськ на рішення господарського суду Запорізької області від 07.06.2011 року у справі №24/186/10-30/5009/1769/11 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 07.06.2011 року у справі №24/186/10-30/5009/1769/11–без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надр.6 прим: 1 –у справу; 2 –позивачу; 3–відповідачу; 4 - третій особі; 5 –ДАГС; 6–ГС Запоріз. обл.