Городоцький районний суд Львівської області

Справа  № 2а-480/11

Категорія 99

П О С Т А Н О В А

ІМ"ЯМ    УКРАЇНИ

08.09.2011р. Городоцький районний суд Львівської області  в складі головуючого –судді Українець П.Ф. розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду в Городоцькому районі Львівської області про визнання протиправною відмови у нарахуванні і виплаті підвищення до пенсії та інше, -            

                                                                         в с т а н о в и в:

          21.07.2011р. ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області, просить визнати неправомірними дії Управління Пенсійного Фонду України в Городоцькому р-ні Львівської обл. щодо недоплати їй підвищення до пенсії як «дитині війни»в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком та зобов»язати відповідача нарахувати і виплатити недоплачену щомісячну надбавку дітям війни за період з 21.01.2011р. по 21.07.2011р.

          Позовні вимоги в основному обґрунтовує тим, що вона відповідно до ст.1 ЗУ “Про соціальний захист дітей війни” є дитиною війни. Згідно із статтею 6 цього ж Закону їй повинно виплачуватись щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак таке не виплачувалось в повному обсязі.

          Позивачка в судове засідання не з»явилась, 08.09.2011р. подала заяву (а.с.-11), в якій заявлені вимоги підтримала, просить про розгляд справи за її відсутності і задоволення позову.

          Представник відповідача до суду не з»явився, 08.09.2011р. начальник УПФ у Городоцькому р-ні Львівської обл. подала до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника відповідача, а також заперечення, за яким просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог, мотивуючи тим, що у видаткову частину Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін і доповнень до деяких законодавчих актів України»не закладені кошти на виплату надбавки до пенсії у повному обсязі, як це передбачено у ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Після прийняття Рішень Конституційним Судом України від 09.07.2007р. № 6-рп/2007 та від 22.05.2008р. № 10-рп/2008, якими визнано неконституційними положення вищевказаних Законів, які зупиняють дію інших законів України щодо надання пільг, компенсацій і гарантій окремим категоріям громадян, не врегульовано джерела та порядок виплат цих пільг, законами України не визначено поняття мінімальної пенсії за віком, не передбачене джерело фінансування цих виплат. (а.с.10-13)

          Враховуючи такі клопотання обох сторін, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 4 ст. 122 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

          Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає до задоволення, з наступних підстав.

          Законом України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004р. №2195-VІ установлено правовий статус дітей війни, визначено основи їх соціального захисту та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.

          Статтею 1 цього закону визначено, що дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2.09.1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

          Як вбачається із копії паспорта НОМЕР_1, копії пенсійного посвідчення НОМЕР_2 (а.с. - 4, 6), ОСОБА_1 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1., має статус «дитина війни».

          Статтею 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30% мінімальної пенсії за віком.

          Як убачається із оглянутої довідки Управління Пенсійного Фонду України в Городоцькому р-ні Львівської обл. від 20.07.2011р. №03-24/932 (а.с.-5), ОСОБА_1 виплачувалось підвищення до пенсії, і зокрема з 01.01. по 31.03.2008р. в розмірі 47 грн., щомісячно, з 01.04. по 21.05.2008р. в сумі 48 грн. 10 коп., з 22.05.по 30.06.2008р.  –48 грн. 10 коп., з 01.07.2008р. по 30.09.2008р. –48 грн. 20 коп., з 01.10.2008р. по 30.06.2011р. –49 грн. 80 коп., на даний час сума підвищення до пенсії позивачки становить 49 грн. 80 коп. щомісячно.

          Частина 2 статті 8 Конституції України встановлює вимогу щодо законів України –усі вони приймаються виключно на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Частиною 3 статті  22 Конституції України встановлено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

          Законами України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік ” дію ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” було обмежено.

          Однак, Рішеннями Конституційного Суду України від 9.07.2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ” та “Про Державний бюджет України на 2008 рік ”, якими обмежується дія ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.                                                                                                                     

З дня ухвалення Конституційним Судом України Рішень №6-рп/2007 та №10-рп/2008 визнані неконституційними положення законів України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”, “Про Державний бюджет України на 2008 рік ” та втратили чинність, отже, з цього часу відновлено дію статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”.

Частина 2 ст. 152 Конституції України передбачає, що закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

ЗУ «Про Державний бюджет України на 2011 рік», не було зупинено чи обмежено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в межах строку позовної давності.     

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Наявність такого права у позивачки є визначальною для вирішення цього спору, а також це право гарантується Конституцією України, а саме ч. 2 ст. 46.

Таким чином, за конституційними нормами, виходячи з пріоритету законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії як дитині війни позивачці, слід застосовувати ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не нормативні акти Кабінету Міністрів України на підставі яких були здійснені нарахування.

          Покликання представника відповідача у долученому до справи запереченні (а.с.-13-15) про відсутність бюджетного фінансування передбаченого ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»підвищення до пенсії, як причину невиконання покладених на нього зобов»язань до уваги не приймає, оскільки реалізація особою права, що пов»язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства не може бути поставлена в залежність від бюджетних асигнувань.

          Положення ч.3 ст. 28 ЗУ «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»не є перешкодою для застосування даної величини (мінімальної пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов»язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого крім передбаченого ч.1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.

          Враховуючи наведені вище обставини, суд вважає, що дії (бездіяльність) Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі по невиплаті позивачці підвищення до пенсії відповідно до вимог статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” є протиправними та зобов»язує Управління пенсійного фонду України в Городоцькому районі провести перерахування та виплату ОСОБА_1 підвищення до пенсії за віком на підставі положень ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” за період з 21.02.2011р. по 21.07.2011р.

         Керуючись ст.ст. 22, 55, 64, 95 Конституції України, ст.ст.1, 3, 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, ст.28 Закону України “Про загальнообов»язкове пенсійне страхування ”, ст.62 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік ”, Рішенням Конституційного суду України від 9.07.2007 року №6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, Законом України "Про  Державний  бюджет України на  2011 рік ” зі змінами від 14.06.2011 року та Постанови КМУ № 745 від 06.07.2011 року, ст.9,11,94,159-163, 183-2  КАС України, ст.ст.7-14, 18, 19, 24, 143, 146, 158, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд –

                                                                   п о с т а н о в и в:

 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської обл. щодо невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі, передбаченому ст. 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ” за період з 21.02.2011р. по 22.07.2011р.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Городоцькому районі Львівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, право на яке надано ст.6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни ”, за період з 21.02.2011р. по 22.07.2011р., виходячи з мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплачених сум.

          Апеляційна скарга на постанову може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя           П. Ф. Українець