Справа № 2-182-2008

Рішення

іменем України

4 березня 2008 року.                                                                     Горохівський районний суд

                                                                                                      Волинської області

в складі:

головуючого:                                                                       Ковальчука В.Д.

при секретарі:                                                                              Домбровській З.П.

за участю:                                                                                     позивача ОСОБА_1.,

                                                                               представника відповідача Гандзюка Л.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в місті Горохові справу за позовом ОСОБА_1до Пірванченської сільської ради Горохівського району про визнання права власності на спадкове майно,-

встановив:

Позивач звернувся з позовом про визнання його права власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, мотивуючи це тим, що цей будинок належав його дідові ОСОБА_2, який помер у 1981 році. Своє майно ОСОБА_2 заповів батькові позивача ОСОБА_3та батьковій сестрі ОСОБА_4 ОСОБА_4 відмовилася від свої частини спадщини в користь позивача, а ОСОБА_3 помер у 2006 році. Після смерті ОСОБА_3спадкоємцями його майна за законом є позивач та його мати ОСОБА_5, яка теж відмовилася від свої частини спадщини в користь позивача. Позивач прийняв спадщину. В даний час, не маючи документів, що засвідчують право власності на спадкове майно, позивач не може розпоряджатись ним на свій розсуд, а тому просить винести рішення про визнання за ним права власності на майно, яке він успадкував після смерті спадкодавця.

Представник Пірванченської сільської ради позов визнав повністю, із визнанням за позивачем права власності на спадкове майно згідний.

Свідок ОСОБА_4 пояснила, що відмовляється від своєї частини спадщини після померлого ОСОБА_2в користь позивача.

Свідок ОСОБА_5пояснила, що відмовляється від своєї частини спадщини після померлого ОСОБА_3в користь позивача.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідків та дослідивши письмові докази по справі, вважає, що позов підлягає до задоволення.

Згідно ст.392 Цивільного Кодексу України власник майна може пред”явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою. Згідно ст.1235 Цивільного Кодексу України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб. Згідно статті 1261 Цивільного Кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як видно із витягу з погосподарської книги Пірванченської сільської ради (а.с.8), будинок з надвірними будівлями і спорудами, який знаходиться  у АДРЕСА_1, належить ОСОБА_2.

Згідно свідоцтва про смерть (а.с.4) ОСОБА_2померІНФОРМАЦІЯ_1 року.

Відповідно до заповіту, посвідченого Пірванченською сільською радою (а.с.3), ОСОБА_2свій житловий будинок заповів в рівних долях ОСОБА_4та ОСОБА_3.

Згідно свідоцтва про смерть (а.с.5) ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Згідно довідки № 526 від 28.01.2008 року, виданої Львівським комунальним підприємством (а.с.2), на момент смерті ОСОБА_3з ним проживали його дружина ОСОБА_5 та синОСОБА_1.

Згідно довідки міського відділу РАЦСу Львівського МУЮ (а.с.9)ОСОБА_1 після укладення шлюбу змінив своє прізвище на “ОСОБА_1”.

Отже, судом встановлено, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом після померлого ОСОБА_2на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться у АДРЕСА_1.

 Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 392, 1235, 1261 Цивільного Кодексу України,

 суд ,-

вирішив:

            Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з надвірними будівлями і спорудами, а саме: верандою, погрібом з шийкою, сараєм, який знаходиться в АДРЕСА_1, який належав померлому ОСОБА_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

            Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

            Головуючий                                                                                               В.Д. Ковальчук