КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.09.2011 № 49/475-б
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гарник Л.Л.
суддів: Верховця А.А.
Пантелієнка В.О.
при секретарі:
за участю представників сторін:
ліквідатор: Давидюк Р.М.;
від ініціюючого кредитора: ОСОБА_1. (довіреність від 19.05.2009 № 010-01/3324);
від Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”: ОСОБА_2. (довіреність б/н від 11.01.2011);
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк”
на ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2011
у справі № 49/475-б (суддя Митрохіна А.В.)
за заявою Публічного акціонерного товариства
„Державний експортно-імпортний банк України”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Рибарон”
про визнання банкрутом
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2011 порушено провадження у справі № 49/475-б за заявою Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України” про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю „Рибарон” банкрутом.
Постановою господарського суду міста Києва від 23.12.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю „Рибарон” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором банкрута арбітражного креукючого Давидюка Романа Михайловича.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.03.2010 серед інших визнано кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” у розмірі 283 880,77 грн.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.08.2011 залишено без задоволення скаргу Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” на дії ліквідатора (ліквідаційної комісії), затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс станом на 16.06.2011, ліквідовано банкрута - Товариство з обмеженою відповідальністю „Рибарон”.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, Публічне акціонерне товариство „ОТП Банк” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати дану ухвалу та направити справу на розгляд місцевого господарського суду на стадію ліквідаційної процедури в іншому складі суддів, продовжити строк ліквідаційної процедури на шість місяців, зобов’язати ліквідатора банкрута Давидюка Р.М. вжити заходи спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, встановлення розшуку печатки, штампу, статутних документів банкрута, звернення з грошовими вимогами до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства.
Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема статей 25, 32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю „Рибарон” надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, оскаржену ухвалу – без змін.
У судовому засіданні апеляційної інстанції представник Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” висловився за задоволення апеляційної скарги, ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю „Рибарон” та представник Публічного акціонерного товариства „Державний експортно-імпортний банк України” висловилися за відхилення апеляційної скарги.
Інші учасники провадження у справі в судове засідання апеляційної інстанції представників не направили, про причини неприбуття суд не повідомили. Враховуючи те, що інші учасники провадження у справі про дату, час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, колегія суддів вважає можливим здійснити перегляд ухвали місцевого господарського суду в даній справі за наявними матеріалами справи та без участі їх представників.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство Господарства здійснювалось в порядку ст. 52 Закону про банкрутство, норми якої встановлюють особливості правового регулювання банкрутства відсутнього боржника. Разом з тим, це не виключає регулювання зазначених відносин також загальними нормами, якщо інше не зазначено спеціальними.
Відповідно до вимог ст. 3-1 Закону України " Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Згідно зі ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з дня свого призначення приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута; з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та здійснює його відповідно до законодавства України про працю; заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченими.
Також, відповідно до ст.25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ліквідатор з підстав, передбачених ч.10 ст.17 цього Закону, подає до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника та вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
Згідно звіту ліквідатора та, як встановлено в оскаржуваній ухвалі, майнових активів банкрута для погашення кредиторських вимог не виявлено.
Однак, як вбачається з апеляційної скарги та доданих до скарги документів (довідка Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” від 17.08.2011 № 008-5/1248) залишок грошових коштів на рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю „Рибарон” складає 950,37 грн.
Господарським судом першої інстанції не надано оцінки належності та повноті дій ліквідатора боржника по виявленню його активів, зокрема, необхідності вжиття заходів з метою перевірки в апеляційному порядку судових рішень про передачу активів боржника Відкритому акціонерному товариству „Кредит оптима банк”.
Крім того, під час апеляційного провадження встановлено, що ліквідатором боржника не вжито достатніх заходів з метою виявлення печатки, а також документів, що стосуються фінансово-господарської діяльності боржника, та його майна.
Між тим, відповідно ж до вимог ст. 34 Закону про банкрутство ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів банкрута протягом ліквідаційної процедури. Після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної особи - банкрута ліквідатор зобов'язаний забезпечити збереженість архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною установою, визначити місце подальшого їх зберігання.
Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів та необхідність його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15).
Зважаючи на викладене, наявні підстави вважати, що оскаржена ухвала прийнята при неповно з’ясованих обставинах справи, що призвело до передчасної ліквідації банкрута, у зв’язку з чим ухвала підлягає скасуванню, а справа - передачі до господарського суду першої інстанції на стадію ліквідаційної процедури.
Вимоги апеляційної скарги про продовження строку ліквідаційної процедури та зобов’язання ліквідатора вжити заходи спрямовані на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, встановлення розшуку печатки, штампу, статутних документів банкрута, звернення з грошовими вимогами до третіх осіб, які відповідно до законодавства несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями боржника у зв’язку з доведенням його до банкрутства задоволенню не підлягають, оскільки відповідні питання розглядаються місцевим господарським судом у ході ліквідаційної процедури.
Згідно з частиною 1 статті 122 Господарського процесуального кодексу України якщо виконані рішення або постанова змінені чи скасовані і прийнято нове рішення про повну або часткову відмову в позові, або провадження у справі припинено, або позов залишено без розгляду, боржникові повертається все те, що з нього стягнуто на користь стягувача за зміненими чи скасованими у відповідній частині рішенням, постановою. Отже, до компетенції судів апеляційної інстанції належить вжиття заходів до повороту виконання скасованого судового рішення.
Відповідно до статті 122 ГПК України, суд вважає необхідним зобов'язати державного реєстратора за адресою місцезнаходження боржника внести до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців дані про скасування оскарженої ухвали господарського суду та поновлення провадження у даній справі.
Керуючись статями 99, 101-105, 122 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „ОТП Банк” задовольнити частково.
Ухвалу господарського суду міста Києва від 15.08.2011 у справі № 49/475-б скасувати.
Справу № 49/475-б передати на розгляд до господарського суду міста Києва на стадію ліквідаційної процедури.
В іншій частині апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.
Головуючий суддя Гарник Л.Л.
Судді Верховець А.А.
Пантелієнко В.О.
26.09.11 (відправлено)