донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
02.08.2011 р. справа №40/53пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівПриходько І. В.,
Донець О.Є., Ломовцева Н.В.,
за участю
представників сторін:
від позивача:не з’явились;
від відповідача:ОСОБА_1 - за довіреністю б/н від 24.05.2011р.
від третьої особи:ОСОБА_2- за довіреністю № 3-1155
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Горлівського міського громадського молодіжного центру «Омега» м. Горлівка
на рішення господарського суду Донецької області
від19.05.2011 р.
у справі№ 40/53пд (суддя Підченко Ю.О.)
за позовомМіської лікарні № 2 м. Горлівка
до Горлівського міського громадського молодіжного центру «Омега»м. Горлівка
Горлівської міської ради м. Горлівка
пророзірвання договору оренди
В С Т А Н О В И В:
Рішенням господарського суду Донецької області від 19.05.2011 р. у справі № 40/53пд задоволені позовні вимоги Міської лікарні № 2 м. Горлівка (далі - позивач) до Горлівського міського громадського молодіжного центру «Омега»м.Горлівка (далі - відповідач) та розірвано договір оренди нежитлових приміщень № 13980007.
Рішення суду мотивовано доведеністю факту порушенням орендарем (відповідачем) умов договору, а саме самовільним перепланування без погодження з позивачем орендованих приміщень, використанням приміщення не за цільовим призначенням, передачу приміщення в суборенду без дозволу орендодавця.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі з мотивів порушення судом при винесенні рішення норм матеріального та процесуального права, а саме: справу було розглянуто за відсутності представника відповідача; переобладнання приміщення здійснювалось з дозволу відповідних установ, як це встановлено умовами договору оренди; в суборенду приміщення не передавалось, цільового використання приміщення орендар не змінював.
Скаржник у судових засіданнях 26.07.2011 р. та 02.08.2011 р. підтримав доводи апеляційної скарги та надав додаткові письмові пояснення б/н від 28.07.2011 р. та додаткові документи, витребувані апеляційним судом.
Враховуючи положення статті 101 Господарського процесуального кодексу України, а також той факт, що відповідач не приймав участь у судових засіданнях суду першої інстанції, колегія суддів задовольняє клопотання відповідача та залучає до матеріалів справи документи, які були надані на вимогу суду до письмових пояснень від 28.07.2011 р.
Представник позивача у судові засідання 26.07.2011р., 02.08.2011 р. не з’явився, надав відзив на апеляційну скаргу та заяви б/н від 19.07.2011 р., б/н від 01.08.2011 р. про слухання справи за відсутності його представника (а.с.30, 31-34, 63).
Представник третьої особи прибув в судове засідання 02.08.2011 р., будь-яких клопотань не заявляв, письмових пояснень не надав.
Враховуючи ті обставини, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою, а також строк розгляду апеляційної скарги встановлений ст.102 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухав пояснення представника відповідача, третьої особи, суд встановив наступне.
23.03.2004р. між третьою особою (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) був укладений договір оренди нежитлових приміщень №13980004 (далі - Договір № 13980004) на приміщення загальною площею 835,5 кв.м., яке розташоване за адресою м. Горлівка, вул. Леніна, 26 ( а.с. 8).
Відповідно до пункту 3 строк оренди сторони встановили з 23.03.2004р. по 23.03.2014 р.
16.03.2007 р. між третьою особою та відповідачем був укладений договір оренди нежитлового приміщення №13980007 (далі Договір №13980007) відповідно до якого, відповідач отримав в оренду приміщення загальною площею 894,5 кв.м., яке розташоване за адресою м. Горлівка, вул. Леніна, 26 (а.с. 9-10).
Відповідно до пункту 7.1 сторони встановили строк дії договору оренди з 16.03.2007 р. по 16.03.2014 р.
Вказана угода нотаріально посвідчена 16.03.2007р. приватним нотаріусом ОСОБА_3 та зареєстрована за № 1110.
У пункті 1.1 вказаного Договору сторони встановили, що приміщення передається під розміщення центру культурного дозвілля та реабілітації молоді.
У розділі 4 сторони передбачили права та обов’язки, зокрема у п.4.1.1.6 встановлено, що орендар у місячний термін зобов’язаний укласти окремі договори з обслуговуючими організаціями та сплачувати їм витрати по експлуатації приміщень, та витрати за надані послуги; у п.4.1.3 до обов’язків орендаря віднесено право переобладнання та пристосування орендованого приміщення для своїх потреб лише за письмовим дозволом орендодавця і висновків управління містобудівництва та архітектури міськради та експлуатаційного підприємства; у п.4.1.4 орендаря зобов’язано не здавати приміщення цілком або частково в суборенду без письмового погодження з орендодавцем.
19.01.2010 р. до Договору № 13980007 були внесені зміни, відповідно до яких орендодавцем зазначений позивач –Міська лікарня № 2 (а.с.11).
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, виходячи з наступного.
Договір № 13980007 за своєю правовою природою є договором оренди, приміщення, яке було передано в оренду, відноситься до комунальної власності територіальної громади м. Горлівка, тому орендні правовідносини щодо нього регламентовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна», як спеціальним законом, а також Параграфом 5 Господарського кодексу України, Главою 58 Цивільного кодексу України.
Статтею 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»встановлено, що одностороння відмова від договору оренди не допускається. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо розірвання спірної угоди, позивач посилався на відсутність погодження на переобладнання приміщення, яке було проведено відповідачем; зміну цільового використання приміщення, передачу об’єкта оренди в суборенду, відсутність договорі на обслуговування приміщення.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги про розірвання договору оренди, зокрема дійшов висновку, що відповідач здійснив переобладнання приміщення в порушення умов договору № 13980007.
Перевірив вказані обставини, колегія суддів встановила, що дійсно відповідно до пункту 4.1.3 вказаного договору, до обов’язків орендаря віднесено право переобладнання та пристосування орендованого приміщення для своїх потреб лише за письмовим дозволом орендодавця і висновків управління містобудівництва та архітектури міськради та експлуатаційного підприємства.
У підтвердження факту переобладнання приміщення, позивач надав до позовної заяви Акт від 09.06.2009 р., затверджений першим заступником міського голови ОСОБА_4 (а.с.12).
Як убачається з вказаного документу, комісія у складі представників третьої особи, орендодавця, орендаря, а також інших посадових осіб міськради, обстежила приміщення по вул. Леніна, 26 та встановила, що частина приміщення близько 300 кв.м. використовується за призначенням, на ІІ поверсі будівля зафіксовано проведення будівельних робіт, а також паркування на прилеглій території автомобілів.
Комісії видала припис орендарю: негайно припинити ремонтні роботи та паркування автомобілів, а також узгодити та розробити проект реконструкції приміщення.
Таким чином, вказаний документ підтверджує лише проведення станом на 2009 р. відповідачем ремонтних робіт в орендованому приміщенні і не підтверджує доводів позивача щодо факту переобладнання приміщення.
Крім того, судова колегія звертає увагу на ті обставини, що в 2009р. факт проведення ремонтних робіт позивачем не був використаний як підстава для розірвання договору оренди, навпаки в Акті зазначено, що відповідачу необхідно розробити та узгодити проект реконструкції приміщення згідно до вимог чинного законодавства.
Правильність висновку апеляційної інстанції щодо недоведеності підстав для розірвання договору оренди за відсутністю узгодження на переобладнання, підтверджують надані відповідачем додаткові документи, які були прийняті апеляційною інстанцією у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, а саме: копія листа Горлівської міської ради № 1-4035 від 06.09.2004 р. щодо узгодження ремонтно-відновлювальних робіт; протокол засідання архітектурно-містобудівної ради від 19.07.2007 р. за яким відповідачу надано узгодження начальника управління містобудування та архітектури, головного архітектора, представника МНС в м. Горлівка, керівника відділення комунальної гігієни Горлівської міської санітарно-епідеміологічної станції щодо можливої реконструкції приміщення (а.с.54, 55).
Крім того, відповідач надав до суду апеляційної інстанції дефектний Акт від 15.06.2007 р. на проведення ремонтних робіт в орендованому приміщенні, який узгоджений з позивачем (орендодавцем, а.с. 56)
Таким чином, підтверджується факт додержання відповідачем умов п.п.4.1.3, 4.2.2 Договору № 13980007 та спростовується інформація, яка зазначена в листах №63/03.1, № 37, № 7/8-01-0332 (а.с.18-20).
Що стосується інших підстав для розірвання договору оренди у зв’язку зі зміною цільового використання та передачею в суборенду, то апеляційна інстанція також прийшла до висновку про помилковість прийнятого судом першої інстанції рішення.
По-перше, відповідно до п.1-1 Договору № 13980007, приміщення відповідачу було передано в оренду під розміщення центру культурного дозвілля та реабілітації молоді.
Відповідно до п.4.1.2. відповідача було зобов’язано не виставляти за межу орендованого приміщення товар, тару та інше майно, не зберігати в приміщенні вибухонебезпечні та легко запалюючі речовини.
З Акту від 09.06.2009 р., наданого позивачем до позовної заяви, убачається, що позивач погоджується з тим, що відповідачем приміщення використовується за призначенням, а саме розміщено центр культурного дозвілля, встановлені більярдні столи, настільний теніс, настільний хокей, здійснюється продаж чаю, кави, напоїв, пива, фасованих солодощів (а.с.12).
Будь-яких інших доказів щодо зміни цільового використання приміщення позивач не надав.
По-друге, що стосується передачі об’єкту оренди в суборенди, то взагалі сам позивач в позовній заяві інформує суд, що вказаний факт йому стало відомо з засобів масової інформації (а.с.3).
Стосовно сумніву про передачу об’єкта іншим особам, позивач висловлює і у листі № 4159 від 30.12.2010 р., наданого до позовної заяви (а.с.38).
Лист відповідача на адресу позивача з інформацією щодо розміщення кафе № 25 від 01.12.2010 р. лише підтверджує наявність обставин, які були встановлені позивачем у Акті від 09.06.2009 р. (а.с.15).
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку щодо недоведеності факту передачі орендованого приміщення в суборенду.
Що стосується посилань позивача на відсутність виконання відповідачем пункту 4.1.1.6 Договору, то вказані обставини спростовуються Договором № 5, наданим відповідачем до письмових заперечень в суді апеляційної інстанції, а також Додатковою угодою № 1 від 31.12.2009 р., з якого убачається, що комунальні витрати відшкодовуються орендодавцю. (а.с.61, 62)
Статтею 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що орендар зобов’язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.
Стаття 26 цього ж Закону передбачає, що на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання стороною своїх зобов’язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.
Стаття 783 Цивільного кодексу України визначає, що наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, зокрема, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначенню речи.
З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про невідповідність висновків, які викладені в рішенні місцевого господарського суду обставинам справи, що є підставою для скасування рішення на підставі ч. 1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.
Отже, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 19.05.2011 р. у справі № 40/53пд – скасуванню.
Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Горлівського міського громадського молодіжного центру «Омега» м. Горлівка на рішення господарського суду Донецької області від 19.05.2011 р. у справі № 40/53пд - задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 19.05.2011 р. у справі № 40/53пд – скасувати.
Відмовити у задоволені позовних вимог Міській лікарні №2 м. Горлівка до Горлівського міського громадського молодіжного центру «Омега»м. Горлівка про розірвання договору оренди нежитлових приміщень №13980007 від 16.03.2007 р.
Стягнути з Міської лікарні №2 м. Горлівка на користь Горлівського міського громадського молодіжного центру «Омега»м. Горлівка витрати зі сплати державного мита, сплаченого при зверненні з апеляційною скаргою в сумі 42,50грн.
Господарському суду Донецької області відповідно до положень Господарського процесуального кодексу України видати відповідний наказ.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.
Головуючий суддя І. В. Приходько
Судді О.Є. Донець
Н. В. Ломовцева
Надруковано: 5 прим.
1-позивачу
2-відповідачу
3-у справу
4-ГСДО
5-ДАГС