21.09.2011

НАХІМОВСЬКИЙ  РАЙОННИЙ   СУД   М.СЕВАСТОПОЛЯ                    _______________________________________________________________________________

                                                        Справа № 2-2540/11

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(повний текст)

      21 вересня 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді –Пекарініної І.А.

при секретарі –     П’ятак О.Л.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди яка спричинена залиттям квартири,

В С Т А Н О В И В:

            Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду в сумі 2263,15 грн., відшкодувати судові витрати у сумі 429,50 грн., пов’язані зі зверненням до суду, а також відшкодувати на його користь моральну шкоду у розмірі 2000 гривень.     

     Cвої вимоги позивач мотивує тим, що з вини відповідача, яка є власником  квартири АДРЕСА_1 сталося залиття квартири АДРЕСА_2 за тією ж адресою, яка належить позивачу на праві власності та розташована над квартирою позивача.  Внаслідок цього у квартирі належної позивачу у залі вздовж меж панельних швів виступили мокрі плями площею 10 кв.м., стіна в залі намокла від води, шпалери деформувалися, на 1 кв.м. відкололася штукатурка на стелі. Вартість проведеного силами позивача ремонту, складає 1263 гривни 15 копійок, оскільки позивач був вимушений власноруч «зашивати»пошкоджену стелю «вагонкою», свою роботу по відновлювальному ремонту квартири, позивач оцінює у 1000 гривень. Заподіяння моральної шкоди обґрунтовує тим, що вимушений був нервуватися, витрачати час на звернення до РЕП, в аварійні служби,  порушився його звичний образ життя, оскільки внаслідок затоплення квартири були пошкоджені меблі, майно, що перебувало у кімнаті, деформувався піл з оргалиту, позивач був вимушений звертатися за юридичною допомогою, витрачати на це свій час та кошти, на неодноразові звернення до відповідача з проханням врегулювання спору мирним шляхом, відповідач не реагувала, тому позивач був вимушений звернутися з позовом до суду. На підтвердження зазначеного долучив до матеріалів справи оригінали товарних чеків та квитанцій на оплату правової допомоги на вказані у позові суми.  

              Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги заявлені ОСОБА_1 не визнав, провив відмовити в їх задоволенні як необґрунтованих. Пояснив, що ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1, з якої відбулося залиття квартири позивача, але фактично в квартирі мешкають інші особи, тому ОСОБА_2 не може відповідати за їх дії, до того ж розмір матеріальної шкоди позивачем не підтверджений, оскільки надані чеки про придбання будівельних матеріалів на можуть свідчити про те, що вони витрачені саме на ремонт стелі, представник відповідача вважає, що не було необхідності придбавати саме «вагонку», була можливість відштукатурити стелю.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши  матеріали  справи  та  надані  докази в їx сукупності, вважає,  що позовні вимоги  підлягають частковому  задоволенню  з наступних підстав.

       Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 за цією ж адресою поверхом вище.

      Згідно акту РЕП № 11 від 06.10.2010 р., складеного комісією у складі 3 осіб,  копії акту обстеження системи ЦО та ГВС від 06.10.2010 року, залиття квартири відбулося з вини наймача квартири АДРЕСА_1, внаслідок самовільного, без узгодження з КП «Сетеплоенерго»проведення робіт на сітях центрального опалювання (демонтажу радіатора). Внаслідок залиття 06.10.2010 року в квартирі АДРЕСА_2 у залі вздовж меж панельних швів виступили мокрі плями площею 10 кв.м., стіна в залі намокла від води, шпалери деформувалися, на 1 кв.м. відкололася штукатурка на стелі.     

Відповідно до ст. 1666 ЦК України шкода,  завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою,  яка  її  заподіяла, якщо не доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Судом встановлено, та не заперечувалося представником відповідача, що  ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_1.

Відповідно до ч.1 ст. 322 ЦК України власник зобов’язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

У підтвердження фактів понесення витрат на придбання будівельних матеріалів з метою проведення відновлювального ремонту, позивачем був наданий ряд товарних чеків, які узгоджуються з актом РЕП № 11 м. Севастополя від 06.10.2010 р., періодом завдання матеріальної шкоди та є такими, що оформлені належним чином.

Згідно цих товарних чеків, ОСОБА_1 були придбані будівельні матеріали, для ремонту пошкодженої стелі, зокрема вагонка та стартовий профіль на загальну суму 572,50 грн., профіль ИД на суму 106 грн., дюбеля на загальну суму 40,65 грн., сверло победитовое на суму 17 грн., та інші витратні матеріали на 9,00 грн., та 3 грн., всього на загальну суму 1263 грн. 15 коп., отже саме така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку в якості відшкодування матеріальної шкоди.  

Інших належних доказів, відповідно до ст. 60 ЦПК України, що свідчать про понесення витрат на проведення відновлювального ремонту, позивачем суду не надано, тому у стягненні витрат за проведену роботу по ремонту стелі у сумі 1000 гривень, суд вважає за необхідне позивачу відмовити.

     Відповідно до  вимог  ст.23, 1667  ЦК  України  моральна шкода може полягати у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнана у зв’язку зі знищенням чи пошкодженням її майна, та відшкодовується особою, що спричинила таку шкоду, якщо вона не доведе, що моральна шкода спричинена не з її вини, при визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.  

 З урахуванням  вищевикладеного,  а  також  характеру спричиненої матеріальної шкоди,  моральних страждань,  заподіяних позивачеві необхідністю звертатись до суду, витрачати на це свій час та кошти, небажання вирішувати спір у позасудовому порядку, суд приходить висновку, що  позовні  вимоги  про  стягнення  моральної  шкоди   підлягають задоволенню частково і вважає можливим задовольнити їх у сумі 300 грн.

 Відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді  судового збору на користь держави у загальному розмірі 59,50 грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у розмірі 120 грн., витрати на правову допомогу в сумі 250 грн., оскільки є їх документальне підтвердження.

 На підставі ст.22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, керуючись ст.ст. 10,11,60,88,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 1263 гривни 15 копійок, у відшкодування моральної шкоди 300 грн., витрати на правову допомогу в сумі 250 гривень, судові витрати в сумі 178 гривень 50 копійок, а всього стягнути 1991 гривню 65 копійок.

В решті позовних вимог щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Севастополя через Нахімовський районний суд м. Севастополя на протязі десяти днів з дня проголошення рішення суду.

Суддя –підпис

Копія вірна.

Суддя Нахімовського районного

 суду міста Севастополя І.А. Пекарініна