Справа №22-а-13224/11Головуючий у І інстанціїЛинник В.Я.

Категорія63Доповідач у 2 інстанції Рудніченко

05.09.2011

УХВАЛА

Іменем України

11 липня 2011 року                                                                                м.Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого                              Воробйової Н.С.

суддів                                        Кулішенко Ю.М., Рудніченко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 15 червня 2009 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, -

в с т а н о в и л а:

Позивач в травні 2009 р. звернувся до суду із адміністративним позовом, який мотивував тим, що він є дитиною війни і згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вказував, що відповідач виплачує йому підвищення до пенсії у меншому розмірі ніж встановлено законом, у зв’язку з чим просив визнати відмову відповідача щодо виплати щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком 2006 –2008 роки –протиправною, зобов’язати відповідача здійснити нарахування щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та забезпечити її виплату за 2006 –2008 роки в сумі 3 891,90 грн.

Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 15 червня 2009р. позов задоволено частково. Визнано незаконними дії відповідача щодо нарахування та виплати позивачеві в повному обсязі  щомісячної соціальної допомоги, як дитини війни, починаючи з 22 травня 2008 р. по грудень 2008 р. включно, відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплатити позивачеві щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, починаючи з 22 травня 2008 р. по грудень 2008р., відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». В решті позову відмовлено.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Приймаючи постанову про часткове задоволення позову, суд обґрунтовував свої висновки тим, що позивач, який набув статусу дитини війни, має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в управлінні ПФУ в м. Ірпені Київської області, отримує пенсію за віком, має статус дитини війни і відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на отримання підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Проте позивачу таке підвищення відповідачем у 2008 р. виплачувалося на підставі постанови КМУ № 530 від 28.05.2008 р. в значно меншому розмірі в твердій грошовій сумі, що є порушенням права позивача на отримання встановленого законом підвищення до пенсії.

Враховуючи наведене, суд обґрунтовано задоволив позов частково.

Доводи апеляційної скарги про неврегульованість механізму розрахунку підвищення до пенсії дітям війни необґрунтовані, поскільки ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»чітко встановлює розмір підвищення до пенсії у відсотковому відношенні до мінімальної пенсії за віком.

Не заслуговують на увагу і посилання в апеляційній скарзі, що згідно ч.3 ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, і не може бути застосований для розрахунку підвищення. За відсутності іншого законодавчо встановленого мінімального розміру пенсії за віком, слід виходити саме із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”.

Решта доводів не спростовують висновків суду першої інстанції.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасована з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205 КАС України, колегія судів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області залишити без задоволення.

Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 15 червня 2009 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Ірпені Київської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, залишити без змін.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили в порядку визначеному ч.5 ст.254 КАС України.

Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий

Судді