КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.07.2011 № 42/300
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Смірнової Л.Г.
суддів: Тищенко О.В.
Іваненко Я.Л.
при секретарі: Кривошеї О.В.
За участю представників:
від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1, дов. №1 від 10.11.2010;
від відповідача 1 за первісним позовом: ОСОБА_2, дов № 24 від 17.01.2011;
від відповідача 2 за первісним позовом: ОСОБА_3, дов. №2322/0/4-11 від 02.06.2011;
Розглянувши апеляційну скаргу Державного агентства резерву України
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2010
у справі №42/300 (суддя Паламар П.І.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат"
до 1. Державного підприємства "Ресурспостач"
2. Державного агентства резерву України
про визнання права власності
за зустрічним позовом Державного агентства резерву України
до Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат"
третя особа Державне підприємство "Ресурспостач"
про повернення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, стягнення неустойки, ціна позову 11326814,65 грн.
Суть спору та апеляційної скарги:
На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат" (далі – позивач) до Державного підприємства "Ресурспостач" (далі – відповідач 1) та Державного агентства резерву України (далі – відповідач 2) про визнання права власності.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч умов укладеного між ним та Державним комітетом України з державного матеріального резерву в особі повіреного Державного підприємства “Ресурспостач” договору №1-2136/320 від 23 травня 2008 року, додаткових угод та додатків до цього договору останній після одержання попередньої оплати у розмірі 19464307,75 грн. частково виконав прийняте зобов’язання та передав йому матеріальні цінності державного резерву 827181,40 кг м'яса свинини охолодженого та замороженого в напівтушах ДСТУ-7724-77 загальною вартістю 15294515,53 грн. Всупереч умов договору відповідачі безпідставно не передали йому розпорядження на відпуск залишку м’яса свинини охолодженого та замороженого в напівтушах ДСТУ-7724-77 вартістю 4169792,22 грн. З цих підстав позивач просив задовольнити позов та визнати за ним право власності на 22336,22 кг м’яса свинини охолодженого та замороженого в напівтушах ДСТУ-7724-77 вартістю 4169792,22 грн.
Також до Господарського суду міста Києва надійшла зустрічна позовна заява Державного агентства резерву України до Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат" про повернення матеріальних цінностей мобілізаційного резерву, а саме 353840,07 кг м’яса свинини охолодженого 2-ї категорії у напівтушах вартістю 11326814,65 грн., та стягнення з позивача 8769301,83 грн. штрафу та 2557512,82 грн. пені.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2010 у справі №42/300 у задоволенні первісного та зустрічного позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 14.12.2010 у справі №42/300, Державне агентство резерву України звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив вищезазначене рішення суду скасувати та винести нове, яким зустрічну позовну заяву Державного комітету України з державного матеріального резерву задовольнити повністю.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, вважає, що рішення не відповідає дійсним обставинам справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.01.2011 апеляційну скаргу Державного агентства резерву України на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2010 у справі №42/300 прийнято до провадження, розгляд справи призначено на 26.01.2011.
Представник Державного агентства резерву України у судове засідання 26.01.2011 не з’явився.
Від Державного агентства резерву України надійшло клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2011 розгляд справи було відкладено на підставі статті 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) на 09.02.2011
У судове засіданні 09.02.2011 було оголошено перерву до 23.02.2011 відповідно до приписів статті 77 ГПК України.
Відповідно до частини 1 статті 41 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.
Оскільки для роз’яснення питань, що виникли при вирішення даного спору, необхідні спеціальні знання, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про необхідність призначення у справі №42/300 судової економічної експертизи, проведення якої було доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (м. Київ, вул. Смоленська, 6).
На підставі статті 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках: призначення господарським судом судової експертизи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2011 було зупинено провадження у справі до результатів проведення експертного дослідження. Витрати по проведенню експертизи, у відповідності до пункт 3 даної ухвали, покладено на Відкрите акціонерне товариство "Мелітопольський м'ясокомбінат".
Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз на адресу апеляційного господарського суду надіслано лист № 2429/11-19 від 16.05.2011 з проханням задовольнити клопотання експерта щодо надання додаткових матеріалів та лист (вх. апеляційного господарського суду № 02-12/163 від 19.05.2011) про надіслання на адресу Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", зобов’язаного згідно ухвали суду від 23.02.2011 оплатити вартість експертного дослідження, рахунка на оплату вартості робіт та договору.
Листом від 27.05.2011 № 1836/1837 Київський апеляційний господарський суд просив сторони забезпечити належне виконання умов клопотання експерта.
06.07.2011 на адресу апеляційного господарського суду надійшов Лист КНДІСЕ № 2429/11-19 від 30.06.2011, в якому зазначено, що станом на 30.06.2011 попередня оплата вартості експертизи не здійснена, в зв’язку з чим матеріали справи 42/300 повертаються до апеляційного господарського суду без виконання.
Відповідно до частини 3 статті 79 ГПК України, господарський суд поновлює провадження у справі після усунення обставин, що зумовили його зупинення.
На підставі Розпорядження в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2011 № 01-23/1/2 у зв’язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці змінено склад судової колегії: головуючий суддя – Смірнова Л.Г., судді – Тищенко О.В., Алданова С.О..
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2011 було поновлено провадження у справі. Розгляд справи призначено на 27.07.2011.
Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 26.07.2011, у зв’язку з перебуванням судді Алданової С.О. у відпустці, змінено склад судової колегії: головуючий суддя – Смірнова Л.Г., судді – Тищенко О.В., Іваненко Я.Л.
В судове засідання 27.07.2011 з’явились представники сторін.
Представником відповідача 2 у судовому засіданні було подано клопотання про заміну відповідача 2 його правонаступником, у якому відповідач 2 просив здійснити заміну Державного комітету України з державного матеріального резерву на його правонаступника Державне агентство резерву України.
Відповідно до Указу Президента України від 09.12.2011 №1085/2010 Державний комітет України з державного матеріального резерву реорганізовано у Державне агентство резерву України, яке є правонаступником Держкомрезерву.
Відповідно до статті 25 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення діяльності суб'єкта господарювання шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, господарський суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Про заміну або про відмову заміни сторони чи третьої особи її правонаступником господарський суд виносить ухвалу.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду України від 27.07.2011 була здійснена заміна відповідача 2 - Державний комітет України з державного матеріального резерву на його правонаступника - Державне агентство резерву України.
Представником Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат" було надано клопотання, в якому позивач зазначив, що через фінансові труднощі, товариство не змогло здійснити оплату вартості експертизи та просив доручити проведення судової експертизи у справі №42/300 експерту ОСОБА_4.
Відповідно до статті 1 Закону України „Про судову експертизу” судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів дізнання, досудового та судового слідства. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об'єктивності і повноти дослідження (стаття 3 Закону України „Про судову експертизу”).
Судова колегія вважає, що призначення конкретного експерта за клопотанням позивача може вплинути на незалежність та об’єктивність дослідження, що суперечить статті 3 Закону України „Про судову експертизу”.
Колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про доручення проведення судової експертизи у справі №42/300 експерту ОСОБА_4.
Представник Державного агентства резерву України підтримав апеляційну скаргу, просив рішення Господарського суду від 14.12.2010 у справі №42/300 скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви Державного агентства резерву України та задовольнити зустрічний позов.
Представник Державного підприємства "Ресурспостач" підтримав апеляційну скаргу Державного агентства резерву України, просив рішення Господарського суду від 14.12.2010 у справі №42/300 скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічної позовної заяви Державного агентства резерву України.
Представник Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат" проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечив, підтримав відзив на апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу Державного агентства резерву України залишити без задоволення.
Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали, заслухавши представників учасників судового процесу, Київський апеляційний господарський суд:
ВСТАНОВИВ:
Відкритим акціонерним товариством "Мелітопольський м'ясокомбінат" (зберігач) та Державним підприємством "Ресурспостач" (замовник) було укладено договір відповідального зберігання від 14.05.2008 №45зб.
Відповідно до пункту 1.1 договору від 14.05.2008 №45зб замовник передає м’ясо (товар), а зберігач зобов’язується прийняти і власними засобами та за плату зберігати товар, переданий йому замовником відповідно до актів прийому-передачі, що додаються і повернути товар у схоронності замовнику, у тій же кількості та якості та/або передати товар відповідно до письмового Розпорядження про відпуск Державного комітету України з державного матеріального резерву, встановленої форми.
Зберігач приймає товар від замовника за якістю і кількістю, відповідно до вимог, встановлених пунктом 1.1. договору та відповідними інструкціями Державного комітету України з державного матеріального резерву. У разі відповідності товару встановленим вимогам, зберігач оформлює та надає замовнику приймальний акт форми Р-16.
Факт приймання підтверджується приймальними актами за формою Р-16, що містяться в матеріалах справи.
Між позивачем та Державним комітетом України з державного матеріального резерву в особі Державного підприємства “Ресурспостач” укладений договір № 1-2136/320 від 23.05.2008, згодом додаткові угоди та додатки до цього договору згідно з якими відповідач 2 зобов’язався продати позивачу матеріальні цінності державного резерву для їх подальшої переробки на умовах EXW “Франко-склад” відповідно до Інкотермс-2000 за ціною, в кількості та за номенклатурою, вказаними в додатках до договору, а позивач прийняти та на умовах попередньої оплати оплатити придбані матеріальні цінності.
Порядок здійснення розрахунків та умови поставки матеріальних цінностей за договором визначені розділами 3, 4 договору.
Зокрема, пунктами 3.1, 3.2 договору передбачено, що покупець зобов’язується протягом 3 банківських днів з дати надання продавцем шляхом факсового зв’язку рахунку-фактури здійснити 100 % попередню оплату вартості матеріальних цінностей та/або її частини, вказаної в рахунку-фактурі. Продавець може надати покупцю рахунок-фактуру для сплати грошових коштів у якості забезпечення виконання договору на суму, що не перевищує 25 % загальної вартості матеріальних цінностей за договором, який підлягає оплаті протягом 3 банківських днів з дати його надання.
Згідно з умовами пунктів 4.2-4.4 договору протягом 5 робочих днів з дати отримання продавцем грошових коштів на умовах і в розмірі вказаному в пунктах 2.1, 3.1, 3.2 договору, продавець передає покупцю розпорядження Держкомрезерву України на відпуск матеріальних цінностей державного резерву (далі-розпорядження). Зобов’язання продавця щодо поставки матеріальних цінностей вважаються виконаними з моменту передачі покупцю розпорядження. Право власності на матеріальні цінності, а також ризик їх випадкової втрати чи пошкодження переходять до покупця з моменту передачі йому розпорядження.
Строк дії договору встановлений з дати його підписання до 29 серпня 2008 року.
На виконання умов спірного договору позивач в рахунок попередньої оплати за частину придбаних цінностей згідно виставлених продавцем рахунків-фактур перерахував відповідачу 1 грошові кошти у загальному розмірі 19464307,75 грн., що копіями поданих позивачем банківських виписок, реєстру платіжних доручень.
Відповідачем 1 було передано позивачу на підставі видаткових накладних та розпоряджень відповідача 2827181,40 кг м'яса свинини охолодженого та замороженого в напівтушах ДСТУ-7724-77 загальною вартістю 15294515,53. Доказів передачі товару за договором на всю суму попередньої оплати суду не надано.
Відповідно до статті 334 Цивільного кодексу України (далі – ЦК України) право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Пунктом 4.4. договору № 1-2136/320 від 23.05.2008 встановлено, що право власності на матеріальні цінності, а також ризик їх випадкової втрати чи пошкодження переходять до покупця з моменту передачі йому розпорядження.
Отже, залишок оплаченого позивачем товару (353840,07 кг м’яса свинини охолодженого та замороженого в напівтушах ДСТУ-7724-77 вартістю 4169792,22 грн.) знаходиться в останнього на зберіганні на підставі договору № 45зб відповідального зберігання від 14 травня 2008 року.
Позивач зазначає, що відповідачі безпідставно не передали йому розпорядження на відпуск залишку м’яса свинини охолодженого та замороженого в напівтушах ДСТУ-7724-77 вартістю 4169792,22 грн.
З цих підстав позивач просив задовольнити позов та визнати за ним право власності на 22336,22 кг м’яса свинини охолодженого та замороженого в напівтушах ДСТУ-7724-77 вартістю 4169792,22 грн., посилаючись на те, що пунктом 3.1 договору купівлі-продажу встановлений обов’язок покупця оплатити попередньо вартість всіх передбачених цим договором матеріальних цінностей або їх частини (партії). Тому правомірне виконання позивачем обов’язку з попередньої оплати частини матеріальних цінностей тягне виникнення у відповідача 2 зустрічного обов’язку з передачі оплаченої кількості товару.
Доводи з цього приводу суперечать статтям 538, 693 ЦК України.
Права й обов’язки сторін у зв’язку з встановленням договором купівлі-продажу обов’язку покупця здійснити попередню оплату визначені статтею 693 ЦК України.
Згідно з вимогами частини 2 вказаної статті, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Захист порушеного у такому випадку права шляхом пред’явлення вимоги про визнання права власності на майно, яке в установленому порядку покупцю передане не було, чинним законодавством не передбачено.
Оскільки заявлений позов не відповідає вимогам статті 16 ЦК України щодо способів захисту порушеного права, то у його задоволенні слід відмовити з цих підстав.
Як було встановлено судовою колегією - матеріальні цінності державного матеріального резерву, які підлягали продажу на підставі вищевказаного договору купівлі-продажу, знаходилися на відповідальному зберіганні позивача на підставі договору № 45 зб відповідального зберігання від 14 травня 2008 року.
Відповідно до статті 2 Закону України „Про державний матеріальний резерв” відповідальне зберігання матеріальних цінностей державного резерву - зберігання закладених до державного резерву матеріальних цінностей у постачальника (виробника) або одержувача (споживача) без надання йому права користуватися цими матеріальними цінностями до прийняття у встановленому порядку рішення про відпуск їх з державного резерву.
Згідно з пунктами 2.4.4 та 2.4.5 відповідач взяв на себе зобов’язання не користуватися переданим йому на зберігання товаром без письмової згоди позивача, або розпорядження та нести повну матеріальну відповідальність за схоронність переданого на зберігання товару, а також можливі збитки, нанесені товарові в період перебування на складі.
Представниками Контрольно-ревізійного департаменту Державного комітету України з державного матеріального резерву 11.02.2009 була проведена позапланова перевірка наявності, якісного стану, умов зберігання, обліку та звітності матеріальних цінностей державного резерву, які знаходяться на відповідальному зберіганні у Відкритого акціонерного товариства "Мелітопольський м'ясокомбінат", за результатами якої складено акт перевірки, яким зафіксовано факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, а саме:
М’ясо свинини охолоджене 2-ї категорії у кількості - 334,0156 т.
М’ясо свинини заморожене 2-ї категорії у півтушках – 19,8251 т.
Загальна вартість матеріальних цінностей, щодо яких виявлений факт незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву становить 8769301,83 грн.
Згідно з наявними у справі довідкою Державного комітету України з державного матеріального резерву № 8154/0/4-10 від 29 листопада 2010 року, копіями приймальних актів (зберігальних зобов’язань) матеріальних цінностей державного резерву на підставі вищевказаного договору зберігання протягом строку дії цього договору на зберігання позивачу було передано 1181,22 т м’яса свинини різної номенклатури. Фактично реалізовано (відповідно до розпоряджень-нарядів) 827,181 т м’яса.
Судом першої інстанції акт перевірки наявності, якісного стану, обліку та звітності, складений контрольно-ревізійним відділом Південного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України від 11 лютого 2009 року не був прийнятий до уваги, як недостовірний через те, що останній суперечить іншим доказам у справі.
Як було зазначено вище на зберігання позивачу було передано 1181,22 т м’яса свинини. Фактично реалізовано (відповідно до розпоряджень-нарядів) 827,181 т м’яса. Тобто на зберіганні у позивача залишилось 1181,22 – 827,181 = 354,039 т.
Відповідно до акту перевірки наявності, якісного стану, обліку та звітності, складеного контрольно-ревізійним відділом Південного регіону Контрольно-ревізійного департаменту Держкомрезерву України від 11 лютого 2009 року виявлено нестачу в кількості 334,0156 + 19,8251 = 353,8407 т., що не перевищує кількості м’яса, що перебувало на зберіганні у позивача.
Статтею 12 Закону України „Про державний матеріальний резерв” встановлено, що Державний резерв матеріальних цінностей є недоторканним і може використовуватися лише за рішенням Кабінету Міністрів України.
Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Пунктом 10 статті 14 Закону України „Про державний матеріальний резерв” визначено, у разі незабезпечення збереження матеріальних цінностей державного резерву, в тому числі самовільного відчуження, з юридичних осіб, на відповідальному зберіганні яких перебувають ці цінності, стягується штраф у розмірі 100 відсотків вартості виходячи з їх ринкової ціни на день виявлення факту відсутності (самовільного відчуження), а також пеня з вартості відсутнього їх обсягу за кожний день до повного повернення матеріальних цінностей.
Відповідно до пункту 16 статті 14 Закону України „Про державний матеріальний резерв” розмір пені, передбачений пунктами 7, 8, 9, 10 цієї статті, обчислюється з вартості матеріальних цінностей, а передбачений пунктами 14 і 15, - з суми простроченого платежу виходячи із подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Вартість матеріальних цінностей, відповідно до довідки щодо вартості ТМЦ за порушеннями, виявленими в ході перевірки Відкритого акціонерного товариства „Мелітопольський м’ясокомбінат” станом на 11.02.2009 складає: м’ясо свинини охолоджене 2-ї категорії (півтушки) – 8283,586880 (тис. грн.) , м’ясо свинини заморожене 2-ї категорії (півтушки) – 485,714950 (тис. грн.), всього – 8769,301830 грн.
Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку про стягнення 8769301,83 грн. – штрафу за незабезпечення збереження та 2557512,82 грн. – пені.
Згідно з вимогами статті 522 ЦК України сплата (передання) неустойки не звільняє боржника від виконання свого обов'язку в натурі.
На підставі наведеного судова колегія не погоджується з висновком місцевого господарського суду в частині відмови у зустрічному позові та вважає, що зустрічні позовні вимоги Державного агентства резерву України підлягають задоволенню в повному обсязі.
Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд вважає апеляційну скаргу Державного агентства резерву України обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у зв’язку з чим рішення Господарського суду міста Києва підлягає скасуванню частково.
Згідно з вимогами статті 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105, Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Державного агентства резерву України на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2010 у справі №42/300 задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2010 у справі №42/300 скасувати в частині відмови в задоволенні зустрічного позову та прийняти нове рішення, яким зустрічні позовні вимоги Державного агентства резерву України задовольнити:
Зобов’язати Відкрите акціонерне товариство „Мелітопольський м’ясокомбінат” (код ЄДРПОУ 00443513, 72319, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Кірова, 175) повернути до державного резерву 334,0156 т м’яса свинини охолодженого 2-ї категорії (півтушки), 19,8251 т м’яса свинини замороженого 2-ї категорії (півтушки)
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Мелітопольський м’ясокомбінат” (код ЄДРПОУ 00443513, 72319, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Кірова, 175) в дохід Державного бюджету України на реєстраційний рахунок Державного агентства резерву України (код ЄДРПОУ 37472392, 01601, м. Київ, вул. Пушкінська, 28) 8769301(вісім мільйонів сімсот шістдесят дев’ять тисяч триста одну) грн. 83 коп. штрафу за незабезпечення збереження матеріальних цінностей, 2557512 (два мільйони п’ятсот п’ятдесят сім тисяч п’ятсот дванадцять) грн. 83 коп. пені.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Мелітопольський м’ясокомбінат” (код ЄДРПОУ 00443513, 72319, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Кірова, 175) в дохід Державного бюджету України 25000 (двадцять п’ять тисяч) грн. 00 коп. витрати по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В решті рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2010 у справі №42/300 залишити без змін.
5. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Мелітопольський м’ясокомбінат” (код ЄДРПОУ 00443513, 72319, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Кірова, 175) в дохід Державного бюджету України 12750 (дванадцять тисяч сімсот пятдесят) грн. 00 коп. державного мита за подання апеляційної скарги.
6. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання постанови.
7. Матеріали справи №42/300 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя Смірнова Л.Г.
Судді Тищенко О.В.
Іваненко Я.Л.
01.08.11 (відправлено)