ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" вересня 2011 р.Справа № 5016/605/2011(1/45)
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Журавльова О.О.
суддів Михайлова М.В., Ярош А.І.
при секретарі судового засідання Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом: ОСОБА_1, за паспортом
ОСОБА_2, довіреність від 27.09.2011р.
від відповідача за первісним позовом: ОСОБА_3, довіреність від 10.03.2011р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Вознесенськавтобудтранс”
на рішення господарського суду Миколаївської області від 18 серпня 2011 року
у справі №5016/605/2011(1/45)
за первісним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача Відкритого акціонерного товариства „Вознесенськавтобудтранс”
про стягнення збитків, спричинених в результаті знищення майна внаслідок пожежі в сумі 207769,20 грн.
та за зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства „Вознесенськавтобудтранс”
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про визнання недійсним договору про надання послуг приватним підприємцям від 01.11.2007р., -
В С Т А Н О В И В:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства „Вознесенськавтобудтранс” про стягнення збитків в розмірі 207769,20 грн.
В процесі розгляду справи 11.04.2011р. від ВАТ „Вознесенськавтобудтранс” до господарського суду Миколаївського області надійшов зустрічний позов до ФО-П ОСОБА_1, в якому зустрічний позивач (ВАТ „Вознесенськавтобудтранс”) просив визнати п.2.1.5 договору про надання послуг приватним підприємцям від 01.11.2007р., укладеного між ФО-П ОСОБА_1 та ВАТ „Вознесенськавтобудтранс”, недійсним та визнати договір про надання послуг приватним підприємцям від 01.11.2007р., укладений між ФО-П ОСОБА_1 та ВАТ „Вознесенськавтобудтранс”, недійсним як фіктивний правочин.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.04.2011р. зустрічний позов прийнято до провадження та призначено до розгляду разом з первісним позовом.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.05.2011р. у справі №5016/605/2011(1/45) призначено судову автотоварознавчу експертизу.
13.07.2011р. до господарського суду Миколаївської області надійшло повідомлення експерта про неможливість виконання експертного дослідження у зв’язку з тим, що досліджуваний транспортний засіб має сліди часткового відновлення.
Окрім того, 03.08.2011р. позивачем за первісним позовом було надано до суду першої інстанції заяву про збільшення позовних вимог на суму 1463,28 грн., у зв’язку з тим, що ФО-П ОСОБА_1 було здійснено оплату судової автотоварознавчої експертизи.
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 18 серпня 2011 року у справі №5016/605/2011(1/45) (суддя Васильєва Л.І.) первісний позов ФО-П ОСОБА_1 задоволено; стягнуто з ВАТ „Вознесенськавтобудтранс” на користь ФО-П ОСОБА_1 збитки у сумі 207769,20 грн. (205269,20 грн. вартість відновлювального ремонту, 2500 грн. вартість проведення незалежної оцінки транспортного засобу), 2077,69 грн. державного мита, 236 грн. витрат на ІТЗ судового процесу; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог з огляду на те, що ФО-П ОСОБА_1 виконував свої обов’язки за договором про надання послуг приватним підприємцям від 01.11.2007р., розмістив свій транспорт на території відповідача, сплачував ВАТ „Вознесенськавтобудтранс” вартість робіт та послуг, про що свідчать наявні у справі платіжні доручення та податкові накладні за надані послуги, між тим відповідачем свої зобов’язання з належної охорони транспортного засобу виконані не були, у зв’язку з чим позивачем за первісним позовом було обґрунтовано покладено на відповідача понесені в результаті пожежі збитки. При цьому, у задоволенні зустрічних позовних вимог ВАТ „Вознесенськавтобудтранс” судом було відмовлено у зв’язку з тим, що позивачем за зустрічним позовом не надано доказів недодержання вимог ст.ст. 203, 215, 901 ЦК України при укладенні та виконанні оспорюваного правочину. Судом також було відхилено посилання позивача за зустрічним позовом на відсутність ліцензії у ВАТ „Вознесенськавтобудтранс” на здійснення охоронної діяльності, як на підставу визнання спірного договору недійсним, оскільки охорона здійснювалась штатними охоронцями та власного майнового комплексу, що відповідно до Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” не потребує спеціального дозволу.
Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, відповідач за первісним позовом (ВАТ „Вознесенськавтобудтранс”) звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, відмовити в задоволенні первісного позову ФО-П ОСОБА_1, зустрічний позов ВАТ „Вознесенськавтобудтранс” задовольнити, з посиланням при цьому на порушення та неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.
У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.
Представники позивача за первісним позовом (ФО-П ОСОБА_1) у судовому засіданні надали пояснення, згідно з якими позивач за первісним позовом не погоджується з апеляційною скаргою ВАТ „Вознесенськавтобудтранс”, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 26.09.2011р. за вх.№3241/11/Д1.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги відповідача за первісним позовом, з огляду на наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 01.11.2007р. між ФО-П ОСОБА_1 (Замовник, позивач) та ВАТ „Вознесенськавтобудтранс” (Виконавець, відповідач) було укладено договір про надання послуг приватним підприємцям, предметом якого є надання послуг по забезпеченню медичним контролем та інструктажем водіїв, а також стоянки, щоденного контролю технічного стану, технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів, а саме: вантажних автомобілів марки МАЗ 6430 08 (державний номер НОМЕР_1), полупричеп МАЗ 953000 (державний номер НОМЕР_2), КАМАЗ 54115 (державний номер НОМЕР_3), полупричеп Кайзер (державний номер НОМЕР_4).
Розділом 2 договору встановлені обов’язки сторін, згідно з якими Виконавець зобов’язується: проводити щоденний контроль технічного стану; проводити медичний контроль водія перед виїздом на лінію; проводити технічні обслуговування №1, №2 та ремонт (за додаткову плату); проводити інструктаж водіїв з дотриманням вимог законодавства щодо безпеки та якості перевезень; надати місце для стоянки та забезпечити їх охорону; а Замовник зобов’язується: дотримуватись внутрішнього розпорядку підприємства, виконання правил дорожнього руху, охорони праці, протипожежної безпеки; своєчасно сплачувати Виконавцю договору вартість робіт та послуг.
Згідно з п.п. 3.1, 3.3 договору за виконання згідно з цим договором робіт Замовник перераховує Виконавцю 250 (двісті п’ятдесят) грн. за місяць, або по мірі виконання послуг згідно з „Прейскурантом”; за кожний місяць складається і підписується сторонами акт про використання послуг.
Відповідно до розділу 4 договору за невиконання чи неналежне виконання зобов’язань по даному договору сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством.
Матеріалами справи встановлено, що 30.12.2010р., орієнтовно о 01 год. 35 хв., на території ВАТ „Вознесенськавтобудтранс” виникла пожежа, в результаті якої було пошкоджено вантажні автомобілі: МАЗ 6430 08 (державний номер НОМЕР_1), власником якого є позивач, та MAN (державний номер НОМЕР_5).
30.12.2010р. Вознесенським районним відділом ГУ МНС України у Миколаївській області було складено акт про пожежу, яким зафіксовано факт того, що пожежею було знищено гумові та пластикові деталі відсіку двигуна, обшивку салону кабіни, технічний паспорт на автомобіль МАЗ 6430 08(державний номер НОМЕР_1) та фарбування кабін.
Згідно з вказаним актом ймовірною причиною пожежі є підпал (виявлено кілька незалежних осередків виникнення пожежі).
11.01.2011р. ФО-П ОСОБА_1 замовив спеціалісту автотоварознавцю ОСОБА_6 (згідно з Свідоцтвом про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів №347 від 27.02.2002р.) незалежну експертизу з метою встановлення обсягу збитків, завданих позивачу у наслідок підпалу.
Звітом №004/01-11 про незалежне, експертне дослідження вартості матеріального збитку, заподіяного власникові колісного транспортного засобу, складеним 21.01.2011р. (а.с. 20-25) встановлено, що вартість матеріального збитку МАЗ 6430 08 (державний номер НОМЕР_1), завданого власникові вантажного автомобіля в результаті його пошкодження при пожежі, з урахуванням ПДВ, складає: 120072,62 грн.; вартість відновлювального ремонту вантажного автомобіля МАЗ 6430 08 (державний номер НОМЕР_1) в результаті його пошкодження при пожежі з урахуванням ПДВ, складає: 205269,20 грн.
Згідно з Актом №004/01-11 прийому-передачі виконаних робіт від 21.01.2011р. договірна ціна за надані експертні послуги з виїздом в м. Вознесенськ складає 2500 грн.
При цьому докази фактичної сплати позивачем за первісним позовом (ФО-П ОСОБА_1) вказаної ціни за надані експертні послуги в матеріалах справи відсутні.
Вважаючи, що на відповідачеві на підставі п.2.1.5 договору про надання послуг приватним підприємцям від 01.11.2007р. лежав обов’язок забезпечувати охорону належного позивачу за первісним позовом вантажного автомобіля МАЗ 6430 08 (державний номер НОМЕР_1), позивач за первісним позовом стверджував, що відповідач вказаний обов’язок належним чином не виконав, оскільки вказаному транспортному засобу внаслідок пожежі були завдані збитки, у зв’язку з чим позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з ВАТ „Вознесенськавтобудтранс” збитків в розмірі 207769,20 грн.
Натомість ВАТ „Вознесенськавтобудтранс” звернувся до господарського суду з зустрічним позовом до ФО-П ОСОБА_1 про визнання п.2.1.5 договору про надання послуг приватним підприємцям від 01.11.2007р. недійсним та визнання договору про надання послуг приватним підприємцям від 01.11.2007р. недійсним як фіктивного правочину.
Апеляційний господарський суд не погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення первісного позову та відмову у задоволенні зустрічного позову з огляду на наступне.
Звертаючись з зустрічним позовом в частині визнання недійсним п.2.1.5 договору про надання послуг приватним підприємцям від 01.11.2007р., яким передбачений обов’язок ВАТ „Вознесенськавтобудтранс” забезпечити охорону, позивач за зустрічним позовом (ВАТ „Вознесенськавтобудтранс”) послався на відсутність у нього ліцензії, яка дає право на охоронну діяльність, а отже відсутність права займатись такою діяльністю та укладати договори про зайняття нею.
Надання послуг, пов’язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян на підставі ст. 9 Закону „Про ліцензування певних видів господарської діяльності” підлягає ліцензуванню.
Частиною першою ст. 227 ЦК України передбачено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.
Матеріалами справи встановлений та ФО-П ОСОБА_1 не заперечується факт відсутності у ВАТ „Вознесенськавтобудтранс” ліцензії на надання послуг з охорони власності та громадян на момент укладення договору про надання послуг приватним підприємцям від 01.11.2007р.
За таких обставин зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним п.2.1.5 договору про надання послуг приватним підприємцям від 01.11.2007р. є підставними, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та підлягають задоволенню.
Водночас в частині зустрічних позовних вимог про визнання договору про надання послуг приватним підприємцям від 01.11.2007р., укладеного між ФО-П ОСОБА_1 та ВАТ „Вознесенськавтобудтранс”, недійсним як фіктивного правочину слід зазначити наступне.
Згідно з ч.ч. 1,2 ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.
У розумінні ст. 234 ЦК України фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.
Перш за все слід зазначити, що матеріали справи свідчать про часткове виконання сторонами умов договору, а саме: у матеріалах справи наявні докази сплати позивачем за первісним позовом послуг за договором. Окрім того, підтверджується матеріалами справи і не заперечується позивачем за зустрічним позовом факт знаходження автотранспорту позивача за первісним позовом на території відповідача за первісним позовом.
При цьому, згідно зі ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем за зустрічним позовом (ВАТ „Вознесенськавтобудтранс”) у розумінні ст.ст. 32-33 ГПК України не надано до суду жодного належного та допустимого доказу фіктивності договору про надання послуг приватним підприємцям від 01.11.2007р., укладеного між ФО-П ОСОБА_1 та ВАТ „Вознесенськавтобудтранс”.
Таким чином, апеляційний господарський суд вважає необґрунтованими заявлені зустрічні вимоги ВАТ „Вознесенськавтобудтранс” в частині визнання договору про надання послуг приватним підприємцям від 01.11.2007р., укладеного між ФО-П ОСОБА_1 та ВАТ „Вознесенськавтобудтранс”, недійсним як фіктивного правочину.
За таких обставин апеляційний господарський суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення зустрічних позовних вимог ВАТ „Вознесенськавтобудтранс” в частині визнання недійсним п.2.1.5 договору про надання послуг приватним підприємцям від 01.11.2007р.
Щодо первісних позовних вимог ФО-П ОСОБА_1 до ВАТ „Вознесенськавтобудтранс” про стягнення збитків, спричинених в результаті знищення майна внаслідок пожежі, у розмірі 207769,20 грн. апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Первісні позовні вимоги заявлені ФО-П ОСОБА_1 на підставі п.2.1.5 договору про надання послуг приватним підприємцям від 01.11.2007р., яким передбачений обов’язок ВАТ „Вознесенськавтобудтранс” охороняти майно - вантажний автомобіль МАЗ 6430 08 (державний номер НОМЕР_1). На думку ФО-П ОСОБА_1 відповідач вказаний обов’язок належним чином не виконав, оскільки вказаному транспортному засобу внаслідок пожежі були завдані збитки, які позивач за первісним позовом і просить стягнути з відповідача за первісним позовом.
Разом з тим, з огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність визнання п.2.1.5 договору про надання послуг приватним підприємцям від 01.11.2007р. недійсним, відсутні підстави для задоволення і первісних позовних вимог ФО-П ОСОБА_1, окрім того, матеріалами справи не підтверджується факт завдання позивачу за первісним позовом збитків саме з боку ВАТ „Вознесенськавтобудтранс”.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу ВАТ „Вознесенськавтобудтранс” слід частково задовольнити, рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права.
В силу вимог ст.ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача за первісним позовом (ФО-П ОСОБА_1).
Керуючись ст.ст. 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1.Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Вознесенськавтобудтранс” задовольнити частково.
2.Рішення господарського суду Миколаївської області від 18 серпня 2011 року у справі №5016/605/2011(1/45) скасувати.
3.У задоволенні первісного позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.
4.Зустрічний позов Відкритого акціонерного товариства „Вознесенськавтобудтранс” задовольнити частково.
5.Визнати недійсним п.2.1.5 договору про надання послуг приватним підприємцям від 01 листопада 2007 року, укладеного між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством „Вознесенськавтобудтранс”.
6.В решті зустрічного позову Відкритого акціонерного товариства „Вознесенськавтобудтранс” відмовити.
7.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_6) на користь Відкритого акціонерного товариства „Вознесенськавтобудтранс” (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 285, код ЄДРПОУ 19296581) 85 (вісімдесят п’ять) грн. державного мита.
8.Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_6) на користь Відкритого акціонерного товариства „Вознесенськавтобудтранс” (56500, Миколаївська область, м. Вознесенськ, вул. Жовтневої революції, 285, код ЄДРПОУ 19296581) 1050 (одну тисячу п’ятдесят) грн. 41 коп. держмита за розгляд апеляційної скарги.
9.Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідні накази із зазначенням реквізитів сторін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Повний текст постанови підписаний 30 вересня 2011 року.
Головуючий суддя
Судді О.О. Журавльов
М.В. Михайлов
А.І. Ярош