Справа  № 2-3191/11

Категорія 4

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

23 вересня 2011 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді –          Цокол Л.  І. ,

при секретарі –                    Шарапа М. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, за участі третьої осби  ОСОБА_3    про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстраційного обліку,

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду і просить визнати відповідача ОСОБА_2 таким, що втратив право користування жилим приміщенням – квартирою АДРЕСА_1, зняти його з реєстраційного обліку за вказаною адресою. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з часу реєстрації відповідач за вказаним місцем не проживав, є резидентом США, постійно там проживає, має дружину та двох неповнолітніх дітей.

Відповідач ОСОБА_2 повідомлявся судом як за місцем своєї реєстрації, так і через оголошення в пресі. В судове засідання не зявився, заперечень по суті порушеного питання не подав.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не зявився, подав заяву згідно якої вимоги позивача ОСОБА_1 підтримав, та просив проводити розгляд справи у його відсутність.

Суд вислухавши пояснення позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_4, допитавши свідків, вивчивши письмові докази по справі, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст.. 71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї  за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до ст.. 72 цього ж Кодексу  визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.   

Судом встановлено, що позивач та відповідач є рідними братом та сестрою. 13 травня 1997 року позивач ОСОБА_1 набула права власності на квартиру АДРЕСА_1.

10 серпня 2006 року відповідач ОСОБА_2 був зареєстрований за вказаною адресою.

Із актів складених працівниками  та затверджених КП «Печерська брама»  за період грудень 2009р. - лютий 2011 р. актів  вбачається, що на  момент  їх складання  ОСОБА_2 був відсутній.

       Показами  свідка ОСОБА_5 встановлено, що ОСОБА_2  з часу його реєстрації в квартирі не проживав, був зареєстрований позивачем на прохання відповідача  при виїзді його за межі України після продажу квартири. З того часу  зі слів позивача та її покійної матері свідку відомо, що відповідач постійно проживає в США.  

Із відповіді поліклініки №1 Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації вбачається, що амбулаторної картки ОСОБА_2 в реєстратурі немає.

Встановлені обставини та відсутність доказів на їх спростування  переконують суд в обґрунтованості поданого позову в частині визнання ОСОБА_2 таким , що втратив право користування жилим приміщенням, оскільки він понад встановлені строки не проживає в квартирі АДРЕСА_1 без поважних причин.   

Відповідно до ст. 7 Закону України “Про  свободу  пересування  та вільний вибір  місця проживання в Україні” зняття з реєстрації місця проживання здійснюється  протягом  семи днів на підставі  заяви особи, запиту органу реєстрації за  новим місцем проживання особи, остаточного рішення  суду ( про позбавлення права власності на житлове приміщення або права  користування  житловим приміщенням , визнання особи безвісно відсутньою  або померлою), свідоцтва про смерть.

Зняття особи з реєстраційного обліку є адміністративною дією, проводиться визначеними законодавством органами державної влади.

Отже вимоги позивача про зняття відповідача з реєстраційного обліку повинно вирішуватись в порядку визначеному ст.. 7 Закону України “Про  свободу  пересування  та вільний вибір  місця проживання в Україні”.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.  72 Житлового кодексу Української РСР,  ст.ст.8,10,60,88,208,212,213,214, 215,224-226 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 В решті вимог відмовити.   Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання  його копії.

Суддя                                                                                          Л. І. Цокол