ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Запорізької області
УХВАЛА
про повернення позовної заяви
27.07.11 № 30/5009/4253/11
Суддя Кагітіна Л.П., розглянувши позовну заяву Приватного підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Публічного акціонерного товариства «Банк Універсальний»(04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19)
про усунення перешкод у користуванні приміщенням та стягнення неустойки у суми 952 620,99 грн.,
ВСТАНОВИВ:
27.07.2011 р. до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя за вих. № б/н від 22.07.2011 р. до Публічного акціонерного товариства «Банк Універсальний», м. Київ про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов’язання ПАТ «Банк Універсальний» виселитися з нежитлових приміщень (приміщення першого поверху № 59-68, 70-76 літ. А-5), які розташовані за адресою: АДРЕСА_2, - на користь ПП ОСОБА_1 та про стягнення 803 715,99 грн. неустойки у розмірі подвійної орендної плати, 88820,80 грн. втрат від інфляції і 33084,63 грн. –3% річних.
Розглянувши зазначену позовну заяву господарський суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає поверненню на підставі пунктів 4, 5, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), виходячи з наступного.
За правилами частин 1, 2 ст. 15 ГПК України справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні господарських договорів, справи у спорах про визнання договорів недійсними розглядаються господарським судом за місцезнаходженням сторони, зобов'язаної за договором здійснити на користь другої сторони певні дії, такі як: передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо.
Частиною другою статті 16 ГПК України встановлено, що справи у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна.
Справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також справи про визнання недійсними актів розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.
Позивач звернувся до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні майном шляхом зобов’язання ПАТ «Банк Універсальний»виселитися з нежитлових приміщень розташованих у м. Запоріжжя та про стягнення боргу.
Відповідно до п. 5 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо позивачем порушено правила поєднання вимог і сумісний розгляд цих вимог суттєво утруднить, вирішення спору.
Статтями 54 та 57 ГПК України встановлено вимоги щодо форми і змісту позовної заяви та комплектності документів, які повинні додаватися до неї. Зокрема, пунктами 3 та 3-1 ч. 1 статті 57 ГПК України передбачено, що до позовної заяви, що подається до господарського суду, мають бути додані документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі, а також документи, які підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У відповідності до п. 3.3 Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 (з наступними змінами та доповненнями) недодержання вимог статті 57 ГПК України щодо форми, змісту та додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки передбачені статтею 63 ГПК України.
Згідно із ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, <…> витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 45 ГПК України, позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.
Позивачем до позовної заяви надано в якості доказів сплати державного мита та витрат на інформаційне технічне забезпечення ксерокопії платіжних доручень: № 1 від 08.04.2011р. на суму 19 529,28 грн. та № 2 від 08.04.2011р. на суму 236,00 грн., які містять підпис ФОП ОСОБА_1 та печатку підприємця.
У відповідності до вимог ст. 44 ГПК України сплата державного мита є обов’язковою, а при відсутності доказів її сплати позовна заява підлягає поверненню на підставі п.4 ст. 63 ГПК України.
Згідно до п. 5.1 Роз’яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України” №02-5/78 (із змінами та доповненнями): Платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі. Ксерокопії чи фотокопії платіжних документів не можуть бути доказом сплати державного мита.
Якщо стороною не подано доказів сплати державного мита у встановленому порядку та розмірі або документів, що свідчать про звільнення від його сплати, заява до розгляду не приймається, і господарський суд з посиланням на п.4 частини першої ст.63 господарського процесуального кодексу зобов’язаний повернути її заявнику.(п.5.2 роз’яснень).
Згідно ч. 2 ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», держмито стягується із заяв, що подаються до господарських судів:
а) із заяв майнового характеру 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
б) із позовних заяв немайнового характеру, в тому числі із заяв про визнання недійсними повністю або частково актів ненормативного характеру; із заяв кредиторів про порушення справ про банкрутство, а також із заяв кредиторів, які звертаються з майновими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
в) із позовних заяв у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських 5 неоподатковуваних договорів мінімумів доходів громадян.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258»від 05.08.2009р. № 825, яка набула чинності 13.08.2009р., розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом господарських справ визначається: для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита –за нульовою ставкою; для всіх інших позивачів –за ставкою 236,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», державне мито сплачується готівкою, митними марками і шляхом перерахувань з рахунку платника в кредитній установі.
До того ж, пунктом 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита визначено, що сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету ____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
У доданих позивачем до позовної заяви ксерокопіях платіжних дорученнях №1 та №2 від 08.04.2011 року, завірених підприємцем, відсутні підписи посадових осіб та відбитки печатки кредитної установи.
Таким чином суд вважає, що до позовної заяви додано докази сплати державного мита не у встановленому порядку та розмірі.
З огляду на вищевикладене, та враховуючи, що наведенні норми чинного законодавства не передбачають обов’язку суду порушити провадження у справі, а потім витребувати належні докази сплати у встановленому законом порядку державного мита та витрат на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в ході розгляду справи, а також приймаючи до уваги, що позивачем порушено правила поєднання вимог, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення позовної заяви ПП ОСОБА_1 № б/н від 22.07.2011 р. до ПАТ «Банк Універсальний», м. Київ про усунення перешкод у користуванні майном та про стягнення боргу.
Суд вважає за необхідне роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч. 3 ст. 63 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному звертанню з нею до господарського суду у загальному порядку після усунення допущених порушень.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 44, 46, 57, п. п. 4, 5, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву та додані до неї документи повернути Приватному підприємцю ОСОБА_1, м. Запоріжжя, без розгляду.
Додаток: позовні матеріали на 22 аркушах (в т.ч. оригінал фіскального чеку № 6885 від 23.07.2011 р.), акт господарського суду Запорізької області від 27.07.2011 р.
Суддя Л.П. Кагітіна