донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

19.07.2011 р.           справа №4/90

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддівПриходько І. В.,

Донця О. Є., Ломовцевої Н. В.

за участю  

представників сторін:                                                                             

від позивача:ОСОБА_1 –за довіреністю;

від відповідача:не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів»м.Волноваха Донецької області

на рішення господарського суду Донецької області

від12.05.2011р.

у справі№4/90  (суддя Гринько С.Ю.)

за позовомсільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Валер’янівське»                            с. Валер’янівка Волноваського району Донецької області

до відкритого акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів»м.Волноваха Донецької області

простягнення 21 449,60 грн.

В С Т А Н О В И В:

Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Валер’янівське» (далі –Товариство) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відкритого акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів» (далі –Комбінат) про стягнення  заборгованості в сумі 21 449,60грн.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.05.2011р. у справі №4/90 позовні вимоги Товариства задоволені у повному обсязі з мотивів їх доведеності.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції  Комбінат звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення місцевого господарського суду в та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.  

В обґрунтування апеляційної скарги заявник посилається на порушення судом при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на те, що у рішення суду першої інстанції відсутні посилання на первинні бухгалтерські документи, які підтверджують факт поставки на вказану у позовній заяві суму, а тому сума заборгованості, на думку скаржника, є непідтвердженою.  

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу та судовому засіданні 19.07.2011р. проти вимог скаржника заперечував, вважає рішення обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права.

У судове засідання 19.07.2011 р. представник апелянта не з’явився, хоча про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.   

Враховуючи ті обставини, що в апеляційній скарзі заявник посилається тільки на документи, які знаходяться в матеріалах справи та досліджувались господарським судом, а також, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов’язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника заявника апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами.

Розглянув матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухав  представника позивача, суд встановив наступне.

21.05.2009р. між сторонами був укладений договір поставки №21/05/2009-К (далі –Договір), за умовами якого постачальник (позивач) зобов’язаний передати у власність покупця (відповідача), а покупець  прийняти та оплатити згідно умов договору кукурудзу фуражну із кількісним та якісним показниками, що визначається умовами договору (п.1. Договору).

Згідно п.11.1 Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до повного його виконання. Договір підписаний представниками обох сторін та скріплений печатками.

Відповідно до п. 6 Договору ціна однієї тони товару становить 980грн. за тону з ПДВ і є незмінною протягом дії договору. Сума договору складає 98000,00грн. з ПДВ +/-5%. При цьому обов’язок покриття витрат, пов’язаних з перевезенням товару покладається на постачальника (п. 4 Договору).

Позивачем на виконання умов Договору на адресу відповідача здійснена поставка товару на загальну суму 97 608грн., що підтверджується накладними б/н від 22.05.2009р., №642 за травень 2009р., б/н від 26.05.2009р., №665 від 28.05.2009р., №610 від 27.05.2009р., які підписані сторонами без зауважень та скріплені печатками, а також товарно-транспортним накладними та актами розходження по вазі за період травень 2009р. (копії –а.с. 41-80).

На виконання п.7.1 Договору відповідач частково сплатив позивачу вартість товару на загальну суму 76 158,40грн., що по суті сторонами у письмових пояснення та апелянтом у скарзі не заперечувалось. Вказаний факт також підтверджується копією акту звіряння взаємних розрахунків між сторонами станом на 10.03.2011р. (а.с.9).

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 7.1 Договору оплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів, що становлять 100% від вартості поставленого товару, протягом 14 банківських днів з дати поставки.

Згідно п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).  

Як  визначено  положеннями  ст.193  Господарського  кодексу  України,  суб’єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов’язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору. Аналогічні положення містить ст.526  Цивільного  кодексу  України.

Факт поставки товару на суму 97 608грн. та часткової оплати товару на суму 76 158,40грн. визнаються судової колегією доведеними. Належні та допустимі докази виконання обв’язку щодо оплати повної вартості отриманого товару  відповідачем до суду надані не були.

Всупереч приписам вищевказаних норм, відповідач на час розгляду справи не виконав у повному обсязі обов’язок покупця в частині повної оплати вартості продукції, тому позовні вимоги в цій частині цілком правомірно задоволені судом першої інстанції на суму 21 449,60грн.

Згідно з п.4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. За загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З огляду на вказане, судовою колегією не приймаються до уваги заперечення апелянта, оскільки вони необґрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції.

У  підтвердження  своїх  заперечень,  відповідач  не  надав   будь-яких  доказів,   які б  спростовували  факт  поставки,  часткову  оплату  товару  або  альтернативного  розрахунку  суми  заборгованості.

         Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2011р. у справі №4/90 ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

         Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Волноваський комбінат хлібопродуктів»м.Волноваха Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2011р. у справі №4/90 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 12.05.2011р. у справі №4/90 –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий суддя                                                                      І. В. Приходько

                     Судді                                                                      О. Є. Донець

                                                                                                     Н. В. Ломовцева

Надруковано: 5 прим.

1-позивачу

2-відповідачу

3-у справу

4-ГСДО

5-ДАГС