Справа № 2-2530/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 вересня 2011 року  Кіровський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

        Головуючого-судді   - Казака С.Ю.

        при секретарі             - Богдановській Т.В.

        за участю позивачки - ОСОБА_1

        відповідача                 - ОСОБА_2

                 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

        Позивачка звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. В обґрунтування  позову зазначила, що 17.06.2006 року зареєстрував шлюб з відповідачем. Від шлюбу мають неповнолітніх дітей –доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 Посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння, різницю характерів, припинення подружніх відносин протягом тривалого часу, просила розірвати шлюб з відповідачем.

        В судовому засіданні позивачка позовну заяву підтримала та просила розірвати шлюб з відповідачем.

        Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував проти їх задоволення.

        Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.  

        Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 17 червня 2006 року Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №163 (а.с.2).

        Від шлюбу мають неповнолітніх дітей –доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.3,4).

        Відповідно до ч.2 ст.3 СК України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

       Відповідно до ч.ч.3,4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Відповідно до ст.112 СК України шлюб може бути розірвано, якщо подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу є неможливим та протирічить інтересам одного з них, або інтересам їхніх дітей.

       Відповідно до вимог ст.31, ч.1 ст.174 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши заяву.

       Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

       Як зазначили сторони в судовому засіданні, з 20 січня 2011 року вони припинили подружні стосунки, проживають окремо, спільного господарства не ведуть. Вважають примкнення та збереження шлюбу неможливим. Спорів з приводу спільного майна та місця проживання дітей не має.

       З урахуванням зазначених вище положень закону, враховуючи, що шлюбні стосунки між сторонами припинені, останні тривалий час проживають окремо, спільного господарство не ведуть, вважають примирення неможливим, відповідач не заперечував проти задоволення позову та розірвання шлюбу з позивачкою, суд вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим, протирічить інтересам сторін, а тому позовна заява підляже задоволенню.

        Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн.

       На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3,56,104,105,110,112 СК України, ст.ст.10,11,31,58-60,88,169,174,212-215 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

       Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

       Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 17 червня 2006 року Самарським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис №163 - розірвати.

       Стягнути з відповідача ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 8 грн. 50 коп. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 30 грн., а всього 38 грн. 50 коп. судових витрат.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги.

       Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Кіровський районний суд м.Дніпропетровська шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                                                                                          С.Ю.Казак