Справа №22-а-12834/11Головуючий у І інстанції Невгад Л.М.
Категорія15Доповідач у 2 інстанціїРудніченко
05.09.2011
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 липня 2011 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Воробйової Н.С.
суддів Кулішенко Ю.М., Рудніченко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2009 року по справі за позовною заявою ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про зобов’язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
в с т а н о в и л а:
В січні 2009 р. позивач звернулася до суду із адміністративним позовом, який мотивувала тим, що вона є матір’ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Вона знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років і відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до 3-х років в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Всупереч закону відповідач протягом 2008 р. виплачує їй державну допомогу в меншому розмірі, а її звернення до відповідача про перерахунок допомоги за цей період залишене без задоволення. Просила визнати неправомірними дії управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради щодо відмови виплати позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму встановленого для дітей у віці до шести років, стягнути з відповідача на її користь борг, що склав на цей час 4 595,70 грн., зобов’язати відповідача сплачувати їй щомісячно допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі не менше прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до шести років.
В ході розгляду справи судом першої інстанції позивач уточнила заявлені позовні вимоги та просила суд, визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті допомоги по догляду за дитиною в розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років, та зобов’язати відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого для дітей у віці до шести років, відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»за 2008 рік.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04.02.2009 р. позов задоволено частково. Визнано дії відповідача щодо відмови позивачеві в перерахунку та виплаті допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»неправомірними та зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплатити позивачу суму державної допомоги по догляду за дитиною до 3-х років в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років відповідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»за 2008 рік.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалити нову про відмову в задоволенні адміністративного позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 159 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими, доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивач має сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. н., перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення ним 3-х років, у зв’язку з чим знаходиться на обліку в УПСЗН та отримує щомісячну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років. У 2007 р. позивач отримувала таку допомогу у розмірі, встановленому ст.56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік». Починаючи з 01.01.2008 р. допомога виплачується позивачу в розмірі 130 грн., встановленому ст.15 та п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми.
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач відповідно до вимог ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»має право на отримання державної допомоги по догляду за дитиною до 3-х років в розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, поскільки вони зроблені в результаті порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»(в редакції п.23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік») державна допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-х років надається в розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні 6 місяців, але не менше 130 грн.
Згідно п.3 Прикінцевих положень Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року - 50 відсотками, з 1 січня 2009 року - 75 відсотками, з 1 січня 2010 року - 100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 р. вказані положення п.23 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік»не визнавалися неконституційними, вони є чинними і мають виконуватися, а відтак, виплачуючи позивачці допомогу у 2008 р. на підставі цієї норми закону, відповідач діяв правомірно і у відповідності із законом.
Суд не врахував зазначені вимоги закону, що призвело до неправильного вирішення справи і ухвалення постанови про задоволення позову.
Відповідно до ст.202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Враховуючи, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального права, колегія суддів вважає за необхідне скасувати постанову і ухвалити нову постанову про відмову в позові з тих підстав, що допомога виплачувалася позивачу протягом 2008 року у розмірі, встановленому Законом України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми»і права позивача порушені не були.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205 КАС України, колегія судів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради задоволити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 04 лютого 2009 року скасувати і ухвалити нову постанову.
Відмовити в позові ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про зобов’язання провести перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Копію постанови направити учасникам справи.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили в порядку визначеному ч.5 ст.254 КАС України.
Постанова апеляційного суду може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.
Головуючий
Судді