донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.07.2011 р. справа №26/277/10-25/5009/2735/11
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:Волкова Р.В.
суддівНовікової Р.Г., Калантай М.В.
за участю представників сторін:
від боржника:
арб. керуючий:
від інших кредиторів:ОСОБА_4 –пасп.
Клименко О.Ю.
не з’явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуФізичної особи –підприємця ОСОБА_4 м.Запоріжжя
на ухвалу
господарського суду Запорізької област
від06.06.11р.
у справі№26/277/10-25/5009/2735/11
за заявою Фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 м.Запоріжжя
пробанкрутство
В С Т А Н О В И В:
Господарським судом Запорізької області 06.06.2011 винесено ухвалу про припинення провадження по справі № 26/277/10-25/5009/2735/11 про банкрутство фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
ОСОБА_4 не погодився з прийнятою ухвалою та звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати та передати справу на новий розгляд до господарського суду Запорізької області.
В обгрунтування своїх вимог посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує що його зобов‘язання виникли перед кредиторами внаслідок підприємницької діяльності, відсутність активів для погашення зобов‘язань, безпідставність посилань суду на небезспірність вимог кредиторів, інші підстави вказані у апеляційній скарзі та в уточненнях до апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали справи, судова колегія встановила наступне.
Господарським судом Запорізької області ухвалою від 09.08.2010 порушена справа про банкрутство фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 м.Запоріжжя на підставі ст. ст. 11, 47, 48 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Постановою господарського суду Запорізької області від 16.08.2010 боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого ОСОБА_5
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.12.2010 року задоволено клопотання ліквідатора банкрута, зобов’язано приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_6: скасувати заборони на відчуження та обмеження щодо розпорядження майном - квартира номер за РПВН 21883714 АДРЕСА_1 згідно договору іпотеки ZPC0G40000003173,316 від 04.02.2008; вилучити записи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо майна боржника ОСОБА_4 –квартира номер за РПВН 21883714 АДРЕСА_1; вилучити записи в Державному реєстрі іпотек щодо майна боржника ОСОБА_4 ІПН НОМЕР_1 –квартира номер за РПВН 21883714 АДРЕСА_1.
Зобов’язано приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу ОСОБА_7: скасувати заборони на відчуження та обмеження щодо розпорядження майном Інв. № 3 літ. К (бокси гаражу) номер за РПВН 574071, АДРЕСА_3 згідно Договору іпотеки № 011/02-2/573/1, 3194, від 12.11.2007р.; вилучити записи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо майна боржника ОСОБА_4 ІПН НОМЕР_1 –Інв. № 3 літ. К (бокси гаражу) номер за РПВН 574071, АДРЕСА_3; вилучити записи в Державному реєстрі іпотек щодо майна боржника ОСОБА_4 ІПН НОМЕР_1 –Інв. № 3 літ. К (бокси гаражу) номер за РПВН 574071, АДРЕСА_3.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2011. апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” на вказану ухвалу суду залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.12.2010 року залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 20.04.2011. касаційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк “Приватбанк” задоволено частково, - постанову Донецького апеляційного господарського суду від 07.02.2011., ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.12.2010. та постанову господарського суду Запорізької області від 16.08.2010. у справі №26/277/10 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Запорізької області в іншому складі суду.
Господарським судом Запорізької області 06.06.2011 винесено ухвалу про припинення провадження по справі № 26/277/10-25/5009/2735/11 про банкрутство фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.
Ця ухвала стала предметом апеляційного оскарження з боку боржника.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
П.1 ст.5 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” визначає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України та іншими законодавчими актами України.
Особливості застосування процедури банкрутства до громадянина-підприємця встановлені ст.ст.47-49 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця подається на загальних підставах, встановлених статтями 6, 7 Закону про банкрутство, з урахуванням особливостей, передбачених ст. 47 вказаного Закону.
Положеннями ч. 2 ст. 47 Закону про банкрутство визначено, що заява про порушення справи про банкрутство громадянина-підприємця може бути подана в господарський суд самим боржником або його кредиторами.
Відповідно до ч. 3 статті 6 Закону про банкрутство ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати 300 мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги повинні бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку.
Як встановлено судом першої інстанції, підставою для звернення боржника з заявою про порушення справи про його банкрутство стало виявлення факту неможливості погашення заборгованості перед наступними кредиторами:
1. ПП ОСОБА_8 –36 571,40 грн., яка підтверджується договором №8 від 10.11.2008., претензією з вимогою повернути грошові кошти від 01.02.2009., прибутковим касовим ордером №119 від 10.11.2008., актом здачі-прийняття робіт.;
2. ЗАТ КБ “ПриватБанк” - 322 755,08 грн., 5 220 дол. США, яка підтверджується кредитними договорами №ZPCOG40000003173 від 04.02.2008., та №ZPCOG50000003173 від 04.02.2008., кредитним договором №95188 від 18.10.2007.
3. ЗАТ “ОТП Банк” –29 834,18 дол. США, яка підтверджується кредитним договором №CL-200/1521/2008 від 14.03.2008.
4. ЗАТ “Райффайзен Банк Аваль” - 130 000 дол. США, яка підтверджується кредитним договором №011/02-2/5/573 від 07.11.2007.
5. АБ “МетаБанк” - 81 976,44 грн., яка підтверджується кредитним договором №32-12-08/0004-К від 04.04.2008.
Місцевий господарський суд цілком обґрунтовано зазначив, що відповідно до умов кредитних договорів з банками, зобов‘язання перед ЗАТ КБ “ПриватБанк”, ЗАТ “Райффайзен Банк Аваль”, ЗАТ “ОТП Банк” виникли у ОСОБА_4 як у фізичної особи у зв'язку із оформленням кредитів на споживчі цілі.
Частиною 3 статті 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим законом .
Відповідно до абз. 8 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Саме з цього моменту грошові вимоги переходять в категорію безспірних.
Враховуючи те, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою.
Відповідно встановлений Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” трьохмісячний строк починає свій відлік після пред'явлення виконавчих документів до виконання до державної виконавчої служби та відкриття виконавчого провадження.
Виходячи з системного аналізу положень Закону про банкрутство, процедура банкрутства випливає з виконавчого провадження.
Таким чином, без порушеного щодо боржника виконавчого провадження відсутні ознаки неплатоспроможності боржника або загрози його неплатоспроможності, оскільки неможливо встановити строк невиконання грошових зобов'язань перед кредиторами.
Виключний перелік виконавчих документів, які підлягають виконанню державною виконавчою службою, передбачено у статті 3 Закону України "Про виконавче провадження".
Місцевий господарський суд також обґрунтовано звернув увагу на відсутність доказів наявності безспірних вимог до боржника у розумінні Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у розмірі понад 300 мінімальних заробітних плат. Фактично, до заяви боржника не додані документи в підтвердження його неплатоспроможності, як цього вимагає частина 2 статті 7 Закону про банкрутство (рішення суду про стягнення заборгованості, наказ на примусове виконання судового рішення, постанова про відкриття виконавчого провадження тощо), які повинні бути подані на момент звернення із такою заявою та які не можуть бути витребувані судом після винесення постанови про визнання боржника банкрутом. В основу порушення справи про банкрутство боржника було покладено документи, які не є виконавчими в розумінні ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження".
Тому судом першої інстанції без достатніх правових підстав порушено дану справу про банкрутство. Встановивши ці обставини, місцевий господарський суд цілком обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність припинення провадження по справі.
Крім того, Вищим господарським судом України Постановою від 20.04.2011 по цій же справі звернуто увагу на факти недоведеності безспірності вимог кредиторів, укладання частини кредитних договорів боржником не як підприємцем а як фізичною особою.
Обов‘язковість вказівок, що містяться у постанові касаційної інстанції під час нового розгляду справи встановлено у ст.111-12 Господарського процесуального Кодексу України.
Ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України визначає, що доказами у справі є будь-які фактичні данні, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.
З урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла до висновку про відсутність обставин, з якими діюче процесуальне законодавство пов‘язує можливість скасування ухвали господарського суду Запорізької області від 06.06.2011 по справі № 26/277/10-25/5009/2735/11. Вказаний судовий акт прийнятий з додержанням вимог чинного матеріального та процесуального законодавства при повному та всебічному дослідженні обставин справи.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 5, 47-49 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст.4-1, 4-3, 33, 43, 99, 101-106 Господарського процесуального Кодексу України, судова колегія, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу фізичної особи –підприємця ОСОБА_4, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на ухвалу господарського суду Запорізької області від 06.06.2011 по справі № 26/277/10-25/5009/2735/11 залишити без задоволення, а ухвалу суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у касаційному порядку.
Головуючий Р.В. Волков
Судді: Р.Г. Новікова
М.В. Калантай
Надруковано 9 примірників: 1–боржнику; 1 –ОСОБА_8; 1 –ЗАТ „Приват банк”, 1 –ЗАТ ОТП Банк, 1. ЗАТ „Райффайзен Банк Аваль”, 1 –АБ „Мета банк” , 1 –госп. суду; 1 - до справи; 1 - ДАГС