Справа № 22ц-541/2008 р.                    Головуючий у 1 інстанції - Корх О.І.

                                                                 Доповідач- Шевченко В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И      

 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_3про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної злочином,

В С Т А Н О В И В :

        У вересні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3. про відшкодування шкоди, завданої злочином, в якому просив стягнути з відповідача матеріальну шкоду: витрати на придбання ліків та лікування, транспортні витрати, витрати на додаткове харчування, витрати за надання юридичної допомоги, відновлення власного мотоциклу, за пошкодження власних речей, відшкодування втраченого заробітку, всього на суму - 7718 грн. 12 коп. Також позивач просив стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду, яку він оцінює в 50 000 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог, позивач вказує, що 01.06.2006 року близько 20 години в м. Корюківка на перехресті вулиць Б.Хмельницького - Гарнієра, автомобіль „Опель-Аскона”, яким керував ОСОБА_3. зіткнувся з мотоциклом МТ - 10 д/н НОМЕР_1, яким керував позивач. Як вказує позивач, дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача, оскільки він грубо порушив вимоги п. 16.1 та п. 12.3 Правил дорожнього руху. Відповідач виїхав з другорядної дороги, не надавши перевагу транспортному засобу, що рухався по головній дорозі, зневажив дорожній знак, не вжив заходів для зменшення швидкості внаслідок чого відбулося зіткнення. Згідно висновку НДЕКЦ при УМВС України в Чернігівській області  від 03 травня 2007 року дії відповідача не відповідали вимогам п. 6.11 та п. 12.3 ПДР України, що технічної точки зору знаходиться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо-транспортної пригоди. В результаті дорожньо-транспортної пригоди позивач отримав тілесні ушкодження, в результаті чого проходив курс лікування. Відповідно до висновку судово-медичноЇ експертизи йому заподіяні тяжкі тілесні ушкодження за ознакою втрати здатності до запліднення та злягання, але після виписки з лікарні стан здоров'я погіршився і позивач вимушений був звертатися до лікарні, де проходив курс амбулаторного лікування.

        Своїми неправомірними діями відповідач спричинив позивачу матеріальну шкоду, яка складається з витрат на придбання ліків, на поїздки до Чернігова, на ремонт мотоциклу, за пошкодження особистих речей та витрати за юридичну допомогу.

        Крім того, злочинними діями відповідача позивачу була заподіяна моральна шкода, яку позивач оцінює в 50 000 грн., оскільки після отримання тілесних ушкоджень змінився звичайний ритм життя, погіршився стан здоров'я  він молодий чоловік після отриманих травм не може жити нормальним статевим життям, мати дітей.

         До дорожньо-транспортної пригоди позивач був приватним підприємцем по ремонту радіо- і телеапаратури, але через три місяці після дорожньо-транспортної пригоди він змушений був закрити  свій патент через погіршення стану здоров'я і тому позбавлений можливості заробляти собі та своїй сім'ї на життя, тому втрачений заробіток за 10 місяців складає 5000 грн.

        Рішенням Корюківського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2008 року позов ОСОБА_1. задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. матеріальні збитки: 388 грн. 07 коп. - витрати на придбання ліків, 180 грн. 05 коп. - у відшкодування витрат на поїздки до м. Чернігова, 290 грн. у відшкодування витрат по ремонту мотоцикла, 160 грн. у відшкодування витрат за пошкоджені особисті речі, а всього на загальну суму 1018 грн. 12 коп. Стягнуто з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_1. 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди. Стягнуто з ОСОБА_3. на користь позивача 700 грн. у відшкодування витрат за надання юридичної допомоги.

        Ухвалою Корюківського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2008 року провадження по даній справі в частині стягнення з відповідача витрат на додаткове харчування закрито у зв'язку з відмовою ОСОБА_1. від позову в цій частині.

        В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить постановити ухвалу про часткове скасування рішення суду першої інстанції в частині розміру стягнутої моральної шкоди з направленням справи на новий розгляд для вирішення питання про призначення судово-психологічної експертизи, висновок якої буде належним доказом позовних вимог щодо розміру моральної шкоди та перегляду відмовленої судом вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача втраченого заробітку (доходу) внаслідок втрати працездатності. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального права в частині визначеної моральної шкоди та у зв'язку з залишенням без задоволення заявленої вимоги про стягнення з відповідача втраченого заробітку у зв'язку з ушкодженням здоров'я та не з неможливістю виконувати свою роботу. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не взяв до уваги його клопотання на попередньому судовому засіданні про призначення судово-психологічної експертизи для вирішення питання наявності страждань за специфікою змін в психо-фізіологічному стані внаслідок дій відповідача, а також можливий розмір грошової  компенсації завданих апелянту страждань, чим порушив право апелянта на надання доказів, які обґрунтовують його позовні вимоги.    Суд по незрозумілій причині відхилив клопотання про призначення судово-психологічної експертизи. Апелянт вказує, що суд першої інстанції двічі відхилив його клопотання про допит його дружини як свідка в підтвердження заявлених позовних вимог, які стосуються спричиненої моральної шкоди. Також судом не взято до уваги вимоги ст. 1195 ЦК України відносно фізичної, або юридичної особи, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення працездатності. Також апелянт вказує, що він не погоджується з висновком експерта в тій частині, де вказано, що його попередній стан здоров'я дозволяв виконувати роботу майстра.

       Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1., суд першої інстанції послався на положення ст.ст. 1166, 1167, 1168, 1187, 1193 ЦК України, якими передбачені правила відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки та шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я. Суд виходив також з того, що знаходження позивача на момент дорожньо-транспортної пригоди в стані алкогольного сп'яніння, що не заперечується самим позивачем та встановлено матеріалами кримінальної справи є грубою необережністю позивача і вказане суд врахував при визначенні розміру стягнення з відповідача на користь позивача суми моральної шкоди. При визначенні суми моральної шкоди суд врахував те, що відповідач після дорожньо-транспортної пригоди добровільно надавав позивачу матеріальну допомогу, що підтверджується розписками в матеріалах справи. 

      Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін та їх представників, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

      Відповідно до положень ст.ст.23, 1167 ЦК України виникнення права на компенсацію моральної шкоди пов”язано з порушенням прав особи, і з”ясуванні при вирішенні спору підлягають : наявність такої шкоди, протиправна поведінка заподіювача, наявність причинного зв”язку між шкодою та протиправною поведінкою.

      По справі встановлено, що 1 червня 2006 року на перехресті доріг вул.  Б.Хмельницького та вул. Гарнієра  в м.Корюківка в результаті порушення ОСОБА_3., який керував автомобілем „Опель-Аскона” правил дорожнього руху відбулося зіткнення автомобіля з мотоциклом МТ-10, яким керував ОСОБА_1. За висновком комісійної судово-медичної експертизи від 24 вересня 2007 року у ОСОБА_1., наявні тілесні ушкодження, котрі виникли внаслідок ДТП, і тілесні ушкодження, отримані ним  відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою втрати здатності до запліднення та злягання.

      Обставини протиправності дій ОСОБА_3., встановлені: матеріалами кримінальної справи № 09\03979 по обвинуваченню його в скоєнні злочину передбаченого ст.286 ч.2 КК України, постановою Корюківського районного суду від 19 липня 2007р., якою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_3., закрито у зв”язку з актом амністії.

      Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, суд виходячи із протиправності дій відповідача, його вини у скоєному і заподіянні його діями позивачу як фізичного болю так і душевних страждань, обґрунтовано поклав на ОСОБА_3. обов”язок по відшкодуванню моральної шкоди.

      Проте, колегія суддів апеляційного суду не може погодитись з визначеним місцевим судом розміром моральної шкоди. Вирішуючи вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд не врахував роз”яснень Пленуму Верховного Суду України з цього питання, які містяться в п.4 Постанови від 31.03.1995 року № 4 „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди”, зокрема про те, що розмір відшкодування моральної шкоди суд встановлює залежно від характеру та обсягу заподіяних моральних та фізичних страждань з врахуванням у кожному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

       У даній справі, визначаючи розмір суду моральної шкоди, суд послався на те, що груба необережність позивача, який в момент ДТП перебував в стані алкогольного сп”яніння, сприяла виникненню, збільшенню шкоди. Однак, такий висновок суду першої інстанції є необгрунтованим.

        З матеріалів справи вбачається, що саме дії ОСОБА_3. з технічної точки зору знаходяться в причинному зв”язку з виникненням ДТП, а дії ОСОБА_1. в даній дорожній обстановці відповідали вимога ПДР і не знаходяться в причинному зв”язку з виниклою дорожньо-транспортною подією та отриманим ним внаслідок цього ушкодженням здоров”я.

        Тому, виходячи з положень ст.1193 ЦК України, відсутні підстави визнання дій позивача як грубої необережності потерпілого, яка сприяла виникненню або збільшенню шкоди.

         Виходячи з конкретних обставин справи, ступеню вини відповідача, настанні для позивача у зв”язку із ушкодженням здоров”ям негативних наслідків, що підтверджено висновком комісійної судово-медичної експертизи, та у зв”язку з цим неможливості для нього продовження нормального людського життя що завдає йому моральних страждань, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд вважає необхідним встановити розмір відшкодування моральної шкоди в п”ятнадцять тисяч гривень.

         У зв”язку з наведеним, оскільки збільшується розмір стягнення, рішення суду підлягає зміні.

          Суд першої інстанції, виходячи з правил 1195 ЦК України, обґрунтовано відмовив в задоволенні вимог ОСОБА_1. про відшкодування йому втраченого заробітку. Тому доводи апеляційної скарги в цій частині не підлягають задоволенню.

           Керуючись ст. ст. 303, п.3 ч.1 307, 309, 313-314, 316, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

В И Р І Ш И В :

           Апеляційну  скаргу ОСОБА_1- задовольнити частково.

           Рішення Корюківського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2008 року в частині стягнення з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1моральної шкоди змінити, стягнувши з ОСОБА_3на користь ОСОБА_1 п”ятнадцять тисяч гривень моральної шкоди.

         В іншій частині рішення суду залишити без змін.

         Рішення набуває чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржене  в  касаційному  порядку  до  Верховного  Суду  України  протягом двох місяців.

   Головуючий:                                                Судді: