донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
27.07.2011 р. справа №20/5009/1087/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого:Чернота Л.Ф.
суддівДіброви Г.І., Шевкової Т.А.
від позивача:не з»явився
від відповідача:не з»явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДочірнього підприємства «Веснянка»Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс»ЛТД, м. Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області
від10.05.2011 року
у справі№20/5009/1087/11 (суддя Гандюкова Л.П.)
за позовомДочірнього підприємства «Веснянка»Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс»ЛТД, м. Запоріжжя
до відповідача:
Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»в особі Запорізького обласного управління АТ «Українська пожежно-страхова компанія», м. Запоріжжя
проспонукання виконати зобов»язання за договором добровільного страхування наземного транспорту шляхом складення страхового акту по страховому випадку та надання його копії страхувальнику
ВСТАНОВИВ:
У 2011 році Дочірнє підприємство «Веснянка»Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс»ЛТД, м. Запоріжжя звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»в особі Запорізького обласного управління АТ «Українська пожежно-страхова компанія», м. Запоріжжя про спонукання виконати зобов»язання за договором добровільного страхування наземного транспорту шляхом складення страхового акту по страховому випадку та надання його копії страхувальнику.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 10.05.11р. у задоволенні позовних вимог Дочірнього підприємства «Веснянка»Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс»ЛТД, м. Запоріжжя було відмовлено.
Позивач, Дочірнє підприємство «Веснянка»Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс»ЛТД, м. Запоріжжя з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним з»ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.11 р. скасувати. Зокрема, посилається на прийняття рішення по справі без участі представника позивача, а також за відсутності відзиву відповідача.
Позивач, Дочірнє підприємство «Веснянка»Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс»ЛТД, м. Запоріжжя до судового засідання до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення від 12.07.2011р., але через канцелярію суду надіслав клопотання, в якому просить розглянути справу без участі представника. Судова колегія розглянула клопотання та задовольнила.
Відповідач, Акціонерне товариство «Українська пожежно-страхова компанія»в особі Запорізького обласного управління АТ «Українська пожежно-страхова компанія», м. Запоріжжя до судового засідання до судового засідання апеляційної інстанції не з»явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, але через канцелярію суду, надав відзив, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.
Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України на підставі встановлених фактичних обставин переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2009р. між ДП “Веснянка” ТОВ “Пріма-Сервіс»ЛТД (Страхувальник, позивач у справі) та АТ “Українська пожежно-страхова компанія” в особі Запорізького обласного управління (Страховик, відповідач) був укладений договір добровільного страхування №0117078 наземного транспорту (крім залізничного) ( далі по тексту договір страхування), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом: Mitsubishi Colt, реєстраційний НОМЕР_1, що належить йому на правах власності. Строк дії договору з 21.07.2009р. по 20.07.2010р. ( п. 3 договору страхування).
Так, 27.05.2010р. позивач (страховик) звернувся до відповідача (страхувальник) з заявою –повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, яка сталася 26.05.2010р. на трасі Харків-Сімферополь за участю автомобіля Mitsubishi Colt, реєстраційний НОМЕР_1, застрахованого за договором №0117078.
За довідкою Управління ДАІ ГУМВС України в Запорізькій області №8627520 визначено, що дорожня транспортна пригода сталася внаслідок порушення водієм, який керував автомобілем Mersedes Bens-1834 номерний знак НОМЕР_2 (недодержання дистанції), за фактом якого складений адміністративний протокол, який направлений для розгляду до Вільнянського районного суду.
В зв»язку з неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов»язань за договором добровільного страхування №0117078 від 20.07.2009р. з надання страхового акту, висновків аварійного комісара-оцінщика пошкоджень автомобіля, розрахунку встановлення суми страхового відшкодування, а також ухилення від виплати страхового відшкодування, він звернувся до господарського суду з позовом про спонукання виконати зобов»язання за договором добровільного страхування наземного транспорту шляхом складення страхового акту по страховому випадку та надання його копії страхувальнику.
У відповідності до приписів ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Нормами ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України встановлені наступні способи захисту порушених прав: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката) ( ст. 990 Цивільного кодексу України).
За умовами ч. 1 п. 4 ст. 991 Цивільного кодексу України, п.4 ч.1 ст.26 Закону України “Про страхування” страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала.
Статтею 20 Закону України «Про страхування»встановлені наступні обов»язки страховика: ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати або страхового відшкодування страхувальнику; при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом; відшкодувати витрати, понесені страхувальником при настанні страхового випадку щодо запобігання або зменшення збитків, якщо це передбачено умовами договору; за заявою страхувальника у разі здійснення ним заходів, що зменшили страховий ризик, або збільшення вартості майна переукласти з ним договір страхування; не розголошувати відомостей про страхувальника та його майнове становище, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, в п.4.1.2, 4.1.3 договору страхування визначені обов»язки страховика: протягом 2 робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхового відшкодування. Отримання страховиком заяви-повідомлення про настання події, яка має ознаки страхового випадку та надання консультацій про порядок оформлення страхувальником документів за виплатною справою, підтверджує виконання страховиком обов’язку, визначеного в цьому пункті. При настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором страхування та програмою страхування строк.
При цьому умовами п.п.4.3.2, 4.3.3 договору страхування передбачено, що страховик має право самостійно з’ясовувати причини, обставини страхового випадку, визначати розмір страхового відшкодування, в тому числі розраховувати вартість відновлювального ремонту застрахованого транспортного засобу із застосуванням програмного комплексу AUDATEX. Відмовити у виплаті страхового відшкодування: на підставах передбачених законодавством України, договором страхування та/або Правилами страхування; в разі невиконання умов та зобов’язань за цим договором; за будь-якою безпідставною вимогою страхувальника.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.02.2011р. у справі №18/5009/285/11 встановлений факт оплати ПрАТ “Провідна” позивачу суми страхового відшкодування в розмірі 14 842,26 грн. за фактом спричинення матеріальної шкоди при дорожньо-транспортній угоді, яка сталася 26.05.2010р. в результаті неправомірних дій водія ОСОБА_1, вина якого встановлена постановою Вільнянського районного суду Запорізької області від 25.06.2010р., в зв»язку з чим з Дочірнього підприємства «Веснянка»Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс»ЛТД, м. Запоріжжя на користь відповідача було стягнуто суму страхового відшкодування в розмірі 8 034,06грн.
Отже, факт виплати позивачу страхового відшкодування в сумі фактичних понесених ним витрат не потребує доказуванню в силу приписів ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України. Дані обставини, дають право відповідачу згідно ст. 991 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України “Про страхування” відмовитися від здійснення страхової виплати.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до наданих позивачем документів був складений страховий акт №47/10К від 21.07.2010р., в якому визначено суму страхового відшкодування –8 034,06грн., а також проведено експертну оцінку відновлю чого ремонту пошкодженого автомобіля страхувальника, про що складено звіт №392 від 02.06.2010р.
В результаті відповідачем була визначена сума страхового відшкодування в розмірі 8 034,06грн., яка була оплачена позивачу за платіжним дорученням №1099 від 27.07.2010р.
Таким чином, позивачем ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції не надано належних та допустимих доказів у розумінні ст. ст. 33, 34, 36 Господарського процесуального кодексу України, неналежного виконання відповідачем згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов»язань за договором страхування, а також не довів правових підстав для здійснення дій відповідачем щодо складення страхового акту по страховому випадку із визначенням повного розміру страхового відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля в сумі фактично понесених витрат, після повного відшкодування страхувальнику його витрат, пов»язаних зі страховим випадком.
Тому, позовні вимоги Дочірнього підприємства «Веснянка»Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс» ЛТД, м. Запоріжжя є необґрунтованими, а судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про спонукання виконати зобов»язання за договором добровільного страхування наземного транспорту шляхом складення страхового акту по страховому випадку із визначенням повного розміру страхового відшкодування на ремонт пошкодженого автомобіля в сумі фактично понесених витрат та надання його копії страхувальнику.
Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Посилання скаржника на прийняття рішення за відсутності представника позивача є безпідставним, оскільки розгляд справи неодноразово відкладався, а у позивача з 19.04.2011р. по 10.05.2011р. було достатньо часу для надання документів та для здійснення захисту своїх прав.
Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте за результатами дослідження усіх обставин справи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2011 року у справі №20/5009/1087/11 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.
Керуючись статями 33, 34, 43, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Веснянка»Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріма-Сервіс»ЛТД, м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2011 року у справі №20/5009/1087/11 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Запорізької області від 10.05.2011 року у справі №20/5009/1087/11 –без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий Л.Ф. Чернота
Судді Г.І. Діброва
Т.А. Шевкова
Надр.5 прим: 1 –у справу; 2 –позивачу; 3–відповідачу; 4 –ДАГС; 5–ГС Запоріз. обл.