ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 "28" вересня 2011 р.                                                                                    Справа № 7/295  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого       Волкова Р.В.

суддівНовікової Р.Г. (доповідач по справі)

Прокопанич Г.К.

за участю представників:

від позивача:ОСОБА_1 –за дов. №221 від 30.06.2011р.

від відповідача:ОСОБА_2. –за дов.№01-10 від 04.01.2011р.

розглянувши у відкритому

судовому засіданні  

касаційну скаргуКомунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у м. Києві ради

на постановуКиївського апеляційного господарського суду

від13.07.2011р.

у справі№7/295

господарського суду міста Києва

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

доКомунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у м. Києві ради

простягнення заборгованості за надання послуг з водопостачання та водовідведення в сумі 571727грн. 48коп.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у         м. Києві ради з позовом про стягнення 571727грн. 48коп., з яких: 540666грн. 24коп. –сума основного боргу, 18859грн. 18коп. –інфляційні втрати, 1557грн. 71коп. –три проценти річних, 10644грн. 35коп. –пеня.

Рішенням господарського суду міста Києва (суддя Якименко М.М.) від 06.09.2010р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. (головуючий –Пашкіна С.А., судді Баранець О.М., Синиця О.Ф.), у справі №7/295 позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив її скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує порушенням судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 06.09.2011р. касаційна скарга прийнята до провадження та призначена до розгляду у судовому засіданні на 28.09.2011р.

В судовому засіданні від 28.09.2011р. представник відповідача підтримав доводи та вимоги, викладені в касаційній скарзі. Представник позивача заперечив проти задоволення вимог скаржника.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи, повноти їх встановлення в судових рішеннях та застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, у відповідності до умов укладеного між сторонами договору на постачання питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі від 01.04.2008р. №08204-А/2-09 (далі - договір) позивач (постачальник) зобов’язується надавати відповідачу (абоненту) послуги з постачання питної води та приймати від нього стічні води у систему каналізації м. Києва, а відповідач зобов'язується здійснювати своєчасну оплату наданих йому постачальником послуг на умовах цього договору.

Облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показниками лічильника, зареєстрованого у постачальника (п. 2.1.1. договору).

Згідно розрахунків позивача за період з 01.12.2009р. по 01.04.2010р. відповідачу було надано послуг по договору на суму 3022792грн. 64коп., в свою чергу відповідачем сплачено за вказаний період 2482126грн. 40коп., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 540666грн. 24коп.

За ствердженням відповідача, борг нарахований, в тому числі, за питну воду, що використовується для надання послуг з гарячого водопостачання за кодом "9-51569".

В порушення вимог п. 3.13. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства №190 від 27.06.2008р., позивачем брався до уваги обсяг питної води, спожитої тепловими пунктами, які перебувають на балансі відповідача, так і тими, що знаходяться на балансі інших підприємств.

За змістом ст. 19 Закону Україну "Про питну воду та питне водопостачання" та           ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" особи - споживачі послуг питного водопостачання укладають договір щодо надання послуг питного водопостачання або для задоволення власних потреб, або для надання житлово-комунальних послуг з метою забезпечення  власних потреб споживачів житлово-комунальних послуг в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

Відповідно до п. п. 3.1, 5.2 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі –Правила), затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008р., розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показів приладів обліку; вузли обліку повинні розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.

За приписами п. 3.13. Правил суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності.

З врахуванням вказаного, судами попередніх інстанцій не з'ясовано, який обсяг води (з розбивкою на категорії її призначення) позивачем було поставлено відповідачу за стягуваний період; чи передбачено умовами договору №08204-А/2-09 від 01.04.2008р. постачання холодної води, що йде на підігрів; чи надходила питна вода, використана, в подальшому, на гаряче водопостачання, у мережі відповідача; яким чином обсяг питної води використаної на гаряче водопостачання відображався у показниках зареєстрованих за відповідачем приладів обліку; ким та на якій підставі відпускалася вода з мережі для надання послуг гарячого водопостачання; хто надавав послуги з гарячого водопостачання споживачам; кількість теплових пунктів, які знаходяться на балансі відповідача; чи були позивачем враховані при нарахуванні вартості поставленої води відповідачу теплові пункти, які перебувають на балансі інших підприємств.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди першої та апеляційної інстанції не з’ясували всі суттєві обставини справи, що мають значення для вирішення спору, не надали їм в порушення ст. 43 ГПК України належної юридичної оцінки.

Окрім цього, місцевим господарським судом під час прийняття рішення від 06.09.2010р. були застосовані затверджені наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994р. №65 Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які втратили чинність 18.10.2008р. та протягом спірного періоду вже не діяли.

Також, судами не надано оцінку платіжному дорученню №25 від 02.07.2010р., яким КП "Відрадненське" Солом'янської районної у м. Києві ради під час судового провадження було перераховано позивачу 17899грн.10коп.

Враховуючи приписи ст.1117 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2010р. та постанова Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції, як такі, що винесені з порушенням норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права та без дослідження всіх обставин справи, які мають істотне значення для правильного розгляду спору по суті.

При новому розгляді справи суду необхідно врахувати викладене, вжити всі передбачені законом засоби для всебічного, повного і об’єктивного встановлення обставин справи, перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, дати їм належну юридичну оцінку, і в залежності від встановлених обставин вирішити спір у відповідності з нормами чинного законодавства, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, з ухваленням законного й обґрунтованого судового рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Відрадненське" Солом'янської районної у м. Києві ради задовольнити частково.

Рішення господарського суду міста Києва від 06.09.2010р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.07.2011р. у справі №7/295 скасувати.

Справу №7/295 передати на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

Головуючий                                                                                Р.В. Волков

Судді                                                                                           Р.Г. Новікова

                                                                                          Г.К. Прокопанич