Судове рішення #18121805

донецький апеляційний господарський суд

 

Постанова

Іменем України

27.07.2011 р.           справа №9/74

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:    

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: Бойко І.А., Зубченко І.В.

При секретарі: Братченко Т.А.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 по дов.;

від відповідача: не з’явився.

          Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Скарабей»м. Горлівка Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2011р. (повний текст від 20.06.2011р.) у справі №9/74 (суддя Марченко О.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Березівські мінеральні води»с. Березівське Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Скарабей»м. Горлівка Донецької області

про стягнення заборгованості в розмірі 43 259,32грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «Березівські мінеральні води»с. Березівське Харківської області, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Скарабей»м. Горлівка Донецької області, про стягнення суми боргу за товар в розмірі 38 779,32грн., суми заборгованості за тару в розмірі 3 480,00грн. та витрати на юридичні послуги в сумі 1 000,00грн.

Рішенням від 16.06.2011р. господарський суд Донецької області позовні вимоги задовольнив частково, стягнув з відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Скарабей»,  суму заборгованості  за договором про відступлення права вимоги №28 від 31.01.2011р. в розмірі 38 779,32грн. та суму заборгованості за договором про відступлення права вимоги №25 від 31.01.2011р. в розмірі 3 480,00грн., в іншій частині позовних вимог відмовив.

Свій висновок щодо часткового задоволення позовних вимог суд першої інстанції обґрунтував посилаючись на те, що оплата позивача за здійснення юридичних послуг є додатковими витратами, які можуть вважатися збитками у разі сплати них іншим суб’єктам або у разі реального їх понесення потерпілим. При цьому, місцевий господарський суд визнав необґрунтованим розрахунок спричинених позивачу збитків, оскільки останнім не представлено документів, які б достовірно підтверджували вартість наданих юридичних послуг.

Не погодившись з винесеним рішенням, відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати в частині стягнення з ТОВ «Золотий Скарабей»12 072,72грн. за видатковою накладною №РН-2673 від 26.07.2010р., та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в частині стягнення 12 072,72грн.

В обґрунтування апеляційних вимог заявник посилається на те, що у зазначеній видатковій накладній відсутні печатка, підпис та прізвище особи у графі «отримав». Відповідно, за висновком скаржника, позивачем не доведено факту передачі відповідачу товару за договором на суму 12072,72грн. за видатковою накладною №РН-2673 від 26.07.2010р.

У запереченнях на апеляційну скаргу  позивач вважає викладені в ній доводи необґрунтовані, оскільки факт поставки відповідачу товару за спірною накладною підтверджений також наявною в матеріалах справи товарно-транспортною накладною 12ААА №514120 від 26.07.2010р., підписаною без зауважень і заперечень та скріпленою печаткою підприємства відповідача, яка містить посилання на видаткову накладну №РН-2673 від 26.07.2010р. До того ж, наявність заборгованості за спірною накладною відповідач підтвердив, на думку позивача, підписавши договір про відступлення права вимоги №28 від 31.01.2011р. За таких обставин позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду Донецької області –без змін.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився з невідомих підстав, хоча про час та місце його проведення був повідомлений належним чином. Враховуючи, що ухвалою про порушення апеляційного провадження від 08.07.2011р. явка представника відповідача у судове засідання не визнавалась обов’язковою, судова колегія вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі матеріалами.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.03.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Завод «Березівські мінеральні води»(постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Золотий Скарабей»(покупцем) було укладено договір №КО-54, за умовами якого постачальник зобов’язався поставити товар, а покупець –прийняти та оплатити його на умовах, передбачених цим договором.

Згідно пункту 1.2 договору, під товаром у ньому мається на увазі мінеральна вода «Березівська»та інші товари, які поставляє постачальник. Найменування, кількість і ціна товару зазначаються в накладних, які є невід’ємною частиною  цього договору.

З матеріалів справи вбачається, що Відкритим акціонерним товариством «Завод «Березівські мінеральні води» відповідачу було поставлено товар на загальну суму 135 617,40грн. та передано тару (піддони дерев’яні заставні), яка підлягає поверненню, на загальну суму 3 540,00грн., що підтверджується  наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних №РН-2059 від 10.06.2010р., №РН-2259 від 23.06.2010р., №РН-2260 від 23.06.2010р., №РН-2672 від 26.07.2010р., №РН-2673 від 26.07.2010р., №РН-2986 від 18.08.2010р., №РН-2987 від 18.08.2010р., №РН-3274 від 31.08.2010р., №РН-3275 від 31.08.2010р., №РН-4774 від 29.12.2010р., а також  товарно-транспортної накладної серії 12ААА №514120 від 26.07.2010р.

Факт отримання відповідачем товару за вказаними накладними підтверджується підписами представника відповідача, скріпленими печаткою підприємства, без будь-яких зауважень та заперечень.

Судова колегія не приймає до уваги твердження відповідача в апеляційній скарзі, що позивачем не доведено факту отримання ТОВ «Золотий Скарабей»товару на суму 12 072,72грн., оскільки у відповідній видатковій накладній №РН-2673 від 26.07.2010р. відсутній підпис представника у графі «отримав», а також печатка вказаного підприємства, з огляду на наступне.

Так, видаткова накладна №РН-2673 від 26.07.2010р. дійсно не містить підпису та печатки з боку підприємства відповідача, проте з матеріалів справи вбачається, що підписана та скріплена печаткою підприємства відповідача товарно-транспортна накладна серії 12ААА №514120 від 26.07.2010р. містить посилання на видаткову накладну №РН-2673 від 26.07.2010р.

Згідно п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997р. №363, товарно-транспортна накладна –це єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, який є підставою для розрахунків за послуги перевезення вантажу.

Враховуючи викладене, наявність підпису представника відповідача та печатки ТОВ «Золотий Скарабей»на зазначеній товарно-транспортній накладній свідчить про те, що вона прийнята без зауважень та заперечень з боку підприємства відповідача, а отже зауваження заявника в апеляційній скарзі є безпідставними.

Пунктом 2.4 договору (в редакції протоколу розбіжностей б/н від 17.03.2009р.) визначено, що покупець оплачує товар у розмірі 100% передплати шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника або внесення коштів у касу постачальника. Відвантаження товару здійснюється за фактом надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок або в касу постачальника. За згодою постачальника допускається відстрочка платежу до 21 календарного дня з моменту поставки товару.

Згідно п. 5.1 договору (в редакції протоколу розбіжностей б/н від 17.03.2009р.), піддони, поліетиленові ящики та скляні пляшки об’ємом 0,33л., 0,5л. є тарою, яка повертається у такі строки: по місту –7 днів, по області та Україні –30 днів. Процент повернення заставної тари –100%. Заставна тара повертається згідно з цінами, які діють на момент постачання товару.

За змістом п.5.2 договору, у випадку, якщо покупець не повертає тару, він сплачує постачальнику заставну вартість тари з урахуванням ПДВ, зазначаючи в платіжному дорученні –«за тару з урахуванням ПДВ».

За твердженням позивача, відповідач вартість отриманого товару оплатив частково та частково повернув заставну тару, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість перед Відкритим акціонерним товариством «Завод «Березівські мінеральні води»щодо сплати вартості решти отриманого товару в розмірі 38 779,32грн. та стосовно сплати заставної вартості тари в розмірі 3 480,00грн.

Між тим, за матеріалами справи, 31.01.2011р. між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Березівські мінеральні води», та Відкритим акціонерним товариством «Завод «Березівські мінеральні води», за відома ТОВ «Золотий Скарабей»,  було укладено договір про відступлення права вимоги №25, відповідно до умов якого первісний кредитор (Відкрите акціонерне товариство «Завод «Березівські мінеральні води») відступає, а новий кредитор (позивач) набуває право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором поставки №КО-54 від 17.03.2009р., укладеним між первісним кредитором та ТОВ «Золотий Скарабей»(боржник). У відповідності з п. 1.2, за цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника сплати грошових коштів за товар у розмірі 3 480,00. дана заборгованість підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2011р. між первісним кредитором та боржником.

Крім  того, 31.01.2011р. між позивачем та Відкритим акціонерним товариством «Завод «Березівські мінеральні води»,  за відома ТОВ «Золотий Скарабей», було укладено і договір про відступлення права вимоги №28, згідно якого первісний кредитор (Відкрите акціонерне товариство «Завод «Березівські мінеральні води») відступає, а новий кредитор (позивач) набуває право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором поставки №КО-54 від 17.03.2009р., укладеним між первісним кредитором та ТОВ «Золотий Скарабей»(боржник). За цим договором новий кредитор одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника сплати грошових коштів за товар у розмірі 38 779,32грн. Дана заборгованість підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.01.2011р. між первісним кредитором та боржником. (п. 1.2 договору).

Відповідно до ст.512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Разом з цим, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов’язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. Боржник, у відповідності до ч.2 ст. 517 ЦК України, має право не виконувати свого обов’язку новому кредитору до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про заміну кредитора, що підтверджується зазначенням викладеного у преамбулі договорів №25 та №28 від 31.01.2011р., а також підписами директора ТОВ «Золотий Скарабей»та відтисками печатки підприємства відповідача на зазначених договорах.

За таких обставин,  судова колегія апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду стосовно виникнення обов’язку відповідача перед позивачем щодо сплати заборгованості за договором №КО-54 від 17.03.2009р.

Проте, за твердженням позивача, кошти за товар у розмірі 38 779,32грн. та за тару у розмірі 3 480,00грн. відповідачем сплачені не були, у зв’язку з чим  позивач направив відповідачу претензію №21-3 від 13.04.2011р. з вимогою погасити наявну заборгованість.

Вказана претензія була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що зумовило звернення позивача до господарського суду з відповідним позовом.

Так, відповідно до частини 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні положення містить ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приймаючи до уваги, що відповідачем не надано до матеріалів справи доказів сплати існуючої заборгованості, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за отриманий товар у розмірі 38 779,32грн. та тару в сумі 3 480,00грн. є обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Твердження скаржника щодо недоведення позивачем факту отримання відповідачем товару на суму 12 072,72грн. є необґрунтованими та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

Разом з цим, судова колегія відмовляє позивачу у задоволенні позовних вимог про відшкодування понесених збитків на оплату юридичних послуг у розмірі 1000,00грн., з огляду на наступне.

В обґрунтування зазначеної вимоги позивач посилається на те, що для захисту своїх порушених прав останнім з Товариством з обмеженою відповідальністю «БПК»було укладено договір про надання юридичних послуг №04/05/11 від 04.05.2011р., відповідно до п.1.1 якого замовник (позивач) доручає, а виконавець (ТОВ «БПК») бере на себе обов’язок надавати юридичні послуги, пов’язані з розглядом спору у судовому порядку, а саме: підготування виконавцем та передача замовнику позовної заяви про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Скарабей»м. Горлівка за договором про відступлення права вимоги №28 від 31.01.2011р. в розмірі 38 779,32грн. та за договором про відступлення права вимоги №25 від 31.01.2011р. в розмірі 3 480,00грн., укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Завод «Березівські мінеральні води»та Відкритим акціонерним товариством «Завод «Березівські мінеральні води».

Відповідно до акту виконаних робіт від 12.05.2011р. до договору №04/05/11 від 04.05.2011р. про надання юридичних послуг, виконавець надав замовнику вищевказані послуги, а відповідно до п.3.1 договору про надання юридичних послуг №04/05/11 від 04.05.2011р. та акту виконаних робіт від 12.05.2011р. до наведеного договору, загальна сума послуг становить 1 000,00грн.

З матеріалів справи вбачається, що платіжним дорученням №216 від 12.05.2011р. позивач сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БПК»грошові кошти в розмірі 1 000,00грн. у якості оплати юридичних послуг за підготовку позову до ТОВ «Золотий Скарабей»згідно договору №04/05/11 від 04.05.2011р.

З огляду на викладене, за висновком позивача, його витрати на оплату юридичних послуг є прямими збитками, що понесені останнім внаслідок неналежного невиконання відповідачем зобов’язань за договором та підлягають відшкодуванню відповідачем повністю.

Так, статтею 224 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов’язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

Стаття 225 ГК України  визначає склад та розмір відшкодування збитків, зокрема, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Зі змісту зазначених статей вбачається, що обов'язок доведення розміру будь-яких збитків покладається на потерпілу сторону, тому відшкодування збитків включає в себе не тільки поняття «збитки», але й покладення обов'язку на потерпілу сторону щодо їх доведення. У зв'язку з цим застосування даного виду відповідальності за своєю суттю розглядається як здійснення ряду певних цілеспрямованих дій, які в комплексі створюють діяльність по відшкодуванню збитків. З огляду на це, до ознак збитків відносять також те, що доведення збитків здійснюється в установленій законом формі. В обґрунтування вимог про відшкодування як реальної шкоди, так і втраченої вигоди, особа, права якої порушено, повинна надати докази на підтвердження розміру завданої шкоди, наявності причинного зв'язку між спричиненими збитками та діями особи, яка порушила зобов'язання, а у випадках, коли законом або договором передбачена презумпція невинуватості боржника, - також вину цієї особи. При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Крім того, згідно ст. 22 ЦК України, під збитками розуміються, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв’язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В той же час, статтею 614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність таких елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв’язок між протиправною поведінкою боржника та збитками і вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Відповідно до вимог ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Між тим, вимога позивача про відшкодування за рахунок відповідача витрат на правову допомогу (суми, сплаченої за юридичні послуги) в сумі 1 000,00грн. задоволенню не підлягає, оскільки вони не є збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, ст.ст. 224, 225 ГК України. До того ж, згідно ст.44 ГПК України до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката, а не оплата послуг (правової допомоги) юридичних чи інших фірм, фізичних осіб-підприємців.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2011р. у справі №9/74 ґрунтується на всебічному та об’єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Судові витрати зі сплати державного мита за подання  апеляційної скарги відповідно до ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103,                 ст.105 ГПК України,  Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2011р. (повний текст від 20.06.2011р.) у справі №9/74 залишити без зміни.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Золотий Скарабей»            м. Горлівка Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 16.06.2011р. (повний текст від 20.06.2011р.) у справі №9/74–залишити без задоволення.

Головуючий суддя (доповідач):          Н.В. Будко

Судді:          І.А. Бойко

          І.В. Зубченко

          




































          Надруковано примірників –5

          1-у справу

          1-позивачу

          1-відповідачу

          1-господарському суду

          1-ДАГС

  • Номер:
  • Опис: про заміну стягувача
  • Тип справи: Заміна, залучення нових учасників судового процесу, правонаступництво, залучення третьої особи (2-й розділ звіту)
  • Номер справи: 9/74
  • Суд: Господарський суд Чернігівської області
  • Суддя: Будко Н.В.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 26.05.2016
  • Дата етапу: 30.05.2016
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація